Тема 12. Щастя як етична проблема. 1 страница

Етика

Франкл В. Человек в поисках смысла. М., 1990;

Аболина Т.Г. Исторические судьбы нравственности. К., 1996

2. Агацци Э. Моральное измерение науки и техники. М.: Моск. филос. фонд, 1998.

3. Апресян Р.Г. Идея морали и базовые нормативно-этические программы. М.: ИФРАН, 1995

4. Брентано Ф. О происхождении нравственного сознания. СПб.: Алетейя, 2000.

5. Гусейнов А.А., Апресян Р.Г. Этика: Учебник. М.: Гардарика, 1998 (1999, 2000).

6. Гусейнов А.А., Иррлитц Г. Краткая история этики. М.: Мысль, 1987.

7. Этика: Учебник для филос. фак-тов ун-тов / Под общ. ред. А.А.Гусейнова и Е.Л.Дубко. М.: Гардарики, 1999.

8. Этика: Энциклопедический словарь / Под ред. Р.Г.Апресяна и А.А.Гусейнова. М.: Гардарики, 2001.

9. Дробницкий О.Г. Моральная философия: Избранные труды.

10. Кропоткин П.А. Этика. М.: Политиздат, 1991

11..Макинтайр А. После добродетели: Исследования теории морали. М.: Академический проект, 2000.

12. Максимов Л.В. К проблеме определения морали // Этическая мысль. Вып.3. М.: ИФ РАН, 2002.

13. Максимов Л.В. Этика и мораль: соотношение понятий // Этическая мысль. Вып. 4. М.: ИФ РАН, 2003.

14. Максимов Л.В. Очерк современной метаэтики // Вопросы философии, 1998, № 10.

15. Малахов В.А. Етика спілкування. К., 2006.

16. Малахов В.А. Етика. Курс лекцій. К., 1996.

17. Мур Дж. Принципы этики. М.: Прогресс, 1984.

18. Ненасилие как мировоззрение и образ жизни (исторический ракурс). М.: ИВИ РАН, 2000.

19. Скрипник А.П. Моральное зло. М.: Политиздат, 1992.

20. Татаркевич В. О счастье и совершенстве человека. М.: Прогресс, 1981.

22. Швейцер А. Благоговение перед жизнью. М.: Прогресс, 1992

23. Хюбнер Б. Произвольный этос и принудительность эстетики. Минск: Пропилеи, 2000.

24. Шопенгауэр А. Свобода воли и нравственность. М.: Республика, 1992.

25. Хабермас Ю. Моральное сознание и коммуникативное действие. СПб.: Наука, 2000.

26. Хэар Р. Как же решать моральные вопросы рационально // Мораль и рациональность. М.: ИФРАН, 1995.

Додаткова:

1. Адорно Т.В. Проблемы философии морали. М.: Республика, 2000.

2. Антология гендерной теории. Минск: Пропилеи, 2000. С. 141-170.

3. Апресян Р.Г. Дилеммы благотворительности // Общественные науки и современность, 1997.

4. Апресян Р.Г. От "дружбы" и "любви" – к "морали": об одном сюжете в истории идей // Эти­ческая мысль. М.: ИФРАН, 2000.

5. Апресян Р. Г. Талион и золотое правило: критический анализ сопряженных контекстов // Вопросы философии, 2001, № 3.

6. Артемьева О.В. Этика заботы: феминистская альтернатива классической философии // Этическая мысль. М.: Институт философии РАН, 2000.

7. Анчел Е. Этос и история. М., 1988.

8. Бахтин М.М. К философии поступка // Философия и социология науки и техники: Ежегодник-84. М.: Наука, 1986.

9. Беккариа Ч. О преступлениях и наказаниях. М.: Стелс, 1995.

10. Бердяев Н.А. О назначении человека: Опыт парадоксальной этики // Бердяев Н.А. О назначении человека. М.: Республика, 1993.

11. Бердяев Н.А. Философия свободного духа. М.: Республика, С. 158-175.

12. Библер В. С. Нравственность. Культура. Современность. Философсие размышления и жизненных проблемах. М.: ИИЕТ, 1988.

13. Бубер М. Я и Ты // Бубер М. Два образа веры. М.: АСТ, 1999.

