Характеристика законодавства

Правовий контроль проти добровільного

Критика реклами

ПРАВОВИЙ ТА ДОБРОВІЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ

Ми почали цю книгу з економічного обґрунтування необхідності рекламної діяльності, і хоча рівень активності рекламної діяльності, як правило, відображає матеріальний стан та рівень життя країни, реклама є об'єктом жорсткої критики. Представники лівих інтелектуальних кіл (у тому числі навіть шкільні вчителі!) часто називають рекламу аморальною та паразитичною силою, що вихваляє фальшиві цінності та спокушає людей купувати речі, які їм не потрібні або які вони не можуть собі дозволити. Кажуть, що реклама створює нездійсненні мрії. Реальним прикладом такого ставлення до реклами є Індонезія, де було заборонено телевізійні рекламні ролики на підставі того, що вони нібито вселяють непотрібні надії в бідних людей! Послухати цих критиків, так вони охоче жили б у примітивному суспільстві або в середньовіччі, тобто за тих часів, коли індустріальна революція ще не почала формувати сучасне суспільство.

Критики реклами роблять одну велику фундаментальну помилку: вони звинувачують в усьому знаряддя, а не того, хто ним користується. Реклама ні в чому не винна, а ось рекламодавці, навмисне чи ні, зловживають нею або неправильно її використовують. Зі зловживаннями в галузі реклами борються організації захисту прав споживачів, спираючись на відповідні закони, а також органи, створені самою рекламною індустрією. Прошу звернути увагу на те, що йдеться про зловживання в галузі реклами, а не про рекламу як форму зловживань. Ця різниця є ключовою для правильного розуміння матеріалу цього розділу.

З моменту заснування в 1926 р. Національного комітету пильності, британський світ реклами зацікавлений у добровільному регулюванні своєї діяльності. Різні уряди, здебільшого лейбористські, також намагалися контролювати рекламну діяльність за допомогою відповідного законодавства. У британському законодавстві 250 законів та правил так чи інакше стосуються реклами, а тепер до них слід додати ще й директиву Ради Європи.

Переваги та недоліки двох форм контролю все ще є предметом дискусій. Яка з них є ефективнішою? Чи взагалі потрібні дві форми контролю? Ці два питання вимагають глибоких роздумів, оскільки відповіді на них є набагато складнішими за прості твердження, що обидві форми є корисними і ефективними, але з різних причин.

Основні особливості правового контролю:

1. Є писані закони, які рекламодавець, виходячи зі свого обов'язку перед суспільством, повинен виконувати, і за порушення яких йому загрожує штраф або ув'язнення.

2. Закон може мати превентивну природу, тобто з нього можна дізнатися, які саме дії є протиправними.

3. Дія деяких законів полягає в їх тлумаченні судами, і вони можуть не набирати чинності до моменту створення прецеденту.

4. Закон може бути застосований або на вимогу позивача або згідно з рішенням держави, яка вирішить розглядати справу в суді із застосуванням норм загального або статутного права. Цей процес може бути дорогим, багато часу може пройти перед тим, як справа потрапить до суду, та й сам процес може тривати довго. На той момент, коли суд ухвалить яке-небудь рішення (а це може статися через 3—5 років), протизаконну акцію вже буде здійснено, шкоди, яка б там вона не була, буде завдано, а вся справа вже стане історією.

Дата добавления: 2015-05-26