Визначення механізму утворенні слідів крові на місці події

Класифікація слідів крові.

У судово-медичній практиці дуже часто для реконструкції деталей події виникає необхідність дослідження механізму утворення кров’яних слідів на місці події. Дане дослідження має значну інформативність і дозволяє встановити взаєморозташування і пози потерпілого і нападника, швидкість і траєкторію пересування пораненого або трупа, особливості особистості злочинця, індивідуальні слідоутворювальні особливості предметів, що травмують.

Свіжа кров, що пролилася, має всі властивості вільнопоточної рідини: в’язкість, поверхневий натяг, певну питому вагу. Форма кров’яних слідів визначається силою тяжіння, зовнішньоенергетичними впливами, властивостями слідонесучої поверхні.

О.О. Матишев (1997) підкреслював, що сліди крові на місці виявлення трупа можуть бути досить різноманітними, їхні форма, розміри та інші особливості багато в чому залежать від механізму утворення, характеру поранення, положення тіла потерпілого і перебування його в статичному або динамічному стані, а також висоти падіння або стікання крові. Важливе значення у формуванні форми слідів крові мають характер поверхні (рівна, нерівна, гігроскопічна, пориста для твердих предметів, гладка або ворсиста, вбираюча або невбираюча для тканин), а також кут її нахилу.

На сьогодні як у зарубіжній, так і у вітчизняній судово-медичній та криміналістичній літературі існує безліч класифікацій слідів крові. Зупинимося на відомих у науці класифікаціях залежно від механізму утворення: калюжі, просочування, затьоки, патьоки, плями, краплі і бризки, мазки, помарки і відбитки.

Калюжі крові – це скупчення великих мас крові на поверхнях, що не всмоктують чи погано всмоктують, не мають крутого нахилу або мають невелике заглиблення (фото 8.1).

Фото 8.1. Калюжі крові

Калюжі крові утворюються у разі поранення великих судин, як правило, вен і ділянок тіла з добре вираженою судинною мережею. Іноді калюжі крові можуть виникнути і у випадку поранення артерій в місцях, прикритих одягом і пов’язками, що просочуються кров’ю, яка виливається. Спочатку рідка кров, що потрапляє на поверхню, з плином часу згортається і підсихає. Розміри калюж крові визначаються калібром пошкодженої судини, часом виливу і згортання крові.

На форму калюж крові впливають кут нахилу предмета, на який стікала кров, форма наявного на ньому заглиблення, висота джерела і час кровотечі, а також механічний вплив предмета і переміщення потерпілого. На рівних горизонтальних поверхнях форма калюжі наближається до округлої і розташовується зазвичай під джерелом кровотечі. На пологих поверхнях і поверхнях із заглибленнями калюжа набуває подовженої форми. Калюжі крові виявляють як безпосередньо на місці травми, так і після переміщення потерпілого або трупа в інше місце. Відсутність крові на місці виявлення трупа за наявності пошкоджень, що супроводжуються рясною кровотечею, вказує, що місце виявлення трупа не є місцем убивства. Калюжа крові утворюється під пошкодженою ділянкою тіла або поблизу неї, якщо кров стікала по пологій поверхні. Вузька і неглибока частина калюжі завжди звернена до джерела кровотечі. Калюжі можуть як безпосередньо єднатися, так і не єднатися з джерелом кровотечі. Калюжі крові, безпосередньо сполучені з джерелом кровотечі, вказують, де і протягом якого терміну перебував потерпілий після травми. Не сполучені з джерелом кровотечі калюжі крові за наявності трупа на місці події свідчать про пересування потерпілого або про переміщення трупа. Крім того, судження про пересування потерпілого або про переміщення трупа ґрунтується на зіставленні обсягу крові в калюжі з властивостями ушкоджень у потерпілого і ступенем його знекровлення.

Якщо до моменту огляду постраждалий з тих чи інших причин не перебував біля калюжі крові, то його первісне положення можна встановити за ступінчастим дугоподібним гребенем, що часто виникає на її поверхні в процесі поетапного згортання крові, яка поступово виливається. Увігнутість гребенів завжди звернена до джерела кровотечі, а висота їх поступово зменшується в міру віддалення від джерела.

