КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Порядок і умови призначення окремих видів допомоги сім'ям з дітьми
Правове регулювання призначення й виплати допомоги здійснюється Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21 листопада 1992 р. (у редакції Закону України від 22 березня 2001 р.[272] У новому Законі збільшено число видів допомоги. Закон набув чинності з 1 січня 2002 року, а деякі його норми введені в дію з 1 січня 2003 р. Умовами призначення того або іншого виду допомоги є конкретні обставини, в залежності від сім'ї, що претендує на соціальну допомогу. : Чинне законодавство широко визначає коло осіб, що мають право на допомогу, і встановлює джерела її фінансування. Сьогодні в країні одержують 2,5 млн громадян різні сімейні допомоги. В 2005 році соціальну допомогу отримало близько мільйона сімей. Щомісячно надається матеріальна підтримка понад 1,5 млн. малозабезпеченим сім'ям[273]. У даному розділі ми спробуємо розглянути весь спектр допомоги, що призначається сім'ям з дітьми органами праці та соціального захисту населення. У нього не включається лише допомога з тимчасової непрацездатності, яка виплачується за рахунок коштів фонду державного соціального страхування (розглядається в окремому розділі підручника). Державна допомога може бути призначена сім'ям із дітьми: Державна допомога сім'ям з дітьми 2005 рік — 5 видів • у зв'язку з вагітністю та пологами • при народженні дитини • по догляду за дитиною до 3-х років • на дітей під опікою чи піклуванням • на дітей одиноким матерям 2007 рік — 7 видів • у зв'язку з вагітністю та пологами • при народженні дитини • по догляду за дитиною до 3-х років • на дітей під опікою чи піклуванням • на дітей одиноким матерям • на дітей, якщо батьки ухиляються від сплати аліментів
• на дітей-сиріт та дітей, які знаходяться під опікою: Порядок призначення й виплати державної допомоги сім'ям з дітьми затверджений постановою Кабінету Міністрів України 27 грудня 2001 року № 1751[274]. Однак слід зазначити, що нормативна база із соціального захисту сімей з дітьми увесь час поповнюється новими актами. Останнім часом внесений ряд доповнень у нормативні акти, які істотно змінили порядок і умови, а також розмірі надання державної допомоги сім'ям з дітьми. Внесено зміни в Закони України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» від 1 червня 2000 р.; «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 22 березня 2001 р.; «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства й дітям-інвалідам» від 16 листопада 2000 р.[275]. Прийнята Постанова Кабінету Міністрів від 12 січня 2001 р. «Про розміри державної допомоги сім'ям з дітьми в 2001 році», інші підзаконні акти[276]. Виходячи з переліку допомоги, зазначеної у нормативних актах, і з огляду на тенденцію їх розвитку, автор підручника вважає за доцільне докладніше розглянути деякі види допомоги. Допомога у зв'язку з вагітністю іродами. Відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», право на допомогу у зв'язку з вагітністю і родами мають усі працюючі жінки, що знаходяться в трудових відносинах із власником підприємства. І не тільки працюючі, але й інші категорії жінок. Так, право на допомогу у зв'язку з вагітністю й родами мають жінки, звільнені з роботи внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації; жінки, зареєстровані в службі зайнятості як безробітні не менше 10 місяців; жінки, що займаються підприємницькою діяльністю, за умови сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування; творчі працівники, що сплачують страхові внески; учні, що навчаються з відривом від виробництва; військовослужбовці, а також звільнені з армії, інших військових формувань і органів внутрішніх справ у зв'язку з вагітністю і родами.
Допомога у зв'язку з вагітністю і родами працюючим " жінкам надається в розмірі 100 відсотків заробітку за весь період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами. Тривалість відпустки встановлюється 70 календарних днів до пологів і 56 (у випадку ускладнених пологів або народження двох і більше дітей — 70) календарних днів після пологів. Розмір допомоги обчислюється сумарно й надається жінкам у повному обсязі незалежно від кількості днів, фактично використаних до пологів, тобто за 126 календарних днів. Момент настання'дородової відпустки визначає лікар. Хоча бувають випадки, коли дородова відпустка перевищує або, навпаки, становить менше 70 днів. При неправильному встановленні часу пологів відпустка не підлягає продовженню, якщо вона виявилася менше 70 днів, оскільки відпустка надається сумарно (126 днів), незалежно від використаних днів до пологів. , Післяпологова відпустка призначена як для відновлення сил і здоров'я матері, так і для догляду за дитиною. Тому така відпустка надається не тільки жінці, що народила дитину, але й жінці, що всиновила немовля безпосередньо з пологового будинку. Відпустка в цих випадках надається тривалістю 56 днів від дня народження дитини, зазначеного у свідоцтві про народження. Післяпологовою відпусткою користуються й жінки, що народили мертву дитину. Якщо в період вагітності відбувся викидень, то жінці надається ідпустка у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю. При вимушеному перериванні вагітності, після закінчення 126 днів, жінці надається звичайна післяпологова відпустка тривалістю 56 календарних днів. Допомога у зв'язку з операцією із штучного переривання вагітності видається за перші 2 дні тимчасової непрацездатності. Починаючи із четвертого дня, виплата допомоги продовжується при операції за медичними показниками й при вимушеному аборті, а також жінкам, середньомісячна зарплата яких за два попередніх календарних місяці не перевищувала встановленого законом мінімального розміру. В інших випадках, якщо тимчасова непрацездатність у зв'язку з операцією по штучному перериванню вагітності триває понад 10 днів, виплата допомоги з тимчасової непрацездатності відновляється, починаючи з одинадцятого дня тимчасової непрацездатності.
Жінкам, що закінчили навчальні заклади різного рівня акредитації — аспірантуру, клінічну ординатуру або професійно-технічні училища і направленим на роботу у встановленому порядку в період тимчасової непрацездатності, у зв'язку з вагітністю й родами, допомога видається з дня призначення явки на роботу. Аспірантам, докторантам, клінічним ординаторам, студентам вищих навчальних закладів І—IV рівнів акредитації й професіонально-технічних навчальних закладів допомога у зв'язку з вагітністю й родами призначається в розмірі місячної стипендії. Жінка, що продовжує навчання, має право на одержання стипендії або допомоги у зв'язку з вагітністю й родами за її вибором. При цьому допомога призначається з дня припинення виплати стипендії до дня закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю й родами. Лри наданні відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами під час перебування робітниці в щорічній відпустці допомога видається за всі дні звільнення від роботи, засвідчені листками непрацездатності. Іноді відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами наступає в робітниці в період навчальної відпустки, наданої їй у зв'язку з навчанням. У цьому випадку допомога видається з дня, коли жінка після закінчення навчальної відпустки повинна приступити до роботи. Таке ж правило діє, якщо відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами наступила у жінки в період, коли вона не працювала узв'язку із припиненням робіт на підприємстві, в установі, організації. Допомога призначається з дня, коли після припинення робіт жінка повинна була приступити до роботи. На практиці іноді виникає питання, як виплачувати допомогу жінці, що перебуває в оплачуваній відпустці у зв'язку з доглядом за дитиною до досягнення нею трирічного віку, якщо в неї виникла нова вагітність? У цьому випадку жінці надається право вибору допомоги у зв'язку з вагітністю і родами, або допомоги по догляду за дитиною.
