Поняття і види суб'єктів підприємницької діяльності

Лекція 2. Суб'єкти підприємницької діяльності. Державна реєстрація суб'єктів підприємницької діяльності

2.1 Поняття і види суб'єктів підприємницької діяльності.

2.2.Порядок створення, реорганізації і ліквідації суб'єктів підприємництва.

2.3.Установчі документи підприємств.

2.4.Державна реєстрація суб'єктів підприємницької діяльності.

2.5. Припинення державної реєстрації.(ст.59 ГКУ)

2.6.Загальний порядок ліквідації суб'єкта господарювання(ст.59ГКУ)

Підприємницькою діяльністю в Україні мають право займатись як фізичні особи, які є індивідуальними підприємцями, так і юридичні особи, основною метою діяльності яких є отримання прибутку.

Суб'єктом підприємницької діяльності – ‘ фізична або юридична особа, яка здійснює підприємницьку діяльність легітимно.

В сучасних умовах підприємець - це той, хто організовує, управляє та припускає ризик бізнесу. Для характеристики суб'єкта підприємницької діяльності в Україні важливим є факт його легітимації, тобто державного підтвердження законності його входження в підприємницьку діяльність, що посвідчується фактом його державної реєстрації, а необхідних випадках також ліцензуванням і патентуванням окремих видів діяльності.

Правове регулювання створення та діяльності суб'єктів підприємництва в Україні здійснюється відповідно до норм Цивільного кодексу і ряду законодавчих актів.

Суб'єктами підприємницької діяльності (підприємцями,) за законодавством України, можуть бути:

* громадяни України, інших держав, особи без громадянства, не обмежені законом у правоздатності або дієздатності;

* юридичні особи всіх форм власності;

* об'єднання юридичних осіб, що здійснюють діяльність в Україні на умовах угоди про розподіл продукції.

До першої групи суб'єктів належать фізичні особи, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи. Дана форма підприємництва є найпростішою, здійснюється від свого імені, на свій ризик фізичною особою, яка відповідає усім майном, що належить їй на праві приватної власності, за своїми зобов'язаннями у сфері підприємництва. На відміну від інших форм ця форма підприємництва не припускає створення юридичної особи, об'єднання майна, а грунтується на приватному господарюванні.

Обов'язковою вимогою до фізичних осіб - підприємців є їх державна реєстрація, після чого вони набувають статусу суб'єктів підприємницької діяльності.

Не допускається заняття підприємницькою діяльністю таких категорій громадян: військовослужбовців, службових осіб органів прокуратури, суду, державної безпеки, внутрішніх справ, державного арбітражу, державного нотаріату, а також органів державної влади і управління, які покликані здійснювати контроль за діяльністю підприємств.

Особи, яким суд заборонив займатися певною діяльністю, не можуть бути зареєстровані як підприємці з правом здійснення відповідного виду діяльності до закінчення терміну, встановленого вироком суду.

Особи, які мають непогашену судимість за крадіжки, хабарництво та інші корисливі злочини, не можуть бути зареєстровані як підприємці, не можуть виступати співзасновниками підприємницької організації, а також займати в підприємницьких товариствах та їх спілках (об'єднаннях) керівні посади і посади, пов'язані з матеріальною відповідальністю.

Другу групу суб'єктів складають юридичні особи. Стаття 80 Цивільного кодексу України розкриває поняття юридичної особи, як органiзацiї, створеної шляхом об'єднання осіб та/або майна, яка наділяється правоздатністю і може від свого імені набувати майнові та особисті немайнові права і нести обов'язки, бути позивачем та відповідачем у суді.

Юридична особа може бути створена однією особою, якщо це не заборонено законом.

Ознаки юридичної особи:

Þ Організаційна єдність - юридична особа має внутрішню структуру, що одержує своє вираження і закріплення в його статуті;

Þ Майнова відокремленість - лише організація, що володіє відокремленим майном, є самостійним і повноправним учасником правовідносин;

Þ Участь у господарському обороті від свого імені. Юридичні особи можуть від свого імені набувати майнових та особистих немайнових прав і нести обов'язки;

Þ Самостійна майнова відповідальність. Оскільки юридична особа набуває від свого імені права та обов'язки, вона має нести пов'язані з ними зобов'язання та відповідальність.

Юридична особа має правоздатність і дієздатність. Правоздатність юридичної особи має цільовий характер. Вона може мати права і нести обов'язки, що відповідають цілям її діяльності, які передбачені в установчих документах. Для досягнення статутних цілей, юридична особа може здійснювати будь-який вид діяльності, що не суперечить установчим документам і не заборонені законом. Правоздатність і дієздатність юридичної особи виникають одночасно з моменту державної реєстрації і супроводжують юридичну особу протягом всього її існування.

Юридична особа здійснює дієздатність через свої органи, тобто структурні підрозділи, спеціально призначені для розробки та виявлення волі юридичної особи, які укладають угоди без довіреності. Органи юридичної особи можуть бути одноособовими і колегіальними, такими, що призначаються або вибираються.

Юридичні особи за Цивільним кодексом, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права.

Юридична особа приватного права створюється на підставі установчих документів відповідно до частин 2 і 3 статті 91 Цивільного кодексу України.

Юридична особа публічного права створюються розпорядчим способом органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим та органом місцевого самоврядування.

Підприємницькою діяльністю вправі займатись юридичні особи - комерційні і некомерційні організації. В основному, підприємницьку діяльність здійснюють комерційні юридичні особи, основною ціллю яких є отримання прибутку. Таким чином, будь-яка комерційна організація є суб'єктом підприємницької діяльності, в той час як не всякий суб'єкт підприємництва є комерційною організацією.

Комерційні юридичні особи можна класифікувати за різними критеріями. Однак найпоширенішою є класифікація комерційних юридичних осіб за організаційно-правовою формою на:

· господарські товариства,

· державні і комунальні підприємства;

· виробничі кооперативи.

У відповідності з п.7 ст.63 ГКУ, підприємства залежно від кількості працюючих та обсягу валового доходу від реалізації продукції за рік можуть бути віднесені до малих підприємств, середніх або великих підприємств.

Усі інші підприємства визнаються середніми.

Дата добавления: 2015-05-10