Під час огляду калюжі на місці події при описі слідів необхідно виміряти її товщину в центрі і в декількох місцях по периферії, вказати характер крові ‒ рідка або вже згорнулася. За наявності згортка слід відзначити ширину і товщину облямівки сироватки і згортка, виміряти їх в декількох місцях, звернути увагу на стан поверхні згортка (блискуча або така, що підсохла), підкреслити наявність або відсутність ушкоджень згортка, предметів, що контактують з калюжею крові і знаходяться в ній, перерахувати, які з них і з якого боку калюжі стикаються з нею (одяг потерпілого, нижній кінець двері, знаряддя, предмети домашнього вжитку та ін.), відзначити наявність або відсутність слідів розмазування ногами. За наявності навколо згортка сироватки відзначають її ширину. У випадках вбивств за умов неочевидності необхідно за допомогою приладів встановити відносну вологість і температуру повітря. На місці події слід зробити масштабну фотографію, за якою у разі необхідності може бути визначена площа калюжі. У поєднанні з даними про «товщину» калюжі це дозволяє визначити кількість крові, яка вилилася. Один літр крові дає 211 г сухого залишку. При дослідженні калюжі потрібно «пропустити» між пальцями згортки крові, щоб виявити чужорідні предмети (кулю, гільзу тощо), а також тканини людини (шматочки кісток, м’язи, волосся), що дозволяє судити про знаряддя травми.

Для слідчої практики досліджені сліди калюж крові вказують на місце поранення і настання смерті, переміщення і пересування потерпілого; дозволяють судити про висоту джерела кровотечі, дії злочинця і орієнтовно ‒ про давність кровотечі по формуванню згортка і кількості сироватки, яка відокремилася.

NB! Питання, які вирішуються експертом при дослідженні слідів калюж крові:

1. Чи є місце розташування калюжі місцем поранення і смерті, виходячи з характеру і локалізації ушкоджень на тілі особи, а також стану крові на місці події?

2. Чи є місце виявлення трупа місцем вбивства?

3. Чи пересували особу або переміщували її труп, виходячи з розташування ушкоджень на її тілі і локалізації калюж на місці події? Якщо так, то в якому напрямку?

4. На якій висоті знаходилося джерело кровотечі, що утворило калюжу крові?

5. Як довго тривала кровотеча, яка утворила калюжу крові?

6. Як швидко настала смерть?

7. Де і протягом якого терміну перебував потерпілий після травми?

8. Які предмети впливали на калюжу крові після утворення згортків? Які їхні форма і розміри?

9. Які дії робив злочинець, що транспортував труп?

10. Яким було початкове положення потерпілого, виходячи з розташування гребенів на поверхні калюжі?

Патьоки – це сліди, які утворюються під час вільного потрапляння крові на пологу або прямовисну поверхню. Стікаючи з неї, кров утворює слід у вигляді патьоку ‒ рівномірної по ширині подовженої форми плями (фото 8.2).

Фото 8.2. Патьоки крові

Нижній відділ такого патьоку забарвлений більш інтенсивно, іноді він «булавовидно» потовщений, оскільки саме тут накопичується кров. Ця ознака дозволяє визначити напрямок натікання крові. Патьоки утворюються не тільки при пораненні, а й при кровотечі з природних отворів тіла (ніс, вуха та ін.) (фото 8.3).

Фото 8.3. Патьоки крові з носа. Імітація (див. фото 8.10)

При пошкодженні тіла вони беруть початок від нижнього краю рани і набувають направлення залежно від положення потерпілого. Патьоки можуть бути на тілі, одязі та взутті як потерпілого, так і нападника, на стінах, підлозі, предметах оточуючої обстановки і домашнього вжитку, знарядь травми. Патьоки крові на стінах утворюються внаслідок зіткнення постраждалого і бризок, що виникли від удару і розмахування закривавленим предметом, а на підлозі вони виникають при горизонтальному положенні потерпілого або з калюж крові.

