Характеристика командитного товариства

Командитне товариство

Командитним товариством є господарське товариство, в якому один або декілька учасників здійснюють від імені това­риства підприємницьку діяльність і несуть за його зобов'язан­нями додаткову солідарну відповідальність усім своїм майном, на яке за законом може бути звернено стягнення (повні учас­ники), а інші учасники присутні в діяльності товариства лише своїми вкладами (вкладники).

В командитному товаристві є повні учасники і вкладники. Командитне товариство поєднує ознаки повного товариства і товариства з обмеженою відповідальністю. Власне ч. З ст. 133 ЦК передбачає застосування щодо командитного товариства відповідних норм про повне товариство. На схожість із повним товариством вказує, зокрема, наявність у складі учасників, які здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і несуть за його зобов'язаннями відповідальність усім своїм май­ном (повних учасників), а з товариством з обмеженою відпові­дальністю — наявність осіб (вкладників), що несуть відпові­дальність за боргами командитного товариства лише в межах своїх вкладів. При цьому відповідно до ч. 7 ст. 80 ГК повними учасниками командитного товариства можуть бути лише особи, зареєстровані як суб'єкти підприємництва.

Згідно зі ст. 135 ЦК правовий статус повних учасників ко­мандитного товариства та їх відповідальність за зобов'язаннями товариства встановлюються положеннями законодавства про учасників повного товариства. Повні учасники, зокрема, здій­снюють управління діяльністю командитного товариства. При цьому особа може бути повним учасником тільки в одному командитному товаристві. Повний учасник командитного това­риства не може бути учасником повного товариства, а також вкладником цього самого товариства.

Щодо вкладників ст. 136 ЦК передбачає заборону брати участь в управлінні діяльністю командитного товариства та за­перечувати проти дій повних учасників щодо управління діяль­ністю товариства. Вкладники командитного товариства можуть діяти від імені товариства тільки за довіреністю.

Відповідно до ст. 137 ЦК вкладник командитного товарис­тва зобов'язаний зробити вклад до статутного фонду. При цьо­му сукупний розмір вкладів вкладників не повинен перевищу­вати 50% статутного фонду командитного товариства.

Командитне товариство створюється і діє на підставі зас­новницького договору, який підписується усіма повними учас­никами (ст. 134 ЦК). Засновницький договір командитного то­вариства має містити зобов'язання учасників створити товарис­тво, порядок їх спільної діяльності щодо його створення, умо­ви передання товариству майна учасників, а також відомості про розмір та склад статутного фонду товариства, розмір та по­ рядок зміни часток кожного з «повних учасників у статутному фонді, сукупний розмір вкладів вкладників.

Якщо внаслідок виходу, виключення чи вибуття у командитному товаристві залишився один повний учасник, засновниць­кий договір переоформляється в одноособову заяву, підписану повним учасником. Якщо командитне товариство створюється одним повним учасником, то установчим документом є одно­особова заява (меморандум), яка містить усі відомості, встанов­лені ст. 134 ЦК для командитного товариства.

14. Кооператив як суб'єкт господарювання

Кооператив — це юридична особа, утворена фізичними та (або) юридичними особами, які добровільно об'єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та ін­шої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соці­альних та інших потреб на засадах самоврядування.

Основні види кооперативів встановлюються Законом «Про кооперацію», згідно зі ст. 6 якого відповідно до завдань та ха­рактеру діяльності кооперативи поділяються на: виробничі, обслуговуючі та споживчі.

Виробничий кооператив — кооператив, який утворюється шляхом об'єднання фізичних осіб для спільної виробничої або іншої господарської діяльності на засадах їх обов'язкової тру­дової участі з метою одержання прибутку. Виробничі коопера­тиви можуть здійснювати виробничу, переробну, заготівельно-збутову, постачальницьку, сервісну і будь-яку іншу підприєм­ницьку діяльність, не заборонену законом (ч. 2 ст. 95 ГК).

Обслуговуючий кооператив — кооператив, який утворюється шляхом об'єднання фізичних та (або) юридичних осіб для на­дання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Об­слуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обся­гах, що не перевищують 20% загального обороту кооперативу.

Споживчий кооператив (споживче товариство) — коопера­тив, який утворюється шляхом об'єднання фізичних та (або) юридичних осіб для організації торговельного обслуговування, заготівель сільськогосподарської продукції, сировини, вироб­ництва продукції та надання інших послуг з метою задоволен­ня споживчих потреб його членів.

Ознаки кооперативів

1. Кооператив є юридичною особою. Стаття 6 Закону «Про кооперацію» прямо підкреслює наявність у кооперативі самос­тійного балансу, поточного та інших рахунків в установах бан­ків, печатки зі своїм найменуванням — атрибутів, притаманних будь-якій юридичній особі.

