Чорне море

Азовське море

V. ШТУЧНІ ЕКОСИСТЕМИ – АГРОЦЕНОЗИ.

Агроценоз (агроекосистема) - штучна екосистема, створена в результаті діяльності людини. Приклади агроценозів: парк, поле, сад, пасовище, присадибна ділянка.

Подібність агроценозу і біогеоценозу - наявність трьох ланок: організмів - виробників, споживачів і руйнівників органічної речовини, круговорот речовин, територіальні і харчові зв'язки між організмами.

Відмінності агроценозу від біогеоценозу - невелике число видів в агроценозі, перевага організмів одного виду (наприклад, пшениці в поле, овець на пасовище), короткі ланцюги харчування, неповний круговорот речовин (значний винос біомаси у виді врожаю), слабка саморегуляція, висока чисельність тваринних окремих видів (шкідників сільськогосподарських чи рослин паразитів).

Агроценози виступають як джерело забруднення навколишнього середовища: біологічного (масове розмноження, спалах чисельності комах-шкідників), хімічного (змивши у водойми надлишку ядохімікатів, добрив, загибель від ядохімікатів комах-запильників, зміна фауни ґрунту під впливом хімічних речовин і ін.). Захист природи від забруднення сільськогосподарським виробництвом — дотримання норм і термінів внесення мінеральних добрив, застосування ядохімікатів, нових технологій обробки ґрунту.

v За останні 45 років використання мінеральних добрив в світі виросло в 43 рази, а отрутохімікатів – у десять разів. 30% інсектицидів, 60% гербіцидів, 90% фунгіцидів, що застосовуються в США здатні викликати рак.

v З усієї кількості мінеральних добрив, що вносяться в грунти України, в середньому лише 5 - 10% їх поглинаються рослинами. Решта 90 – 95% змивається дощами й талими водами, здувається вітрами й потрапляє в річки, озера, грунтові води, стаючи шкідливими компонентами екосистем.

Азовське море сьогодні є зоною екологічної катастрофи. Ще 1950 р. в ньому виловлювали риби в 35 разів більше, ніж у Чорному морі, і в 12 разів більше, ніж у Балтійському. Раніше тут водилося риба 114 видів, загальний вилов її у сприятливі роки становив понад 300 тис. т на рік, переважно цінних порід. Тепер він зменшився в 6 разів.

ü в 50-е годы встречалось 32 вида водорослей – сейчас всего 7;

ü перестали быть промысловыми видами бычки, камбала, барабуля, морской язык, кефаль. Пропали атлантический осетр, скумбрия;

ü в 90-х годах исчез тюлень-монах,

ü сократилось до минимума количество дельфинов (особенно азовки) – запрет на промысел был введен в 1966г. – до этого СССР уничтожал ежегодно до 148 тыс. особей - у 50- х роках у Чорному морі було 2,5 млн. дельфінів, 1990 р. – 100 тис., а скільки тепер?

ü зросла кількість одноклітинних організмів і медуз, а також шкідливих екзотичних організмів. Гребневик Mnemiopsis leidei, який вперше було виявлено в Чорному морі у 1982 р., призвів до підриву кормової бази риб, катастрофічного зменшення маси планктону (на початок 90-х років загальна біомаса переселенця в басейні Чорного моря оцінювалася в 1 млрд. тонн);

ü практично зникли популяції вищих ракоподібних та придонних риб і суттєво скоротилися популяції великих планктонних ракоподібних;

МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД БОРОТЬБИ З ЗАБРУДНЕННЯМ СВІТОВОГО ОКЕАНУ

ü до системи контролю за забрудненням використовують авиацію, спеціальні суда, космичні супутники;

ü досвід Швеції – використовуються спеціальної групи ізотопів для маркування палива на суднах з метою можливості визначення майбутніх забруднювачів;

НЕГАТИВНІ НАСЛІДКИ ДОБУВАННЯ КОРИСНИХ КОПАЛИН.

