Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Практичне заняття (2 години). Поняття, правова природа примусових заходів медичного характеру




 

Теоретичні питання

Поняття, правова природа примусових заходів медичного характеру. Підстави та мета їх застосування.

1. Види примусових заходів медичного характеру.

2. Особи, до яких можуть застосовуватися примусові заходи медичного характеру.

3. Продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру.

5. Поняття примусового лікування.

6. Підстави та умови застосування примусового лікування

 

Задача № 1

Щербаков був притягнутий до кримінальної відповідальності за вчинення крадіжки організованою групою. Після вчинення злочину він захворів психічним розладом (реактивним психозом). За актом судово-психіатричної експертизи Щербаков потребував госпіталізації до психіатричної лікарні із суворим наглядом. За ухвалою суду він був звільнений від покарання з застосуванням зазначеного заходу.

Які підстави для застосування примусових заходів медичного характеру передбачені КК України? Чи можливо застосувати до Щербакова покарання, та при яких у

Задача № 2

Бєлова була притягнена до кримінальної відповідальності за незаконне придбання, зберігання наркотичних засобів без мети збуту (ч. 1ст. 309 КК України). Згідно з актом судово-наркологічної експертизи вона була визнана осудною, але потребувала лікування від полінаркоманії, яке не було їй протипоказано.

Які підстави для застосування примусового лікування? Яке рішення повинен був прийняти суд, якщо вона була б визнана неосудною?

Задача № 3

Корольов був засуджений за ч. 1 ст. 185 за крадіжку наркотиків. За матеріалами справи: Корольов вживав наркотики протягом трьох років, але не лікувався. Судово-психіатрична експертиза визнала його неосудним та рекомендувала примусове лікування на два роки від наркоманії.

Які помилки були допущені?

Завдання для самостійної роботи (2 годинии)

Теми рефератів

1. Правова природа примусових заходів медичного характеру та порядок їх призначення.

2. Правові наслідки застосування примусових заходів медичного характеру.

3. Відмінність примусових заходів медичного характеру від покарання та примусового лікування.

 

Рекомендована література

Основна література

1. Конституція України від 28.06.96 р.: // Internet: www. rada. ua.

2. Уголовный кодекс Украины: Научно-практический комментарий / Отв. ред. Е.Л. Стрельцов. – Харьков: Одиссей, 2009. – С. 201 – 213.

3. Кримінально-процесуальний кодекс України: // Internet: www. rada. ua.

4. Кримінально-виконавчий кодекс України: // Internet: www. rada. ua.

5. Закон України “Про психіатричну допомогу” від 22.02.2000.

6..Уголовное право Украины. Учебник для вузов. Общая и Особенная части / Отв. редактор заслуженный деятель науки и техники Украины, доктор юридических наук, профессор Е.Л. Стрельцов. – Харьков: Одиссей, 2006. – С. 241-249.

7. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 03.06.2005. № 7 “Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусове лікування”.

Додаткова література

1. Колесник В.А. Судова психіатрія. Курс лекцій. – К., 2000.

2. Кримінальне право України. Загальна частина / За редакцією професорів М.І. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – Київ-Харків, 2001.

3. Овчинникова А.П. Сущность и значение принудительных мер медицинского характера. М., 1977.

4. Право и психиатрия // Составит. С.В. Полубинская. – М., 1991.

Протченко Б.А. Принудительные меры медицинского характера. – М., 1976.

5 Улицкий С.Я. Проблемы принудительных мер медицинского характера. – Владивосток, 1973.

Тема 22. Кримінальне право зарубіжних країни

Лекція (2 години)

Загальна характеристика та джерела кримінального права зарубіжних держав.

Загальна характеристика основних інститутів кримінального права (злочин, суб’єкт злочину, співучасть, покарання) за кримінальним законодавством країн континентальної правової сім’ї. Загальна характеристика основних інститутів кримінального права (злочин, суб’єкт злочину, співучасть, покарання) за кримінальним законодавством та правом країн англосаксонської правової системи.

Завдання для самостійної роботи (2 годинии)

Теоретичні питання

1. Загальна характеристика та джерела кримінального права зарубіжних держав.

2. Загальна характеристика основних інститутів кримінального права (злочин, суб’єкт злочину, співучасть, покарання) за кримінальним законодавством країн континентальної правової сімї.

3. Загальна характеристика основних інститутів кримінального права (злочин, суб’єкт злочину, співучасть, покарання) за кримінальним законодавством та правом країн англосаксонської правової сімї.