У тих випадках, коли відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами надається в період відпустки без збереження заробітної плати, допомога видається з того дня, коли жінка повинна приступити до роботи. У житті зустрічаються випадки, коли вагітну жінку незаконно звільняють із роботи (а звільнення вагітних жінок законодавством не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації з обов'язковим працевлаштуванням)[277], і поки вона оспорює в суді звільнення, наступає час відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами. Якщо звільнення визнається неправильним і робітниця поновлюється на колишній роботі, то допомога за час вагітності й пологів видається з дня винесення рішення про поновлення на роботі. Підставою для призначення жінці-робітниці допомоги у зв'язку з вагітністю і родами є виданий у встановленому порядку лікарняний листок, а для жінки, яка є військовослужбовцем — довідка лікувальної установи (військово-лікарської комісії). Непрацюючим жінкам, що перебувають на обліку в пологових будинках, замість лікарняного листка видається довідка для призначення допомоги у зв'язку з вагітністю і родами встановленого зразка, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України № 93 від 18.03.2002 р. Ця довідка й інші документи подаються в орган праці й соціального захисту населення за місцем проживання для призначення допомоги у зв'язку з вагітністю і родами. Жінкам, звільненим з роботи у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи, організації, допомога з вагітності йродів до їхнього працевлаштування призначається на підставі довідки ліквідаційної комісії й виданого у встановленому порядку лікарняного листка. Жінкам, зареєстрованим у державній службі зайнятості як безробітні не менше 10 місяців, допомога у зв'язку з вагітністю й родами призначається на підставі довідки державної служби й лікарняного листка. Інші документи підставою для призначення зазначеної допомоги служити не можуть. Жінкам, звільненим з роботи у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи, організації, і жінкам, зареєстрованим у державній службі зайнятості як безробітні не менше 10 місяців, а також звільненим з військових формувань, призначення й виплата допомоги у зв'язку з вагітністю й родами до їх працевлаштування проводиться органами праці та соціального захисту населення за місцем проживання. За допомогою необхідно звертатися в період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, але не пізніше 6 місяців з дня закінчення відпустки. Особи, що звертаються за допомогою після зазначеного строку, втрачають право на одержання допомоги. Розглядаючи даний вид допомоги, необхідно ще раз підкреслити, що допомога у зв'язку з вагітністю й родами жінкам, зайнятим на виробництві, призначається й виплачується, як правило, власником підприємства за місцем основної роботи (служби, навчання) за рахунок коштів Фонду соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності[278]. Допомога у зв'язку з вагітністю й родами жінкам, не зайнятим у сфері виробництва, призначається органами праці та соціального захисту населення за місцем проживання. Нова редакція Закону від 22 березня 2001 р. розширила коло осіб, що мають право на допомогу у зв'язку з вагітністю й родами. Тепер таку допомогу можуть одержувати всі незастраховані жінки й неповнолітні включно. Жінка, що претендує на допомогу у зв'язку з вагітністю й родами, повинна подати в орган праці і соціального захисту населення документ, що підтверджує відсутність страховки в системі державного соціального страхування. Таким документом може бути страховка з колишнього місця роботи (служби або навчання), довідка ліквідаційної комісії про те, що жінка звільнена з роботи у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи й організації; державної служби зайнятості про те, що жінка зареєстрована як безробітна; житлово-комунальної служби про те, що жінка не працює (не служить, не вчиться). Якщо орган праці та соціального захисту населення не може одержати такий документ, то він має право провести перевірку умов за місцем проживання жінки, скласти акт і вказати в ньому, що вона не працює. Місячний розмір допомоги у зв'язку з вагітністю й родами встановлений із 1 травня 2004 року для непрацюючих жінок (на рівні не менше 25 % від прожиткового мінімуму). Для жінок, звільнених у зв'язку з ліквідацією підприємства — 50 % прожиткового мінімуму з розрахунку на місяць. Прожитковий мінімум для обчислення зазначеної допомоги з 1 жовтня 2006 року становить 505 гривень. Слід зазначити, що допомога у зв'язку з вагітністю иродами призначається та виплачується незалежно від того, одержує жінка допомогу у зв'язку за доглядом за старшою дитиною до досягнення нею трирічного віку чи ні (мається на увазі, коли відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами збігається з відпусткою по догляду ще за однією дитиною до трьох років). Одноразова допомога при народженні дитини. Це допомога, що призначається для покриття разових потреб сім'ї в додаткових витратах. Вона призначається у фіксованій сумі, у розмірі, встановленому законом для застрахованих і не