Напрямок патьоку обумовлено положенням людини, знаряддя травми і кутом нахилу поверхні, на яку стікала кров, що дозволяє визначити їхнє первісне положення в момент травми. Положення патьоків крові на голові обумовлено зміною її положення. У випадках вертикального положення голови патьоки вертикальні. При нахилі голови вперед патьоки крові з ран скроневої ділянки спрямовані до підборіддя. Напрямок їх до потиличної ділянки вказує на нахил голови назад вертикально розташованого потерпілого або на знаходження його в горизонтальному положенні. Іноді зустрічаються патьоки крові, які перехрещуються.

Якщо напрямок патьоку не збігається з положенням травмованої ділянки тіла або патьоки йдуть у різних напрямках чи перехрещуються, це означає, що положення тіла потерпілого (або предмета) змінювали за життя або незабаром після смерті. За низкою ознак можна встановити послідовність утворення перехресних патьоків: другий за часом появи патьок (через 10‒15 хв) у місцях перетину з першим, підсохлим, помірно розширений або ж змінює свій напрямок, розташовуючись уздовж нього. Дослідження перехресних патьоків крові використовують для встановлення послідовності їх утворення. Форма патьоку дає можливість визначити напрямок стікання крові і, відповідно, встановити, в якій позі перебував потерпілий в період, що безпосередньо настав за моментом поранення. Можлива форма патьоку прямолінійна або викривлена залежно від положення предмета і його руху при стіканні крові або від перешкод на її шляху.

На знаряддях злочину напрямок патьоків залежить від положення знаряддя в момент нанесення ушкодження доти, доки кров ще не згорнулася.

Стікання крові по передній поверхні тіла або одягу осіб, які лежать на щаблях сходів обличчям вниз, спричиняє утворення по всій довжині патьоку крові «бурулькоподібних» випинань.

При описі патьоків крові необхідно вказати кількість, зазначити форму і розміри верхнього кінця, довжину, ширину і напрям кожного одиночного і такого, що перехрещується, патьоку крові, наявність скупчення крові в нижньому кінці, кут і рівень перехрещення одного патьоку іншим, бік розташування потовщення патьоків, що перехрещуються, стан крові (рідка або така, підсохла), що утворила потік. Місце перехрещення патьоків фотографують з масштабом або перемальовують на прозору поліетиленову плівку.

Отже, для слідчої практики дослідження слідів патьоків крові дозволяє визначити положення пораненого після початку кровотечі, відновити первісне положення навколишніх предметів, взаємне розташування їх і потерпілого в момент потрапляння на них крові; напрямок, в якому стікала кров, і позу потерпілого; черговість заподіяння поранень; час кровотечі; зміну крові; положення предмета або тіла в момент утворення патьоку крові, через деякий час після травми і смерті; вирішити питання про пересування потерпілого або переміщення трупа, первинне положення предметів, якщо вони були змінені відносно висоти джерела кровотечі.

NB! Питання, які вирішуються експертом при дослідженні слідів патьоків крові:

1. Які положення, розташування і поза особи в момент утворення патьоків крові на тілі, одязі, предметах навколишнього оточення і деталях будов, стінах?

2. Чи змінювалися положення, розташування і поза трупа після виникнення патьоків? Якщо так, то наскільки швидко?

3. Які положення, розташування і поза особи під час первинної кровотечі?

4. У якому становищі перебувала голова особи під час утворення патьоків крові?

5. У якому положенні пересувалася особа після травми?

6. Як довго перебувала особа в одному положенні після травми і яке це положення?

7. Чи змінювалося положення потерпілого і на яке після перебування в одному положенні?

8. Як швидко змінилося положення потерпілого після початку кровотечі?

9. Яке взаєморозташування нападника і жертви після травми в момент перевертання постраждалого?

10. Яка тривалість життя особи після виникнення патьоку крові?

11. Скільки часу пройшло після утворення патьоку крові і настання смерті?

12. У якому положенні перебувало знаряддя травми в момент утворення патьоку крові?