14. Василенко Л.И. Экологическая этика: от натурализма к философскому персонализму// Вопросы философии. 1995. №3.

15. Введение в биоэтику: Учебное пособие. М.: Прогресс–Традиция, 1998.

16. Вебер М. Политика как призвание и профессия // Вебер М. Избр. произв. М.: Прогресс, 1990

17. Вебер М. Протестантская этика и дух капитализма. М.: Прогресс, 1990.

18. Вебер М. Социология религии: (Типы религиозных сообществ) Религиозная этика и ‘мир’] // Вебер М. Избранное. Образ общества. М.: Юрист, 1994.

19. Виндельбанд В. О свободе воле // Виндельбанд В. Избранное. Дух и история. М.: Юристъ, 1995.

20. Вииничук А. Люди, нравы, обычаи Древней Греции и Рима.М., 1989

21. Вышеславцев Б.П. Этика преображенного эроса. М.: Республика, 1994.

22. Ганди М.К. Моя жизнь. М.: Восточная литература, 1969.

23. Геллнер Э. Условия свободы: Гражданское общество и его исторические соперники. М.: Ad Marginem, 1995. С.

24. Гиллиган К. Иным голосом (Фрагмент из книги) // Этическая мысль: Научно-публицистические чтения. 1991. М.: Политиздат, 1992.

25. Гильдебранд Д. фон. Метафизика любви. СПб.: Алетейя, 1999.

26. Гоббс Т. Левиафан // Гоббс Т. Соч. в 2 т. Т. 2. М.: Мысль, 1991.

27. Гоббс Т. О гражданине // Там же. С. 271, 284–319.

28. Гоббс Т. О человеке // Гоббс Т. Соч. в 2 т. Т. 1. М.: Мысль, 1989.

29. Гуггенбюль А. Зловещее очарование насилия: Профилактика детской агрессивности и жестокости и борьба с ними. СПб.: Гуманитарное агенство "Академический проект", 2000.

30. Гусейнов А.А. "Золотое правило" нравственности // Гусейнов А.А. Язык и совесть: Избранная социально-философская публицистика. М.: ИФРАН, 1996.

31. Гусейнов А.А. Философия как этика (Опыт интерпретации Ницше) // Ф.Ницше и философия в России / Под ред. Н.В.Мотрошиловой и Ю.В.Синеокой. СПб.: Русский Христианский гуманитарный институт, 1999.

32. Гусейнов А. А. Этика и мораль в современном мире// Этическая мысль: Ежегодник. М.: ИФРАН, 2000.

33. Делёз Ж. Ницше / Пер с фр., посл. и комм. С.Л.Фокина. СПб: Axioma, 2001.

34. Дискуссия по книге И.А.Ильина "О сопротивлении злу силой" // Ильин И.А. Соч. Т. 5. М.: Рарог, 1996.

35. Дубко Е.Л., Титов В.А. Идеал. Справедливость. Счастье. М., 1989;

36. Зиммель Г. О сущности культуры // Зиммель Г. Избранное. Т. 1. М.: Юристъ, 1996.

37. Зиммель Г. Фридрих Ницше: Этико-философский силуэт. М.: Юристъ, 1996.

38. Зубец О.П. Эстетическое и этическое в философии, морали и искусстве // Этика: новые старые проблемы.

39. Изард К. Эмоции человека. М.: МГУ, 1980.

40. Ильин И.А. О сопротивлении злу силой // Ильин И.А. Соч. в 2 т. Т. 1. М.: Московский философский фонд; Медиум, 1993.

41. Ильин И.А. Путь к очевидности. М.: Республика, 1993.

42. Каган М.С. Мир общения. М., 1988.

43. Кант И. Основы метафизики нравственности // Кант И. Соч. в 6 т. Т. 4 (1). М.: Мысль, 1965

44. Кант И. Религия в пределах только разума // Кант И. Трактаты и письма. М.: Наука, 1980.

45. Капустин Б.Г. Мораль и политика // Вопросы философии, 2001, № 2.

46. Кистяковский А.Ф. Исследование о смертной казни. Тула: Автограф, 2000.

47. Когда убивает государство. Смертная казнь против прав человека. М.: Прогресс, 1989.

