V. 7. Право власності на документи НАФ

Документи Нацiонального архiвного фонду можуть перебувати в будь-якiй формi власностi, передбаченiй Конституцiєю та законами України. Право власностi на документи Нацiонального архiвного фонду охороняється законом. Державну полiтику у сферi архiвної справи i дiловодства визначає Верховна Рада України. Кабiнет Мiнiстрiв України, iншi органи виконавчої влади, а також органи мiсцевого самоврядування забезпечують проведення державної полiтики у сферi архiвної справи i дiловодства в межах своєї компетенцiї.

Закон України “Про НАФ і архівні установи” визнає три форми власності на документи НАФ: державну, колективну і приватну (за Конституцією України фігурують державна, комунальна і приватна форми власності). При цьому наголошується, що всі власники документів НАФ мають рівні права.

Класифікація НАФ за аспектами власності:

а) державні архівні установи системи Держкомархіву та іншого підпорядкування;

б) архіви громадських об'єднань на правах колективної власності;

в) приватні архіви, приватні колекції або окремі документи, що перебувають у власності громадян.

За Архівним законом (ст. 25) у разі недотримання належних умов збереженості власник може за рішенням суду бути позбавленим права власності на ці документи у порядку, встановленому законодавством (ст. 23).

Кабінет Міністрів України може обмежувати доступ до документів НАФ громадян тих держав, в яких передбачено обмеження доступу громадян України до їхніх державних архівів.

Закон передбачає норму про обов'язкову реєстрацію архівних документів, які пройшли експертизу цінності..

Власник документів зобов'язаний ставити до відома державну архівну установу, яка видала реєстраційне свідоцтво, про передачу права власності на документи або про будь-які зміни місцеперебування їх, умов зберігання чи використання. Відчуження документів у будь-якій формі має бути документально засвідчене: при даруванні чи пожертвуванні це можуть бути листи, відповідні свідоцтва, при купівлі – рахунок, угода про продаж, при успадкуванні – заповіт тощо.

Власник документiв Нацiонального архiвного фонду та iншi особи, якi користуються зазначеними документами, не мають права їх знищувати, пошкоджувати або змінювати змiст цих документiв, безповоротно передавати за межі України. У сучасних економічних умовах актуальним є розроблення методів грошової оцінки документів НАФ та віднесення до складу НАФ документів недержавної власності.

Вивозити оригінали документів НАФ за межі України забороняється, зокрема тимчасового експонування документів на виставках або реставрація матеріалів за кордоном. У такому разі власник документів або його офіційний представник, установи, що вивозять документи НАФ за кордон, обов'язково повинні мати дозвіл Державного комітету архівів України. Вивезення копій документів НАФ та витягів з них здійснюється з дозволу державної архівної установи, де зареєстровані оригінали цих документів. При цьому з метою запобігання виснаженню національних архівних інформаційних ресурсів існують певні обмеження щодо суцільного копіювання великих документальних комплексів.

Юридичні i фiзичнi особи, якi мають документи, вiд часу створення яких минуло понад 50 рокiв, або якi продають чи вивозять архiвнi документи за кордон, зобов'язанi повiдомити про це одну з державних архiвних установ з метою вирiшення питання про проведення експертизи цiнностi цих документiв.

Документи вносяться до Нацiонального архiвного фонду впорядкованими за рахунок власника вiдповiдно до вимог, встановлених центральним органом виконавчої влади у сферi архiвної справи i дiловодства. Рiшення про вилучення документiв iз Нацiонального архiвного фонду приймаються експертними комiсiями (ЕК) за погодженням iз центральним органом виконавчої влади у сферi архiвної справи i дiловодства. Забороняється вилучення документiв iз Нацiонального архiвного фонду за мотивами конфiденцiйностi чи таємностi iнформацiї, що мiститься в них, а також iз полiтичних чи iдеологiчних мiркувань.

Спори мiж архiвними установами i власниками документiв з питань призначення експертизи їх цiнностi, внесення документiв до Нацiонального архiвного фонду або вилучення з нього вирiшуються у судовому порядку.

Архiвнi документи, що нагромадилися за час дiяльностi органiв державної влади, державних пiдприємств, установ та органiзацiй, а також документи, що переданi державним архiвним установам iншими юридичними i фiзичними особами без збереження за собою права власностi, є власнiстю держави.

Архiвнi документи, що нагромадилися за час дiяльностi органiв мiсцевого самоврядування, комунальних пiдприємств, установ та органiзацiй, а також документи, що переданi архiвним вiддiлам мiських рад iншими юридичними i фiзичними особами без збереження за собою права власностi, є власнiстю територiальних громад.

Архiвнi документи, що не мають власника або власник яких невiдомий, переходять у власнiсть держави на пiдставi рiшення суду, винесеного за заявою державної архiвної установи, крiм випадкiв, передбачених законами України.

Спори щодо здiйснення права власностi на документи НАФ вирiшуються у судовому порядку.

Документи НАФ, що належать державi, територiальним громадам, не можуть бути об'єктом приватизацiї, купiвлi-продажу, застави або iнших угод, пов'язаних з передачею права власностi, i надаються лише в тимчасове користування. Право власностi на зазначенi документи може бути передане лише згiдно з мiжнародними договорами, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України, i законами України.

Дата добавления: 2014-01-07