Особливості розвитку українських земель у ІХ—ХV ст.
Джерела з історії України доби Середньовіччя
Учень/ учениця:
• пригадує і називає основні події та характеристики історичного розвитку людства у стародавню добу;
• називає хронологічні межі та періодизацію історії України у Середньовіччі;
• пояснює і застосовує поняття: «середні віки», «Київська Русь»;
• називає види джерел з історії України середньовічної доби
Розселення слов’янських племінних союзів на території України внаслідок Великого переселення народів. Вплив природногеографічних умов на господарство та спосіб життя східних слов’ян. Сусіди східних слов’ян.
Літописні легенди про зародження Київської Русі. Правління Аскольда. Князювання Олега, його походи проти Візантії.
Князювання Ігоря та Ольги. Зовнішньополітичні заходи княгині Ольги.
Учень/ учениця:
• називає роки правління перших князів, слов’янські племінні союзи на території України та їхніх сусідів, версії походження назви «Русь»;
• показує на карті території розселення східнослов’янських племінних союзів та їхніх сусідів у VІІІ—ІХ ст., територію Київської Русі за князювання Олега і Святослава, напрямки походів київських князів;
• описує заняття, побут і спосіб життя східних слов’ян;
• пояснює і застосовує поняття: «Велике розселення слов’ян», «князь», «дружина», «літопис», «Русь», «імперія», «полюддя», «данина»;
• наводить приклади впливу природногеографічних умов на господарство та спосіб життя східних слов’ян;
• характеризує відносини східних слов’ян із сусідами, їхнє суспільне життя за переддержавної доби, роль міста Києва в утворенні держави східних слов’ян та роль перших князів у становленні держави Київська Русь;
• розповідає на основі літописних джерел про виникнення Києва;
• визначає сутність та наслідкивнутрішньої і зовнішньої політики перших князів;
• висловлює ставлення до діяльності Аскольда, Олега, Ігоря, Ольги та Святослава
Розділ ІІ. ДЕРЖАВА КИЇВСЬКА РУСЬнаприкінці Х — у першій половині ХІ ст.
Внутрішня та зовнішня політика Володимира Великого. Територіальне зростання Київської Русі. Запровадження християнства як державної релігії.
Київська Русь Ярослава Мудрого. Міжнародні зв’язки. Розбудова Києва.
Архітектура та монументальний живопис. Писемність та освіта.
Митрополит Іларіон. Перші книжки.
Учень/ учениця:
• називає роки правління князів, рік запровадження християнства як державної релігії, основні групи населення Київської Русі;
• показує територію Київської Русі за правління князів Володимира Святославовича та Ярослава Мудрого;
• описує Київ часів Ярослава Мудрого, використовуючи писемні та візуальні джерела;
Суспільство. Влада князя. «Руська правда».
Місто та село. Сільське господарство, ремесла і торгівля.
• пояснює і застосовує поняття: «християнство», «священик», «митрополит», «монастир», «чернець», «графіті»,«мозаїка», «верстви», «бояри», «церковнослов’янська мова», «книжкові мініатюри»;
• розпізнає та описує пам’ятки монументального живопису й архітектури;
• наводить приклади найдавніших пам’яток писемності, поширення освіти, відносин Київської Русі з європейськими державами;
• порівнює внутрішню і зовнішню політику Володимира Великого та Ярослава Мудрого;
• визначає причини, сутність та наслідки запровадження християнства як державної релігії Київської держави;
• характеризує суспільну роль різних верств і станових груп населення Київської Русі, повсякденне життя мешканців міста та села, ступінь розвитку господарства й торгівлі, роль князівської влади в політичному устрої Київської Русі;
• порівнює політичний устрій і соціальний розвиток давньоруського та європейського суспільств;
• висловлює ставлення до діяльностіВолодимира Великого та Ярослава Мудрого
Розділ ІІІ. ДЕРЖАВА КИЇВСЬКА РУСЬ у другій половині ХІ — першій половині ХІІІ ст.
Правління Ярославичів. Половці. Любецький з’їзд князів.Правління Володимира Мономаха та його сина Мстислава Великого
Роздробленість Київської Русі.
Київське, Переяславськ та Чернігівське князівства в середині XII — першій половині XIIІ ст. Політичне і соціальноекономічне життя.
Архітектура та образотворче мистецтво.
Галицьке і Волинське князівства в другій половині ХІІ ст. Ярослав Осмомисл.
Учень/ учениця:
• називає рокиправління князів цієї доби, датуЛюбецького з’їзду князів, князівства часів роздробленості Київської Русі — території України;
• показує на карті території князівств часів роздробленості Київської Русі та території розселення половців;
• пояснює і застосовує поняття «князівський з’їзд», «вотчина», «віче»;
• розпізнає та описує пам’ятки образотворчого мистецтва й архітектури;
• наводить приклади піднесення Київської Русі за правління Володимира Мономаха, зв’язку між географічним положенням князівств та їх історичним розвитком, полікультурного характеру давньоруського суспільства і культурних досягнень;
• характеризує становище Київської Русі за правління наступників Ярослава, особливості політичного та соціальноекономічного життя князівств часів роздробленості, відносини половців із Руссю, літописи і твори літератури як історичні джерела;
• визначає причини, сутність та наслідки князівських усобиць, половецьких набігів, Любецького з’їзду князів, роздробленості Київської Русі;
• висловлює ставлення до діяльностіЯрославичів,Володимира Мономаха, Мстислава Великого, Ярослава Осмомисла
Розділ IV. ГАЛИЦЬКОВОЛИНСЬКА ДЕРЖАВА
Об’єднання Галицького і Волинськогокнязівств. Романом Мстиславовичем. Возз’єднання князівства за синів Романа.
Перший похід монголів на Русь. Вторгнення хана Батия на землі південнозахідної Русі. Михайло Чернігівський та його загибель у Золотій Орді. Українські землі та Золота Орда.
Князь Данило Романович, його внутрішня політика.
Правління Юрія І Львовича та останні галицьковолинські князі.
Учень/ учениця:
• називає роки правління найвидатніших галицьковолинських князів, монгольської навали на землі південнозахідної Русі;
• показує на карті територію держави за Романа Мстиславовича та його наступників, території сусідніх держав, напрямки навали монголів;
• пояснює і застосовує поняття: «орда», «баскак», «ярлик», «улус»;
• описує подорож у Золоту Орду та коронацію Данила Романовича;
• розпізнає та описує пам’ятки образотворчого мистецтва й архітектури;
Розвиток освіти, літописання. Архітектура та образотворче мистецтво. Зміни в суспільному житті Галичини й Волині
• наводить приклади героїчного опору монгольським завойовникам, змін у соціальній структурі суспільств Галичини й Волині, культурних досягнень;
• характеризує заходи правителів із династії Романовичів задля збереження могутності ГалицькоВолинської держави, особливості монгольського панування на українських землях;
• визначає сутність та наслідки залежності князівств від Золотої Орди, зовнішньої та внутрішньої політики галицьковолинських правителів;
• порівнює особливості та тенденції розвитку українського суспільства за княжої доби з європейськими країнами;
• висловлює ставлення до діяльностіРомана Мстиславовича, Данила Романовича, Юрія І Львовича
Розділ V. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ ВЕЛИКОГО КНЯЗІВСТВА ЛИТОВСЬКОГО ТА ІНШИХ ДЕРЖАВ (друга половина ХІV—ХV ст.)
Політичний статус українських земель у складі Великого князівства Литовського та інших держав. Кревська унія 1385 р. та українські землі.
Держава Феодоро в Криму. Утворення Кримського ханства. Гіреї. Суспільний устрій та культура ханства.
Учень/ учениця:
• називає час входження українських земель до складу різних держав та утворення Кримського ханства, його підпорядкування Османській імперії;
Суспільне і церковне життя. Сільське господарство. Ремесла і торгівля. Міста, магдебурзьке право.
Освіта. Юрій з Дрогобича. Архітектура та образотворче мистецтво.
• розповідає про князів литовської династії Гедиміновичів, причетних до історії українських земель та про основні верстви суспільства Галичини, Волині й Київщини у ХV ст.;
• показує на карті українські землі у складі різних держав, територію Кримського ханства;
• пояснює і застосовує поняття: «унія», «українська шляхта», «магнат», «кріпацтво», «невільник», «ясир», «гетьман», «господар», «хан», «султан», «магдебурзьке право», «іконостас»;
• розпізнає та описує пам’ятки архітектури й образотворчого мистецтва;
• наводить приклади полікультурності українського суспільства, діяльності литовських князів у розбудові українських удільних князівств;
• розповідає про особливості розвитку міст та магдебурзького права в українських землях та про культурні досягнення;
• характеризує суспільнополітичне становище українських земель у складі різних держав та побут різних етнічних груп, роль суспільних верств і станових груп у житті тогочасного суспільства, ступінь розвитку господарства й торгівлі; державне, суспільне та культурне життя Кримського ханства;
• визначає причини, сутність та наслідкиКревської унії, встановлення залежності Кримського ханства від Османської імперії;
• висловлює ставлення до діяльності Любарта Гедиміновича, Володимира Ольгердовича, ХаджіГірея, Костянтина Острозького, Юрія Дрогобича
Територія розселеня українського етносу. Українські землі у складі різних держав. Особливості ранньомодерної доби в історії України
Учень/ учениця:
• пригадує і називає основні події та видатних діячів в історії України в IX—XV ст.;
• показує на карті територіальні зміни, що відбувалися на українських землях у IX—XV ст.;
• характеризує особливості розвитку України і світу напередодні Раннього Нового часу;
• називає хронологічні межі та періодизацію історії України в Ранній Новий час;
• пояснює та застосовує поняття «Ранній Новий час»;
• характеризує історичніджерела з історії України Раннього Нового часу
Розділ І. СОЦІАЛЬНОЕКОНОМІЧНЕ, КУЛЬТУРНЕ ТА ЦЕРКОВНЕ ЖИТТЯ В УКРАЇНІ в ХVІ — першій половині ХVІІ ст.
Люблінська унія 1569 р.Суспільнополітичні зміни. ВасильКостянтин Острозький. Магнати і шляхта. Міста і міщани. Фільварки і селяни Православні братства.
Шкільництво (Острозька академія, братські школи, єзуїтські колегії). Пересопницьке Євангеліє.
Книговидання. Діяльність Івана Федорова у Львові та Острозі.
Учень/ учениця:
• називає датиЛюблінської унії, утворення грекокатолицької церкви, виходу друком перших книжок, заснування КиєвоМогилянської академії,імена найвідоміших діячів культури та церкви;
• показує на карті територіальні зміни, які відбулися на українських землях унаслідок Люблінської унії, польські воєводства на українських землях та їх центри;
Церковні собори в Бересті 1596 р. Утворення ГрекоКатолицької Церкви. Іпатій Потій.
Легалізація православної церкви. Митрополит Петро Могила, його реформи. Утворення КиєвоМогилянської академії.
Містобудування, архітектура та образотворче мистецтво.
• пояснює і застосовує поняття: «фільварок», «церковні братства», «полемічна література», «грекокатолицька церква», «слов’яногреколатинська школа», «колегія», «академія», «гравюра»;
• розповідає про перші друковані книжки, повсякденне життя української знаті, міщан і селян, навчання у братських школах;
• наводить приклади поширення реформаційних і контрреформаційних ідей в українському суспільстві, впливу гуманізму та ролі історичних діячів доби в розбудові української культури, внеску навчальних закладів у розвиток освіти, діяльності православних братств;
• характеризує особливості суспільнополітичного та економічного життя в українських землях, соціальну структуру українського суспільства, особливості розвитку та досягнення культури;
• визначає причини, сутність та наслідки Люблінської унії 1569 р., Берестейської церковної унії 1596 р.;
• порівнює перебіг процесів Реформації і Контрреформації в європейських країнах та в українських землях;
• висловлює судження щодо діяльностіВ.К. Острозького, Г. Смотрицького, П. Могили, І. Потія
Розділ ІІ.УКРАЇНСЬКЕ КОЗАЦТВО в ХVІ — першій половині ХVІІ ст.
Виникнення та становлення козацького стану. Перші ЗапорозькіСічі. Дмитро Вишневецький.
Військовополітична організація козацтва. Реєстрове козацтво. Козацтво в боротьбі за свої права.
Суходільні та морські походи козаків. Петро КонашевичСагайдачний. Військо Запорозьке і Хотинська війна
Учень/ учениця:
• називає датипершої згадки про козаків у писемних джерелах, утворення першої Запорозької Січі,козацьких повстань, Хотинської війни, а також імена найвідоміших керівників козацьких повстань 90х рр. ХVІ ст. та другої чверті ХVІІ ст.;
• показує на карті територію запорозьких земель, перші Січі, напрямки походів козаків на володіння Османської імперії, перебіг подій козацьких повстань 90х рр. ХVІ ст. і другої чверті ХVІІ ст.;
• пояснює і застосовує поняття: «козак», «Запорозька Січ», «кіш», «козацька старшина», «кошовий отаман», «козацька рада», «козацькі клейноди», «реєстрове козацтво», «низове козацтво», «курінь», «покозачення»;
• описує побут, військове мистецтво, традиції та звичаї козаків, морські походи на турецькі володіння;
• наводить приклади боротьби козацтва за свої права, військового мистецтва козаків;
• характеризує військовополітичну організацію козацтва, участь у Хотинській війні;
• розпізнає та описує пам’ятки архітектури й образотворчого мистецтва;
• визначає причини, сутність та наслідки виникнення українського козацтва, «доби героїчних походів», козацьких повстань другої чверті ХVІІ ст.;
• висловлює судження щодо діяльності Д. Вишневецького, П. КонашевичаСагайдачного, К. Косинського, С. Наливайка
Розділ ІІІ. НАЦІОНАЛЬНОВИЗВОЛЬНА ВІЙНА УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ середини XVII ст.
Початок Національновизволь
ної війни. Богдан Хмельницький. Переможні битви 1648 р. Розгортання Національновизвольної війни 1649 —1653 рр. Молдавські походи.
Гетьманщина наприкінці 1653 р. Утворення козацької держави — Війська Запорозького.
Політичний та адміністративнотериторіальний устрій. Зовнішня політика. Соціальноекономічне життя.
Військо Запорозьке і Московське царство.
Учень/ учениця:
• називає датиосновних битв Національновизвольної війни, укладення українськоросійського договору 1654 р.;
• показує на карті напрямки походів українського війська у 1648 —1657 рр., місця основних битв, територію козацької держави — Війська Запорозького та її сусідів;
• пояснює і застосовує поняття: «генеральна військова та старшинська ради», «Гетьманщина», «гетьман», «генеральна старшина», «універсал», «полк», «сотня»;
• висловлює судження щодо діяльності Б. Хмельницького;
• описує перебігподій в Переяславі 1654 р., роль Богдана Хмельницького в розбудові Гетьманщини;
Українськоросійський договір 1654 р. Переяславська рада. Воєннополітичні події 1654 — 1657рр.
• наводить приклади змін в адміністративнотериторіальному устрої та соціальноекономічному становищі українських земель після утворення козацької держави; взаємовідносин Війська Запорозького з державамисусідами;
• визначає причини, сутність та наслідки Національновизвольної війни українського народу, українськоросійського договору 1654 р.;
• характеризує роль найбільших битв війни в розгортанні національновизвольної боротьби, умови Зборівського та Білоцерківського договорів, роль гетьмана й особливості здійснення влади в козацькій державі;
• порівнює причини, перебіг та наслідки Національновизвольної війни українського народу з європейськими революціями у Нідерландах та Англії наприкінці XVI — у XVII ст.
Розділ ІV. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ НАПРИКІНЦІ 50х рр. ХVІІ — на початку ХVІІІ ст.
Початок Руїни. Іван Виговський. Гадяцька угода. Андрусівська угода.
Правобережна Гетьманщина. Петро Дорошенко. Турецький протекторат. Чигиринські походи.
Лівобережна Гетьманщина: політика гетьманів. Іван Самойлович.Козацькі полки Слобожанщини.Чортомлицька Січ. Іван Сірко.
Внутрішня та зовнішня політика Івана Мазепи. Українське бароко: архітектура та образотворче мистецтво. Розвиток освіти. Україна в подіях Північної війни. Пилип Орлик.