13. Чи змінювалося положення потерпілого і знаряддя травми після виникнення патьоків?

14. Які з патьоків (вказати, де і на чому) виникли від дій потерпілого і нападника?

15. Чи транспортували труп особи після виникнення патьоку?

16. Через скільки годин транспортували труп особи після утворення патьоків крові?

17. З яким інтервалом (більше або менше 10 хв) переміщували труп?

18. Яка послідовність перехрещення патьоків крові?

19. У якому напрямку рухався транспортний засіб?

20. У якому первинному положенні на щаблях сходів перебувала особа?

Просочування кров’ю ‒ це насичення рідкою кров’ю субстанції, що її поглинає (всмоктує) (фото 8.4).

Фото 8.4. Просочування простирадла під трупом

Найчастіше воно утворюється при пораненні вен пошкодженої ділянки тіла. Розміри просякання визначають калібр травмованої судини, масу крові, яка вилилась, і пористість матеріалу. Просочування виявляються на пухкому ґрунті, текстильних та інших пористих матеріалах, що знаходяться на потерпілому або контактували з калюжею крові чи джерелом кровотечі. Іноді вони допомагають встановити місце, де виникла кровотеча, а також стверджувати, що ті чи інші предмети входили в зіткнення з об’єктом, який кровоточить, або з калюжею крові.

Просочування можуть поширюватися по всіх напрямках, в тому числі і знизу вгору, у зв’язку з чим чіткої геометричної форми вони не мають. Просочування на зимовому одязі та м’яких меблях усунути взагалі неможливо. На багатошарових текстильних матеріалах по розташуванню кірочок крові і ступеня просочування її різних шарів часто вдається визначити напрямок просочування крові (чи потрапила вона на постіль або одяг зовні, чи поширювалася з боку вивороту, що дозволяє інколи відтворити положення, позу і розташування потерпілого).

Просочування обох частин верхнього одягу в зоні застібки або планки дозволяє зробити висновок про те, що одяг в момент травми був застебнутий. Розташування ділянок просочування на різних рівнях різних деталей одягу свідчить про його зміщення, що характерно для активних дій під час боротьби і оборони. Вивчення просочування на рушниках, простирадлах, наволочках, мішковині та інших матеріалах, що всмоктують, дозволяє дійти висновку про спосіб упаковки трупа або його частин, використання їх як підстилки під ділянки тіла, які кровоточать. Загортання трупа залишає кілька ділянок просочування, віддалені одна від одної на рівній відстані. У випадках використання матеріалів в якості підстилки ділянки просочування мають подібну конфігурацію і відповідають одна одній.

Описуючи просочені кров’ю сліди на місці події, вказують предмет і матеріал, довжину, ширину і глибину просочування, відповідність його пошкодженій ділянці тіла, з яким предметом просочування межує. При описі просочування ґрунту зазначають його характеристику: піщаний, землистий, глинистий тощо. На місці події для визначення приблизної кількості крові, яка просочилась у ґрунт, необхідно визначити площу і встановити середню глибину просочування шляхом пошарових (через кожні 1‒2 см) зрізів, а також вказати в протоколі характер ґрунту.

Для визначення маси крові, яка вилилась на одяг, необхідно його висушити, зважити, потім випрати, знови висушити, після чого зважити. Різниця між вагою предмета до і після прання буде відповідати приблизно 25 ‒30% маси крові, яка вилилась на цей предмет.

Отже, дослідження слідів просочування кров’ю у слідчій практиці дозволяють: достовірно відновити первинне взаємне розташування шарів і деталей; стан складок і застібок одягу; положення, позу і розташування потерпілого; зробити висновки про боротьбу і оборону та дії нападника; щодо використання матеріалів, які всмоктують, у якості підстілки; масі крові, що вилилася.

Питання, які вирішуються експертом при дослідженні слідів просочування кров’ю:

1. Чи є місце просочування ліжку і т. п. місцем заподіяння травми і смерті особі, виходячи з характеру і локалізації ран на тілі, пошкоджень і просочування одягу?

