КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Поняття, джерела й принципи міжнародного екологічного права
Охорона навколишнього природного середовища відноситься до глобальних проблем виживання людської цивілізації. І це не є голослівною заявою, що підтверджує хоча б один такий факт. За даними Всесвітнього фонду дикої природи (WWF), отриманими в результаті аналізу даних про динаміку споживання природних ресурсів тільки з 1970 по 1995 роки, якщо людство продовжить споживати природні ресурси з тією же швидкістю, що й зараз, то до 2050 року, для задоволення його потреб, потрібно бути колонізувати ще дві планети, що є аналогічними планеті Земля. Тільки за зазначений період, як виявилося, була вичерпана приблизно третина природних ресурсів Землі, а вже через 50 років наша планета буде повністю спустошеною. На доказ серйозності ситуації, що склалася на Землі, фонд наводить такі цифри. Запаси тріски в Північній Атлантиці скоротилися з 264 тисяч тонн в 1970 році до 60 тисяч тонн в 1995 році. Площа поверхні планети, покритої лісами, за останні 30 років скоротилася на 12 %. Популяція африканських слонів в 1980 році нараховувала 1,2 мільйони особин, а сьогодні не перевищує півмільйона. У свою чергу, популяція співочих птахів у Великобританії за 30 років скоротилася на 92 %. Таким чином, перед людством постало найскладніше завдання відшукати вихід із критичної ситуації, що створилася: або колонізувати космос, або радикальним чином скоротити споживання природних ресурсів. У першу чергу це стосується розвинених країн, особливо США, де рівень споживання й ступінь забруднення навколишнього природного середовища є найбільшим в усьому світі. Звідси, здається, стає ясним, чому навколишнє природне середовище виступає важливим об'єктом міжнародно-правового регулювання.
Під міжнародним екологічним правом розуміють сукупність принципів і норм, що регулюють діяльність держав щодо запобігання й усунення збитку різного виду й з різних джерел, які спричиняються національним системам навколишнього природного середовища окремих держав і системам навколишнього природного середовища, що перебуває за межами національної юрисдикції. Основними об'єктами міжнародно-правової охорони навколишнього природного середовища є суша, надра, Світовий океан, небесні тіла, повітряний простір, космічний прйстір, флора й фауна Землі, а також боротьба з основними джерелами забруднення навколишнього природного середовища. Основними джерелами забруднення навколишнього природного середовища є промислові й хімічні відходи, ядерна зброя й складені матеріали, нафта й газ, транспортні засоби, діяльність людини (правомірна й неправомірна). Існують такі групи об'єктів міжнародно-правової охорони навколишнього природного середовища: I. Усе планетарне середовище (екосистема) Землі: — Світовий океан і його природні ресурси; — атмосферне повітря; — навколоземний космічний простір; — окремі представники тваринного й рослинного світу; — унікальні природні комплекси; — частина прісноводних ресурсів, генетичний фонд Землі (чорнозем). II. Національні природні ресурси, що перебувають під юрисдик III. Міжнародні природні ресурси, що перебувають за межами Правовий режим охорони й використання цих ресурсів визначається нормами міжнародного права. Ресурси діляться на дві групи:
1. Універсальні, які перебувають у загальному користуванні всіх держав (наприклад, відкрите море, космічний простір, Антарктика, морське дно за межами національної юрисдикції); 2. Багатонаціональні (поділювані), які належать двом або Джерелами міжнародного екологічного права є величезна кількість нормативно-правових актів договірного характеру, серед яких можна виділити дві групи: — міжнародні договори й — міжнародні звичаї. Міжнародні договори, що регламентують міждержавні відносини у сфері охорони навколишнього природного середовища, поділяються на: а) універсальні: — Конвенція щодо запобігання забрудненню моря скиданнями — Конвенція щодо запобігання забруднення із суден 1973 року; — Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої флори й фауни, що перебувають під погрозою зникнення, 1973 року; — Конвенція про заборону військового й будь-якого іншого ворожого використання засобів впливу на природне середовище 1977 року; — Конвенція про трансграничне забруднення повітря на далекі відстані 1979 року;
— Конвенція ООН з морського права 1982 року; б) регіональні: — Конвенція про охорону фауни й флори в Європі 1979 року;
— Конвенція про охорону Середземного моря від забруднення 1976 року; — інші. Крім того, джерела міжнародного екологічного права можна класифікувати залежно від об'єкта правового регулювання. Так, наприклад, виділяються групи міжнародно-правових актів, які регулюють: а) міжнародно-правовий захист середовища Світового океану — Лондонська конвенція щодо запобігання забрудненню моря нафтою 1954 року з наступними виправленнями 1962, 1969, 1971 років; Єдині міжнародні стереотипи щодо запобігання забрудненню із суден (так звана Конвенція МАРПОЛ 1973 року); Конвенція 1992 року про захист Чорного моря від забруднення, а також протоколи до неї; б) міжнародно-правову охорону атмосфери й космічного просто- ру — Конвенція про трансграничне забруднення повітря на далекі відстані 1979 року й Протокол 1988 року про контроль над викидами окислів азоту і їх трансграничних потоків;
в) міжнародно-правову охорону тваринного й рослинного сві г) видобуток і промисел живих ресурсів моря з метою їх раціо- нального використання — Міжнародна конвенція про регулювання китобійного промислу 1946 року; Конвенція про збереження лосося в північній частині Атлантичного океану 1982 року; д) міжнародно-правовий захист навколишнього природного се Основними принципами міжнародного екологічного права, які визначають основні засади міжнародної природоохоронної діяльності й знаходять своє закріплення в міжнародних угодах профільного характеру, виступають: — міжнародне природно-охоронне співробітництво держав і інших суб'єктів міжнародного права; — незаподіяння шкоди навколишньому природному середови- щу; — оцінка трансграничних екологічних наслідків планованої діяльності; — навколишнє природне середовище поза державним кордоном є загальним надбанням усього людства;
— міжнародна відповідальність за екологічний збиток; — свобода дослідження й використання навколишнього природного середовища і його складових компонентів; — раціональне використання навколишнього природного середовища; — інші. В умовах триваючої науково-технічної революції, зростання реальної загрози надзвичайних подій техногенного або терористичного характеру зростає значення міжнародного співробітництва в цій сфері. Велику роль у такому співробітництві відіграє укладення міжнародних договорів з питань екологічної безпеки. Так, наприклад, до таких міжнародних конвенцій профільного характеру відносяться: а) Конвенція про заборону військового або будь-якого іншого ворожого впливу на природне середовище 1977 року, що зобов'язує:
Дата добавления: 2015-05-10; Просмотров: 465; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |