Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Четверта фігура




Bramantip (ААІ)

Всі метали – є речовинами.

Всі речовини мають вагу.

Деякі тіла, що мають вагу, суть метали.

 

Camenes (АЕЕ)

Всі квадрати є паралелограми.

Жодний паралелограм не є трапецією.

Жодна трапеція не є квадратом.

Fresison (ЕІО)

Жодна доброчесність не заперечує любові до істини.

Існує любов до спокою, яка заперечує любов до істини.

Отже, існує любов до спокою, яка не є доброчесністю.

Dimaris (IAI)

Деякі філософи є політиками.

Всі політики дуже амбіціозні люди.

Деякі амбіціозні люди є філософами.

Fesapo (EAO)

Жоден аспірант не є студентом.

Всі студенти повинні складати іспити.

Деякі особи, які повинні складати іспити, – не аспіранти.

(Деякі приклади в лапках ми взяли із книги А. Арно і П. Ніколь „Логика, или Искусство мыслить”.)

Скорочений силогізм (ентимема)

Опосередкований дедуктивний умовивід, як ми бачили раніше, складається з двох засновків і висновку. Але в процесі мислення умовиводи іноді будуються в скороченому вигляді, тобто не висловлюють або не встановлюють усіх трьох частин. Л. Фейєрбах вважав, що дотепна манера писати полягає в тому, що висловлюється не все, оскільки передбачається наявність розуму і в читача. Умовивід, у якому пропущена одна з його частин, але яка мається на увазі, називається скороченим умовиводом або ентимемою. Термін „ентимема” у перекладі з грецького означає „у розумі”, „у думках”. Ентимеми бувають із пропущеною більшою посилкою, із пропущеною меншою посилкою, і з пропущеним висновком.

Наведемо приклад ентимеми з пропущеною більшою посилкою: „Це слово утворене від дієслівної основи, тому що є дієприкметником”.

У нескороченій формі воно буде мати такий вигляд:

Всі дієприкметники утворені від дієслівної основи.

Дане слово – дієприкметник.

Отже, дане слово утворене від дієслівної основи.

Приклад ентимеми з пропущеною меншою посилкою: „Всі власні імена пишуться з прописної букви, отже, "Мінськ" пишеться з прописної букви”.

У нескороченій формі даний умовивід має вигляд:

Всі власні імена пишуться з прописної букви.

Мінськ – власне ім'я

Отже, "Мінськ" пишеться з прописної букви.

Приклад ентимеми з пропущеним висновком: "Всі спортсмени витривалі, а Петров – спортсмен."

Повна форма даного висновку має такий вигляд:

Всі спортсмени витривалі.

Петров – спортсмен.

Отже, Петров – витривалий.

Ентимеми можуть включати не тільки категоричні, але й умовні і розділові судження.

Наприклад: "Мідь піддана тертю, отже, вона нагрівається."

У даному випадку ентимема умовно-категоричного умовиводу із опущеною умовною посилкою: "Якщо мідь піддати тертю, то вона нагріється."

Щоб відновити силогізм, необхідно, перш за все, визначити, що в ньому пропущено – один із засновків, чи висновок. Зовнішня ознака, чим є те, чи інше судження – засновком чи висновком, виступають відповідні сполучники.

Посилка (засновок), звичайно, стоїть після сполучників „оскільки”: „тому що”, „бо” і т.д., а висновок стоїть після слів: "отже", "тому", "тому що".

Наприклад: „Цей фізичний процес не є випаром, тому що не відбувається перехід речовини з рідини в пар”.

Сформулюємо повний категоричний силогізм:

Випаровування є процес переходу речовини з рідини в пар.

Цей фізичний процес не є переходом речовини з рідини в пар.

Отже, цей фізичний процес не є випаровуванням.

Приведений категоричний силогізм побудований по ІІ фігурі: одна з посилок і висновок є заперечувальним судженням, велика посилка є теж судження.

Якщо судження в ентимемі незалежні одне від одного і виражені складносурядними реченнями, то в ній пропущено висновок.

З’ясувавши, яка частина силогізму пропущена, необхідно його відновити.

