Ключові слова та терміни. Р. Оуен про формування особистості

Р. Оуен про формування особистості. ТІЛЬКИ ЦЕ

Ідея гармонійного виховання Й.Пєсталоцці. Його теорія елементарної освіти та методика початкового навчання. ТІЛЬКИ ЦЕ

Життя та педагогічна діяльність Й.Г.Песталоцці.

ТЕМА IV

ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКА ПЕДАГОГІКА КІНЦЯ XVIII - ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XIX СТОЛІТТЯ

3. Ідеї німецьких педагогів-філантропістів 1. Базедова та Хр.Г. Зальцмана.

4.Неогуманізм. В.Гумбольдт та його освітні проекти.

5.Дидактика Ф.Дістервега.

6.Теорія навчання й виховання Й. Гербарта.

Література:

1. Песталоцці Й.Г. Вибрані педагогічні твори. В 3-х т. - М., 1961.

2. Дістервег Ф.А. Вибрані педагогічні твори. - М., 1956.

3. Кравець В. Історія класичної зарубіжної педагогіки та шкільництва. - Тернопіль, 1996.

4. Історія педагогіки /За ред. М.С.Гриценка. - К., 1973.

5. Нариси з історії педагогіки /За ред М.А.Константинова. - М., 1952.

6. Історія педагогіки /За ред. М.В.Левківського, О.А.Дубасенюк - Житомир, 1999.

7. Сбруєва А. А., Рисіна М. Ю. Історія педагогіки у схемах, картах, діаграмах: Навчальний посібник. - Суми: СумДПУ, 2000.

Еклектика, арифметичний ящик, просвітництво, філантропіс-ти, асесори, неогуманізм, утраквізм, психологізація навчання, реали, педагогічний такт, натуралістичний, емпіричний, історичний інтерес, асоціація, всесвітня асоціація, соцієтарне суспільство, фаланстер, Новий інститут, Нова гармонія. на служниця Барбара Шмідт. Після смерті батька сім'я переживала великі труднощі. Освіту Песталоцці одержав спочатку в початковій німецькій школі, а потім у середній латинській школі. Після закінчення середньої школи вступив до Цюріхської вищої школи - Каролінгського колегіуму, де закінчив два молодші курси: філологічний і філософський. Будучи студентом, Песталоцці перебував під впливом творів Ж.-Ж.Руссо "Еміль, або про виховання"."Суспільний договір" та ін.

На формування світогляду молодого Песталоцці мали вплив також викладачі колегі­уму - прихильники теорії природного права Дж.Локка. Песталоцці брав активну участь у роботі "Гельветичного товариства кушнірів (шкіряників)", на зборах якого розглядалися питання історії, політики, моралі виховання в дусі вчення Ж.-Ж.Руссо. Товариство видавало журнал "Нагадувач", на сторінках якого Песталоцці публікував свої статті. За участь у роботі цього товариства та протест проти спалення твору Ж.-Ж.Руссо "Еміль" Песталоцці був заарештований.

У 1769 році Песталоцці придбав недалеко від Цюріха невелику садибу, Нейгоф, де в 1774 році відкрив школу інтернатного типу для дітей селян, в якій поєднував навчання з продуктивною працею, причому інтернат повинен був утримуватись на ті засоби, що заробляли самі діти. Проте утримувати подібний притулок за рахунок дитячої праці було утопією, і Песталоцці змушений був у 1780 році його закрити. Вісімнадцять наступних років він присвятив літературній роботі.

Серед інших творів він закінчив і видав педагогічний роман "Лінгард і Гертруда" (1781), який мав великий успіх, бо в ньому автор прагнув вирішити важливу проблему, що хвилювала дрібнобуржуазну інтелігенцію того часу: як допомогти обездоленому селянству. Молода французька республіка нагородила Песталоцці за цей роман і видатну діяльність званням "громадянина Французької республіки". У 1799 році в м.Станці Песталоцці відкрив притулок для дітей-сиріт 5-10 років на 80 дітей у приміщені колишнього монастиря.

Проте діяльність Песталоцці у м.Станці тривала лише кілька місяців. У зв'язку з військовими подіями приміщення було відда­не під лазарет. У 1799-1804 рр. керував Бургдорфським, а в 1804—1825 рр. Івердонським педагогічними інститутами, продовжував досліди спрощеного навчання, розпочаті ще у м.Станці, поставивши завдання встановити такі методи, за допомогою яких, кожна мати могла б легко навчити своїх дітей.