застрахованих осіб — 8 500 грн і виплачується одному з батьків дитини за умови подання необхідних документів незалежно від сукупного доходу сім'ї. Виплата першої частини допомоги здійснюється одноразово у сумі З 400 грн, а решта суми — 5 100 гривень — виплачується рівними частками (по 425 грн) протягом 12 місяців після місяця народження дитини. Перевагу на одержання допомоги має застрахована особа. Тобто, якщо батько дитини працює, а мати ні, то одноразова допомога буде нарахована батькові за місцем роботи. Тому при оформленні документів на цей вид допомоги в районне управління праці та соціального захисту варто надати не тільки заяву і копію свідоцтва про народження дитини, але й копію трудових книжок обох батьків, а також довідку з місця роботи (навчання, служби) заявника. У випадку народження двох і більше дітей одноразова допомога призначається сім'ї на кожну дитину. Підставою для призначення допомоги є довідка про народження дитини, видана органами РАГСу для одержання допомоги.. Допомога надається одному з батьків дитини (усиновителеві або опікунові). Одноразова допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням було не пізніше 6 місяців від дня народження дитини. На практиці мають місце випадки звернення за допомогою через кілька місяців після народження дитини. У таких випадках допомога призначається за минулий час, але не більше ніж за 6 місяців перед зверненням, не вважаючи місяця, у якому мати звернулася в управління праці та соціального захисту населення. Приклад, У травні 2003 року громадянка М. звернулася за призначенням допомоги на сина, що народився 17 липня 2002 року. Допомогу їй було призначено з листопада 2002 року, тобто на 6 місяців назад, не вважаючи місяця звернення за допомогою, тому що з моменту народження сина пройшло більше 6 місяців. Допомога по догляду за новонародженою дитиною до досягнення нею трирічного віку. Відпустка і допомога у зв'язку з доглядом за новонародженою дитиною, як захід соціальної допомоги сім'ям, що мають дітей, введені в колишньому Союзі РСР в 1981 році. Право на відпустку за доглядом за дитиною мають усі працюючі жінки після відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами незалежно від наявності певної тривалості трудового стажу. Таке ж право мають і жінки, що навчаються з відривом від виробництва; жінки, звільнені з роботи у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи; жінки, зареєстровані в державній службі зайнятості як безробітні; жінки із числа військовослужбовців, органів внутрішніх справ, звільнені зі служби у зв'язку з вагітністю й родами. Відпустка надається до досягнення дитиною трирічного віку за заявою особи, що фактично здійснює догляд за новонародженою дитиною, і оформляється наказом власника підприємства або уповноваженого ним органу. Відпустка вважається частково оплачуваною, тобто протягом відпустки виплачується допомога. Допомога призначається кому-небудь із працездатних, але не працюючих осіб (одному з батьків дитини, усиновителеві, опікунові, дідусеві, бабусі), які доглядають за дитиною. Пенсіонери на таку допомогу права не мають. Тобто, якщо за дитиною доглядає мати, то допомога нараховується їй* Якщо ж мати вийшла на роботу, а за дитиною доглядає непрацюючий батько, то допомога призначається йому. У такому випадку сім'я повинна переоформити виплату допомоги на фактичного одержувача. Для цього сім'ї варто письмово звернутися в орган праці та соціального захисту населення й представити довідку з місця роботи (служби) матері про те, що вона вийшла на роботу до закінчення відпустки по догляду за дитиною й виплата допомоги їй припинена. Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 22 березня 2001 року N° 2334-111 та Законом України про держбюджет на 2006 рік встановлено, що допомога з догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками суми прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше як 90 гривень для незастрахованих осіб. Максимальний розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку порівняно з 2005 р. збільшився майже втричі і нині становить 248 гри., а з 1 жовтня буде 252,5 грн. У червні цього року допомогу отримувало 1159,2 тис. сімей. Загальні нарахування допомоги з початку року склали 1359,5 млн гривень[279]. У випадку народження (усиновлення, встановлення опіки) двох і більше дітей допомога з догляду за дитиною призначається на кожну дитину; На практиці іноді виникає питання, чи можуть матері використати відпустку за доглядом за дитиною не повністю, тобто вийти на роботу до виповнення дитині З'Х років, або використати відпустку не всю відразу? Відпустка по догляду за дитиною може надаватися за бажанням матері повністю або частково, а також з розбивкою на частини. За бажанням жінки й інших осіб, що фактично здійснюють догляд за дитиною, у період знаходження їх у відпустці по догляду за дитиною, вони можуть працювати на умовах неповного робочого дня або вдома. При цьому за ними зберігається право на одержання допомоги в період відпустки по догляду за дитиною. Матерям, що мають дітей у віці до трьох років і одночасно продовжують навчання з відривом від виробництва, допомога