Життєвий цикл: епігенез ідентичності

Ерік Еріксон

Однією з основних координат ідентичності є життєвий цикл, оскільки ми виходимо з припущення про те, що не тільки до підліткового віку індивід розвиває передумови свого психологічного росту, розумового дозрівання і соціальної відповідальності для того, щоб пережити "кризу ідентичності", пройти через неї. Фактично ми

можемо говорити про "кризу ідентичності" як про психологічний аспект отроцтва. Ця стадія не може бути пройдена без сформованої особливої форми ідентичності, яка буде вирішальним чином визначати подальше життя.

Давайте ще раз зупинимося на відкритті Фройда з серйозними наслідками, яке полягає в тому, що за змістом невротичний конфлікт не занадто відрізняється від "нормативних" конфліктів, через які в дитинстві повинна пройти кожна дитина і наслідки яких кожен дорослий несе потім у своїй особистості. Щоб зберегтися психологічно, людина знову і знову вирішує ці конфлікти подібно тому, як її тіло постійно бореться зі шкідливими фізичними впливами. Однак, оскільки я не можу прийняти положення: бути живим чи не бути хворим — це і означає бути здоровим, або, як би я хотів сказати по відношенню до особистості, вітальним, я повинен звернутися до кількох понять, які не входять в офіційну термінологію моєї дослідницької області. Я представлю картину розвитку людини з погляду конфліктів, внутрішніх і зовнішніх, котрі несе із собою вітальна особистість, виходячи з кожної кризи зі зростаючим відчуттям внутрішньої єдності, з розвиненими здібностями до здорових суджень, до "хороших дій" у відповідності зі своїми власними стандартами і стандартами значимих для неї людей. Використання слів "хороші дії", звичайно, піднімає питання про культурну відносність. Значимі для людини люди можуть думати, що вона робить добре, коли вона "робить щось хороше" або коли вона "робить добре", тобто оволодіває чимось; коли вона "добре робить", здобуваючи нові знання і вміння, чи просто має успіх, і коли вона вчиться конформно відповідати оточенню або, навпаки, бунтувати, повставати; коли вона вільна від невротичних симптомів або може утримувати в своїй вітальності всілякі глибинні конфлікти.

Існує багато формулювань для опису "здорової" особистості дорослої людини. Але якщо ми візьмемо тільки одну з них, відповідно до якої здорова особистість активно будує своє оточення, характеризується певною єдністю особистості і може адекватно сприймати світ і саму себе, — то стане ясно, що всі ці критерії відносяться до когнітивного і соціального розвитку дитини. Дійсно, можна сказати, що дитинство визначається їхньою вихідною відсутністю і поступовим розвитком по сходинках зростаючої диференціації. Як же в такому випадку розвивається вітальна особистість, або, як ми говорили, виростає з послідовних стадій збільшення здатності адаптуватися до життєвих потреб — виростає, зберігаючи певний вітальний ентузіазм?

Дата добавления: 2015-05-22