Соціальна філософія

Філософська антропологія.

Філософська антропологія: предметне визначення і функції. Уявлення про природу і сутність людини на різних етапах розвитку філософії. Сучасна філософська антропологія людини. Людина як єдність природного, соціального і духовного.

Антропогенез. Проблема людського начала. Основні концепції антропогенезу: теологічна версія, діяльністно-трудова, теорія космічного походження людини.

Специфіка і багатоманітність людського буття. Буття людини як реальний процес її існування. Суспільне та індивідуальне буття, їхній зв’язок і взаємозалежність. Поняття природи і сутності людини. Праця, мова, свідомість, соціальність як втілення родової природи людини. Духовність, свобода і творчість, як ознака сутності людського буття. Проблеми сутності та існування людини. Проблемність людського буття, амбівалентність, суперечливість людської природи, конструктивне і деструктивне в природі людини.

Проблема буття особистості. Визначення співвідношення понять: Людина-індивід-особа-особистість-індивідуальність. Особистість як креативно-творча форма індивідуального буття. Свобода і творчість як спосіб самореалізації особистості. Інноваційно творча позиція особистості і її взаємодія з соціальною нормою. Свобода і відповідальність особистості. Людський розвиток та його виміри. Проблема сталого людського розвитку. Самоцінність і сенс людського життя. Проблема життя і смерті людини. Поняття танатології. Медичні аспекти танатології. Дискусії щодо проблеми евтаназії. Феномен безсмертя. Щастя, доля і життєвий шлях людини.

Місце соціальної філософії в системі філософського знання, її предмет і основна проблематика. Специфіка соціального пізнання і його методи. Основні підходи до розуміння суспільства. Поняття соціального. Предметність, діяльність і спілкування – форми існування соціуму. Суспільство як сукупність людей та їх взаємовідносин.

Діяльність людини як специфічний спосіб існування соціальної реальності. Поняття соціальної дії. Суспільство як система суспільних відносин. Типологія соціальних відносин.

Структура суспільства. Історична генеза соціальних спільнот. Рід, плем’я, етнос, народність, нація. Сім’я в структурі суспільства. Теорія нації. Проблема національної ідентичності. Націоналізм, Шовінізм, космополітизм, патріотизм. Діалектика національного та загальнолюдського в сучасному світі.

Історія і філософія. Філософія історії. Суб’єкти та рушійні сили історичного процесу.

Культура і цивілізація. Поняття про культуру. Людиномірна сутність культури. Типологія культур: висока, народна, масова, елітарна культура. Субкультура. Маргінальна культура. Професійна культура. Культура, контркультура і антикультура. Культура сучасного лікаря: мовний і етикодеонтологічний аспект. Цінності, як ядро духовного світу людини. Види цінностей. Базові цінності людського буття. Життя як найвища цінність. Культура і цивілізація. Філософське розуміння цивілізації. Різноманітність підходів до поняття цивілізації. Цивілізація як рівень розвитку і спосіб освоєння культури. Цивілізація як самобутній ментально окреслений тип суспільства. Суттєві риси цивілізації. Проблема формаційного та цивілізаційного підходу в розвитку сучасного людства.

Поняття глобалізації. Сутність і характер процесів глобалізації. Основні типи глобалізації (економічна, культурна, політична, ідеологічна). Римський клуб. Рекомендації Римського клубу щодо подолання глобальних проблем. Сутність глобальних проблем. Основні світові проблеми: демографічна, продовольча, енергетична, ресурсна, проблема освіти, здоров’я. Поняття хвороб цивілізації та їх класифікація. Місце і роль України в глобалізаційних процесах.

Лікувально-профілактична діяльність суспільства в сучасних умовах. Гносеологічні та соціально-професійні проблеми розвитку медицини та охорони здоров’я. Специфіка сучасного медичного пізнання та необхідність використання діалектико-матеріалістичної методології.

Методологічні проблеми біоетики. Культурологічний статус біоетики. Дискусія щодо предмету біоетики. Основні проблеми етики наукового пізнання на прикладі біоетики: зміни в лікарській етиці та деонтології. Світоглядні проблеми біоетики.

Тема: «онтологічні проблеми в філософії. проблема буття».

Мета заняття: дати філософське осмислення світу, буття та його форм.

Ключові поняття і категорії: буття, світ, матерія, свідомість, рух, простір, час, субстанція, картина світу, дійсність, реальність.

Знати: як пов’язане поняття буття із людським способом самоутвердження в світі; відмінність між філософським та науковим розумінням буття.

Вміти: використовувати у конкретних випадках основні ознаки наукового і філософського визнання реального існування; аналізувати переваги та недоліки наукового та філософського тлумачення буття.

Розуміти: особливості та основні аспекти філософського трактування буття; рівні осмислення буття у різних науках та у філософії.

Дата добавления: 2015-05-22