Поняття трудового права. Поняття, предмет, метод та система трудового права України

Поняття, предмет, метод та система трудового права України

Трудове право України – це система правових норм, що регулюють сукупність відносин суспільної організації праці в суб’єктів господарювання на підставі поєднання суспільних, колективних і особистих інтересів працівників.

Частина 1 ст. 43 Конституції України зазначає, що «кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується».

Трудове право – одна з провідних галузей у системі права України, оскільки воно виконує головну роль у регулюванні відносин найманих працівників з роботодавцями незалежно від форм власності та організаційно-правових форм.

У статті 3 Кодексу Законів по працю України (надалі КЗпП) зазначено, що «законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, організацій, установ незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами».

Особливості праці членів кооперативів та їх об’єднань, колективних сільськогосподарських підприємств, фермерських господарств, працівників підприємств з іноземними інвестиціями визначаються законодавством та їх статутами.

Трудове право зорієнтоване на колективну працю. Трудова діяльність окремої особи (письменника, художника та ін.), не пов’язана із застосуванням найманої праці і така, що виконується власними силами, – трудовим законодавством не регулюється.

Слід також мати на увазі, що трудове право не регулює працю військовослужбовців, осіб, які працюють за цивільно-правовими угодами (наприклад, за договором підряду).

Як зазначає П.Д. Пилипенко, поняття «трудове право» можна розглядати в кількох аспектах:

1) як галузь права в системі права України. Це найбільш вагоме і визначальне тлумачення поняття «трудове право». Воно має цілком об’єктивний характер і є підставою для подальших визначень трудового права в інших аспектах;

2) як характерне переважно для сфери реалізації права;

3) як одна з галузей юридичної науки. Трудове право як наука являє собою систему об’єктивних знань про поняття, розвиток, закономірності, принципи самостійної галузі права. Як галузь права, воно є власне предметом науки трудового права;

4) як навчальна дисципліна. Саме так останнім часом називається у навчальних планах підготовки юристів-правознавців одна з основних навчальних дисциплін[1]. На думку П.Д. Карпенко, «практична значимість трудового права визначається багатьма факторами, головним серед яких є матеріальна основа будь-якого суспільства. Специфікою трудового права є й те, що його слід розглядати як елемент об’єктивного права, тобто окремою галуззю, складовою частиною загальної системи права України, а також як науку і як навчальну дисципліну».[2]

Дата добавления: 2015-05-10