Кооператив утворюється фізичними та (або) юридични­ми особами. Як випливає з наведених вище визначень видів кооперативів, участь фізичних осіб можлива у будь-якому з них. Що стосується юридичних осіб, можливість їх участі в кооперативах є обмеженою. Так, вони не мають права бути членами виробничого кооперативу, зважаючи на передбачену Законом «Про кооперацію» обов'язкову трудову участь чле­нів виробничого кооперативу (що є притаманним, звичайно, лише фізичним особам) у його діяльності. Проте у виробни­чих та інших видах кооперативів мають право брати участь
асоційовані члени — фізичні чи юридичні особи, які визна­ють статут кооперативу, внесли пайовий внесок і користу­ються правом дорадчого голосу в кооперативі (ст. 14 Закону
«Про кооперацію»). Це не суперечить положенням ст. 163 ЦК, яка передбачає можливість участі «у діяльності виробни­чого кооперативу на засадах членства також інших осіб».

Засновники кооперативу з метою його створення доб­ровільно об'єднуються на основі членства. Згідно зі ст. 10 Закону «Про кооперацію» членами кооперативу можуть бути фізичні особи, які досягли 16-річного віку і виявили бажан­ня брати участь у його діяльності, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених ста­тутом кооперативу, додержуються вимог статуту і користу­ються правом ухвального голосу. Чисельність членів коопе­ративу не може бути меншою, ніж три особи (ч. 5 ст. 7 За­кону).

Кооператив утворюється для ведення спільної господар­ської та іншої діяльності з метою задоволення економічних,соціальних та інших потреб його членів.

Мета створення — задоволення інтересів членів кооперати­вів — є основною ознакою, що відрізняє кооперативи від ін­ших організаційно-правових форм юридичних осіб колектив­ної форми власності. Шляхом створення виробничого коопе­ративу громадяни реалізують свої права на працю та на здій­снення підприємницької діяльності, результатами якої є отри­мання прибутку, обслуговуючого — задовольняють свої потре­би у послугах певного виду, споживчого — забезпечують себе товарами, результатами виконаних робіт, наданих послуг. Ко­оператив не має на меті насичення ринку товарами, роботами, послугами (хоча це і не виключається). Він створюється і діє для своїх членів.

Кооператив діє на засадах самоврядування. Термін «самоврядування» стосовно кооперативу означає право та реальну здатність його членів самостійно вирішувати питання діяль­ності кооперативу в межах законодавства України та статуту
кооперативу.

Кооператив діє на основі статуту, який є основним пра­вовим документом, що регулює його діяльність. Незважаючи на те, що кооператив створюється кількома членами, необхід­ності підписання установчого договору між ними законодавс­твом не передбачено.

15. Колективне сільськогосподарське підприємство

Колективне сільськогосподарське підприємство — добровіль­не об'єднання громадян у самостійне підприємство для спіль­ного виробництва сільськогосподарської продукції та товарів, що діє на засадах підприємництва та самоврядування.

Характеристика колективного сільськогосподарського підпри­ємства

КСП є добровільним об'єднанням громадян. Іншими словами, членами КСП можуть бути лише фізичні, а отже, не можуть бути юридичні особи.

Громадяни — члени КСП об'єднуються «у самостійне підприємство». КСП є юридичною особою, має поточні та вкладні (депозитні) рахунки в установах банку і печатку зі сво­їм найменуванням — «самостійним», повноправним суб'єктом
господарювання на ринку.

КСП створюється для спільного виробництва сільсько­господарської продукції та товарів. У формі КСП втілюється спільна праця його членів. Крім того, це положення опосеред­ковано вказує на обов'язковість трудової участі членів КСП в його діяльності.

Положення, що КСП здійснює «спільне виробництво сіль­ськогосподарської продукції і товарів», не означає обмеження його діяльності лише виробництвом. КСП самостійно визна­чає напрями сільськогосподарського виробництва, його струк­туру і обсяг, самостійно розпоряджається виробленою продук­цією та доходами, здійснює будь-яку діяльність, що не супе­речить законодавству України; має право кооперуватися з промисловими підприємствами та установами при переробці сільськогосподарської продукції, виготовленні промислових та інших товарів, розширенні сфери соціально-культурного, ко­мунально-побутового обслуговування сільського населення, підготовці і перепідготовці кадрів; бере участь у приватизації переробних, агросервісних та інших державних підприємств; користується іншими повноваженнями, наданими йому законодавством.

КСП діє на засадах підприємництва та самоврядування.
Це означає, що КСП є суб'єктом підприємницької діяльності, підлягає державній реєстрації, на нього поширюються всі інші положення законодавства стосовно підприємницької діяльнос­ті, «засади» (принципи — див. ст. 44 ГК) тощо.

Самоврядування в КСП забезпечується на основі права чле­нів підприємства брати участь у вирішенні всіх питань його ді­яльності, виборності та підзвітності виконавчо-розпорядчих органів, обов'язковості рішень, прийнятих більшістю, для всіх членів підприємства.

Вищим органом самоврядування КСП є загальні збори йо­го членів або збори уповноважених. У період між зборами справами підприємства керує правління. Повноваження за­гальних зборів (зборів уповноважених) і правління визнача­ються статутом підприємства.

КСП діє на основі статуту.

Дата добавления: 2014-01-07