 

Теми рефератів

1. Поняття злочину та покарання за кримінальним законодавством країн континентальної Європи.

2. Поняття злочину та покарання за кримінальним законодавством країн англосаксонської правової сім’ї.

Рекомендована література

Основна література

1. Аннерс Э. История европейского права. – М., 1996.

2. Давид Р., Жоффре-Спинози К. Основные правовые системы современности. М.: Международные отношения. 1996.

3. Уголовное законодательство зарубежных стран (Англии, США, Франции, Германии, Японии): Сборник законодательных материалов /Под ред. А.Н. Козочкина. – М.: Зерцало.,1999. – 352с.

Додаткова література

1. Беляев М.А. Уголовно-правовая политика и пути ее реализации. – ЛГУ, 1986.

2. Боботов С.В., Жигачев С.В. Введение в правовую систему США. – М.,1997.

3, Боронбеков С. Современные уголовно-правовые системы и школы. – Рязань. 1994.

4. Власов И.С., Гуценко К.Ф., Решетников Ф.М., Штромас А.Ю.. Уголовное право зарубежных стран. Вып.1. Источники уголовного права. – М., 1971.

5. Грановский К.В. В предверии сравнительного правоведения //Правоведение. – 1998. – № 2 (221).

6. Дженкс Э. Английское право. – М.,1947.

7. История государства и права зарубежных стран.Ч.1/Отв. Ред. О.А. Жидков и Н.А. Крашенинникова. – М., 1996.

8. Кнапп В. Крупные системы права в современном мире /Сравнительное правоведение. – М.: Юрид.лит, 1978.

9. Кримінальне право України. Загальна частина: Підручник для студентів юрид.спец.вищ.закладів освіти / За ред. професорів М.І. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – Київ-Харків: Юрінком Інтер,2001.

10. Крылова Н.Е., Серебренникова А.В. Уголовное право современных зарубежных стран. – М.1997.

11. Кросс Р. Прецедент в английском праве. – М., 1985.

12. Марченко М.Н. Правовые системы современного мира. Учебное пособие. – М.:Зерцало, 2001.

13. Наумов А.В. Российское уголовное право: Общая часть: Курс лекций. - М.: Из-во БЕК, 1996.

14. Преступление и наказание в Англии, США, Франции, ФРГ, Японии: Общая часть уголовного права.- М.: Юрид.лит.,1991.

15. Правовые системы стран мира. Энциклопедический справочник / Отв.ред.- д.ю.н. проф. А.Я. Сухарев. – 2-е изд., изм. и доп. – М.: Норма, 2001.

16. Решетников Ф.М. Правовые системы стран мира. Справочник. – М.:Юрид. лит-ра.,1993.

17.Саидов А.Х. Сравнительное правоведение. – Ташкент: Адомат.1999.

18. Титов Ю.П. Хрестоматия по истории государства и права России. - М.2000.

19. Тихомиров Ю.А. Курс сравнительного правоведения. М.: Из-во НОРМА.1996.

 

3.2 ЗАСОБИ ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ

ПИТАННЯ ДО ІСПИТУ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

«УКРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ (ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА)»

 

 

1. Поняття кримінального права, його предмет, завдання та система.

2. Принципи кримінального права.

3. Характеристика структури Загальної частини кримінального закону. Співвідношення Загальної та Особливої частин Кримінального кодексу України.

4. Дія кримінального закону у часі. Зворотна дія кримінального закону.

5. Дія кримінального закону у просторі.

6. Тлумачення кримінального закону та його види.

7. Поняття та підстави кримінальної відповідальності за чинним Кримінальним кодексом України.

8. Види диспозицій і санкцій в кримінальному праві.

9. Поняття злочину та його ознак за чинним кримінальним законом.

Значення ч. 2 ст. 11 КК України для поняття злочину.

10. Класифікація злочинів.

11. Поняття та структура складу злочину.

12. Види складу злочинів.

13. Поняття та види об’єктів складу злочину. Співвідношення об’єкту та предмету злочину.

14. Предмет злочину та його місце у складі злочину.

15. Поняття та ознаки об’єктивної сторони складу злочину.

16. Характеристика суспільно небезпечного діяння (дії або бездіяльності).

17. Поняття та види суспільно небезпечних наслідків злочину.

18. Причинний зв’язок та його значення.

19. Поняття та характеристика способу, засобів, місця, часу, обстановки

вчинення злочину.

20. Поняття та ознаки суб’єкту злочину.

