Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Кількісне визначення залишкового нітрогену в крові




Завдання. Визначити вміст залишкового нітрогену в крові.

Принцип. Метод базується на здатності амоніаку, що утворюється внаслідок мінералізації безбілкових нітрогенвмісних сполук крові, давати з реактивом Несслера сполуку жовтого кольору, інтенсивність якої пропорційна концентрації залишкового нітрогену.

Хід роботи. У центрифужну пробірку наливають 0,5 мл води та 0,2 мл крові, додають 1,3 мл 10% розчину трихлороцтової кислоти. Перемішують скляною паличкою і залишають осаджуватися білки протягом 20 хв, потім центрифугують 10 хв при швидкості 3000 об/хв. Переливають надосадову рідину в чисту пробірку, з неї відбирають 1 мл безбілкового центрифугату в іншу пробірку, додають до нього 3 краплі концентрованої сульфатної кислоти і 2 краплі 30% розчину гідрогену пероксиду. Ставлять пробірку приблизно на 30 хв на піщану баню для мінералізації (до повного прояснення розчину). Після охолодження пробірки до кімнатної температури до неї вливають 10 мл води, ретельно знімають зі стінок мінералізат скляною паличкою і перемішують. Додають у пробірку по 0,5 мл розчину 0,4 моль/л натрію гідроксиду і реактиву Несслера. Після появи жовтого забарвлення фотометрують дослідну пробу проти контрольної (20 мл води і 1 мл реактиву Несслера) на ФЕК при довжині хвилі 610-650 нм (червоний світлофільтр) у кюветі з товщиною шару 20 мм. Розрахунок в г/л проводять за формулою: (m×2×5000)/(1×1000) = m×10, де m – вміст нітрогену в пробі, знайдений за калібрувальним графіком (мг); 5000 – коефіцієнт перерахунку на 1 л крові; 2 – об’єм трихлороцтового екстракту (мл); 1 – об’єм безбілкового центрифугату, взятого на аналіз (мл).

Клініко-діагностичне значення. До складу залишкового нітрогену входять нітроген сечовини, пептидів, амінокислот, амоніаку та інших нітрогенвмісних низькомолекулярних сполук. У здорової людини вміст залишкового нітрогену в крові коливається в межах 14-25 ммоль/л. Підвищення його рівня (нітрогенемія, азотемія) буває абсолютним і відносним. Абсолютна азотемія спричиняється затримкою нітрогенових шлаків або збільшенням їх утворення в організмі; відносна – спостерігається при зневодненні організму (посилене потовиділення, нестримне блювання, діарея та ін.). Розрізняють ниркову та позаниркову азотемію. Перша спостерігається при порушенні видільної здатності нирок (гострі і хронічні нефрити, гломерулонефрити), причому рівень азотемії відповідає тяжкості патологічного процесу. Позаниркова – є наслідком підвищеного розпаду білків в організмі при гарячці, опіках, діабеті, тяжких ураженнях печінки тощо.

ЛІТЕРАТУРА

1. Губський Ю.І. Біологічна хімія / Ю. І. Губський. – Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – С. 429-431.

2. Губський Ю.І. Біологічна хімія: підручник / Ю. І. Губський. – Київ-Вінниця: Нова книга, 2007. – С. 514-517.

3. Березов Т.Т. Биологическая химия / Т.Т Березов, Б.Ф.Коровкин. – М.: Медицина, 1998. – С. 579-585.

4. Практикум з біологічної хімії / Д.П. Бойків, О.Л. Іванків, Л.І.Коби-лянська та ін.; за ред. О.Я. Склярова. – К.: Здоров’я, 2002. – С. 236-249.

ЗМІСТКОВИЙ МОДУЛЬ 19

ЗАНЯТТЯ 4 (2 години)

Тема: Біохімія еритроцитів. Біохімія та патохімія гемоглобіну. Структура, властивості та роль гемоглобіну. Обмін гемоглобіну; його синтез. Обмін заліза, його роль в утворенні гему. Порушення синтезу гемоглобіну: порфірії та гемоглобінози (гемоглобінопатії, таласемії). Кількісне визначення гемоглобіну у крові.

