Етика міжнаціонального спілкування

Етика міжнаціонального спілкування – це органічна складова частина духовного життя суспільства, його культури, зокрема, культури людські стосунки. Поняття "етики міжнаціонального спілкування" увійшло науковий обіг на початку 1980-х рр. І теоретична, і практична функції етики міжнаціонального спілкування — сприяти інтеграції націй, народностей країни, зміцненню їх дружби і співробітництва, виховуючи такт і взаємоповага людей різної національності.

Основними рисами і критеріями етики міжнаціонального спілкування є: усвідомлення і визнання пріоритету її загальнолюдських цінностей над класовими і груповими, усвідомлення потрібності досягнення балансу міжнаціональних інтересів, гармонізації загальнолюдських і національних інтересів; нероздільне почуття національної та загальнонародної (народів країни проживання) гордості, приналежність до роду людському; почуття дружби між народами країни проживання, єдності сім'ї людської; турбота про долю "малої батьківщини", великий батьківщини, всієї планети Земля; усвідомлення потрібності трудитися для своєї нації, народів країни проживання, в ім'я збереження людства; прагнення і сприяння розширенню взаємозв'язків своєї нації з народами країни проживання та усього світу; нерозривний та постійний інтерес до культури над народом, народів країни проживання, світової демократичної культурі; знання рідної мови, мови країни проживання, мов інших народів; національна скромність і турбота про гідність своєї нації, народів країн проживання, людства; глибоку пошану національного гідності громадян своєї національності будь-який інший, доброзичливість і такт у відносинах, а перспективі відмови від звички розрізняти людей з їхньої національному та расовою походженню; правильне розуміння націоналізму як виключно складного, неоднозначного і суперечливого феномена; нетерпимість до проявів шовінізму і расизму, прагнення оволодінню та підвищення етики міжнаціонального спілкування [28,с.219].

Людині з розвиненою етикою міжнаціонального спілкування притаманні такі найтиповіші риси особистості: навички спілкування в багатонаціональній трудовий колектив, вміння користуватися ними на своєю практичною діяльності; шанобливе ставлення національного гідності іншим людям, до національних культурам, до прогресивним національних патріотичних традицій, національних звичаїв; непримиренне ставлення до проявів національний егоїзм і національної марнославства, національного нігілізму; вміння звільнятися забобонів минулого у світогляді, а й у почуттях; шанобливе до рідної мови народу, біля якого вона живе.

Отже, зміст поняття "етика міжнаціонального спілкування" включає: симпатію, дружелюбність і на повагу до одноліткам і дорослі різних національностей, розуміння й прийняття етнічної самобутності, звичаїв і традицій різних народів, їхнього функціонального значимості; прояв зацікавленого ставлення до життя, культурі представників інших етнічних колективів; відбитокемоционально-положительного ставлення до них у власній поведінку в безпосередньому і опосередкованому спілкуванні.

Дата добавления: 2015-05-26