Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Держави в сучасному свiтi




Основні тенденції розвитку

 

Ключовим моментом у розвитку держави в наш час є співвідношення держави й громадянського суспільства, взає­мовплив цих двох утворень. Громадянське суспільство – це сукупність моральних, сімейних, релігійних, національних, соціально-економічних відносин та інститутів, за допомогою яких задовольняються інтереси iндивiдiв та їх груп.

Це система суспiльних неполiтичних вiдносин, орга­нiзацiя сiм’ї, соцiальних груп, узагалi форми й способи життєдiяльностi суспiльства та людини. Демократичне громадянське суспiльство – це суспiльство, де закон ґа­рантує людині вiльний вибiр її буття, де утверджуються загальнi права, де немає монополiї однiєї iдеологiї, одного свiтогляду, де панує свобода совiстi.

Економiчною основою громадянського суспiльства є багатоукладна економiка з рiзноманiтними формами влас­ностi та реґульованими ринковими вiдносинами, що сприяє винахідливості, дiловiй активностi й економiчнiй незалежностi громадянина вiд держави.

У полiтичному життi громадянське суспiльство забез­печує всiм громадянам доступ до участi в державних i гро­мадських справах. У ньому держава та громадяни пов’я­занi взаємовiдповiдальнiстю за безумовного верховенства демократично прийнятого закону, де реалiзованi права людини на рiвнi мiжнародно визнаних норм, а саме:

- немає ніякої дискримiнацiї за нацiонально-етнiчни­ми, полiтичними, релiгiйними, статево-вiковими ознака­ми;

- існує надiйний законодавчий захист особи та гiдностi громадянина (недоторканнiсть його житла, майна; свобода вибору професiї, визначення мiсця проживання, виїзду та в’їзду до країни; таємниця листування, телефонних розмов; свобода слова, друку й iнформацiї);

- має мiсце вiльне самовизначення людини в її свiто­глядi та духовних iнтересах;

- здiйснюється всебiчний захист громадянських прав з боку судових органів і громадських органiзацiй.

Найважливiшою тенденцiєю розвитку держави є роз­ширення й зміцнення демократiї.

Демократiя лише тодi є демократією, коли вона ос­вiтлена думкою, знанням. Iсторично демократiя прой­шла довгий шлях розвитку. На нижчих її сходинках бу­ло характерним насильство бiльшостi над меншiстю, пiзнiше прийшло розумiння необхiдностi захисту мен­шостi та прав окремої людини. Iншими словами, демо­кратiя не повинна дозволяти бiльшостi пригноблювати меншiсть.

На кiнець ХIХ – початок ХХ ст. склалися елементи де­мократії, що знайшли втілення в чотирьох свободах (сво­бода особиста, свобода друку й слова, свобода зiбрань, свобода асоцiацiй) і трьох цiнностях (загальне виборче право, рiвновага влад, iдеологiчний плюралiзм).

У цих свободах i цінностях реалізуються такі елемен­ти демократії, як влада більшості, співучасть, обмеження та контроль, терпимість, основні права громадян; пра­вова й соціальна державність, поділ влад, загальні вибо­ри, гласність, конкуренція різних думок i позицій, плю­ралізм тощо.

Подальший розвиток демократії йде шляхом ствер­джування плюралізму, стирання суперечностей, соціаль­ної нерівності, перетворення різноманітних сил з не­примиренних ворогів на партнерів, співрозмовників. По­ступово прийшло розуміння того, що влада не заво­йовується раз i назавжди, що втрата влади тією чи іншою партією – не трагедія, а усвідомлення того, що той, хто програв, повинен переглянути свої позиції, відмовитися від помилкового судження. Демократія ґарантує тому, хто програв сьогодні, можливість перемогти в майбутньому. Прагнення будь-якої партії утримати владу назавжди у своїх руках, перетворитися на "спрямовуючу й керівну" силу згубне як для суспільства, так i для самої партії.

Нарешті, характеризуючи розвиток сучасних держав, виділяють i таку, на перший погляд, протилежну тенден­цію, як утворення незалежних національних держав (Чехія, Словаччина) та їх злиття або зближення (Європейське Спів­товариство).

(Див. докладніше: Любашиц В.Я., Мордовцев А.Ю., То­мошенко И.В., Шапсугов Д.Ю. Теория государства и права: Учебник. – М.: ИКЦ "МарТ"; Ростов-н/Д: Издательский центр "МарТ", 2003. – С. 264 – 269.)

 

 

Питання та завдання для самоконтролю

 

1. Що є ключовим моментом у розвитку державності в сучасному світі?

2. Назвіть сучасні тенденції розвитку державності.

3. Що розуміють під демократією? Назвіть її основні елементи та напрями подальшого розвитку.

 

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-10; Просмотров: 528; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.011 сек.