СКОРОЧЕННЯ ЗАПАСІВ МІНЕРАЛЬНИХ РЕСУРСІВ

ü сьогодні з надр Землі щорічно видобувається близько 20 млрд. т корисних копалин. При цьому разом з корисними копалинами з надр на поверхню піднімається ще більше пустих порід (150 млрд. т щороку);

ü за сучасної технології видобування й переробки корисних копалин лише 1-5% речовини, що добувається з надр, використовується у вигляді продукції, вся решта йде у відвали й відходи;

ü за XX ст. з надр Землі було видобуто корисних копалин більше, ніж за всю історію людства;

ü починаючи з бронзового віку було виплавлене 16 млрд. т різних металів, у тому числі впродовж останніх 45 років – 11 млрд. т.;

ü для того, щоб отримати 1 г золота, необхідно переробити 3,5 т породи, а при отримані 1 т заліза у відвали йдуть 14 т породи;

ü відомих покладів нафти залишилось на 45 років, газу – 65, вугілля – 200;

ü за даними ООН, ресурси 18 економічно найбільш важливіших мінералів знаходяться на межі зникнення – золото, срібло, сірка, цинк, вольфрам,…

НЕГАТИВНІ ЗМІНИ ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА

ü внаслідок видобування, збагачення та переробки корисних копалин, нагромадження порожньої породи та відходів виробництва відбувається кон­центрація шкідливих елементів — важких металів, радіонуклідів тощо, що призводить до важких захворювань і навіть масової загибелі рослин і тварин;

ü кар’єри, терикони, звалища, крім того, що займають великі площі земної поверхні, становлять джерело забруднення атмосфери й гідросфери: з них вітрами розноситься пил, деякі терикони димлять, викидаючи в повітря оксиди сірки; забруднені води з відвалів потрапляють у водоносні горизонти і водостоки;

v при розробці Курської магнітної аномалії був виритий кар’єр глибиною до 500 м і в довжину до 500 км.

ü внаслідок зміни рівня ґрунтових вод спостерігається розвиток карстових пустот.

v Україна: останнім часом в Україні активізувалися екзогенні геологічні процеси – зсуви, селі, змиви, ерозія поверхні, карстоутворення, яроутворення, засолення грунтів, спровоковані людською діяльністю;

v Україна: в наслідок появи тисяч свердловин, шахт, кар’єрів майже на 70% території України значно знизилася сейсмостійкість, особливо на півдні, в Донбасі, Прикарпатті. Наслідком цього може бути підсилення землетрусів на 1 -1.5 бала;

v Україна: у Закарпатті наявність підземних пустот провокує утворення провалів в місті Борислав. Раніше в цій місцевості видобували озокерит;

v Україна: деякі з териконів у Донбасі від окислення та інших реакцій у своїй товщі загорілися, перетворившись у рукотворні невеликі вулкани;

v Україна тільки в Кріворизському залізорудному басейні під кар’єрами і шахтами знаходиться більше 30 тис. га;

v Україна в тому ж Криворізькому залізорудному районі з’явилися великі ділянки „місячного ландшафту”, де не може рости жодна рослина, жити жодна тварина;

ШЛЯХИ ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМ

ü нині дедалі час­тіше техніко-будівельній діяльності на родючих землях передує знімання, переміщування та зберігання ґрунтів, які потім використовуються для по­криття інших територій з гіршими ґрунтами чи для рекультивації кар'єрів, териконів;

ü на рекультивованих землях можна розводити сади, парки, створювати озера;

ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ СІЛЬСКОГО ГОСПОДАРСТВА.

СКОРОЧЕННЯ ПЛОЩІ ОРНИХ ЗЕМЕЛЬ

ü майже 70% суші не може бути використано для землеробства. Сюди належать: шапки полярної криги, мерзлий грунт, круті і скелясті гори, пустелі, … Дві третини решти 30% придатні тільки для випасання худоби. Отже, лише на 10% земної поверхні можна вирощувати сільськогосподарські культури;

ü за роки існування цивілізації втрачено 2 млрд. га родючих земель;

ü площа сільськогосподарських земель у розрахунку на душу на­селення Землі зменшилась з 0,31 га в 1975 p. до 0,15 га в 2000p. За даними ЮНЕСКО, опустинювання відбувається зі швидкістю 44 га /хв, що при збереженні цієї тенденції призведе до втрати до кінця сторіччя третини нині існуючих сільськогосподарських угідь;

ü в останні десятиліття кожен рік на Землі перетворюються на пустелю 5-7 млн. га земель;

v за останні 50 років XX ст. площа Сахари збільшилась на 650 тис. га;

ü у густонаселених районах великі ділянки родючого грунту зайняті містами, промисловими майданчиками, автомобільними й залізничними шляхами, аеродромами, звалищами.

v на кожній кілометр автостради треба відвести 2 га землі, на кілометр газо- чи нафтопроводу – 4 га;

v Україна: господарське освоєння території України дуже високе – 92-95%. При цьому сільськогосподарське освоєння земель перевищує 70% (одне з найбільших в світі), а розорювання – 56%.

для порівняння: США – 15%,

Англія – 18%,

Франція, Німеччина – 33%,

Україна – 56%.

v Україна: зміни у структурі земельного фонду:

2000 років тому - ліси - 50% зараз - 14,3%

степи – 35% 1%

болота – 6% 3%

солончаки – 4% 8%

v Україна: чорноземні та лугово-чорноземні грунти займають 42% території України, що складає 67% усіх чорноземів світу. Родючість грунтів України одна найвищих у світі;

v Україна: за останні 60 років під різні види несільського господарського використання вилучено родючої землі, площа яких перевищує територію Одеської області;

ЗАБРУДНЕННЯ ГРУНТІВ

ü кожен рік Земля втрачає 1% шару грунту;

ü застосування великої кількості добрив і пестицидів знижує здатність бактерій розкладати органічні речовини;

ü за останні 45 років використання мінеральних добрив виросло в 43 рази, а отрутохімікатів – у десять разів;

ü 30% інсектицидів, 60% гербіцидів, 90% фунгіцидів, що застосовуються в США

здатні викликати рак;

- на повне тестування пестициду витрачається 600 тис.$ й триває воно 5 років.

Тому майже з 3 500 видів пестицидів, які виробляються у США, тестування пройшли менше ніж 10%.

ü у світі близько 25 млн. сільськогосподарських робітників щороку отрую­ються пестицидами. Безпосередній вплив їх на людину полягає в ураженні та зміні функцій печінки, захворюваннях центральної нервової, серцево-су­динної та дихальної систем. Пестициди негативно впливають на репродук­тивну функцію людини;

ü птахи, ссавці, риби та корисні комахи гинуть під час застосування пес­тицидів на полях, особливо при їх внесенні за допомогою авіації;

ü хімізація сільського господарства породила проблеми, пов'язані з адаптацією бур'янів і сільськогосподарських шкідників до певних речовин, а також їх негативним впливом на навколишнє середовище.

v Завдяки сучасним технологіям застосування міндобрив кожен гектар сільскогосподарських угідь дає на 200% врожаю пшениці більше ніж 70 років тому. Якщо припинити застосування хімії, сільське господарство Землі зможе прогодувати всього 4 млрд. людей, іншим 2,6 млрд. нема буде чого їсти;

v Україна: в Україні вже зіпсовано 60% чорноземів.

Негативні наслідки використання пестицидів

Пестицидами називають велику групу речовин переважно штучного походження, які використовують для знищення або суттєвого пригнічення небажаних для людини видів рослин або живих істот. До пестицидів відносять:

- інсектициди - створені для знищення шкідливих комах;

- зооциди - для боротьби з гризунами;

- дефоліанти - для видалення листя;

- дефлоранти - для видалення квіток;

- гербіциди - використовують для пригнічення бур’янів на полях культурних рослин;

- нематоциди - застосовують проти нематод (групи черв’яків);

- фунгіциди - антигрибкові речовини.

ü Разом зі шкідниками гинуть спочатку корисні комахи (бджоли, джмелі тощо), а потім і птахи. Втрати від зниження врожаю полів і садів в наслідок вимирання запилювачів часто бувають вищими, ніж вигоди від „захищених” хімією площ.

ü Істотне зниження чисельності бодай одного з домінуючих видів в екосистемі звільняло екологічну нішу для інших або порушувало систему міжвидових зв’язків. Наслідком дуже часто буває заміщення одних шкідників іншими, не менш голодними.

ü Безперервне використання одного й того ж пестициду приводить до появи шкідників, стійких до цієї отрути.

v у Молдавії (за часів СРСР) список дітей у класному журналі подекуди складався з двох частин. Більшу запитували і ставили оцінки, меншу (нижню) - ні. Не було потреби: вони не могли нічого засвоїти;

v бавовникові поля Середньої Азії в 70-х ті 80-х роках отримували щороку понад 0,5ц/га. Багато пестицидів застосовувалось при вирощуванні рису;

v Україна: з усієї кількості мінеральних добрив, що вносяться в грунти України, в середньому лише 5-10% поглинається рослинами. Решта 90-95% змивається дощами і талими водами, здувається вітрами й потрапляє в річки, озера, грунтові води, стаючи шкідливими компонентами екосистем;

v Україна: біля 20% території України знаходиться в незадовільному стані в зв’язку с перенасиченням грунтів токсичними матеріалами;

забруднення земель промисловими викидами:

ü створення промислових та побутових звалищ веде до зниження площі земель, придатних для сільського господарства, отруєння ґрунтових організмів на прилеглих ділянках

