Класифікація навчання. Научуваність школярів

Научуваність школярів

Засвоєння знань

Ø як механізм, шлях формування людиною індивідуального досвіду через здобуття, „присвоєння” соціально-культурного суспільно-історичного досвіду як сукупності знань, узагальнених способів дій, моральних норм;

Ø складна інтелектуальна діяльність, яка включає всі пізнавальні процеси (сенсорно-перцептивні, інтелектуальні, імажинативні), які забезпечують прийом, смислове оброблення, збереження і відтворення матеріалу;

Ø результат навчання, навчальної діяльності.

Левітов	Н. О. Менчинська
- самостійність мислення; - швидкість і міцність засвоєння навчального матеріалу; - швидкість орієнтування при вирішенні нестандартних задач; - глибоке проникнення в сутність явищ;	- швидкість засвоєння; - гнучкість мислення - тісний зв`язок наочних і абстрактних компонентів мислення; - розвиток аналітико-синтетичної діяльності.

Ø Програмоване Н: - керівництво навчальною діяльністю учнів через покрокове навчання: інформаційний, вказівний, контрольний етапи; індивідуальний темп навчання, зворотній зв`язок.

Ø Проблемне Н: - активізація творчої самостійності, розв`язування задач – створення особливих ситуацій у навчальному процесі, у яких учні виявляють протиріччя, формулюють гіпотезу, знаходять шляхи вирішення.

Ø Алгоритмоване Н: - Ланда Л. Н. – система вказівок про те, які дії з об`єктом необхідно виконувати та в якій послідовності.

1) За предметом:

- навчання мові

- навчання математиці

- навчання праці

2) За психологічними задачами:

- теоретичне

- практичне

- образне, емоційне, етичне, естетичне

3) За типами зворотних зв`язків:

- покроковий зв`язок

- відстрочений зворотній зв`язок

- прогностичний, передбачуваний

4) За звернення учнів:

- фронтально-класне

- групове

- індивідуальне

5) За безпосередністю взаємодії

- контактне

- дистанційне

Учень О чи S?

1. Пасивне сприйняття і освоєння зовнішньої інформації: передача готового змісту	повідомлення, роз’яснення, подання, показ, задавання.	наслідування, відтворення, повторення, тренування і вправи (за зразком і правилом)
2. Активний самостійний пошук, віднайдення і використання інформації	Пробудження інтересу, здивування, допитливості	вибір питань і задач, пошук інформації і загальних принципів „вбачання”, осмислення і творча діяльність.
3. Організований зовні пошук, віднайдення і використання інформації	Постановка проблем і завдань, обговорення і дискусія, сумісне планування, консультація	Вирішення поставлених задач і оцінення результатів, проби і помилки, експериментування, вибір і застосування загальних принципів і понять

Мотиви

- це те, що спонукає діяльність людини

- це те, ради чого діяльність здійснюється

- є тим, заради чого особистість намагається здійснювати

ціль мету

- це те, що викликає активність людини

- визначають різні явища і стани, що викликають активність людини

потреби інтереси потяги емоції установки ідеали

- це суб’єктивне явище

- пов’язані із стимулами.

o це об’єктивне явище, яке діє на людину чи тварину і викликає відповідну реакцію

o як об’єктивне явище відбивається у свідомості (переробляється свідомістю) і стає мотивом.

У людей одній й ті ж стимули можуть відбиватись як неоднакові мотиви

- конкретизуються „опредмечуються” потребами

- мають різні форми

-первинна форма існування мотивів пов’язана з речовими предметами, найпростішими матеріальними потребами

-далі мотиви пов’язані з предметами ідеальними

- можуть перебувати у різних відношеннях

-провідні і непровідні мотиви в діяльності

-одні мотиви можуть підсилювати,

-інші послаблювати мотиви

Дослідження мотивів є складною справою, оскільки не завжди реальні мотиви правильно усвідомлюється людиною.

Часто людина усвідомлює свої мотиви вже після одержання результату діяльності.

Мотиви можуть бути пов’язані з елементарними потребами

соціальними

духовними

матеріальними потребами задля

Людина здатна жертвувати і інтересами ідеальн.

навіть життям потреб

Мотиви слід відрізняти від мотивації

Дата добавления: 2015-05-23