Заходи заохочення за сумлінне виконання трудових обов’язків

Важливе місце в забезпеченні дисципліни праці належить оцінці праці. Відомо також, що за результатами позитивної оцінки до працівника можуть застосовуватися заохочення. У правових нормах різного рівня (від централізованих до локальних) установлена система стимулювання праці: види заохочень, підстави і порядок їхнього застосування.

Відповідно до ст. 143 КЗпП до працівників підприємств, установ, організацій можуть застосовуватися будь-які заохочення, що містяться в затверджених трудовими колективами правилах внутрішнього трудового розпорядку. Тобто питання заохочення цілком віднесені до сфери локального правового регулювання. Саме в локальних актах конкретних підприємств, установ, організацій установлюються показники, досягнення яких надає право на відповідний вид матеріального або морального заохочення. Наявність таких правових заходів створює правову базу для суб’єктивного права працівника на заохочення.

Працівники, що успішно і сумлінно виконують свої трудові обов’язки, мають переваги і пільги в галузі соціально-культурного і житло-побутового обслуговування. Таким працівникам надається перевага при просуванні по службі.

Для визначених категорій працівників чинним законодавством спеціально урегульоване проходження службової кар’єри. Зокрема, Законом України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року передбачена кваліфікація посад, ранги державних службовців, а також закріплене положення, відповідно до якого просування по службі здійснюється шляхом заняття більш високої посади на конкурсній основі. Переважним правом на просування по службі користуються державні службовці, що досягли кращих результатів у роботі, виявляють свій професійний рівень і зараховані в кадровий резерв. Порядок формування й організація роботи з кадровим резервом регулюються спеціальним положенням, затвердженим Кабінетом Міністрів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 1999 року № 1912 затверджене Положення про формування кадрового резерву керівників державних підприємств, установ і організацій, яким передбачений порядок включення працівника в резерв, його навчання, установлене переважне право на заміщення вакантної посади працівників, зарахованих у кадровий резерв на цю посаду[138].

За особливі трудові заслуги працівники представляються у вищі органи для заохочення, нагородження орденами, медалями, почесними грамотами, нагрудними значками і до присвоєння почесних звань і звань кращого працівника за професією. Законом України "Про державні нагороди України" від 16 березня 2000 року установлені види державних нагород, у т. ч. за особливі трудові досягнення[139].

Заохочення застосовуються роботодавцем спільно або за узгодженняміз профспілковим комітетом підприємства, установи, організації.

Заохочення оголошуються наказом (розпорядженням) роботодавця і заносяться в трудову книжку працівника.

Деякі специфічні види заохочень передбачають статути і положення про дисципліну.

Відповідно до Положення про дисципліну працівників залізничного транспорту за зразкове виконання службових обов’язків і ініціативність у роботі встановлюються такі види заохочення: оголошення подяки, преміювання, нагородження коштовним подарунком, почесною грамотою, присвоєнням звання кращого працівниказа професією, нагородження нагрудним значком і нагрудним знаком "Почесний залізничник".

Вищий керівник користується правом застосування заохочення, що належить нижчому керівникові, у повному обсязі.

Крім нормативного регулювання заохочень за сумлінну працю, останнім часом використовується й договірне його регулювання. Зокрема, воно характерне для контрактної форми трудового договору. Укладаючи контракт, сторони передбачають додаткові заходи заохочення, крім тих, що визначені законодавством, у випадку належного виконання працівником узятих на себе зобов’язань. Це можуть бути і разові винагороди, і премії, і оплата проїзду під час відпустки, й ін.[140].

Нині, коли сам керівник заохочує працівників у вигляді подяки, премії, почесних подарунків, почесними званнями, ці види заохочень встановлюються в колективному договорі й інших локальних актах. Колективний договір важливіший за правила внутрішнього трудового розпорядку в разі виникнення розбіжностей, хоча правила внутрішнього трудового розпорядку регулюють набагато більше коло питань, що стосуються трудової дисципліни, ніж колективний договір. На підприємствах у ролі локальних актів діють так звані преміальні положення. Частина преміальних положень, що не входять у систему зарплати, є саме тим видом заохочень, які встановлюються поза межами правил трудового розпорядку. Наприклад, положення "Про премії за раціоналізацію на виробництві".

На багатьох підприємствах діє положення про заохочення за сумлінну працю, передбачаються види і процедура заохочень.

За сумлінну та плідну працю, внесення вкладу в розвиток підприємства, у зв’язкуз ювілеєм та ін. до працівників підприємства можуть застосовуватись заохочення, зазначені в нормативних документах підприємства.

Одноразово можуть бути застосовані декілька видів заохочень морального та матеріального стимулювання.

Ініціатором заохочення може бути керівник структурного підрозділу. Заохочення також може застосовуватись за рішенням директора (керуючого філією).

Підставою для складання наказів (розпоряджень) про заохочення є подання (доповідна записка) керівника структурного підрозділу. Заохочення, як правило, оголошується наказом (розпорядженням) в урочистій обстановці і заноситься до трудової книжки працівника відповідно до правил їх ведення.

Дата добавления: 2015-05-10