Учень/ учениця:
• називає дати укладення гетьманськими урядами угод з Польщею і Московією, міждержавних угод, що стосувалися українських земель; роки правління гетьманів Лівобережної та Правобережної Гетьманщини; діячів культури, причини заселення Слобідської України;
• показує на карті території, підвладні гетьманам Лівобережної та Правобережної України; території, що перебували під контролем Росії, Османської імперії, Речі Посполитої; напрямки найважливіших воєнних походів, центри полків Лівобережної Гетьманщини і Слобідської України;
• пояснює і застосовує поняття: «Руїна», «Лівобережна Гетьманщина», «Слобожанщина», «Чортомлицька Січ»; «козацьке бароко», «козацькі літописи», «Малоросія»;
• розпізнає та описує пам’ятки архітектури й образотворчого мистецтва;
• наводить приклади заходів гетьманів, спрямованих на захист державних прав Гетьманщини та розбудови української культури;
• характеризує особливості внутрішньої і зовнішньої політики гетьманів Лівобережної та Правобережної Гетьманщини, зміст політичних угод щодо українських земель, основні положення Конституції Пилипа Орлика; адміністративнополітичний устрій Слобідської України та Лівобережної Гетьманщини; роль Запорозької Січі в історії України другої половини ХVІІ ст., особливості розвитку та досягнення культури;
• визначає причини, сутність та наслідки підписання Гадяцького і Андрусівського договорів, «Вічного миру», Бахчисарайського миру, українськошведського договору;
• висловлює судження щодо діяльності І. Виговського, Ю. Хмельницького, І. Брюховецького,
П. Дорошенка, І. Самойловича, І. Сірка, І. Мазепи, П. Орлика
Розділ V. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ у 20—90х рр. ХVІІІ ст.
Полікультурний характер українського суспільства.
Церковна еліта, козацька старшина, рядові козаки, селяни Гетьманщини. Шляхта й міщани Речі Посполитої.
Освіта в Речі Посполитій та Російській імперії. Г. Сковорода. Архітектура та образотворче мистецтво.
Останні гетьмани: Данило Апостол, Кирило Розумовський.
Остаточна ліквідація гетьманства та решток автономного устрою Гетьманщини. Скасування козацького устрою на Слобожанщині.
Нова (Підпільненська) Січ.Остаточна ліквідація Січі.Петро Калнишевський.
Російськотурецькі війни кінця XVIII століття та їх вплив на Україну. Ліквідація Кримського ханства
Правобережна Україна та західноукраїнські землі.
Поділи Речі Посполитої та українські землі.
Учень/ учениця:
• називає дати остаточної ліквідації гетьманства і Запорозької Січі, поділів Речі Посполитої, закріпачення селян Лівобережної та Слобідської України; останніх гетьманів і роки їх правління, ватажків гайдамацького й опришківського рухів, діячів культури та церкви;
• показує на карті територіальні зміни, що відбулися внаслідок поділів Польщі, ліквідації козацького адміністративнотериторіального устрою в Лівобережній Україні, Слобожанщині, на території Вольностей Війська Запорозького;
• пояснює і застосовує поняття: «гайдамаки», «опришки», «паланки», «Коліївщина», «Малоросійська колегія»;
• описує адміністративнотериторіальний устрій запорозьких земель та їхнє господарське освоєння;
• розпізнає та описує пам’ятки архітектури й образотворчого мистецтва;
• характеризує соціальнополітичне й економічне становище українських територій, внесок КиєвоМогилянської академії в освіту та науку; особливості розвитку та досягнення культури; зміни соціального стану основних верств населення;
Практичне заняття.
Гайдамаки в історичних джерелах та літературних творах: героїзація руху в народній свідомості
• наводить приклади заходів козацької старшини Гетьманщини, спрямованих на відновлення державництва України, розвитку освіти та науки;
• визначає причини, сутність та наслідки остаточної ліквідації царським урядом гетьманського уряду та Запорозької Січі, розгортання гайдамацького руху на Правобережжі;
• висловлює судження щодо діяльності П. Полуботка, Д. Апостола, К. Розумовського, П. Калнишевського, Г. Сковороди, С. Яворського, Ф. Прокоповича
Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет
studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав!Последнее добавление