Хімічні властивості

№26

Поширення у природі

Хімічнівластивості

Фізичнівластивості

№15

Неорганічна хімія

Для нотаток

Ситуація 3.

Неповнолітні Н. (15 років) і Т. (17 років) у парку відпочинку зрубали ялинку, зламали лавочку.

Визначте відповідальність Н. і Т.

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Халькоге́ни — елементи групи 16 за номенклатурою IUPAC, або, за старою класифікацією, головноїпідгрупи (абопідгрупи кисню) VI групи періодичноїсистемиелементівМенделєєва. До халькогенів, крім Оксигену (O), належать Сульфур (S), Селен (Se), Телур (Te), Полоній (Po) та синтетично отриманий Ліверморій (Lv). За традицією Оксиген та оксидихалькогенами не називають.

Загальна характеристика

Атоми халкогенівмаютьзовнішню s²p⁴-оболонку. На відмінувідкиснюсірка, селен, телур і полонійможутьпроявляти валентності не тільки 2, а й 4 та 6. Як і кисень, всііншіхалкогени у сполуках з металами й воднемпроявляють ступіньокиснення -2, оскільки до заповненнязовнішньої електронноїоболонки їхніхатомівбракує два електрони.

Для киснювідомітількидві алотропні видозміни: О—О (О₂) та О—О—О (озон). Оскількиатомисірки, селену і телуру при збудженніможутьмати до шести неспаренихелектронів, вонимаютьбільшедвохалотропнихвидозмін.

Припереходівідсірки до полонію радіусиатомів збільшуються і зменьшуютьсяїхні електронегативності та послаблюєтьсяздатністьпроявлятинегативніступеніокислення.

За звичайнихумохсірка, селен, телур і полоній – тверді, крихкіречовини з молекулярною (сірка та селен) абометалічною (телур і полоній) просторовивимиґратками. Сірка – типовий діелектрик. За своїмблискомтелур і полонійнайбільшсхожі з металами.

Сірка, селен і телурстійки на повітрі за звичайних умов і не розчиняються у воді. У хімічнихреакціях вони ведуть себе як неметали, здатнісполучатись з металами з утворенням халькогенідів. Лужні метали з халькогенамисполучаються при кімнатнійтемпературі, а інші – при нагріванні.

Найпоширенішимхалькогеном у природі є сірка. Вона зустрічається як у вільномустані, так і у виглядірізних сполук: сульфіди (ґаленіт, пірит, стибіаніт, кіновар), сірководень, сульфати (барит, гіпс, мірабіліт, целестин), білковіречовини.

Селен, телур і полонійвідносяться до рідкіснихелементів. Полонійзустрічається в уранових рудах. Селен і телурзустрічаються у самородному стані, а частіше у виглядісполук з металами — селенідів та телуридів.

Фо́сфор (P) - хімічний елемент із атомним номером 15, а також проста речовина утворена атомами цього елемента, яка має кілька різних алотропних форм.

Фізичні властивості

У вільному стані фосфор буває в кількох алотропічних модифікаціях. Найбільше значення мають так звані білий і червоний фосфор.

Білий фосфор являє собою безбарвну воскоподібну речовину з жовтуватим відтінком, через що його називають також жовтим фосфором. Утворюється при швидкому охолодженні парів фосфору. Його густина 1,82 г/см³. Температура плавлення 44,1°С, температура кипіння 280°С. У воді практично не розчиняється, але добре розчиняється в сірковуглеці CS2. Білий фосфор надзвичайно отруйний - на шкірі залишає хворобливі опіки. Доза його в 0,1 г — смертельна для людини. Тому працювати з ним слід дуже обережно. На повітрі білий фосфор легко окислюється. При цьому частина хімічної енергії перетворюється в світло. Тому білий фосфор у темноті світиться. Білий фосфор — легкозаймиста речовина. Температура його займання 40°С, а в дуже роздрібненому стані він самозаймається на повітрі навіть при звичайній температурі. Тому білий фосфор зберігають під водою.

Червоний з лівої та фіолетовий фосфор з правої сторони

Червоний фосфор являє собою порошкоподібну речовину червоно-бурого кольору. Утворюється при тривалому нагріванні білого фосфору в герметично закритому посуді при температурі близько 250°С. Червоний фосфор не отруйний і в сірковуглеці не розчиняється. Густина його 2,20 г/см³. Запалюється червоний фосфор лише при температурі 240°С. При нагріванні він не плавиться, а переходить безпосередньо з твердого в газоподібний стан (сублімує). При охолодженні пари фосфору переходять у білий фосфор.

Чорний фосфор – речовина, схожа на графіт, має шарувату будову. Він масний на дотик, з металічним блиском, виявляє в властивості напівпровідників. Утворюється також з білого фосфору при тривалому нагріванні (200ºС) під великим тиском (1220 МПа).

Фосфор має на зовнішній електронній оболонці п'ять електронів: (15 = 2 + 8 + 5), атоми фосфору виявляють властивості окисника і, приєднуючи від атомів інших елементів три електрони, яких бракує для заповнення зовнішньої оболонки перетворюються в негативно тривалентні іони: Р0 + 3e = Р3-. Однак фосфор менш активний окисник, ніж азот, оскільки його валентні електрони віддаленіші від ядра атома і слабіше з ним зв'язані, ніж валентні електрони атомів азоту.

Разом з тим атоми фосфору можуть також втрачати свої валентні електрони, перетворюючись при цьому в позитивно заряджені іони, наприклад Р0 — 5е = Р5+. У зв'язку з більшою віддаленістю валентних електронів від ядра атома фосфор набагато легше віддає ці електрони, ніж азот. Тому металічні властивості фосфору проявляються більш виразно, ніж в азоту.

З киснем фосфор сполучається досить енергійно, особливо білий, виділяючи значну кількість тепла і утворюючи пентаоксид фосфору P2O5:

4P + 5O2 = 2P2O5

Фосфор досить легко реагує і з іншими неметалами, особливо з хлором, з яким він навіть при невеликому нагріванні енергійно взаємодіє з утворенням безбарвних кристалів пентахлориду фосфору PCl5:

2P + 5Cl2 = 2PCl5

При дуже високій температурі фосфор, подібно до азоту, може сполучатися з багатьма металами, утворюючи фосфіди:

2P + 3Ca = Ca3P2

З воднем фосфор безпосередньо не взаємодіє. Але посереднім шляхом можна одержати сполуки фосфору з воднем. Наприклад, при дії на фосфід кальцію розведеної хлоридної кислоти утворюється фосфін PH3, який за своїми властивостями нагадує аміак:

Ca3P2+6HCl = 3CaCl2 + 2PH3↑

Приклади поширення: Фосфор досить поширений елемент (0,08% маси земної кори). В природі він зустрічається винятково у зв'язаному стані. Найважливішими природними сполуками фосфору є мінерали фосфорит Са3(PO4)2 і апатит, який у своєму складі містить, крім Са3(PO4)2, СаP2 або CaCl2. Фосфор є також постійною складовою частиною живих організмів — рослин і тварин. Особливо значні його кількості містяться в кістках тварин (і людини) у вигляді фосфату кальцію Са3(PO4)2. Крім того, фосфор входить до складу нуклеінових кислот та білків.фосфор присутній в багатьох продуктах: молоко,сухі дрожді, сир плавлений, кунжут, овсянка.

Дата добавления: 2015-05-24