Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Правова співпраця скандинавських держав




Якщо питання інтеграції в різних сферах життя, зокрема правовій, торкнулися більшості держав континентальної Європи в основному в другій половині XX ст., то скандинавські держави цей процес охопив майже на сто років раніше. Передумовами інтеграційних процесів стали не тільки їх загальноправові основи, історичне минуле, їх ментальна і культурна самобутність, але й географічне розташування.

Правова співпраця скандинавських держав почалася в другій половині XIX ст., точніше — в 1872 p., коли відбувся з'їзд скан¬динавських юристів, мета якого полягала в сприянні подальшій уніфікації права цих держав. Починаючи з цього часу, сканди¬навські юристи стали цілеспрямовано здійснювати уніфікацію найважливіших галузей їхніх національних правових систем, перш за все, з метою створення спільного цивільного кодексу. Незважаючи на те, що ще в Конституцію Норвегії 1814 р. (вона діє до теперішнього часу) було включено положення про необхід¬ність укладання цивільного і кримінального кодексів, дана мета не досягнута і сьогодні. Проте певні результати уніфікації зако¬нодавства все ж таки були досягнуті.

Починаючи з 1872 р. скандинавські держави цілеспрямовано почали здійснювати уніфікацію найважливіших галузей націо¬нального права з метою створення спільного цивільного кодексу для цих держав. Незважаючи на те, що цей процес мав певні передумови, сформовані ще в епоху Середньовіччя, в історичній перспективі завдання створення спільного цивільного кодексу так і не було реалізоване. На сьогодні цивільне право цих держав не кодифіковане. Проте в 1880 р. на території Данії, Норвегії і Швеції одночасно набув чинності одинний кодекс про вексель, який регулював питання про оборотні документи.

У подальші роки основна увага приділялася уніфікації торго¬вого права. Зокрема, було прийнято закони про торгові знаки, торгові реєстри, фірми і закон про чеки. З 1891 по 1893 pp. проводиться уніфікація морського права шляхом ухвалення одно¬манітної законодавчої бази.

У 1899 р. датський професор Ларсен запропонував уніфікувати всю сферу приватного права і підготував проект єдиного сканди¬навського цивільного кодексу. Проте, незважаючи на схвальні від¬гуки, законодавці цих держав віддали перевагу уніфікації окремих інститутів цивільного права, зокрема інституту права власності і інституту зобов'язального права. У результаті було підготовлено проект закону про продаж рухомого товару, який був прийнятий у Швеції в 1905 p., у Данії в 1906 р., у Норвегії в 1907 р., в Ісландії в 1922 р1.

У 1948 р. інший датський учений П. Крузе запропонував розробити проект Кодексу загального скандинавського цивільного права. Проте доля цієї пропозиції була така ж, як і в попереднього проекту.

Важливим етапом на шляху правової співпраці скандинавських держав стало розроблення закону про договори та інші законні опе¬рації в праві власності та зобов'язальному праві. Цей закон було прийнято в усіх державах Скандинавії в період з 1915 по 1936 pp., унаслідок чого утворилося єдине договірне право.

Необхідно звернути увагу на правову співпрацю скандинавських держав у сфері сімейного права. Незважаючи на відмінності, що збереглися, в законодавствах цих держав у цій галузі, вироб¬лено спільний курс, який пронизаний прогресивними принципами, такими як закріплення рівності майнових прав подружжя, прирів¬нювання цивільного шлюбу до церковного, прирівнювання право¬вого статусу позашлюбних дітей до законнонароджених.

Важливим етапом у розвитку правової співпраці сканди-навських держав стало створення в 1952 р. єдиного консультативного органу — Північної Ради, головне завдання якої полягає в координації та інтеграції зусиль скандинавських держав із питань співпраці в галузі економічного, соціального, політичного і культурного життя. При цьому органі створено комісії експертів, які покликані розробляти одноманітні законодавчі акти для подальшої гармонізації законодавства скандинавських країн.

Як відзначають К. Цвайгерт і X. Кьотц, у теперішній час скан¬динавський досвід розглядається як модель для відповідної спів¬праці на загальноєвропейському рівні.

Таким чином, співпраця скандинавських держав для гармоні¬зації і уніфікації відбувається, в основному, у галузі приватного права (шлюбно-сімейні, договірні відносини, відносини в галузі інтелектуальної власності та ін.). У публічно-правовій сфері, зокрема в кримінальному і в кримінально-процесуальному праві, така співпраця відбувається в значно меншому масштабі, і це пояснюється стійкістю національних традицій у цих державах у даних сферах суспільного життя.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 621; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.01 сек.