КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Декоративно-побутове мистецтво
Творчість майстрів проявлялась не тільки в будівництві та оздобленні хати, а й в інших ремесел, таких як, ковальство, бляхарство, дрібне ливарництво, ювелірній справі, зброярстві, різьбі по дереву, вишивці, ткацтві, гончарстві та ін. Вироби народного ковальства здебільшого були призначені для обладнання будівель (хрести, дверні клямки, клямри, ручки та ін.), окуття засобів пересування, хліборобського реманенту, скринь, частин кінської упряжі тощо. Особливо цікавими роботами були ковані хрести, окуття дверей і скринь (з традиційним набором конструктивних елементів-спіралей, квітів, птахів та ін.), ковані брами. Розвиток промислів у селі сприяв розвитку промисловості, яка стала запозичувати художні образи, що їх використовували народні майстри у своїй творчості.
Так, творчість майстрів народного гончарного мистецтва, що виготовляли розписаний різноманітними візерунками посуд, вплинуло на порцелянове фабричне виробництво, яке почало розвиватися у І половині ХІХ ст. на Волині, Чернігівщині та Київщині. Однак посуд із порцеляни був дуже дорогий, тому його могли придбати лише заможні верстви населення, а селяни та бідні міщани використовували у своєму побуті гончарні вироби народних промислів. На початку ХІХ ст. популярним стало виробництво художнього скла. На Волині, Поділлі, Київщині та Чернігівщині виникли склодувні майстерні (гути), які в основному спеціалізувались на виготовлені скульптурок, ваз, пляшок. Все більше механізувалося килимарство та ткацтво. Відомі крупні майстерні та мануфактури по виготовленню ткацьких виробів на території Лівобережжя, Слобожанщини, на Поділлі та в Галичині які поступово витісняли ручну працю. Всеукраїнську славу та відомість далеко за межами України мало містечко Кролевець на Лівобережжі де знаходився центр народного художнього ткацтва.
Дата добавления: 2014-12-16; Просмотров: 730; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |