Історично-економічні та теоретичні передумови виникнення неолібералізму

Динамікою цін і т. ін. 3)Визначального рисою процесу нагромадження є інвестиційна діяльність. Зрушення в ек.-ій кон'юнктурі під впливом динаміки обсягів капіталовкладень впливають на процес зростання і розподілу значно більше, ніж зміни у відносних цінах. 4)Гранична схильність до заощадження у власників капіталу вища, ніж у тих, хто отримує зарплату.

Дж. Робинсон, Н. Калдор, П. Сраффа, амер. ек-сти А. Єйхнер, С. Пайнтрауб.

Проблеми економічного зростання і розподілу в посткейнсіанських теоріях

Центральне місце в посткейнсіанських теоріях є проблема зростання та розподілу. Вчені вважають, ще темпи росту вир-ва залежать від розподілу національного доходу. При цьому додають, що величина доходу та його приріст обумовлені заощадженнями, а загальна величина заощаджень складається як сума заощаджень з заробітної платні та прибутку. Так як "схильність до заощаджень" у тих, хто одержує зарплату і прибуток різні, то зміни у розподілі будуть впливати на загальну суму заощаджень. Основне положення посткейнсіанства - розподіл національного доходу буде впливати на його приріст. Далі необхідно підкреслити, що розробка концепції розподілу пов'язана з іменем Дж. Робінсон та Н. Калдора. Основні елементи підходу до цієї проблеми можна сформулювати таким чином: 1) Причини відмінностей у доходах посткейнсіанці вбачають, з одного боку, у соц. та політ. традиціях та рішеннях, а з другого – у дії ринкових сил. 2) Рівні зарплати та прибутку, а також співвідношення між ними визначається одночасно з іншими макроек.-ими змінними, а саме: темпом зростання національного продукту, темпом розширення зайнятості,

Далі слід звернути уваги на те, що система розподілу за Калдором Н. повинна бути такою, щоб забезпечити відповідний рівень заощаджень. А оскільки величина норми заощадження значною мірою є функцією соц.-ек. статусу одержувачів доходу, то схематично це можна зобразити таким чином, якщо заощаджень недостатньо, то необхідно збільшити доходи тих, хто більше заощаджує. Калдор вважав, що рівень вир-ва обмежений не ефективним попитом, а обсягом наявних виробничих ресурсів. Він вважає технологічні умови вир-ва головним фактором формування взаємозв'язків між ек.-ими змінними.

Чільне місце серед посткейнсіанців лівого крила, поряд з Робінсон посідає П'єрро Сраффа. Його концепцію, викладену у праці "Вир-во товарів за допомогою товарів" (1960) прихильники антимаргінальної революції оцінюють як основу для побудови нової теорії розподілу. Автор повертається до теорії вартості Рікардо, яка суперечить поглядам і неокласиків і кейнсіанців. Він розглядав вартість, як суто фізіологічні затрати праці на вир-во товару. Для обгрунтування своєї концепції він використовує пропорції простого та розширеного відтворення.

Автор піддав критиці розподільчу функцію конкуренції. Конкуренцію сучасної ринкової ек-ки він визначає як недосконалу.

В своїх висновках він опирається на положення Дж. Робинсон, викладені нею у книзі "Теорія недоскональної конкуренції" (1933), де вона вивчає дві ситуації: чистої монополії та монопсонії. Її цікавлять проблеми формування ціни, прибутку та заробітної плати в цих умовах у порівнянні з умовами досконалої конкуренції.

Перш за все Робинсон стверджує, що досконала конкуренція – це модель певних ринкових умов, які в реальності зустрічаються дуже рідко. Панівною, на її думку, в сучасних умовах є монополія, представлена єдиним вир-ком продукту, що не має замінників. При чому в таких умовах ціна вища, а об'єм випуску нижчий, ніж при досконалій конкуренції. Ціни товарів визначаються не стільки на основі взаємин попиту та пропозиції, скільки шляхом "накидки" на витрати певної відсоткової надбавки. Робинсон дає визначення олігополії. Важл. особливістю олігополії є взаємозалежність між фірмами в процесі ціноутворення. Вони примушені слідкувати за поведінкою конкурентів і корегувати ціну. Аналіз олігополістичного ціноутворення використовує чотири моделі: 1)ламана крива попиту 2)таємна угода 3)лідерство у цінах 4)принцип "витрати плюс". Різниця у моделях відповідає невизначенності в поведінці конкурентів. При таємній угоді ситуація така сама, як і в умовах чистої монополії. Ламана крива попиту виникає, коли поведінка конкурентів різна при зміні ціни. Якщо олігополіст знижує ціну, то так само роблять і конкуренти. В протилежному випадку конкуренти не реагують. Крім того, монополії та олігополії сегментують ринок. Це призводить до "дискримінації у цінах" – продаж одного й того ж продукту різним покупцям по різним цінам.

Далі необхідно звернути увагу, що Робінсон вивчаючи монополію – ситуація, коли на ринку один покупець показує, що монопсоніст теж може застосовувати цінову дискримінацію. Тобто купляти у різних продавців по різним цінам, в залежності від еластичності продукції різних груп продавців. На основі цього аналізу Робінсон робить висновок, що нема необхідності фетишизувати ринок.

Історично-економічні та теоретичні передумови виникнення неолібералізму Неолібералізм - напрям в економічній теорії, що базується на неокласичній методології і захищає принципи саморегулювання економіки, вільної конкуренції та економічної свободи. Ринок роз­глядається як ефективна система, що якнайбільше сприяє економіч­ному зростанню і забезпечує пріоритетне становище суб'єктів еко­номічної діяльності. Роль держави неолібералізм обмежує організацією та охороною побудованої на класичних засадах економіки. Держава має забезпечувати умови для конкуренції і здійснювати контроль там, де конкуренції бракує. Функції держави щодо соці­альної сфери неолібералізм розглядає у зв'язку зі способом пере- розподілу суспільних доходів, що ставиться в залежність від успіхів економіки і сприяє її розвитку. Неолібералізм прийшов на зміну старому ек-ому лібералізму 30рр. ХХст; причиною краху якого стали ек-на криза 1929-1933рр. Він увібрав у се-бе такі основні ознаки класичного лібералізму: 1) обстоювання ідей природного порядку та природ-них прав; 2) підтримка політики вільної торгівлі; 3) забепечення будь-якого розширення держав-ного регулювання; 4) розв-к автономного місце-вого самоврядування та добровільних організа-цій на противагу зростанню впливу центральних органів влади. Ідейні корені ек-ого ліб-зму сяга-ють А.Сміта.

Дата добавления: 2015-05-23