21. Види суб’єктів злочину за чинним Кримінальним кодексом України.

22. Поняття осудності.

23. Обмежена осудність. Питання кримінальної відповідальності та покарання обмежено осудних осіб.

24. Поняття та критерії неосудності.

25. Кримінальна відповідальність за злочини, вчинені у стані сп’яніння.

26. Поняття та ознаки суб’єктивної сторони складу злочину.

27. Поняття вини та характеристика її форм за Кримінальним кодексом України.

28. Необережність та її види за чинним Кримінальним кодексом України.

29. Умисел та його види за кримінальним законом.

30. Види умислу у науці кримінального права.

31. Поняття подвійної (змішаної) форми вини.

32. Невинне заподіяння шкоди (казус) та його відміна від злочинної недбалості.

33. Мотив та мета: поняття, кримінально-правове значення.

34. Характеристика юридичної та фактичної помилок та їх значення для кримінальної відповідальності.

35. Поняття та значення стадій вчинення злочину.

36. Поняття незакінченого злочину та його види.

37. Поняття попередньої злочинної діяльності.

38. Замах на злочин.

39. Закінчений злочин.

40. Кримінальна відповідальність за незакінчений злочин.

41. Добровільна відмова від вчинення злочину та її відміна від дійового каяття.

42. Поняття та ознаки співучасті у злочині.

43. Види співучасників. Кримінальна відповідальність співучасників.

44. Форми співучасті.

45. Поняття та види причетності до злочину.

46. Поняття множинності злочину та її відміна від одиничного злочину.

47. Сукупність злочинів та її види.

48. Повторність та її види.

49. Поняття рецидиву та його види.

50. Загальна характеристика обставин, що виключають злочинність діяння за чинним Кримінальним кодексом України.

51. Поняття необхідної оборони та її відміна від крайньої необхідності.

52. Уявна оборона та її кримінально-правові наслідки.

53. Характеристика крайньої необхідності.

54.Затримання особи, яка вчинила злочин.

55. Характеристика фізичного та психічного примусу як обставин, що виключають злочинність діяння.

56. Виконання наказу або розпорядження.

57. Діяння, пов’язане з ризиком.

58. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи або злочинної організації.

59. Поняття та види звільнення від кримінальної відповідальності щодо чинного Кримінального кодексу України.

60. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям.

61. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим.

62. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею особи на поруки.

63. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із зміною обстановки.

64. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності.

65. Поняття покарання, його ознаки та сутність.

66. Співвідношення покарання та кримінальної відповідальності.

67. Мета покарання.

68. Поняття та ознаки системи покарань.

69. Характеристика основних та додаткових покарань.

70. Характеристика покарань, не зв’язаних з позбавленням волі.

 

71. Характеристика покарань, зв’язаних з позбавленням волі.

72. Загальні засади призначення покарання. Принципи призначення покарання.

73. Обставини, які пом’якшують покарання.

74. Обставини, які обтяжують покарання.

75. Правила призначення покарання за сукупністю злочинів

76. Правила призначення покарання за сукупністю вироків.

77. Призначення покарання за незакінчений злочини та за злочин, вчинений у співучасті.

78. Призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом.

79. Поняття та види звільнення від покарання та його відбування.

80. Звільнення від відбування покарання з випробуванням: умови його застосування та види.

81. Звільнення від відбування покарання у зв’язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.

82. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

83. Заміна невідбутої частини покарання більш м’яким.

84. Звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років.

85. Звільнення від покарання за хворобою.

86. Амністія.

87. Помилування.

88. Поняття судимості

89. Погашення судимості.

90. Зняття судимості.

91. Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх.

92. Види покарань щодо неповнолітніх.

93. Особливості звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності та покарання.

94. Особливості призначення покарання щодо неповнолітніх.

95. Правова природа та види примусових заходів виховного характеру.

96. Судимість та особливості її погашення щодо неповнолітніх.

97. Поняття, правова природа примусових заходів медичного характеру. Підстави та мета їх застосування.

98. Види примусових заходів медичного характеру.

99. Особи, до яких можуть застосовуватися примусові заходи медичного характеру.

100. Продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру.

102. Характеристика примусового лікування.

 

3.3. ВИБІРКОВИЙ МОДУЛЬ

Методичні вказівки до написання курсових робот.

Курсова робота з курсу “Кримінальне право (Загальна частина)” – це творча форма навчання студентів, що сприяє виробленню навичок користування кримінальним законом, додатковою теоретичною літературою, матеріалами практики, а також розвитку теоретичного та професійного мислення.

