Вивчення морфології основних типів ґрунтів та ознайомлення з їх поширенням

Частина IV

Контрольні запитання

Форма запису результатів

Демонстрування наявності в ґрунтових колоїдах заряду

Демонстрування хімічної вбирної здатності ґрунту

Демонстрування механічної вбирної здатності ґрунту

Хід роботи

1. Насипати в колбу кілька грамів глини, залити водою і старанно збовтати.

2.Насипати в лійку на фільтрі 15-20 г ґрунту і профільтрувати через нього приготовлену суспензію. Переконатися, що суспендовані у воді частинки вбирає ґрунт.

1. 15-20 г ґрунту помістити на фільтрі у лійку.

2. Профільтрувати крізь ґрунт 0,1 н. розчин фосфорнокис­лого натрію.

3. Зібрати в пробірку частину фільтрату і, доливши до нього молібденову рідину¹, осадити фосфорну сіль, яка пройшла крізь ґрунт без вбирання.

¹ Молібденова рідина — (розчин сульфатмолібденової рідини) готується так: 2.5 г молібденовокислого амонію (NH₄)₂MoО₄ розчинити в 20 мл гарячої (60°) дистильованої води і профільтрувати. У колбу взяти 52 мл дистильованої води обережно долити до неї 28 мл концентрованої сірчаної кислоти. Після охолодження обох розчинів при енергійному помішуванні злити їх докупи.

4. Одночасно в іншу пробірку взяти робочий розчин фос­форнокислого натрію і осадити фосфорну сіль молібденовою рідиною.

5. Порівнюючи кількості осаду в першій і другій пробірці, встановити, чи повністю пройшов крізь ґрунт фосфат іон.

1. Насипати 15-20 г ґрунту на фільтр у лійці.

2. Зробити в ґрунті невелике заглиблення. Вливаючи в нього розчин метиленової синьки, профільтрувати деяку його кількість крізь ґрунт. Переконатися, що фільтрат безбарвний, а метиленову синьку, яка має позитивний заряд, увібрав ґрунт.

3. Повторити аналогічну операцію з розчином еозину-барвника, який має негативний заряд. Переконатися, що еозин вільно проходить крізь ґрунт, і його ґрунт не вбирає.

Малюнки зі схемами проведення дослідів.

Висновки:

1. Охарактеризуйте види вбирання (поглинання) за К.К. Гедройцем.

2. Що являє собою біологічна вбирна здатність грунту?

3. Що являє собою фізична вбирна здатність грунту?

4. Поясніть механізми механічної та хімічної поглинальної здат­ності ґрунтів, механізм поглинання ґрунтом метиленового синього і не поглинання еозину.

5. Зробіть висновок про характер зарядів потенціально-визна­чальних іонів колоїдів ґрунтового вбирного комплексу.

6. Чи фільтрується розчин метиленового синього крізь ґрунт без поглинання?

7. Чи можна провести дослід, у якому б метиленовий синій не поглинався ґрунтом?

Сучасне тлумачення поняття ґрунт виходить далеко за межі уявлень про “ цілком самостійне... природно-історичне тіло ”. Серед визначень В.В. Докучаєва його акцент на тому, що ґрунт є специфічним віддзеркаленням ландшафту та його найважливішим компонентом, є фундаментальним ствердженням однозначної поліфункціональності цього біосферно та господарсько-значимого природного утворення. Разом з фітоценотичним покривом нашої планети ґрунт утворює нерозривний тандем “ґрунт – рослина”, ієрархічно підпорядкований ландшафтній сфері Землі, в якій синхронно з планетарно-космічною ритмікою біосфери відбуваються притаманні їй природно-антропогенні процеси, включаючи й ґрунтогенез (взаємодія літогенного підґрунтя з біотою, передусім фітоценозами, які перетворюють космічну енергію сонячних протонів в енергію біомаси та ґрунтової родючості).

Кожен з конкретних ландшафтів відрізняється структурою ґрунтового та рослинного покриву, рельєфом, ґрунтотворними та корінними породами, гідрологічними, геохімічними параметрами, комбінацією урочищ та ще дрібніших компонентів. Ландшафти мають геоекосистемний характер, є цілісними і завершеними витворами природи, ієрархічно підпорядкованими біосфері. Серед їх рівноправних компонентів свою приповерхневу позицію на земній суші займає ґрунт – геодерма планети. В її різних ландшафтно-біокліматичних зонах саме ґрунти разом з фітоценозами виконують унікальну в межах Сонячної системи екологічну функцію засвоєння і трансформації космічної енергії фотонів. Цей космо-планетарний процес гарантує стабільне функціонування біосфери і має чітко виражений антиентропійний тренд, підтверджуючи феномен зростання родючості.

Ґрунт, як будь-яке природно-історичне тіло, характеризується специфіч-ною, тільки йому властивою морфологією. Особлива морфологічна будова відрізняє ґрунт від материнської породи; різні за типом ґрунти мають різні морфологічні ознаки. Тому вивчення зовнішніх властивостей ґрунту, його морфології, дає можливість правильно виділити ґрунтову товщу, відокремити її від породи. Вивчення морфології ґрунту дає змогу визначити його тип, підтип, класифікувати ґрунти. Правильне визначення типу ґрунту приводить до вирішення питання про його родючість та шляхи цілеспрямованого використання. Разом з тим зовнішній вигляд ґрунту, тобто його морфологія, відображає багато дуже важливих внутрішніх властивостей ґрунту як хімічних, так й фізичних. Тому на підставі вивчення морфології, ще до лабораторних досліджень, можна дізнатися про ряд важливих процесів, що відбуваються в ґрунті, а також про його склад.

Дата добавления: 2014-11-29