Дослідження дії якого з перерахованих ферментів базується на знебарвленні бензидину при його окисненні?

Контроль виконання лабораторної роботи

Дослід 3. Дослідження дії пероксидази.

Принцип методу. Метод базується на здатності пероксидази за присутності гідрогену пероксиду каталізувати окиснення бензидину, яке супроводжується його наступним забарвленням.

Матеріальне забезпечення: витяжка з хрону (джерело пероксидази), 3 %-ний розчин гідрогену пероксиду, розчин бензидину в ацетатній кислоті, інгібітор пероксидази, штатив із пробірками, піпетки, газовий пальник.

Хід роботи. Готують 3 пронумеровані пробірки. В першу вливають 3-4 краплі розчину бензидину в ацетатній кислоті, 3-4 краплі 3 %-го розчину гідрогену пероксиду та 3-4 краплі витяжки з хрону. В другу пробірку вносять 3-4 краплі розчину бензидину в ацетатній кислоті, 3-4 краплі 3 %-го розчину гідрогену пероксиду та 3-4 краплі прокип’яченої витяжки з хрону. В третю пробірку до 3-4 крапель розчину бензидину додають інгібітор пероксидази, витяжку з хрону, після перемішування додають 3-4 краплі гідрогену пероксиду.

У першій пробірці спостерігають появу синього забарвлення. В другій та третій пробірках забарвлення відсутнє.

Пояснити отриманий результат. Зробити висновок.

Клініко-діагностичне значення. Ферменти, які беруть участь у транспортуванні електронів у процесах тканинного дихання, відносяться до окисно-відновних. Зокрема, до них належать цитохроми - залізопорфіринові ферменти, простетична група яких містить різні похідні гему. Атом феруму в гемі може змінювати валентність, приєднуючи або віддаючи електрони. Препарат цитохрому с використовують для покращення тканинного дихання асфіксії новонароджених, при астматичних станах, хронічній пневмонії, серцевій недостатності, ішемічній хворобі серця, інфекційному гепатиті при інтоксикаціях та інших станах, що супроводжуються порушенням окиснювальних процесів в організмі.

А. Пероксидази

В. Цитохрому С

С. Альдегіддегідрогенази

D. Фенолоксидази

Е. Лактатдегідрогенази

2. Який інгібітор використовують для дослідження дії фенолоксидази?

А. Малонат

В. FeCl₃

С. Йодацетамід

D. Na₂S

Е. CuSO₄

3. За яких умов відбувається забарвлення пірокатехіну при окисненні його молекулярним киснем в присутності фенолоксидази:

А. За наявності Na₂S

В. Після кип’ятіння картопляного соку

С. За відсутності пірокатехіну

D. У присутності картопляного соку та пірокатехіну

Е. За відсутності пірокатехіну

4. Масова доля феруму в цитохромі с становить 0,426 %. Розрахуйте молекулярну масу цитохрому і опишіть значення цього ферменту.

5. У новонароджених, на відміну від дорослих, міститься деяка кількість бурого жиру. Поясніть таку особливість будови організмів різного віку, якщо відомо, що бурий жир містить велику кількість мітохондрій, а вихід АТФ у ньому в перерахунку на атом поглинутого кисню становить менше одиниці.

Приклади тестів “Крок-1”

1. Ферменти дихального ланцюга здійснюють окиснення біологічних субстратів та транспортування відновлюваних еквівалентів на кисень з утворенням молекули води. Де вони локалізуються?

А. На плазматичній мембрані

В. В цитоплазмі

С. На зовнішній мембрані мітохондрій

D. В матриксі мітохондрій

Е. На внутрішній мембрані мітохондрій

2. Цитохроми – компоненти дихального ланцюга мітохондрій, що здійснюють перенос електронів від убіхінону на молекулярний кисень. Яка частина молекули цитохрома бере участь в окисно-відновних реакціях?

А. Вінільний радикал

В. Пірольне кільце

С. Білкова частина

D. Атом заліза

Е. Метиновий мостик

3. НАДН+Н⁺-дегідрогеназа – фермент, що знаходиться на внутрішній мембрані мітохондрій, який в якості коферменту містить:

А. НАД⁺

В. ФАД

С. ФМН

D. НАДН+Н⁺

Е. НАДФ

4. Назвати останній компонент мультиензимного комплексу дихального ланцюга мітохондрій, що здатний транспортувати як електрони, так і протони:

А. Убіхінон

В. НАД

С. Залізо-сірчаний білок

D. Цитохром в

Е. Цитохром а₃

Індивідуальна самостійна робота студентів.

1. Розвиток вчення про біологічне окиснення. Значення праць А. Баха, В. Паладіна та О. Варбурга.

2. Сучасні уявлення про організацію дихального ланцюга як єдиного поліферментативного комплексу.

Література

Основна:

1. Губський Ю. І. Біологічна хімія. – Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – 508 с.

2. Губський Ю. І. Біологічна хімія. – Київ-Вінниця: Нова книга, 2009. – С. 157 – 174.

3. Гонський Я.І., Максимчук Т.П., Калинський М.І. Біохімія людини. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – 744 с.

4. Біологічна хімія: Тести та ситуаційні задачі. / За ред. проф.О.Я. Склярова. – Київ: Медицина, 2010. – 360 с.

5. Біохімічний склад рідин організму та їх клініко-діагностичне значення. Довідник / За ред. Склярова О.Я. – Київ: Здоров’я, 2003. – 192 c.

6. Практикум з біологічної хімії / За ред. О.Я. Склярова. – К.: Здоров’я, 2002. – 298 с.

Додаткова:

1. Березов Т.Т., Коровкин Б.Ф, Биологическая химия. – М.: Медицина, 1998. – С. 298 – 318.

2. Клінічна біохімія / за ред. О.Я.Склярова. – Київ: Медицина, 2006.- 432 с.

3. Кольман Я., Рем К.-Г. Наглядная биохимия. – М.: Мир, 2000. – 470 с.

4. Марри Р., Греннер Д., Мейес П., Родуэлл В. Биохимия человека. т. 1. – М.: Мир; Бином. Лаборатория знаний, 2009. – С. 118 – 139.

Дата добавления: 2014-11-25