Тема 5. Міркування

План

Лекція 1.

1. Загальна характеристика міркувань.
2. Безпосередні міркування.
3. Опосередковані міркування.
4. Простий категоричний силогізм, його визначення і склад.
5. Загальні правила категоричного силогізму.
6. Фігури, їх правила і модуси категоричного силогізму.

1. Міркування це форма абстрактного мислення, за допомогою якої з одних думок (засновків) утворюються нові думки (висновки).

Міркування розрізняють за трьома критеріями:

1) залежно від того, яким чином рухаються думки при утворенні (дедуктивні, індуктивні, за аналогією);

2) від достатності, обґрунтованості висновків (ймовірні – правдоподібні, достовірні – необхідні);

3) в залежності від кількості засновків, за якими робиться висновок (безпосередні, опосередковані).

2. Безпосереднє мислення – це міркування, яке складається лише з одного засновку. Але, так як засновок є висловленням, то для отримання умовиводу, тобто міркування, необхідна перебудова. Існують 4 види засновків, а саме, їх перебудови і перетворення, обернення, протиставлення суб’єкту, представлення предикату.

Перетворення – це перебудова висловлювання, внаслідок якої у вихідного висловлювання утворюється нове рівнозначне висловлювання протилежної якості. Наприклад: Всі ссавці хребетні (засновок). Жоден ссавець не є хребетним (висновок).

Обернення – це перебудова висловлювання, в якій суб’єкт і предикат міняються місцями, при цьому якість висловлювання залишається тією ж, а кількість може змінюватись. Наприклад: Всі системи електропровідні (засн.). Деякі електропровідні є системами (висновок).

Протиставлення – це перебудова висловлювання, в ході якої здійснюється і обернення, і перетворення в тій чи іншій послідовності. Якщо у висловлюванні спочатку відбувається перетворення, а потім обернення, то умовивід буде представлений предикатом. Якщо спочатку обернення, а потім перетворення, то цей умовивід у вигляді протиставленні суб’єкту. Наприклад: Всі квадрати паралелограми (засновок). Жоден не паралелограм не є квадрат (висновок). Жоден ромб не є трикутником (засновок). Вся трикутники є не ромбами.

3. Опосередковані міркування – це міркування, до складу яких входять 2 засновки, на основі яких робиться висновок. Опосередковані міркування можуть мати такі різновиди: простий категоричний силогізм, чисто - розділове міркування, чисто-умовне міркування та різноманітні їх комбінації.

4. Простий категоричний силогізм – це умовне міркування, яке складається з двох засновків і висновку, що є категоричним висловлюванням. Цей умовивід належить до дедукції. Міркування складається з засновків і висновку, які містять поняття, що називаються термінами силогізму. Висновок у простому категоричному силогізму робиться на основі знань про те, що два крайні терміни пов’язані з середнім, тобто робиться висновок, що вони пов’язані між собою. 1) Усі системи проводять електричний струм (3). 2) Мідь – метал (3). 3) Мідь проводить електричний струм.

М – середній термін силогізму, поняття, яке є в обох засновках і відсутнє у висновку;

S – менший термін силогізму, який є суб’єктом висновку;

Р – більший термін силогізму, який є предикатом висновку.

Засновок, до якого входить менший термін, є меншим засновком силогізму, а засновок, до якого входить більший термін є більшим засновком силогізму.

5. В основі висновку за категоричним силогізмом лежить аксіома силогізму:

1) те, що належить роду, належить також виду та індивіду;

2) ознака ознаки речі є ознакою самої речі;

3) все, що стверджується (або заперечується) стосовно певної множини предметів, стверджується (або заперечується) стосовно будь-якого предмета, який входить до цієї множини.

Правила термінів силогізмів:

1) у кожному силогізмі повинно бути 3 терміни;

2) середній термін повинен бути розподілений хоча б в одному із законів;

3) термін, який нерозподілений у засновку не може бути розподілений у висновку.

Правила засновків:

1) із двох заперечних засновків не можна отримати правильного висновку за будь-якою теорією силогізму;

2) якщо хоча б один із засновків є заперечним, то висновок повинен бути заперечним;

3) із двох часткових засновків не можна отримати правильного висновку за будь-якою фігурою силогізму;

4) якщо один із засновків є частковим, то висновок повинен бути частковим;

5) якщо два засновки стверджувальні, то висновок також стверджувальний.

6. Простий категоричний силогізм розрізнюють за фігурами:

М Р 1) Першою фігурою є фігура, в якій середній термін займає місце

суб’єкта в більшому засновку і місце предиката в меншому. (1)

S М зас. Всі юристи правознавці; (2) засн. Прокурори є юристами;

S є Р.

Р М 2) Другою є фігура, в якій середній термін займає місце в обох

Засновках. (1) Всі засуджені є злочинцями S є М;

(2) Деякі підозрювані не є злочинцями.

S М (3) висн. – Деякі підозрювані не є засудженими.

М Р 3) Третьою називається фігура, в якій більшим терміном є

суб’єкт. Предикат більшого засновку є предикатом висновку,

а предикатом меншого засновку є суб’єктом висновку.

М S Наприклад: (1) Деякі правознавці мають вчений ступінь. (2) Всі правознавці мають вищу юридичну освіту; (3) висн. – Деякі особи з вищою юридичною освітою мають вчений ступінь.

Р М 4) Четверта фігура – це фігура, в якій середній термін займає

місце предиката в більшому засновку і місце суб’єкта

в меншому. Наприклад: (1) засн. – Всі адвокати є

М S юристами; (2) засн. – Не один юрист не є злочинцем;

(3) висн. – Не один злочинець не є адвокат.

Правила фігур:

1.1. Менший засновок має бути стверджувальним.

1.2. Більший засновок має бути загальним.

2.1. Один із засновків має бути заперечливим.

2.2. Більший засновок має бути загальним.

3.1. Менший засновок має бути стверджувальним.

3.2. Висновок має бути частковим.

4.1. Якщо більший засновок стверджувальний, то менший має бути загальним.

4.2. Якщо один із засновків заперечний, то більший засновок має бути загальним.

4.3. Якщо менший засновок стверджувальний, то висновок має бути частковим.

Простий категоричний силогізм має такі модуси, якщо не брати до уваги лише кількісні та якісні його засновку та висновку. Якщо говорити про місце середнього терміну в фігурах силогізму, то виділяють 256 модифікацій. Кожен модус має по різному проявлятися в різних фігурах.

Логіка

Кількість годин на тему:

Дата добавления: 2014-01-07