Тема 9. Зґвалтування

План:

Вступ.

1. Поняття зґвалтування за кримінальним правом.

2. Характеристика об’єктивних ознак зґвалтування.

3. Характеристика суб’єктивних ознак зґвалтування.

4. Особливості кваліфікації групового зґвалтування. Його відмежування від продовжуваного зґвалтування.

5. Малолітній та неповнолітній вік потерпілої особи як обставини, що обтяжує відповідальність за зґвалтування.

6. Тяжкі наслідки у розумінні ст. 152 КК.

7. Характеристика зґвалтування за кримінальним правом зарубіжних країн.

Висновки.

Аналіз судової практики.

Список використаної літератури.

Література:

1. Александров Ю. Злочини проти статевої свободи // Юридичний вісник України. – 6-12 квітня. – 2002. – С. 9.

2. Білобородько Ю.І., Романов С.Ю Деякі спірні питання кваліфікації зґвалтувань за кваліфікуючими ознаками, передбаченими ч. 3, 4 ст. 152 КК України. // Актуальні проблеми сучасної науки і правоохоронної діяльності: Матеріали 11 науково-практичної конференції курсантів та слухачів, 29 травня 2004 р. – 2004. – С. 89-90.

3. Брич Л.П. Розмежування зґвалтування із суміжними складами злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості особи // Життя і право. – 2004. – № 4. – С. 69-78.

4. Джужа О.М., Гапан О.А., Кирилюк А.В. Кримінально-правові та кримінологічні проблеми злочинів, пов’язаних із сексуальним насильством // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією. – 2004. – № 10. – С. 81-90.

5. Дорош Л.В. Деякі питання кримінальної відповідальності за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканності // Кримінально-правова охорона життя та здоров’я особи: Матер. наук.-практ. конф. (Харків. 22-23 квітня 2004 р.). – К. – Х.: Юрінком Інтер, 2004. – С. 124-128.

6. Косенко В. Захист неповнолітніх потерпілих від статевих злочинів // Право України. – 2003. – № 2. – С. 35-38.

7. Косенко С. Захист новим кримінальним законом неповнолітніх від статевих злочинів // Право України. – 2002. – № 5. – С. 42.

8. Маляренко В.Т., Мачужак Я.В. Про статеві злочини та інші сексуальні зловживання щодо малолітніх і неповнолітніх // Коментар судової практики в кримінальних та адміністративних справах: Постанови Пленуму Верховного Суду України (1995-1997). – К.: Юрінком Інтер, 1998. – С. 20-42.

9. Мачужак Я.В. Відповідальність за статеві злочини та інші сексуальні зловживання щодо малолітніх і неповнолітніх // Вісник Верховного Суду УКраїни. – 1997. – № 3. – С. 52-60.

10. Панєвін О. Усунути помилки в справах про статеві злочини // Право України. – 1992. – № 10. – С. 28-31.

11. Пономаренко Є. Обставини, що обтяжують кримінальну відповідальність за зґвалтування // Право України. – 2006. – № 7. – С. 82.

12. Сафранов В.Н., Свидлов Н.М. Вопросы квалификации половых преступлений. – Волгоград: ВСШ МВД СССР, 1984.

13. Свиридов Б. Кримінальна відповідальність за злочини проти статевої недоторканості особи // Право України. – 1999. – № 5. – С. 74-75.

14. Хилюк С.В. Розвиток вчення про кримінально-правову охорону статевої свободи та статевої недоторканості в доктрині кримінального права незалежної України // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Матеріали ХІІ регіональної науково-практичної конференції (9-10 лютого 2006 р.). – Львів: Юридичний факультет ЛНУ ім. І. Франка, 2006. – С. 389-391.

15. Цвіліховський Л. Деякі питання застосування законодавства про відповідальність за вчинення статевих злочинів: Коментар судової практики з кримінальних справ // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 1996. – № 6. – С. 47-52.

16. Шевченко М.О., Блага А.Б. Психологічні критерії виникнення злочинів проти статевої недоторканності людини // Актуальні проблеми сучасної науки і правоохоронної діяльності: Матеріали 11 науково-практичної конференції курсантів та слухачів, 29 травня 2004 р. – 2004. – С. 102-103.

Курсову роботу необхідно починати з вступу, після чого перейти до аналізу поняття зґвалтування у кримінальному законодавстві та доктрині кримінального права, з’ясувавши його ознаки та особливості.

При розгляді другого питання необхідно дати кримінально-правову характеристику об’єктивних ознак зґвалтування, вказати, що є об’єктом злочину, з’ясувати, що розуміють під фізичним насильством, погрозою його застосування та використанням безпорадного стану потерпілої особи; яке саме насильство повністю охоплюється складом зґвалтування, а в яких випадках його застосування потребує додаткової кваліфікації за іншими статтями; з’ясувати ознаки та зміст погрози. Звернути увагу, коли зґвалтування визнається вчиненим з використанням безпорадного стану потерпілої особи внаслідок вживання алкогольних чи наркотичних засобів або дії на організм отруйних та інших сильнодіючих речовин; вказати, як вирішується питання про наявність або відсутність безпорадного стану внаслідок малолітнього віку потерпілої особи. Закінчуючи аналіз об’єктивної сторони зґвалтування, слід зупинитися на особливостях добровільної відмови від вчинення цього злочину.

Потім необхідно проаналізувати суб’єктивні ознаки зґвалтування: вказати, що його суб’єктом є фізична осудна особа чоловічої чи жіночої статі, яка досягла 14 років, а суб’єктивна сторона характеризується виключно прямим умислом, однак відповідальність за особливо тяжкі наслідки (ч. 4 ст. 152 КК) настає тоді, коли винний передбачав їх можливість або міг і повинен був їх передбачати.

Розглядаючи четверте питання, слід визначити особливості кваліфікації групового зґвалтування. Зґвалтування, вчинене групою осіб, має місце тоді, коли група з двох або більше осіб співвиконавців діє узгоджено з метою вчинення насильницького статевого акту з однією або декількома потерпілими особами, звернути увагу на момент закінчення групового зґвалтування, з’ясувати, які дії можуть бути розглянуті як співвиконавство. Крім того, потрібно визначити відмінність групового зґвалтування від співучасті у цьому злочині, яка не є співвиконавством.

При розгляді п’ятого питання необхідно з’ясувати як впливає на кваліфікацію зґвалтування малолітній або неповнолітній вік потерпілої особи. Слід зазначити, що стосовно неповнолітнього та малолітнього віку потерпілої особи психічне ставлення винного може бути і необережним. Неповнолітній або малолітній вік потерпілої особи не може обтяжувати кримінальну відповідальність за зґвалтування, якщо буде доведено, що винний сумлінно помилявся щодо її фактичного віку.

Аналізуючи шосте питання, слід з’ясувати зміст такої кваліфікуючої ознаки зґвалтування як тяжкі наслідки. Також потрібно визначити, що судова практика визнає особливо тяжкими наслідками при зґвалтуванні. Необхідно визначити, в яких випадках наслідки у вигляді смерті потерпілої особи охоплюються складом зґвалтування, а коли вони потребують кваліфікації за сукупністю з іншими статтями.

В останньому питанні рекомендується дати кримінально-правову характеристику зґвалтування за кримінальним законодавством окремих зарубіжних країн, визначити спільні та відмінні риси.

Наприкінці роботи обов’язково слід зробити загальний висновок з досліджених в курсовій роботі питань та проаналізувати матеріали судової практики з даного питання.

Дата добавления: 2014-10-31