- присутність нетоксичний пил з кварцу у викидіах Екібастузської ТЕС у Казахстані викликала пошкодження поверхні зубів у свійських тварин, які паслися у посипаному пилом степу;

ПРИЧИНИ ПИСКОРЕННОЇ ЕРОЗІЇ

ü безконтрольне вирубування лісу;

ü розорення лук;

ü пере випасання худоби;

ü неправильне ведення землеробства

НЕГАТИВНІ НАСЛІДКИ ЕРОЗІЙНИХ ПРОЦЕСІВ

ü природна ерозія - це повільний неперервний процес, одночасно з яким формується новий ґрунтовний шар. Але нераціональне використання землі може так прискорити процес ерозії, що за кілька десятиліть величезні території залишаються без шару грунту;

ü щороку людство лише в сільському господарстві перевертає, перелопачує своїми плугами й культиваторами таку масу грунту, яка в 200 разів більша, ніж маса піску, глини, мулу, що виносяться в океан усіма річками Землі;

ü в наслідок вивітрювання кожен рік на Землі втрачається 26 млрд. т грунту;

ü для відновлювання шару грунту товщиною у 1 см природним шляхом в наших широтах потрібно 200-300 років;

ü надмірний випас худоби викликає ущільнення ґрунту, знищення рослинності;

ü неправильне зрошування має наслідком заболочення та засолювання ґрунтів;

ü знищення лісів посилює вітрову та водяну ерозію;

v в кінці XX ст. втратили родючість 20-25% сільгоспугідь Європи. У деяких

країнах (Колумбія, Лесото, Малаві та Свазіленд) понад 75% придатних для обробітку земель серйозно постраждали через нераціональне використання;

v Україна: 24 березня 2007 р. вчені багатьох країн Європи зафіксували незвичайно великий вміст пилу у повітрі. З’ясувалося, що це прийшла хмара з України, яка містила 3 млн. т частинок грунту (головним чином з південних районів України).

v Україна: в наслідок замулювання Україна втратила в XX ст. більше ніж 20 тис. мілких річок;

v Україна: мы ежегодно теряем (смывается в реки) 600 млн. т. почвы, в том числе 20 млн. т гумуса (это 100 тыс. железнодорожных эшелонов);

ШЛЯХИ ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМИ

ü для того, щоб зберегти фізичні властивості ґрунтів — структуру, по­ристість, оптимальний водно-повітряний режим — потрібно різко скоротити повторність обробітку ґрунтів, перейти на прогресивні та ефективні його форми, легкі машини і механізми;

ü використовувати мінеральні добрива та інші хімічні засоби виключно в гранульованому вигляді;

ü застосовувати біологічні методи захисту рослин;

ü в перспективі ймовірним є викори­стання так званого мостового землеробства, тобто пере­міщення агрегатів по спеціально підготовлених доріжках, прикладом такого вирішення сьогодні є вирощування зернових за інтенсивною технологією з тимчасовими ко­ліями для тракторів;

ü біологічне (органічне) землеробство- повністю виключає застосування отрутохімікатів і неякісних мінеральних добрив. Проте це землеробство вимагає високої культури, дотримання всіх термінів та вимог обробітку грунту і догляду за рослинами, застосування біологічних методів захисту рослин від шкідників і бур’янів;

v Жуки жужелиці скорочують кількість насіння бур’янів і при створенні нормальних умов для існування цих жуків можливо значне скорочення використання гербіцидів.

v В Ізраїлі фермери залишать на полях поодинокі дерева. Хижі птахи будують на них гнізда і вигодовують своїх пташенят гризунам-шкідниками.

ü тільки перехід від відвальної оранки до безплужної обробки зменшує змив грунту в 2-4 рази.

ПРОБЛЕМА ТВАРИННИЦТВА

ü дуже напружена екологічна обстановка склалась навколо великих тваринницьких комплексів (у радіусі кількох кілометрів), де вирощуються 30-100 тис. і більше голів худоби: вони щодоби продукують до 2-3 тис. т екскрементів в рік, які в господарстві не встигають переробляти. Внаслідок розкладання й гниття експериментів виділяються великі маси аміаку, азоту, сірководню, органічних кислот, розвивається патогенна мікрофлора. Стічні води тваринницьких комплексів у радіусі кількох кілометрів забруднюють поверхневі й грунтові води, спричиняють загибель риби та інших гідро біонтів. На кілометри повітряними потоками розноситься сморід;

v доведено, що свинокомплекс свиней на 100 тис. голів дає стільки забруднень, скільки місто з 400-тисячним населенням.

-

Дата добавления: 2014-01-11