На початку XIX ст. виходять у світ твори Песталоцці "Як Гертруда вчить своїх дітей", "Книга для матерів", "Азбука спостереження" та ін. Песталоцці налагоджує роботу свого інститу­ту, створює великий навчальний заклад, де навчалась молодь багатьох європейських країн. Досвід цих інститутів вивчався видатними педагогами, філософами Європи. При Івердонському інституті працював постійний педагогічний семінар, де щороку 30-40 чоловік діставали теоретичну і практичну підготовку для педагогічної діяльності.

У 1825 році цей інститут було закрито, і Песталоцці повернувся в Нейгоф. Помер у 1827 р. Все своє життя Песталоцці провів у Швейцарії, економічно відсталій селянській країні. За своїми філософськими поглядами Песталоцці еклектик, що поєднував у своєму світогляді вчення Канта та інших німецьких філософів того часу, а також і Руссо. Песталоцці любив свій народ. Довге, сповнене злиднів, нестатків і творчих шукань життя його було цілком віддане поліпшенню становища селян Швейцарії і великій справі народної освіти.

3.ІДЕЯ ГАРМОНІЙНОГО ВИХОВАННЯ ПЕСТАЛОЦЦІ.

ЙОГО ТЕОРІЯ ЕЛЕМЕНТАРНОЇ ОСВІТИ ТА МЕТОДИКА ПОЧАТКОВОГО НАВЧАННЯ

Основна мета виховання, за Й.Песталоцці, - розвиток природних здібностей людини, що закладені в ній, постійне їх удосконалення. Він проповідує "гармонійний розвиток сил і здібностей людини", всі хороші задатки людини повинні бути максимально розвинуті. Мистецтво вихователя педагог порівнює з мистецтвом садівника.

Центром виховання є формування людини, її морального об­личчя, дійової любові до людей. Якраз це повинно вести людину вперед. Песталоцці працював над проблемою взаємозв'язку сім'ї і школи. У романі "Лінгард і Гертруда" він показав, як можна поліпшити життя селян через організацію виховання дітей в сім'ї і школі.

Суспільне виховання повинно йти за сімейними, бо сімейне життя повинно бути визнане єдиною вищою основою виховання. Песталоцці ставить перед собою завдання реорганізувати народ­ну школу, розробивши для неї нові методи викладання, що базу­ються на законах розвитку людського розуму. Дитина в школі повинна почувати себе природно і вільно.

На думку Песталоцці, потрібно створювати умови для задо­волення природного прагнення дитини до руху. Виконання най­простіших рухів, участь в іграх, особливо в походах, екскурсіях — ось той комплекс, що готує грунт для нормального фізичного розвитку дитячого організму.

Й.Песталоцці обґрунтував проблему поєднання продуктивної праці з навчанням і розглядав трудове виховання в зв'язку з мо­ральним. У романі "Лінгард і Гертруда" під час роботи дітей (прядіння) Гертруда вчила їх читати, рахувати. У школі, органі­зованій для селянських дітей поміщиком, вони цілі дні проводи­ли за роботою на прядильних і ткацьких верстатах. На пришкіль­ній ділянці діти вирощували городні рослини. Одним словом, діти спочатку працюють, а потім учаться.

На думку Й.Песталоцці, в основі всякого знання лежать його елементи. Важливо відібрати найпростіші, з яких може почати навчання своїх дітей кожна мати-селянка. В результаті тривалого вивчення він прийшов до визначення основних елементів на­вчання, що були покладені в основу всієї системи дидактичних принципів і змісту навчання в школі.

У навчанні форма відповідає вимірюванню, число - рахунку, слово - мові. Тим самим, елементарне навчання зводиться до уміння вимірювати, рахувати, говорити, що збуджує здатність дитини мислити, дає поштовх до розвитку його здібностей. Й.Песталоцці різко розмежовує розвиток мислення і нагрома­дження знань, віддаючи перевагу першому. Вчення про роль спо­стереження трьох елементів у процесі навчання визначило і хара­ктер його дидактичних поглядів. Головним принципом навчання він вважав наочність як "абсолютну основу всякого пізнання". Чим більшою кількістю чуттів пізнає учень суть будь-якого предмета, тим краще він з ним ознайомиться.

Й.Песталоцці пропонував навчати дітей систематично, послідов­но, доступно і добиватись міцних знань. Учителям і батькам варто

знати вікові і психологічні особливості дітей, бо вони вже змалку знати вікові і психологічні особливості дітей, бо вони вже змалку потребують керівництва на основі знань психології. Песталоцці ба­гато працював у галузі методики початкового навчання, зокрема розробив методику рідної мови, арифметики, географії.

Й.Песталоцці був видатним теоретиком і практиком демокра­тичної педагогіки дрібної буржуазії. Він створив теорію елемен­тарної освіти, яка широко використовувалася в XIX ст. у народ­них школах, зосередив увагу на проблемах початкового навчання і виховання.

Дата добавления: 2014-10-23