з догляду за дитиною до досягнення нею трьох років призначається в повному розмірі. А як вирішується питання про виплату допомоги, якщо в період відпустки з догляду за дитиною народилася ще одна дитина? Відповідно до роз'яснення Міністерства праці та соціальної політики України про порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми встановлено: якщо в період відпустки з догляду за дитиною до досягнення нею З-річного віку народжується інша дитина, то призначається допомога з догляду за кожною дитиною. Допомога призначається органами праці та соціального захисту населення за місцем проживання осіб, які мають право на допомогу. Допомога на дітей, що перебувають під опікою чи піклуванням Відповідно до ст. 16 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дїгьми», допомога на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням, призначається особам, визначеним в установленому законом порядку опікунами чи піклувальниками дітей, які внаслідок смерті батьків, позбавлення їх батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування. Розмір допомоги на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням, призначається, якщо середньомісячний розмір одержуваних на дитину аліментів і пенсії за попередні шість календарних місяців не перевищує прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку. Прожитковий мінімум для обчислення допомоги на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням (ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»: для дітей віком до 6 років: з 1 січня — 434 гривень, для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня — 558 гривень. Допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам встановлена Законом України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам» від 16 листопада 2000 року № 2109-ІП[280]. Утримання дітей-інвалідів у сім'ї вимагає додаткових витрат. Тому держава, по можливості, надає таким сім'ям допомогу. За нині чинним законодавством соціальна допомога дітям-інвалідам гарантується й забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України. Право на державну допомогу мають інваліди з дитинства І і II груп, непрацюючі інваліди з дитинства III групи, а також діти-інваліди у віці до 16 років. Інвалідам з дитинства, які мають одночасно право на державну допомогу і пенсію, призначається допомога або пенсія за їх вибором. Якщо діти-інваліди визнані недієздатними, то вибір соціальної допомоги здійснюють їх батьки, усиновителі, опікуни або піклувальники. Розмір державної допомоги визначається в залежності,від прежиткового мінімуму, групи інвалідності, а також участі в трудовій діяльності. Так, інвалідам з дитинства від 6 до 18 років з 1 січня 2007 року допомога призначається по І групі — 570 грн з надбавкою, по II групі — 304 грн,по III групі — 237 грн.Розмір надбавки на догляд складає 57 грн. Надбавка на догляд за ними встановлена в розмірі 50% прожиткового мінімуму на одну особу з розрахунку на місяць і призначається одному із батьків, які не працюють. Надбавка за догляд призначається одинокій матері, одинокому батькові незалежно від факту роботи і середньомісячного сукупного доходу сім'ї, у якій виховується дитина-інвалід, і встановлюється в розмірі: на дитину-інваліда у віці до 6 років — ЗО відсотків прожиткового мінімуму, для дітей у віці до 6 років, на дитину-інваліда у віці від 6 до 18 років — 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей у віці від 6 до 18 років. Надбавка на догляд, призначена в інших випадках, встановлюється в розмірі: на дитину-інваліда у віці до 6 років — ЗО відсотків прожиткового мінімуму для дітей у віці до 6 років, на дитину-інваліда у віці від 6 до 18 років — 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей у віці від 6 до 18 років — і за умови, що середньомісячний сукупний дохід сім'ї, у якій виховується дитина-інвалід (без обліку надбавки на догляд), за попередні шість місяців не перевищує прожиткового мінімуму для сім'ї. Надбавка на догляд за дитиною-інвалідом у віці до 16 років призначається одному з батьків, усиновителів, опікунові, піклувальникові, які не працюють і фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом[281]. Державна допомога інвалідам з дитинства І і II груп, непрацюючим інвалідам з дитинства ПІ групи призначається на весь час інвалідності, встановленої органами медико-соціальної експертизи. На дітей-інвалідів допомога призначається на строк, зазначений у медичному висновку, але не більш ніж до місяця досягнення дитиною-інвалідом вісімнадцятирічного віку. Слід визначити одну важливу особливість дитячої інвалідності. На відміну від інвалідів з дитинства І і II груп (особи, що досягли вісімнадцятирічного віку) — дітям-інвалідам група інвалідності не встановлюється, а допомога призначається на підставі медичного висновку. Виплата допомоги проводиться з дня звернення, якщо воно надійшло не пізніше 6 місяців з дня виникнення цього права (наявність медичного висновку на здійснення догляду за дитиною-інвалідом працездатною і непрацюючою особою). Таблиця
Дата добавления: 2015-05-10; Просмотров: 773; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |