Ізоморфізм та гомоморфізм

Інші

Пов'язані з ресурсами та особливостями взаємодії із середовищем

Пов'язані зі структурою

Пов'язані з цілями та функціями

Властивості систем

Різновиди

Мікросистема (англ. microsystem,) – матеріальна система з мікрочастинок (атомів, нуклонів), [Мезо-, макро-, мегасистеми].

Відкрита система — система, яка постійно обмінюються речовиною і енергією з зовнішнім середовищем. (Л. фон Берталанфі). [закрита система]

Будь-який неелементарний об'єкт можна розглянути як підсистему цілого (до якого відноситься даний об'єкт), виділивши в ньому окремі частини і визначивши взаємодії цих частин, службовців якої-небудь функції.

1. Ефект синергії — односпрямованість (або цілеспрямованість) дій компонентів посилює ефективність функціонування системи.

2. Пріоритет інтересів системи ширшого (глобального) рівня перед інтересами її компонентів (ієрархічність).

3. Емерджентність — цілі (функції) компонентів системи не завжди збігаються з цілями (функціями) системи.

4. Мультиплікативність — і позитивні, і негативні ефекти функціонування компонентів в системі мають властивість множення, а не додавання.

5. Цілеспрямованість — діяльність системи підпорядкована певній цілі.

6. Альтернативність шляхів функціонування та розвитку.

7. Робастність - здатність системи зберігати часткову працездатність (ефективність) при відмові її окремих елементів чи підсистем.

1. Цілісність — первинність цілого по відношенню до частин: появи у системи нової функції, нової якості, органічно випливають зі складових її елементів, але не властивих жодному з них, взятому ізольовано.

2. Неадитивності — принципова несвідомих властивостей системи до суми властивостей складових її компонентів.

3. Структурність — можлива декомпозицію системи на компоненти, встановлення зв'язків між ними.

4. Ієрархічність — кожен компонент системи може розглядатися як система (підсистема) глобальної системи.

1. Комунікативність - існування складної системи комунікацій із середовищем у вигляді ієрархії.

2. Взаємодія і взаємозалежність системи і зовнішнього середовища.

4. Адаптивність - прагнення до стану стійкої рівноваги, яке передбачає адаптацію параметрів системи до мінливих параметрами зовнішнього середовища (проте «нестійкість» не у всіх випадках є дисфункціональному для системи, вона може виступати і як умови динамічного розвитку).

5. Надійність - функціонування системи при виході з ладу однієї з її компонент, збереженість проектних значень параметрів системи протягом запланованого періоду.

6. Інтерактивність.

1. Інтегративність - наявність системоутворювальних, системозберігальних факторів.

2. Еквіфінальность - здатність системи досягати станів, що не залежать від вихідних умов і визначаються тільки параметрами системи.

3. Спадковість.

4. Розвиток - характеризує зміну стану системи у часі. Це поняття допомагає пояснити складні термодинамічні й інформаційні процеси у природі та суспільстві.

5. Порядок.

6. Самоорганізація.

Ізоморфізм і гомоморфізм (від грец. isos – однаковий, homoios – подібний, morphe – форма) – поняття, які характеризують відповідність між структурами об'єктів. Дві системи, що розглядаються відокремлено від природи елементів, що їх складають, є ізоморфними одна одній, якщо кожному елементу першої системи відповідає лише один елемент другої і кожному зв'язку у одній системі відповідає зв'язок в іншій, і навпаки. Така взаємооднозначна відповідність називається ізоморфізмом. Повний ізоморфізм може бути лише між абстрактними, ідеалізованими об'єктами, наприклад, відповідність між геометричною фігурою і її аналітичним виразом у вигляді формули. Ізоморфізм пов'язаний не зі всіма, а лише з деякими фіксованими в пізнавальному акті властивостями і відносинами порівнюваних об'єктів, які у інших своїх відносинах та властивостях можуть відрізнятися. Гомоморфізм відрізняється від ізоморфізму тим, що відповідність об'єктів чи систем є однозначним лише в один бік. Тому гомоморфний образ є неповним, наближеним відображенням структури оригіналу. Таким є, наприклад, відношення між картою та місцевістю, між грамзаписом та його оригіналом (звуковими коливаннями повітряного середовища). Поняття ізоморфізму та гомоморфізму широко застосовуються у математичній логіці та кібернетиці, фізиці, хімії та інших галузях знань.

Дата добавления: 2014-01-11