2. На якій висоті знаходилося джерело кровотечі, що утворило просочування?

3. Чи був застебнутий або розстебнутий одяг особи під час просочування кров’ю?

4. У якому положенні перебувала особа в момент травми, якими були її розташування і поза в момент просочування одягу кров’ю?

5. Чи були утворені просочування одягу під час боротьби?

6. Які дії здійснювала особа, судячи з просочування одягу та ганчірок, виявлених під час огляду місця події?

7. У якому напрямку відбувалося просочування кров’ю (вказати предмет) і яка поверхня одягу (лицьова або виворітна) контактувала з джерелом кровотечі?

8. Скільки крові було втрачено потерпілим, судячи з просякання одягу тощо?

9. Чи є місце виявлення ганчірок, просякнутих кров’ю, місцем події або приховування трупа?

10. У який спосіб було упаковано труп або його частини для транспортування та приховування?

11. Чи використовувалися наступні матеріали (вказати, які) для підстилки під ділянки, що кровоточать, трупа особи?

12. Чи стикалися кров потерпілої особи з одягом громадянина (підозрюваного)? Якщо так, то які були їхні положення, розташування і поза під час того, що трапилося?

Сліди крові, що затікають (затьоки) – це розташування крові всередині щілин, утворених двома поверхнями, тобто сліди крові, що просочилася куди-небудь під дією капілярних сил (фото 8.5). Вони виникають у разі потрапляння рідкої крові з калюж і патьоків між двома близько розташованими поверхнями, куди вона втягується під впливом сили поверхневого натягу.

Фото 8.5. Затьоки крові між бетонними поверхнями, що утворилися з калюжі

Розміри затьоків визначаються кількістю крові, яка вилилась, відстанню між поверхнями, що утворюють щілину, їхньою гладкістю, силою поверхневого натягу і нахилом поверхні. Поширення крові всередині такої щілини може відбуватися в іншому напрямку, в тому числі і знизу вгору.

Затьоки відрізняються від інших слідів крові своєю прихованістю. Вони не «кидаються» в очі, через що залишаються збереженими тривалий час і можуть бути використані для розкриття злочину. Однак знайти їх можна тільки завдяки вмілому пошуку. Шукати сліди крові, які затекли, треба в щілинах меблів, підлоги, під плінтусами і галтелями, в місцях кріплень деталей знарядь і зброї. Легкі меблі потрібно перевертати і шукати їх на нижніх поверхнях ніжок, де вони можуть зберігатися навіть після ретельного замивання калюж крові. Важкі меблі слід піднімати і нижню поверхню оглядати за допомогою дзеркал. Такими ж прийомами оглядають і нижню поверхню дверей. У випадку наступання на калюжу взутої ногою затьоки поширюються між устілкою і підошвою, де їх можна виявити після поділу цих шарів. Їх треба шукати і в щілинах біля пряжок поясних ременів і часових ремінців.

Якщо під час вчинення злочину два предмета стикалися, а потім були роз’єднані і зберігалися окремо, то форма затьку на кожному з них залишається однаковою, що дозволяє довести їхній контакт між собою і кров’ю. За наявності підозри у вчиненні злочину при відсутності трупа і його слідів затьоки необхідно шукати під клепками паркету і мостинами, знявши підлогу.

Оглядаючи і описуючи затьоки на місці події, відзначають, яка кров (рідка, зсіла, із сироваткою, що відокремилася, підсохла, змінилася) знаходиться в щілині, чи поєднується затік із калюжею або патьоком.

Для слідчої практики дослідження слідів крові затьоків дозволяють встановити місце події і знаходження трупа за відсутності слідів крові і трупа на місці події, а також визначити групу крові в цих випадках.

NB! Питання, які вирішуються експертом при дослідженні слідів затьоків крові:

1. Чи є місце виявлення затьоків крові місцем події за відсутності трупа і видимих слідів крові?

2. Яка видова, групова, типова і статева приналежність крові із затьока, виявленого під час огляду будинку особи?

Дата добавления: 2014-11-20