Практична робота № 5

Основні дозиметричні одиниці та їх співвідношення

Додаток 2

Періоди напіврозпаду деяких радіоактивних нуклідів

Додаток 1

Нукліди	Вид випромінювання	Період напіврозпаду
Природні
Уран-238	альфа	4,5 * 10^9 років
Радій-228	бета	6,7 років
Торій-232	альфа	1,39 * 10^10 років
Вуглець-14	бета	5600 років
Калій-40	бета, гама	1,3 * 10^9 років
Радій-226	альфа	1622 роки
радон	альфа	3,8 доби
Штучні
Стронцій-90	бета	28 років
Цезій-137	бета, гама	30 років
Йод-131	бета, гама	8 діб

Фізична величина	Одиниці виміру	Співвідношення одиниць
В системі СІ	Позасистемні
Активність радіоактивного джерела	Беккерель (Бк)	Кюрі (Кі)	1 Бк=1 розп\с= = 2,7 *10^-11Кі 1 Кі= 3,7 * 10^10 Бк
Експозиційна доза опромінення	Кулон на кілограм (Кл\кг)	Рентген (Р)	1 Кл\кг=3876 Р 1Р=2,58*10^-4Кл\кг
Потужність експозиційної дози	Ампер на кілограм (А\кг)	Рентген в секунду (Р\с)	1 А\кг=3876 Р\с 1Р\с=2,58*10^-4А\кг
Поглинута доза	Грей (Гр)	Рад (рад)	1 Гр=100 рад 1 рад=0,01 Гр
Потужність поглинутої дози	Грей в секунду (Гр\с)	Рад в секунду (рад\с)	1 Гр\с=100 рад\с 1 рад\с=0,01 Гр\с
Еквівалентна доза	Зіверт (Зв)	Бер (бер)	1 Зв=100 бер 1 бер=0,01 Зв
Потужність еквівалентної дози	Зіверт в секунду (Зв\с)	Бер в секунду (бер\с)	1 Зв\с=100 бер\с 1 бер\с=0,01 Зв\с

Тема: Норми радіаційної безпеки України (НРБУ -97)

Мета роботи: Познайомитись із правовими основами радіаційної безпеки в Україні; основними положеннями Норм радіаційної безпеки України (НРБУ-97).

Завдання роботи:

1. Познайомитись із основними нормативними актами, що забезпечують радіаційну безпеку в Україні.
2. Вивчити основні положення Норм радіаційної безпеки України (НРБУ-97).

Обладнання: збірники нормативних документів, довідковий матеріал.

Зміст роботи: Першим пізнав негативні властивості радіоактивного випромінювання його першовідкривач французький вчений Анрі Беккерель у 1895 році.Він поклав пробірку з радієм у кишеню та отримав опік шкіри. Марія Кюрі померла від раку крові внаслідок впливу радіації. Практично всі 336 чоловік, які в той час працювали з радіоактивними матеріалами, померли внаслідок опромінення.Але остаточно люди пізнали негативні наслідки іонізуючих випромінювань після вибуху атомних бомб в 1945 році в Японії та після Чорнобильської катастрофи в 1986 році.Отже, практично з моменту відкриття явища радіоактивності перед вченими постало дуже важливе питання встановлення таких меж радіоактивного опромінення, які були б безпечними для людини.

Для вирішення цього питання був створений цілий ряд міжнародних організацій.Питання радіаційної безпеки в міжнародних масштабах організаційно регламентуються Міжнародною комісією по радіаційному захисту (МКРЗ), яка була створена в 1950 році.Питаннями захисту при роботах з атомною енергією займається МАГАТЕ (Міжнародне агентство по атомній енергії).Крім цього, при ООН створений спеціальний науковий комітет по радіаційних проблемах (ЮНЕСКО).

Згідно уставу, МКРЗ знайомиться з усіма досягненнями в області захисту від випромінювань; розробляє, виходячи з основних наукових принципів, відповідні рекомендації, які затверджуються Міжнародним радіологічним конгресом.На основі прийнятих конгресом пропозицій національні комісії радіаційного захисту (НКРЗ), стосовно до місцевих географічних та економічних умов, видають відповідні правила і закони, які визначають норми безпечної роботи з радіоактивними речовинами і джерелами іонізуючих випромінювань.

