Костецька Т. А

Право отримувати, зберігати, використовувати відкриту інформацію не може бути обмежене. Громадяни України та юридичні особи мають право безкоштовно отримувати та використовувати відкриту інформацію для задоволення власних потреб.

Відкрита інформація може бути одержана за інформаціймш запитом. Порядок і умови надання можливості ознайомлення з відповідною інформацією встановлює Закон України «Про інформацію» (ст. 32-37).

Закон поділяє інформаційні запити на два види щодо:

- доступу до офіційних документів;

- надання письмової або усної інформації.

Під інформаційним запитом щодо доступу до офіційних документів у законі розуміється письмове звернення з вимогою про надання можливості ознайомлення з офіційними документами.

Передбачено, що запит може бути індивідуальним або колективним.

Згідно із законом, громадянам надається право звернутися до державних органів і вимагати надання будь-якого офіційного документа, незалежно від того, стосується цей документ його особисто чи ні, крім випадків обмеження доступу, передбачених самим законом.

Інформаційний запит щодо надання письмової або усної інформації - це звернення з вимогою надати таку інформацію про діяльність органів законодавчої, виконавчої та судової влади України, їх посадових осіб з окремих питань.

Громадянин має право у письмовій формі звернутися до державних органів і вимагати надання будь-якого офіційного документа, незалежно від того, стосується цей документ його особисто чи ні, крім встановлених законодавством випадків обмеження доступу.

Надавати інформацію, що стосується їхньої діяльності, письмово, усно, телефоном чи використовуючи інші встановлені законом форми, - це юридичний обов'язок органів законодавчої, виконавчої та судової влади, їх посадових осіб.

Встановлено, що термін вивчення будь-якого із названих запитів щодо можливості їх задоволення не повинен перевищувати десяти календарних днів. Протягом вказаного терміну державна установа повинна письмово довести до відома запитувача, що його запит буде

ІНФОРМАЦІЙНЕ ПРАВО УКРАЇНИ

задоволено або що запитуваний документ не підлягає наданню для ознайомлення. Задоволення запиту здійснюється протягом місяця, якщо інше не передбачено законом.

Відмова або відстрочення задоволення запиту може оскаржуватися. У разі, коли запитувач звернувся до суду, обов'язок доводити законність відмови чи відстрочення задоволення запиту покладається на відповідача - державну установу.

Наприклад, необгрунтована відмова у наданні можливості ознайомлення з офіційними документами або порушення визначеного терміну її надання без поважних причин тягнуть за собою дисциплінарну або іншу відповідальність посадових осіб державних установ у порядку, встановленому законами України,

Інформація як товар. Слід підкреслити, що інформація як об'єкт інформаційних відносин у сучасних умовах набуває основних рис товару, а саме особливого його різновиду, якості якого (споживча вартість, відчуження в формі купівлі-продажу тощо) виявляються поза залежністю від кількості витраченої на його вироблення розумової праці.

За чинним законодавством, майже всі основні види інформації будь-якого змісту можуть бути товаром. На деякі види відомостей встановлена плата¹.

Наприклад, органи науково-технічної інформації, підприємства, організації, громадяни, які як суб'єкти науково-інформаційної діяльності вільно реалізують свою інформаційну продукцію та інформаційні послуги, законодавством визначаються як товаровиробники.

Товаровиробнику надається право вчиняти будь-які дії щодо реалізації своєї продукції в порядку, встановленому законом. Вони є вільними у виборі постачальників інформації, форм відносин з ними, методів і видів інформування, а також номенклатури інформаційної продукції та послуг, окрім випадків, коли власники цих підприємств, установ і організацій встановлюють певні вимоги щодо номенклатури продукції, сфери інформаційного обслуговування тощо.

¹ Див. напр.: Положення про виконання статистичних робіт та надання органами державної статистики послуг на платній основі: затв. Постановою Кабміну України 03.08.1998 р.

КОСТЕЦЬКА TJL

З метою вдосконалення організаційно-правового механізму доступу до відкритої інформації чинне законодавство встановлює певні обмеження щодо використання і поширення інформації як товару. Не можуть стати товаром відомості, які в обов'язковому порядку повинні оприлюднюватись:

- відповідно до конституційних вимог - закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права й обов'язки громадян;

- відомості, що становлять офіційну документовану інформацію, надання яких - правовий обов'язок органів законодавчої, виконавчої та судової влади, їх посадових осіб, органів місцевого самоврядування.

Безкоштовно державні органи та організації, органи місцевого самоврядування зобов'язані надавати інформацію на вимогу осіб, яких вона стосується, крім випадків, передбачених законом (ст. 31 Закону «Про інформацію»).

Передбачається, наприклад, безплатне поширення так званої соціальної рекламної інформації (соціальної реклами) - інформації будь-якого виду, розповсюджуваної без мети отримання прибутку в будь-якій формі і спрямованої на досягнення суспільно корисних цілей, популяризацію загальнолюдських цінностей. На засоби масової інформації - розповсюджувачів реклами, діяльність яких повністю чи частково фінансується з державного або місцевих бюджетів, покладено, зокрема, обов'язок розміщувати соціальну рекламу органів державної влади та місцевого самоврядування, громадських організацій безкоштовно в обсязі не менше 5 відсотків ефірного часу, друкованої площі, відведених для реклами¹.

Не може поширюватись як товар також інформація з обмеженим доступом, відомості, що становлять державну таємницю.

Стосовно, наприклад, комерційної таємниці та її різновидів (банківська, професійна, службова тощо), режим доступу та систему захисту якої встановлюють особи, у володінні яких є певні відомості, то можливе введення відповідної інформації в товарообіг.

Про рекламу: Закон України // Відомості Верховної Ради VKpaura ~-1996. - № 39. - Ст. 1,12, Ст. 11; 2006, - № 5-6. - Ст. 75.

ІНФОРМАЦІЙНЕ ПРАВО УКРАЇНИ

Унеможливлюється надання на товарній основі відомостей (даних, документів), що характеризують діяльність підприємств, установ, організацій, інших юридичних осіб незалежно від форм власності, громадських об'єднань на вимогу відповідних державних органів, службових осіб, у встановлених законом випадках.

Такими є Рахункова палата Верховної Ради України, аудиторські організації, органи внутрішніх справ, прокуратура, Служба безпеки, підрозділи, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність (ст. 18 Закону «Про Рахункову палату», ст. 8 Закону України «Про аудиторську діяльність», п. 17 ст. 11 Закону «Про міліцію», ст, 20 Закону «Про прокуратуру», статті 25, 26 Закону «Про Службу безпеки України», ч. 2 ст, 8 Закону «Про оперативно-розшукову діяльність»).

Право на вимогу інформації, яка необхідна для виконання власних функцій та повноважень, мають також суди, спеціалізовані установи та відомчі служби, що проводять судові експертизи, державні податкові інспекції, уповноважені Антимонопольного комітету. Предметом вимоги може бути, наприклад, банківська таємниця.

Відомо, що інформація має нематеріальний характер, матеріальною формою її існування (одержання, зберігання, використання і поширення шляхом фіксації відомостей на папері, магнітних, кіно-, відео-, фотоплівці, інших носіях) як об'єкта інформаційно-правових відносин визначено документ у вигляді банку даних, творів, архівних фондів тощо.

Інформація в документованій формі є складовою інформаційних ресурсів.

Інформація як об'єкт права власності. За чинним законодавством інформація є об'єктом права власності громадян, організацій (юридичних осіб) і держави.

Інформація може бути об'єктом права власності як у повному обсязі, так і об'єктом лише володіння, користування чи розпорядження.

Підставами виникнення права власності на інформацію названо:

> створення інформації своїми силами і за свій рахунок;

> договір на створення інформації;

Дата добавления: 2015-05-10