48. Коновалова Л.В. Прикладная этика (по материалам западной литературы). Вып. I. Биоэтика и экоэтика. М.: ИФРАН, 1998.

49. Кузнецова Г.В., Максимов Л.В. Природа моральных абсолютов. М.: Наследие, 1996.

50. Кьеркегор С. Болезнь к смерти //Этическия мысль: Научно-публицистические чтения. М., 1990;

51. Кьеркегор С. Гармоническое развитие в человеческой личности эстетических и этических начал // Кьеркегор С. Наслаждение и долг. Киев: AirLand & Новый круг, 1994.

52. Ламсден Ч.Дж., Уилсон Э.О. Прометеев огонь // Этическая мысль: Научно-публицистические чтения. 1991. М.: Республика, 1992.

53. Лафарг П. О благотворительности // Этическая мысль: Науч.-публ. чтения. 1988. М.: Политиздат, 1988.

54. Левинас Э. Время и Другой // Левинас Э. Время и Другой. Гуманизм Другого. СПб.: Высшая религиозно-философская школа, 1998.

55. Левицкий С.А. Трагедия свободы [II] // Левицкий С.А. Трагедия свободы. М.: Канон, 1995.

56. Лосев А.Ф. История античной эстетики. Т. IV. М.: Искусство, 1975.

57. Лосский Н.О. Бог и мировое зло. М.: Республика, 1994.

58. Лосский Н.О. Условия абсолютного добра. М., 1991.

59. Малахов В.А. Стыд. М., 1989.

60. Мандевиль Б. Басня о пчелах. Исследование о происхождении моральной добродетели. М.: Мысль, 1974.

61. Маркс К., Энгельс Ф. Святое семейство // Маркс К., Энгельс Ф. Соч. Изд. 2-е. Т. 2. М.: Госполитиздат, 1955.

62. Мелешко Е.Д. Философия непротивления Л.Н.Толстого: Систематическое учение и духовный опыт. Тула: ТПГУ им. Л.Н.Толстого, 1999.

63. Мелешко Е.Д., Назаров В.Н. Счастье (систематизация мудрых изречений) // Этическая мысль: научно-публицистические чтения. 1988. М., 1989.

64. Ницше Ф. По ту сторону добра и зла //Соч.: в 2-х Т., М., 1990, Т.2

65. Ницше Ф. К генеалогии морали: Полемическое сочинение // Ницше Ф. Соч. в 2 т. Т. 2. М.: Мысль, 1990.

66. Нойманн Э. Глубинная психология и новая этика. СПб.: Гуманитарное агентство "Гуманистический проект", 1999.

67. Опыт ненасилия в ХХ столетии: Социально-этические очерки / Под ред. Р.Г.Апресяна. М.: Аслан, 1996.

68. Оссовская М. Рыцарь и буржуа: Исследования по истории морали. М.: Политиздат, 1987.

69. Платон. Пир // Платон. Соч. в 3 т. Т. 2. М.: Мысль, 1970

70. Поздняков Э.А. Философия преступления. М.:, 2001.

71. Поппер К. Открытое общество и его враги. 2 т. М.: Культурная инициатива, 1992.

72. Прокофьев А. В. Нравственность и свобода воли (Кант - Шопенгауэр - Фейербах) // Этическая мысль. М.: ИФРАН, 2000. С. 159-181.

73. Рерих Н. Живая этика. М., 1992

74. Рих А. Хозяйственная этика. М.: Посев, 1996.

75. Ролз Дж. Теория справедливости. Новосибирск: Изд-во Новосибирского ун-та, 1995.

76. Рьюз М., Уилсон Э. Дарвинизм и этика // Вопросы философии, 1987, № 1.

77. Сабиров В.Ш. Этический анализ проблемы жизни и смерти.М., 1987

78. Сартр Ж.-П. Экзистенциализм – это гуманизм // Сумерки богов. М.: Политиздат, 1989.

79. Сен А. Об этике и экономике. М.: Наука, 1996.

80. Сенека Л.А. О счастливой жизни // Римские стоики. М., 1995;

81. Сенека. О благодеяниях // Римские стоики. Сенека, Эпиктет, Марк Аврелий. М.: Республика, 1995.

82. Скрипник А.П. Категорический императив Иммануила Канта. М.: М: МГУ, 1978.

83. Стагниц М.А. Долг и совесть. Минск, 1989.

84. Соина О. С. Феномен русского морализаторства. Новосибирск: Наука, 1995.

85. Соловьев В.С. Оправдание добра // Соловьев В.С. Соч. в 2 т. Т. 1. М.: Мысль, 1988.

86. Соловьев Э.Ю. Мораль и право. //Вопросы философии.І990. № 8.

87. Сорос Дж. Открытое общество. Реформируя глобальный капитализм. М.: Некоммерческий фонд поддержки культуры, образования и новых информационных технологий, 2001.

88. Столяров А.А. Свобода воли как проблема европейского морального сознания [Ч. I. Гл. 2. § 2. Феномен совести: краткий обзор основных типов морального целеполагания в античности]. М.: Греко-латинский кабинет Ю.А.Шичалина, 1999.

89. Столяров А.А. Свобода воли как проблема европейского морального сознания. М.: Греко-латинский кабинет Ю.А.Шичалина, 1999.

90. Столяров А.А. Феномен совести в античном и средневековом сознании (К постановке проблемы) // Историко-философский ежегодник. 1986. М.: Наука, 1986.

91. Судаков А.К. Абсолютная нравственность: Этика автономии и безусловный закон. М.: Эдиториал УРСС, 1998.

92. Толстой Л.Н. Так что же нам делать? // Толстой Л.Н. Собр.соч. в 22 т. Т. XVI. М.: Худлит,1983.

93. Толстых В.И. Искусство и мораль. М.: Политиздат, 1973.

94. Уолцер М. О терпимости. М.: Идея-Пресс; Дом интеллектуальной книги, 2000.

95. Фрейд 3. Тотем и табу. М., 1998.

96. Фромм Э. Здоровое общество [III] // Фромм Э. Мужчина и женщина. М.: АСТ,1998.

97. Фромм Э. Психоанализ и этика. М.: Республика, 1993.

98. Фромм Э. Человек для самого себя [II, 2] // Фромм Э. Психоанализ и этика. М.: Республика, 1993.

99. Фуко М. Надзирать и наказывать: Рождение тюрьмы. / Пер. с фр. В.Наумова, под ред. И.Борисовой. М.: Ad Marginem. 1999.

100. Хайдеггер М. Бытие и время. М.: Ad Marginem, 1997. С. 266–301.

101. Хайдеггер М. Письмо о гуманизме // Хайдеггер М. Время и бытие. М.: Республика, 1993.

102. Хатчесон Ф. Исследование о происхождение красоты и добродетели // Ф.Хатчесон, Д.Юм, А.Смит. Эстетика. М.: Искусство, 1973.

103. Хёффе О. Политика, право, справедливость. Основоположения критической философии права и государства. М.: Гнозис, 1994.

104. Хорни К. Невроз и личностный рост. СПб.: Восточно-Европейский институт психоанализа; Б.С.К., 1997.

105. Шелер М. Ресентимент в структуре моралей. СПб.: Наука; Университетская книга, 1999.

106. Шеллинг Ф.В.Й. Философские исследования о сущности человеческой свободы и связанных с ней предметах// Соч.: В 2 т. М.,1989. Т.2.

107. Человек и мораль (Полемика Р.Г. Апресяна и А.П. Скрипника с американским философом Б. Ростоу). //Новые идеи в философии. Ежегодник философ. общ- ва СССР. М., 1991

108. Шердаков Б.Н. Добро и зло (Очерк нравственной философии). М., 1992.

109. Шохин В. К. Нравственное и этическое в индийских мировоззренческих текстах // Этическая мысль: Ежегодник. М.: ИФРАН, 2000. С. 32-45.

110. Этика: словарь изречений и афоризмов / Сост. В.Н. Назаров, Е.Д.

111. Эфроимсон В.П. Родословная альтруизма (Этика с позиций эволюционной генетики человека) // Гениальность и этика. М.: Русский мир, 1998.

4. Форма підсумкового контролю успішності навчання: іспит

5. Засоби діагностики успішності навчання: модульний контроль.

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького

Кафедра філософії

“ ЗАТВЕРДЖУЮ ”

Проректор з навчально-педагогічної роботи,

доц. Андріяко Ю.В.

“______”_______________20___ року

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

напрям підготовки___ філософія

Інститут історії і філолсофії

серпень – 2012 рік

Робоча програма «Етика »

для студентів за напрямом підготовки філософія

„28” серпня, 2012 року- __ с.

Розробник:В.М.Процишин, к.ф.н., доц. кафедри філософії

Робоча програма затверджена на засіданні кафедри філософії

Протокол від. “28”серпня 2012 року № 1

Завідувач кафедри філософії___________________проф. Марченко О.В.

“_____”___________________ 20___ року

Схвалено методичною комісією вищого навчального закладу за напрямом підготовки (спеціальністю)_______________________________________________________________

(шифр, назва)

Протокол від. “____”________________20___ року № ___

“_____”________________20__ року Голова _______________ (_____________________)

(підпис) (прізвище та ініціали)

Ó__________, 20__ рік

Ó __________, 20__ рік

1. Опис навчальної дисципліни

Найменування показників	Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень	Характеристика навчальної дисципліни
денна форма навчання	заочна форма навчання
Кількість кредитів –2,5	Галузь знань гуманітарні нуки (шифр і назва)	Нормативна (за вибором)
Напрям підготовки філософія (шифр і назва)
Модулів –	Спеціальність (професійне спрямування): філософія	Рік підготовки:
Змістових модулів – 4	3-й	3-й
Індивідуальне науково-дослідне завдання ___________ (назва)	Семестр
Загальна кількість годин - 252	5,6-й	5,6-й
Лекції
Тижневих годин для денної форми навчання: аудиторних – 4 самостійної роботи студента - 6	Освітньо-кваліфікаційний рівень: магістр	50 год.	14 год.
Практичні, семінарські
52 год.	14 год.
Лабораторні
год.	год.
Самостійна робота
150 год.	224 год.
Індивідуальні завдання:год.
Вид контролю:іспит

Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить:

для денної форми навчання – 1:1.5

для заочної форми навчання – 1:6

1. Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета:: допомогти студентам засвоїти засадничі принципи й головні ідеї етики та моральної філософії; сприяти формуванню знань про логіку процесів і тенденції духовно-ціннісного розвитку суспільства, сучасний стан етичних моделей соціальної реальності та їх структурних елементів; оволодінню навичками етичного мислення, пошуку рішень актуальних етичних проблем і прогнозування моральних запитів та конфліктів сучасної людини.

Завдання:

Завдання:

1) представити в систематичному вигляді основне коло етичних тем і проблем.

2) сформувати загальне уявлення про предмет етики, ознайомити з основами термінологічної, теоретичної та практичної сторони моральної філософії;

3) розширити й поглибити знання студентів про етичне та моральне;

4) сформувати уміння побудови етичного дискурсу;

5) поглибити знання: з історії зарубіжної та вітчизняної етичної думки, проблем розвитку й методики етичного аналізу людських вчинків, питань формування й функціонування моральної реальності, структури, сфер і форм існування моралі, основних положень низки найвпливовіших морально- етичних концепцій;

6) виробити практичні навички визначення, аналізу й пошуку шляхів вирішення етичних проблем;

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

- проблематику, завдання та функції моралі як соціального явища;

-змістголовних етичних категорій та понять;

- специфіку етичного пізнання;

- методику морально – етичного аналізу актуальних соціально – особистісних проблем;

- історію вітчизняної і зарубіжної етики та філософії моралі;

- основні положення низки етиччних концепцій.

вміти:

- створювати етичний дискурс;

- володіти методами та принципами етичного мислення;

- застосовувати морально-етичні норми і принципи при вирішенні щонайширшого кола проблем: від соціально-політичних до екзистенціально-особистісних.

3. Програма навчальної дисципліни

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1. ПРЕДМЕТ ЕТИКИ.

Тема 1. Етика і мораль. Значення етичного.

Етимологія слів “ етика”, “ мораль ”, “ моральність”; широкі і спеціальні значення цих понять. Семантична етимологія відповідних слів в стародавніх і східних мовах. Значення поняття “ етос ”.

Предмет етики: можливі варіанти предметизації етичного міркування. М.Фуко про три сторони моралі. Д. Фон Гільдебранд про три “сфери моралі”. Б.Хюбнер про “мораль”, “етику” і “етос”. Предметизація етичного на основі базових етичних принципів - золотого правила і заповіді любові. Предмет філософського поняття моралі.

Різноманітність етичних і моральних теорій. Типи етичних теорій відповідно до розуміння джерела моралі і трактування морального ідеалу.

Напрямки етичного аналізу: моральна філософія, нормативна етика (етика цінностей, етика норм, етика чеснот, етика прав людини), прикладна етика.

Моралізаторство і нігілізм. Феномен моралізаторства (моралізування): гіперморалізм. Скептицизм, нігілізм і імморалізм стосовно моралі. Етична, нігілістична і імморалістична критика моралі.

Тема 2. Генеалогія моралі

Походження моралі як этико-філософська проблема. Основні підходи до питання про генеалогію моралі. Логіка генеалогічного дослідження. Генеалогічний метод Ф.Ніцше.

Еволюціоністські теорії походження моралі. Основні представники еволюційної етики, методологічні підходи, ідеї. Соціобіологія як сучасний варіант еволюційної етики. Основні етичні концепції соціобіології, що пояснюють походження моралі, альтруїзму і допомагаючої поведінки: „альтруїстський ген”, „реципрокальний альтруїзм”, „епігенетичні правила”.

Соціально-договірні теорії походження моралі (права). „Нігілістичні” теорії походження моралі (Б.Мандевіль, Ф.Ніцше). Проблема походження моралі у філософії марксизму. Зміст і характер історичної еволюції моралі („релігійної етики”), за М.Вебером; значення тези про становлення моралі в протистоянні реальному світові (в неприйнятті світу).

Формування первинних етичних норм в процесі розкладання первісної общини, соціальної диференціації і відособлення індивідів. Віддзеркалення процесу становлення моралі в мові і в стародавній літературі. Порівняльний аналіз параморальних і протоморальних стандартів Гомера і Гесіода.

Формування імперативно-ціннісного змісту моралі. Таліон, золоте правило, заповідь любові: їхня ціннісна і регулятивна своєрідність.

Змістовий модуль 2. Історія етики та моральної культури.

Тема 3.Мораль та моральність в історії культури

Архаїчна моральність. Стародавні кодекси законів та моральних обов’язків. Громадянська мораль та норми права епохи античності. Паулінізм. Етика любові.Середньовічна моральність. Рицар та ченець. Міщанська та буржуазна мораль. Моральні звичаї радянської доби. Моральна культура сучасного суспільства.

Тема 4. Морально-етичні засади найвпливовіших релігійних вчень

Етика конфуціанства. Етичні засади буддизму. Етичне вчення Мойсея та хасидизму. Основні принципи християнської етики. Морально-етичне вчення Мухамеда.

Тема 5. Вузлові точки розвитку світової етичної думки в історико-філософському вимірі.

Особливості розвитку етики в докласичний період античності. Матеріалістична етика Демокріта. Етичне вчення Сократа. Етика Платона. Вчення Арістотеля про вище благо. Епікурійська етика. Етичне вчення Августина. Новоєвропейський етичний раціоналізм та синтементалізм. Вчення І.Канта про категоричний імператив. Етичні концепції Гегеля та Фейєрбаха. Етичний сенс ніцшеанства. Етичні вчення Ф.Достоєвського та Л.Толстого. Етика благоговіння перед життям А. Швейцера. Особливості феноменологічної етики. Основні принципи комунікативної етики. Етика діалогу та постдіалогічна етика.

Тема 6. Розвиток етичної думки в Україні

Становлення та формування етичних ідей в культурі Київської Русі. Моральна філософія в Києво-Могилянській академії. Етика Г.Сковороди. Етичні пошуки Т.Шевченка, І.Франка, Л. Українки. Етичні ідеї В.Вернадського, В. Винниченка, Д.Чижевського, Д.Донцова, В.Липинського. Стан та перспективи розвитку етичної думки в сучасній Україні.

Тема 7. Мораль в житті людини та суспільства.

Особливості функціонування моралі та її парадокси. Мораль у соціальному та особистісному вимірі. Поняття регуляції поведінки. Нормативна регуляція поведінки та її структура. Порівняльно-структурний аналіз моралі, права, звичаю як форм нормативної регуляції поведінки. Різні акценти в розумінні імперативності (рестриктивності) моралі в історії філософії. Мораль та соціальні спільноти, мораль та соціальний прогрес.