Починаючи з 1988 року в Україні було розпочато створення правової бази для захисту населення від наслідків радіоактивного опромінення:

- 1988 р. –Указ „Про кримінальну відповідальність за незаконні дії з радіоактивними речовинами”;

- 1990 р. – Указ „Про відповідальність за порушення вимог, спрямованих на поліпшення екологічної обстановки в Українській РСР”.

У відповідності з цими указами вводилась адміністративна та кримінальна відповідальність за перекручування та приховування службовими особами інформації про радіаційний стан, захворюваність населення в забруднених районах, порушення вимог радіаційної безпеки при виробництві сільськогосподарської продукції.

- 1991 р. – Закон „Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи” та Закон „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”;

- 1993 р. – прийнято Положення про Національну раду з питань безпечної життєдіяльності населення;

- 1994-1995 рр. – затверджено Концепцію державного регулювання безпеки та управління ядерною галуззю в Україні, прийнято закони „Про поводження з радіоактивними відходами” та „Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку”;

- 1996-1997рр.- прийнято закони „Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення” та „Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань”.

Згідно з положеннями Конституції України та вищеназваних нормативних актів в 1997 році були введені в дію Норми радіаційної безпеки України.

Норми радіаційної безпеки України (НРБУ -97)- є державним документом, що встановлює систему радіаційно-гігієнічних регламентів (правила, умови і критерії для прийняття рішень, а також методи і засоби вимірювань) для забезпечення прийнятих рівнів опромінення як для окремої людини, так і для суспільства взагалі. В основу НРБУ-97 покладено рекомендації МКРЗ, публікації МАГАТЕ серії „Безпека”, досвід застосування НРБ-76\87, інші нормативні документи, найважливі наукові розробки вітчизняних та закордонних вчених з питань протирадіаційного захисту і радіаційної безпеки.

НРБУ-97 є обов’язковими для виконання всіма юридичними та фізичними особами, що працюють з джерелами іонізуючого випромінювання.Контроль за виконанням НРБУ-97 покладено на Державну санітарно-епідеміологічну службу Міністерства охорони здоров’я та Міністерство охорони навколишнього середовища та ядерної безпеки України.

НРБУ-97 встановлюють наступні принципи радіаційної безпеки:

1. Принцип виправданості. Необхідно, щоб користь від вибраної людської діяльності перевищувала пов’язаний з цим загальний збиток для суспільства або людини.

2. Принцип неперевищення. Величини опромінення, пов’язані з людською діяльністю, не повинні перевищувати встановлені рівні.

3. Принцип оптимізації. Користь від вибраної людської діяльності повинна не лише перевищувати пов’язаний із нею збиток, але й бути максимальною.

Згідно з НРБУ-97 встановлюються такі категорії осіб, що опромінюються:

- категорія А- персонал,який за місцем роботи постійно або тимчасово безпосередньо працює із джерелами іонізуючих випромінювань;

- категорія Б- обмежена частина населення (особи, які безпосередньо не працюють з ІВ, але за умовами проживання чи розташування робочих місць можуть підлягати опроміненню);

- категорія В- населення.

Для осіб категорії А встановлюється основна дозова границя, яка називається гранично допустима доза (ГДД)- це найбільше середнє значення індивідуальної еквівалентної дози за календарний рік, яка при рівномірному опроміненні протягом 50 років не може викликати в стані здоров’я сучасного та наступних поколінь несприятливих наслідків, що виявляються сучасними методами.

Для осіб категорії Б встановлюється основна дозова границя, яка називається границя дози (ГД)- це найбільше середнє значення індивідуальної еквівалентної дози за календарний рік, яка при рівномірному опроміненні протягом 70 років не може викликати в стані здоров’я сучасного та наступних поколінь несприятливих наслідків, що виявляються сучасними методами.

В таблиці 1 наводяться значення основних дозових границь для осіб категорій А та Б.

Таблиця 1

Дата добавления: 2014-11-08