Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Варіант 2. Досліджуючи середньовічне мистецтво, риторику, філософію та теологію, Е




Варіант 1

Модуль І

Методичні вказівки

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

Варіант 15

Досліджуючи середньовічне мистецтво, риторику, філософію та теологію, Е. Панофський стверджує, що вони мають не тільки спільну світоглядну основу, але й спільну дискурсивну організацію. Так, у праці «Готична архітектура та схоластика» Е. Панофський показує, що принцип побудови готичного собору і схоластичної суми є майже аналогічним. У соборі, що є «храмом Божим», кожний архітектурний елемент має не тільки конструктивне, але й символічне значення. Архітектура собору презентує сукупність релігійних знаків і символів, тобто суму теологічних знань. У богословському трактаті теж кожний елемент має значення не сам по собі, але тією мірою, в якій він пояснює та висвітлює великий зміст цілого, тобто архітектуру світобудови.

Крім того, розглядаючи середньовічні філософсько-богослов-ські тексти, Е. Панофський показує, що риторичні принципи схоластики (чітка організація тексту, ієрархічний розподіл частин) є подібними системі організації собору, де розподіл окремих архітектурних деталей створює міць і красу цілого.

Проаналізуйте працю Е. Панофського «Готична архітектура та схоластика» та з’ясуйте наведені у ній аргументи.

 

Контрольна робота призначена для оцінки знань студентів на підставі виявлення ступеня засвоєння інформації, вміння оперувати фактами та логічно відповідати на запитання.

1. Чим обумовлена актуалізація естетичного світосприйняття на порозі ХІХ–ХХ ст.? Чому «естетичне» стає ключовою характеристикою нашого часу? Чому сучасність позиціонує себе як «естетична конструкція»?

2. Як Ф. Ніцше розмежовує поняття «естетичне» та «художнє»? Як він обґрунтовує їх специфіку?

3. Чи має рацію В. Дільтей, коли стверджує, що «мистецтво – це діяльність, завдяки якій одна людина (митець) вводить іншу (реципієнт) у сферу своїх образів, фантазії, переживань»; тобто що «мистецтво відтворює не об’єктивний світ речей, а суб’єк-тивний світ людини»?

4. Чому, на думку М. Гартмана, естетична оцінка пов’язана не з самим об’єктом, а зі способом його презентації?

5. Чому в концепції Г. Гегеля конструктивною основою світу є поняття, а в концепції Е. Кассірера – символ? Чому саме символ стає тим головним елементом, що не тільки створює «систему культури», але й регулює зв’язок між різними формами прояву духу, не загрожуючи автономії кожної з них?

1. Чому у ХІХ ст. «естетичне» перекладається на мову «історичного» (Ш. Бодлер), а у ХХ ст. здійснюється зворотний – але по-своєму теж новаторський – переклад «історичного» на мову «естетичного» (В. Беньямін)? Чим обумовлена ця зміна? Які причини та наслідки таких поворотів?

2. Чому в концепції Ф. Ніцше «мистецтво є більш цінним, ніж істина»?

3. Яким саме чином (за В. Дільтеєм) особистий досвід митця (біографія, ерудиція, зустріч з цікавою людиною), тобто «події зовнішнього світу», потім стають «внутрішнім художнім матеріалом» твору?

4. Чи має рацію М. Гартман, коли стверджує, що мистецтво – це «синтез» індивідуального та загальнолюдського? Чи дійсно мистецтво подібно «електричній дузі», що виникає між двома полюсами, одним з яких є індивідуальне, а іншим – загальнолюдське? Чи справді, як тільки ця органічна єдність зникає або перетворюється у механічну збірку, мистецтво перестає бути мистецтвом?

5. Чому (за Е. Кассірером) саме символ розкриває мистецтво в його найбільш суттєвій і точній формі? Чи правомірна екстраполяція символу на всю сферу художнього?




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-24; Просмотров: 348; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.013 сек.