Полісилогізмом називаються два або кілька простих категоричних силогізмів, зв’язаних один з одним таким чином, що висновок попереднього силогізму (просилогізму) стає засновком наступного силогізму (епісилогізму). Розрізняють прогресивний і регресивний полісилогізми.

У прогресивному (поступальному) полісилогізмі висновок попереднього стає більшим засновком наступного силогізму. Схема прогресивного полісилогізму така:

Всі А є В.

Всі С є А.

Наприклад:

Всі метали (А) електропровідні (В).

Лужноземельні метали (С) – метали (А).

Всі С є В.

Всі Д є В.

Всі Д є В.

Лужноземельні метали (С) – електропровідні (В).

Кальцій (Д) – лужноземельний метал (В).

Кальцій (Д) – електропровідний (В).

Регресивний (зворотний) полісилогізм – це такий складний силогізм, у якому висновок попереднього силогізму стає меншою посилкою наступного силогізму, а думки рухаються від менш загального до більш загального.

Загальна схема регресивного полісилогізму для загальностверджувальних посилок має вигляд:

Всі В суть С.

Всі А суть В.

Всі С суть Д.

Всі А суть С.

Всі А суть Д.

Складноскорочені силогізми

Прогресивний і регресивний полісилогізми дуже часто використовуються у скороченій формі – у вигляді соритів.

Сорит (нагромаджений, купа) – складноскорочений силогізм, у якому не висловлюють, а тільки мають на увазі більші або менші засновки і всі висновки, крім останнього.

Розрізняють сорити двох видів: прогресивний (гокленієвський) і регресивний (аристотелівський).

Гокленієвський сорит – прогресивний полісилогізм, у якому пропущено всі більші засновки, крім першого, та всі висновки, крім останнього.

Традиційний приклад:

Тварина є субстанція.

Чотириноге є тварина.

Кінь є чотириноге.

Буцефал є кінь.

Буцефал є субстанція.

У гокленієвському сориті в першому засновку є термін, який відіграє роль предиката у висновку, а в останньому засновку – термін, який займає місце суб’єкта у висновку.

Якщо відновити цей складноскорочений силогізм, то ми одержимо цілу низку простих силогізмів, поєднаних в один полісилогізм.

 

1. Тварина є субстанція. Чотириноге є тварина. Чотириноге є субстанція.
2. (Чотириноге є субстанція). Кінь є чотириноге. Кінь є субстанція.
3. (Кінь є субстанція). Буцефал є кінь. Буцефал є субстанція.

 

Аристотелівський сорит – регресивний полісилогізм, у якому пропущено всі менші засновки, крім першого, і всі висновки, крім останнього.

Знову беремо традиційний приклад:

Буцефал є кінь.

Кінь є чотириноге.

Чотириноге є тварина.

Тварина є субстанція.

Буцефал є субстанція.

В аристотелівському сориті об’єкт висновку беруть з першого засновку, а його предикат – з останнього.

Відновивши цю різновидність сориту, одержимо такі складові полісилогізму:

 

1. Кінь є чотириноге. Буцефал є кінь. Буцефал є чотириноге.
2. Чотириноге є тварина. (Буцефал є чотириноге). Буцефал є тварина.  
3. Тварина є субстанція. (Буцефал є тварина). Буцефал є субстанція.

 

Отже, схема прогресивного сориту:

Всі А суть В.

Всі С суть А.

Всі Д суть С.

Всі Е суть Д.

Всі Е суть В

Схема регресивного сориту:

Всі А суть В.

Всі В суть С.

Всі С суть Д.

Всі А суть Д.

Питання для самоконтролю

1. Види умовиводів.

2. Безпосередні умовиводи (перетворення, обернення, протиставлення предикату).

3. Опосередковані (дедуктивні, індуктивні, традуктивні) умовиводи.

4. Правильність та істинність міркувань.

5. Поняття силогізму.

6. Структура силогізму.

7. Аксіоми силогізму.

8. Фігури і модуси категоричного силогізму. Правила простого категоричного силогізму та його модусів.

9. Скорочені силогізми.

10. Закон тотожності.

11. Закон суперечності.

12. Закон виключного третього.

13. Закон достатньої підстави.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-11-25; Просмотров: 399; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.022 сек.