У процесі підготовки до написання курсової роботи слід ретельно проаналізувати норми кримінального законодавства, вивчити теоретичні джерела, рекомендовані до конкретної теми курсової роботи. В роботі необхідно освітити актуальність теми, проблемні питання та шляхи їх вирішення. Висновки та наведені аргументи повинні бути послідовними та логічними. Розглядаючи теоретичні питання, важливо вивчити та викласти точки зору різних вчених, а також власну позицію та обґрунтувати її. Вирішуючи практичну ситуацію, треба посилатися на норми чинного Кримінального кодексу України.

Тему курсової роботи варто вибирати відповідно до програми курсу “Кримінальне право України (Загальна частина)”. Виконуючи роботу, потрібно усвідомити її сутність – ознайомитися з методичними вказівками, рекомендованою літературою. Можна використовувати додаткові літературні джерела, матеріали практики, але не виходячи за межи теми. Кожне теоретичне положення або висунуту тезу потрібно підтверджувати відповідними нормами та фактами.

При посиланні у тексті курсової роботи на літературні джерела, внизу треба робити виноски. При посиланні на монографію указується прізвище та ініціали автора, назва праці, місто видання, рік видання та обов’язково – сторінку або сторінки, на яких знаходиться текст. Посилаючись на статтю в журналі (газеті) або збірник, після прізвища, ініціалів автора та назви статті, треба указати назву журналу (газети) або збірника, рік видання, номер випуску та сторінку (сторінки). Назву монографії, журналу, газети, збірника (відомостей, постанов, бюлетень) треба писати без лапок, після року цифрами, слово “рік” або букву “р.” писати не треба.

Висновки та визначення понять слід формувати ясно, чітко, пов’язуючи з іншими положеннями та поняттями теорії та практики. Матеріал треба викладати послідовно. Наведені факти, статистичні та інші матеріали повинні бути достовірними, систематизованими, сприяти розкриттю змісту (теми) роботи. У кінці роботи треба навести список використаної літератури.

Курсову робота необхідно писати грамотно, розбірливим почерком, акуратно, обсяг роботи повинен бути не менш 45 аркушів формату А-4. У тексті не допускаються закреслення слів, речень, нестандартні скорочення. Якщо робота набирається на комп’ютері, то її обсяг повинен бути не менш 25 аркушів формату А – 4, листи треба пронумерувати.

Порядок оформлення титульного аркушу, висновок та списку використаної літератури дається в додатках 1-3.

Тему курсової роботи слід розкривати у суворій відповідності до плану, який складається після вивчення відповідної спеціальної літератури та кримінального закону.

Курсова робота повинна мати таку структуру:

а) зміст;

б) вступ, в якому обґрунтовується актуальність теми та висвітлюється стан розроблення відповідної проблеми;

в) основний текст – курсова робота повинна складатися з глав, які поділяються на параграфи;

г) список використаної літератури.

Номер треба писати зверху кожної сторінки - посередині. Але проставляти нумерацію листів треба з листа, з якого починається основний текст, тобто титульний лист, сторінки з планом та вступом рахуються, але не пронумеровуються. Далі нумерація дається до останньої сторінки. На сторінці повинно бути не менш 28 й не більш 30 рядків, включаючи виноски. У рядку повинно бути 60 знаків (як знак розуміємо букви, символи, пропуски).

Рядки повинні писатися через два інтервали. Кожен абзац починається з червоного рядка з відступом 5 знаків (7 мм). Аркуш повинен мати такі границі: зверху – 20 мм, знизу – не менш 20 мм, зліва – 30 мм, справа – 10 мм. Заголовки відокремлюються від тексту трьома інтервалами.

Курсова робота повинна бути написана власноручно.

Курсова робота має бути підписана студентом на останній сторінці після списку використаної літератури.

Роботи, що виконані з порушенням цих вимог, не будуть допущені до захисту.

Під час захисту роботи, студент повинен відповісти на всі запитання, а також виправити недоліки та помилки, на які вказав викладач.

Критерієм оцінки курсової роботи є:

а) ступень розробки теми;

б) використання спеціальної літератури, нормативних актів, матеріалів практики;

в) творчий підхід до написання курсової роботи;

г) правильність та наукова обґрунтованість висновків;

д) стиль викладання;

є) акуратність оформлення.

Для оцінювання курсової роботи приймаються до уваги не тільки її зміст, а й результати захисту.

 


 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-10; Просмотров: 350; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.08 сек.