Актуальність. Гемоглобін - червоний дихальний пігмент еритроцитів, який транспортує кисень з легень до тканин, а диоксид вуглецю – з тканин до легень; підтримує рН крові. Складається з білка (глобіну) та комплексу заліза з протопорфірином (гему). Багато захворювань крові пов'язано з порушеннями будови та синтезу гемоглобіну, в тому числі й спадкові, що призводять до змін його концентрації.

Мета. Ознайомитися зі структурою, властивостями, роллю та гетерогенністю гемоглобіну. Вивчити синтез гему, роль заліза в обміні гемоглобіну, обмін заліза в організмі. Вміти охарактеризувати порфірії, гемоглобінопатії та таласемії. Ознайомитися з методом кількісного визначення гемоглобіну та його клініко-діагностичним значенням.

 

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

ПІД ЧАС ПІДГОТОВКИ ДО ЗАНЯТТЯ

ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ

1. Біохімія еритроцитів.

2. Структура, роль та властивості гемоглобіну.

3. Типи гемоглобіну.

4. Гем, його структура та роль у функціонуванні гемоглобіну.

5. Механізм участі гемоглобіну в транспорті О2 та СО2.

6. Патологічні форми гемоглобіну.

7. Загальна схема синтезу гемоглобіну. Регуляція процеса.

8. Залізо. Його роль та обмін в організмі. Добова потреба.

9. Порфірії: причини виникнення, види.

10. Гемоглобінози: гемоглобінопатії та таласемії. Причини виникнення.

 

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Субстратами для синтезу гему є:

А. Ацетил-КоА і гліцин. D. Сукциніл-КоА і гліцин.
В. Ацетоацетил-КоА і серин. Е. Малоніл-КоА і серин.
С. Сукциніл-КоА і серин.  

2. Синтез гему регулюється за механізмом негативного зворотного зв’язку на стадії:

А. Включення іона заліза в протопорфірин.

B. Утворення дельта-амінолевулінової кислоти.

C. Конденсації молекул порфобіліногенів.

D. Утворення протопорфірину III.

E. Синтезу порфобіліногену.

3. У хворого підвищена чутливість до світла, ураження відкритих ділянок шкіри, напади болю в животі, неврологічні розлади. При стоянні сеча поступово набуває темно-червоного забарвлення. Найвірогідніший діагноз?

А. Гемолітична жовтяниця. С. Пелагра. Е. Алкаптонурія.
В. Порфірія. D. Альбінізм.  

4. У хворого підвищена чутливість до світла, ураження відкритих ділянок шкіри, напади черевного болю, неврологічні розлади. При стоянні сеча поступово набуває темно-червоного забарвлення. Підвищена кількість у сечі та фекаліях якої речовини ймовірно у цього пацієнта?

А. Уробіліну. С. Гемоглобіну. Е. Гомогентизинової кислоти.
В. Білірубіну. D. Уропорфіриногену.

5. Яке із тверджень про порфірії є невірним?

А. Це спадкові порушення синтезу гему.

B. Поділяються на еритропоетичні та печінкові.

C. Супроводжуються підвищеною екскрецією з сечею і фекаліями
жовчних пігментів.

D. Проявляються дерматитами та неврологічними порушеннями.

E. Деякі симптоми порфірий характерні для отруєння свинцем.

6. Здатність гемоглобіну зв’язувати кисень зменшується при:

А. Збільшенні вмісту в еритроцитах 2,3-дифосфогліцерату.

B. Зниженні температури.

C. Підвищенні рН.

D. Зниженні парціального тиску СО2.

E. Збільшенні парціального тиску О2.

7. У печінці хворого залізодефіцитною анемією виявлено порушення утворення металопротеїну, який є джерелом заліза для синтезу гему. Як називається цей білок?

А.Церулоплазмін. B.Феритин. C.Гемосидерин. D.Міоглобін. E.Цитохром с.

8. Для хворих на еритропоетичну порфірію (хвороба Гюнтера) характерна забарвленість сечі в червоний колір. Це зумовлено накопиченням в сечі:

А. Уропорфіриногену І. В. Уропорфіриногену ІІІ. D. Порфобіліногену. Е. Протопорфірину ІІІ.
С. Протопорфіриногену ІІІ.  

9. В еритроцитах в значній кількості виникає додатковий проміжний метаболіт гліколізу, який відіграє роль алостеричного регулятора функції гемоглобіну. Зазначте цей метаболіт.

А. 3-фосфогліцерат. В. 1,3-бісфосфогліцерат. D. 2-фосфогліцерат. Е. Фосфоенолпіруват.
С.2,3-бісфосфогліцерат  

10. Підвищена концентрація метгемоглобіну має терапевтичне значення при лікуванні отруєнь синільною кислотою та її солями (цианідами), оскільки метгемоглобін утворює нетоксичний цианметгемоглобін, що повільно перетворюється в гемоглобін. Які з наведених речовин сприяють утворенню метгемоглобіну і використовуються при лікуванні отруєнь ціанідами?

А. Метиленовий синій. С. Нітрити. Е. Адреналін.
В. Глюкоза. D. Аскорбінова кислота.  

11. У 42-річної жінки діагностовано надлишкове накопичення заліза у тканинах, що є вторинним по відношенню до недостатності трансферину. Всі наведені твердження коректні стосовно трансферину, за виключенням:

A. Трансферин – білок, що зв’язує залізо та секретується нейтрофілами.

B. Трансферин – глікопротеїн, що секретується паренхіматозними
клітинами печінки.

C. Зв’язування заліза трансферином – механізм захисту від токсичності
заліза.

D. Кількість заліза і трансферину у сироватці пропорційні.

E. Трансферин спрямовує потік заліза до клітин, що активно синтезу-
ють гемоглобін.

12. Термічна гіпоксія може виникати внаслідок отруєння організму деякими речовинами, у тому числі оксидом вуглецю. Назвіть форму гемоглобіну, яка виникає при взаємодії СО з нормальним гемоглобіном.

А. Карбоксигемоглобін. С. Карбгемоглобін. Е. Гемоглобін F.
В. Метгемоглобін. D. Гемоглобін S.  

13. Який тип гемоглобіну є основним в крові дорослої людини?

А. НвS. В. НвА1. С. НвА2. D. НвF. Е. НвС.

14. Гемоглобін дорослої людини – білок, який складається з двох α- та двох β-поліпептидних ланцюгів. Як називають таку структуру білка?

А. Первинна. С. Вторинна.
В. Третинна. D. Четвертинна.

15. У хворого діагностували α-таласемію. Які порушення спостерігаються в синтезі гемоглобіну при цьому захворюванні?

А. Пригнічення синтезу a-ланцюгів. В. Пригнічення синтезу b-ланцюгів. С. Пригнічення синтезу g-ланцюгів. D. Пригнічення синтезу d- і b- ланцюгів.

16. У дитини на третій місяць після народження розвилася тяжка форма гіпоксії. Який з процесів гемоглобіноутворення порушений?

А. Заміна фетгемоглобіну на гемоглобін М.

В. Заміна фетгемоглобіну на гемоглобін S.

С. Заміна фетгемоглобіну на гликозильований гемоглобін.

D. Заміна фетгемоглобіну на метгемоглобін.

Е. Заміна фетгемоглобіну на гемоглобін А.

17. При обстеженні крові дитини виявлені еритроцити серповидної форми. Укажіть тип захворювання, для якого характерна ця аномалія.

А. Онкологічне. С. Травматичне. Е. Спадкове.
В. Інфекційне. D. Неврологічне.  

18. Укажіть інгібітор ферменту, який каталізує першу стадію синтезу гему?

А. Гем. С. Порфобіліноген. Е. Білірубін.
В. Гліцин. D. Уропорфобіліноген.  

 

ПРАКТИЧНА РОБОТА




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-04-30; Просмотров: 761; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.027 сек.