Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Служби за контрактом на різних етапах професійного становлення




Ці закономірності виражалися, по-перше, у тенденції до розвитку і зміцнення в міру становлення мотивів їх службової діяльності, по-друге, у вигляді зниження актуальності для молодших командирів військової служби за контрактом мотивів самоствердження і прагматичної, ситуативно-зумовленої групи мотивів із збільшенням тривалості служби в частині. Водночас із таблиці видно, що на завершальному етапі служби відбувається незначне зниження рівня мотивації діяльності і ріст прагматичної мотивації. На наш погляд, це відображає зміну у ставленні молодших командирів військової служби за контрактом до служби напередодні звільнення в запас, так званий "демобілізаційний настрій".

Усвідомивши і з'ясувавши цілі діяльності, керуючись прийнятими на основі сформованих мотивів рішеннями, молодший командир військової служби за контрактом виконує різноманітні організаторські, педагогічні і практичні дії, що забезпечують досягнення намічених цілей. Сукупність засобів (операцій) виконання дій утворить "операційний склад" діяльності. Його основу складає система знань, навичок, умінь і особистісних якостей молодшого командира. Тому найважливіше значення для становлення командирів набуває оволодіння ними новими знаннями в різноманітних областях службової діяльності, розширення і поглиблення орієнтованої основи їх поведінки, формування і розвиток на цій базі умінь практичного виконання обов'язків. Набуття молодшим командиром військової служби за контрактом необхідних знань, формування, розвиток таких умінь пов'язаний, як показало дослідження, у першу чергу із зусиллями офіцерів підрозділів щодо їх навчання і виховання в частині. Водночас чималу роль тут відіграє і службовий досвід, перебування командира у Збройних Силах в умовах цієї частини.

Отримані у дослідженні результати свідчать також про визначені розходження в якісних параметрах становлення молодших командирів військової служби за контрактом із різним досвідом, термінами служби. "Досвідчені" командири мали чітку перевагу перед тільки що прибулими в підрозділи молодшими командирами військової служби за контрактом у початковому рівні розвитку умінь і зберігали його впродовж більшої частини часу виконання службових обов'язків. Проте більшість з них, ставши командирами, так і не зуміли змінити сформованих у попередній період служби стосунків із рядовими солдатами свого і старшого призову, що опинилися у їх підпорядкуванні. Вони виявилися більшою мірою, ніж менш досвідчені товариші по службі, схильними до впливу "групівщини" і часто слухали і підкорялися недисциплінованим "землякам", "годкам", "друзям", створюючи їм штучні привілеї у службі. Цим і пояснюється та обставина, що як вихователі вони поступалися своїм менш досвідченим колегам.

Операційний склад діяльності молодших командирів військової служби за контрактом дуже різноманітний, динамічний. Реалізація умінь, засвоєних молодшим командиром військової служби за контрактом, прийомів і засобів застосування відповідної системи знань і навичок для творчого вирішення завдань у різноманітних ситуаціях служби, бойового навчання і військового досвіду пов'язана з наявністю у них командирських якостей особистості. Тому конкретний зміст стилю діяльності того чи іншого молодшого командира військової служби за контрактом пояснюється індивідуальними розходженнями в нього таких якостей особистості. У дослідженні проводилося вивчення операційного складу діяльності молодших командирів, притаманних їм прийомів і засобів роботи з людьми.

Проведеною дослідницькою роботою виявлені три групи головних засобів їх діяльності: засоби, що передбачені в основному, нормативними документами: наказ і розпорядження; заохочення і накладення стягнень; контроль і перевірка заданих розпоряджень, виконання підлеглими обов'язків по службі; оцінка їх дій; доповідь по команді й інші. Ці засоби у своїй більшості забезпечують службову сторону діяльності складу молодших командирів військової служби за контрактом; соціально-психологічні, насамперед особистісний приклад, поведінка, виконання дій; прояв турботи, поваги й уваги до особистісних проблем підлеглих; надання індивідуальної допомоги тим, хто її потребує; захист підлеглих від кривд і спроб ганебних стосунків; створення позитивної громадської думки, позитивного колективного настрою; організація взаємодопомоги й обміну досвідом дій; спонукання підлеглих до висування вимог до несумлінних і недисциплінованих тощо. Від уміння молодших командирів військової служби за контрактом застосовувати подібні прийоми в роботі багато в чому залежить налагодження сприятливих стосунків із підлеглими, завоювання в них поваги, авторитету та й у цілому згуртованість і психологічна атмосфера колективу; прийоми самовдосконалення, роботи над собою в ході становлення такі, як самостійне вивчення й тренування; активна робота на планових заняттях з бойової, гуманітарної та командирської підготовки; сприйняття прикладу поведінки, дій досвідчених офіцерів, молодших командирів військової служби за контрактом і солдат; читання військової періодики й психолого-педагогічної літератури з питань роботи з людьми; самоорганізація; самовиховання і самонавіювання і т. д. Свідоме використання цих засобів дозволяє молодшим командирам військової служби за контрактом швидше набути необхідного досвіду, прискорити своє становлення.

Проведене нами дослідження, показало, що військовослужбовці ставляться з неповагою до тих молодших командирів, що проявляють грубість, зарозумілість (65% відповідей опитаних); не вміють керувати відділенням, розрахунком – 15%; погано володіють технікою – 10%; кривдили підлеглих – 10%.

Великої шкоди становленню молодших командирів військової служби за контрактом завдає захоплення деякими з них прийомами завоювання псевдо авторитету в колективі, не менший збиток завдає показова активність.

Поряд з індивідуальною своєрідністю стилю діяльності командирів у дослідженні виявлені певні закономірності щодо його формування, зміни і наповнення, а саме: по-перше, у міру становлення молодших командирів військової служби за контрактом знижується відносна частота застосування ними засобів адміністративного впливу на підлеглих і зростає вага соціально-психологічних прийомів службової діяльності, по-друге, вибір конкретних прийомів пов'язаний із рівнем засвоєння молодшим командиром військової служби за контрактом власної діяльності, розуміння цілей впливу й індивідуально-психологічних особливостей підлеглих, по-третє, на формування стилю діяльності молодших командирів військової служби за контрактом впливають, з одного боку, приклад належного стилю діяльності і повсякденного спілкування офіцерів, прапорщиків, досвідчених молодших командирів військової служби за контрактом і зумовлена ними загальна атмосфера в педагогічному колективі, підрозділах. З іншого боку, на цей процес впливають риси характеру, що виражають ставлення самої особистості до командирської діяльності, інших людей до самої себе, а саме: принциповість і справедливість, командирська вимогливість і чуйність, тактовність і товариськість, а також індивідуальні особливості самооцінки. Варто зауважити, що суб'єктивне ставлення командира до самого себе, правильна оцінка ним рівня свого військово-професійного розвитку виступає найважливішим з - поміж психологічних механізмів процесу його становлення.

Саме в рефлексії бере свій початок розуміння особистістю того, яке становище вона займає в системі міжособистісних стосунків, яких рис характеру їй бракує. Звідси ж виникає її бажання змінити себе, заслужити визнання своїх якостей колективом.

Успішність становлення значно корелюють із точністю, адекватністю самооцінки молодшого командира військової служби за контрактом та рівнем розвитку своїх командирських якостей. Аналіз ступеня відповідності оцінок експертами командирських якостей молодших командирів військової служби за контрактом із самооцінками, даними цими військовослужбовцями, виявив такі тенденції у зміні адекватності їх самооцінки (рис. 3.5).

Рис. 3.5. Розподіл молодших командирів військової служби за контрактом




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-10-17; Просмотров: 323; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.012 сек.