Змістовий модуль 3. Структура та зміст моралі.

Тема 8. Поняття та структура моральної свідомості.

Моральна свідомість в структурі моралі. Моральна норма як елементарна форма моральної вимоги. Типи моральних норм. Сутність та функціїї моральних принципів. Моральні мотиви та їх роль в поведінці людини. Моральний “легалізм”, його витоки та прояви. Ціннісні орієнтації як вираження морального самовизначення людини. Поняття цінності. Позитивні і негативні, абсолютні і відносні, об'єктивні і суб'єктивні цінності. Цінність і оцінка. Типологія цінностей, інтерсуб’єктивна природа моральних цінностей, їх співвідношення з естетичними, релігійними, політичними цінностями. Цінність та святиня. Моральний ідеал та моральна референція особистості. Моральний ідеалізм.

Тема 9. Добро і зло як основні етичні категорії.

Добро як вища моральна цінність - результат людського волевиявлення. Добро і благо. Історичні концепції добра. Джерела, критерії, нормативно-ціннісна визначеність добра. Добро як інтуїтивне знання. Добро як інтегральний зміст усієї сукупності моральних вимог.

Зло та антиблаго (лихо). Ідея непорушного зв’язку добра і зла; її різні вираження в історії філософії; зло та хаос; добро і зло як однопорядкові начала світу, що знаходяться в постійному єдиноборстві (маніхейство); зло як “відсутність” добра (Августин); зло та погорда, зло та егоїзм. Ідея опосередкування протилежніості добра і зла чимось іншим – Богом (Л.А.Шестов), "вищою цінністю" (М.А.Бердяев). Субстанціалістське та несубстанціалістське тлумачення зла. Естетизація зла, її причини та наслідки. Зло як вияв прагнення людини до своєцентристського самоствердження.

Тема 10. Поняття морального обов’язку та відповідальності.

Обов’язок як вияв усвідомлення людиною морально належного в практичній площині. Вчення І.Канта про категоричний імператив. Порівняльні характеристики категоричного імперативу і золотого правила. Антитеза належного і сущого; (онтологічного та деонтологічного) її віддзеркалення в моральній свідомості у формі відмінності і протистояння спільного і приватного інтересу, універсальності і партикулярності. Моральний обов’язок з точки зору комунікативної етики. Етичні обов'язки людини стосовно інших людей і стосовно самого себе.

Відповідальність як характеристика ставлення людини до виконання морального обов’язку. Відповідальність “за” і відповідальність “перед” Відповідальність та ідея “респонзивності” буття. Відповідальність як покликання і як обов'язок. М.Вебер про "етику відповідальності" і "етику переконання". Співвідношення етики відповідальності та етики обов’язку.

Тема 11. Проблема справедливості в етиці.

Поняття справедливості, його зв’язок із поняттями обов’язку та відповідальності. Морально-правова суміжність змісту справедливості. Справедливість як вираження принципу взаємності між людьми. Моральні, правові і соціально-економічні аспекти проблеми справедливості. Арістотель про зрівняльну та розподільчу (дистрибутивну) справедливість. Пошана, дотримання договорів, права людини як різні засади справедливості. Справедливість як міра співвідношення прав і обов'язків, діяння і подяки. Справедливість і чесність.

Принципи універсалізованості і рівності у встановленні засад справедливості. Історичні форми справедливості як рівності. Таліон. Справедливість і милосердя (людинолюбність); уявлення про справедливість в заповіді “не судіть, то не судимі будете". Справедливість як соціальна проблема; універсальні і конвенціональні елементи в справедливості. Соціально-політичні концепції справедливості. Теорія справедливості Дж. Ролза. Справедливість і проблема покарання, зокрема, кримінального.

Справедливість як принцип індивідуальної поведінки. Неприпустимість зазіхання на особу та власність. Принцип справедливості у вимогах: “Не кривдь", “не нашкодь", “не порушуй чужих прав". Поняття "подвійної несправедливості". Справедливість і етично-правові обов'язки особистості. Справедливість і любов з точки зору діалогічної етики.

Дата добавления: 2015-05-26