КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Система аграрного права
1. Система (структура) аграрного права як галузі права — це науково обгрунтоване, логічно послідовне розміщення аграрно-правових інститутів нормами яких регулюються аграрні суспідьн відносини суб’єктів аграрного підприємництва всіх форм власності й форм господарювання їх представницьких органів управління, а також селянських (фермерських) господарств, приватних підсобних домашніх господарств членів колективних сільськогосподарських підприємств, найманих сільськогосподарських працівників та інших громадян, які проживають у сільській місцевості. Визначення системи аграрного права має важливе наукове і практично-прикладне значення при застосуванні й тлумаченні правових норм, систематизації (кодифікації; інкорпорації, консолідації) аграрного (сільськогосподарського) законодавства, при з'ясуванні науково обгрунтованого стт- відношення поняття системи аграрного права як галузі правової науки і навчальної дисципліни. 2. Особливим інститутом аграрного права є інститут доава членства, /засновництва (участі)} Правові норми що-утворюють цей інститут, регулюють організаційні відносини, пов'язані з умовами і порядком заснування аграрного госізюаарськрго товариства (тощо), вступу до колективного сільськогосподарського підприємства і виходом з нього, порядком і наслідками припинення членства чи засновництва (участі). Важливим інститутом є також інститут права самоврядування в колективному сільськогосподарському підприємстві і міжгосподарському утворенні (підприємстві, організації, об'єднанні). В ньому закріплено метод колективного самоврядування. Правовий режим основних, обігових та інших громадських фондів у колективному сільськогосподарському підприємстві визначаєтьсяйнститугом права колективної власності. Його нормами реалізуєтьсяпорядок утворення, використання, поповнення всіх'фбндів у процесі розподілу продукції та доходів у колективному сільськогосподарському підприємстві, правомочностей органів управління щодо здійснення права розпорядження майном і коштами, паювання і визначення дивідендів та їхня виплата.
У Інститут правового регулювання виробничо-господарської діяльності всіх субєктів аграрного підприємництва регламентує правове становище і господарську самостійність аградного трйватного підприємства кооперативного чи корпоративного, типів як юридичної особи, порядок утворення його виробничих підрозділів в основних, спеціалізованих і допоміжних галузях громадського господарства. Норми цього інституту регулюють відносини планування виробничої та фінансової діяльності всього господарства і його підрозділів. Сюди входять норми, що мають здійснити правове забезпечення функціонування господарського розрахунку, чекові форми контролю, самоокупності й самофінансування. Даний інститут спрямований на організацію виконання виробничих планів, ефективної фінансовбГ ді^ьнбстГ^а "'діода^нда'^фіяансової дисципліни; йщви Щення рентабельності кожної галузі господарювання, здійснення різних видів створення умов для активної участі йриємства в ринкови економічних відносинах, обліку і звіт так рішення проблем соціального розвитку господарства. Вимоги успішного здійснення соціально-економічної реформи зумовлюють необхідність вдосконалення внутрігосподарських трудових відносин у всіх суб'єктах аграрного підприємництва, що позначається на вдосконаленні відповідних правових інститутів, норми яких регулюють трудові відносини в сільському господарстві. Таким є інститут правового регулювання робочого часу і часу відпочинку працівників.
Аграрне право містить ряд правових норм, які визначають трудові повноваження окремих категорій працівників, зокрема спеціалістів, керівників, механізаторів, тваринників, будівельників, буряководів та ін. Сукупність цих повноважень становить зміст трудової дисципліни як правової категорії та соціально-юридичного явища. А тому є підстави правову регламентацію дисципліни праці в сільському господарстві вважати інститутом аграрного права. У сфері аграрних відносин інститутами аграрного права інститут, правового гулювання оплати праці, інститут правового регулювання 'соціального забезпечення членів державних сільськогосподарських підприємств кооперативного типу (мається на увазі доплата до державних пенсій і соціальне страхування) інститут дисциплінарної тамате. 4.3дійснення завдань соціальної переорієнтації економіки країни в цілому зумовлює активізацію соціального розвитку трудових колективів у кожному сільськогосподарському підприємстві, розширення кола тих суспільно-соціальних відносин, що регулюються або ж будуть регулюватися нормами аграрного права у подальшому. Цим зумовлюється потреба об'єднання таких правових норм у спеціальному правовому інституті. За своїм характером і змістом соціальні питання є однаковими і спільними як для членів сільськогосподарських підприємств, так і для працівників господарських товариств і для державних сільськогосподарських підприємств (організацій, об'єднань). Будучи взятими в сукупності, правові норми в цьому плані становлять інститут правового забезпечення соціального розвитку суб'єктів аграрного підприємництва. 5. За своїм суспільним призначенням відповідною специфікою характеру об'єкта і змісту регулювання характеризуються відносини щодо додержання правил техніки безпеки, вимог виробничої санітарії та інших умов праці у суб'єктах аграрного підприємництва всіх форм власності. Ці відносини є аграрними, а правові норми, що їх регулюють, взяті у своїй сукупності, становлять інститут правового забезпечення охорони здоров'я працівників сільськогосподарського виробництва.
6. У вирішенні завдань аграрної політики сучасного суспільства зростає значущість аграрної оренди як організаційно-виробничої форми сільського господарства, відповідно розширюється коло аграрно-орендних відносин, набуває нового змісту аграрне право. Зі створенням аграрно-орендних відносин з'явилася потреба в їхньому правовому забезпеченні через визначення правового становища орендодавця та орендаря, у правовому регулюванні відносин щодо порядку та умов надання земельної ділянки, призначеної для виробництва сільськогосподарської продукції, регулювання внутрігосподарської оренди у тваринництві. 7. Характеризуючи суспільні відносини з приводу раціонального використання земель і вод сільськогосподарського призначення як предмета аграрного права, належить керуватися принципом, згідно з яким до правового інституту аграрного права належать ті правові норми, які регулюють відносини, що є предметом аграрного права. А такими є лише ті відносини щодо використання земель і водокористування, які безпосередньо стосуються організаційно-управлінськоі, виробничо-господарської та агроекологічної діяльності сільськогосподарських підприємств. 8. Аграрно-договірні відносини, без яких практично не можлива виробничо-господарська діяльність аграрних товаровиробників, дає підставу розглядати їх як правовий інститут аграрного права. Ті ж договори, які не мають такого значення для здійснення суб'єктами аграрного підприємництва всіх форм власності своєї виробничо-господарської діяльності, слід відносити до цивільно-господарських договорів. 9. З прийняттям Закону "Про селянське (фермерське) господарство" правовим інститутом даної галузі права належить вважати правове становище селянських (фермерських) господарств. Своєрідним інститутом аграрного права є інститут правового становища приватних підсобних господарств інших громадян, які проживають у сільській місцевості. Правовими нормами цього інституту регламентуються відносини щодо суб'єкта права ведення приватного підсобного господарства, права останнього на присадибну земельну ділянку і майно, що є об'єктами права приватної власності, правовий режим доходів, договори, стосунки приватних підсобних господарств та інші питання.
Дата добавления: 2015-05-10; Просмотров: 380; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |