КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Філософія Стародавнього Китаю
ЗО — карма-йога (діяльність, безкорисливе служіння суспільному — бхагті-йога (йога любові до Найвищої Істоти), яка пов'язує — раджа-йога (найвища йога, «царська йога») — шлях володіння своїм тілом, завершальний етап самопізнання, який веде до самопросвітлення й остаточного звільнення від матеріальних кайданів світу. Загалом головним об'єктом, на який спрямовано йогівську практику, є Бог (як найдосконаліший об'єкт) — абсолют. Вважається, що йогічна техніка самообмеження й медитації (зосередження на роздумах про Бога) робить людину рівносильною Богові. Під час якнайбільшого зосередження (самадхі) людина стає носієм божественних якостей. Школа ньяя (букв, «правило», «підґрунтя», «метод») як ортодоксальна філософська система мала дуже багато подібного з давньоіндійською філософією вайшешика. Вона стала відома завдяки розробці проблем пізнання та логіки. Першоджерелом школи ньяя вважають «Ньяя-сутру». У філософських концепціях ньяя стали визначальними оригінальні ідеї про людину, її долю, ставлення до Бога. Засновником школи вважають філософа Готаму (IV ст. до н. є.) Головним предметом його філософських роздумів були логічні методи пізнання світу та доведення їх істинності. У вченні про Бога Готама виходив з того, що основою світу є не порожнеча, а простір, час, ефір, розум та душа. Він запропонував власний аргумент, який доводить існування Бога — усе в світі має причину, отже, світ також має причину — Бога. Усі предмети світу складаються з частин, які, своєю чергою, утворюють щось більше, ніж окремий предмет (ціле). Це ціле і є Бог.
Школа вайшешика (букв, «особлива») — одна з ортодоксальних даршан давньоіндійської філософії, засновником якої вважають філософа Улуку, або інакше — Канаду (VI—V ст. до н. є.). Головним текстом, у якому зафіксовано її положення, є «Вайшешика-сутра». Згідно з філософськими поглядами вайшешика, увесь світ складається із субстанцій, якостей, дій, всезагальності, особливості, присутності та небуття. Субстанція містить дев'ять елементів (земля, вода, вогонь, повітря, ефір, час, простір, душа, розум). Перші субстанції складаються з невидимих першоелементів (атомів). Розум і душа є вічними субстанціями. Індивідуальна душа усвідомлюється розумом окремої людини. Верховна душа — це Бог (творець усього сущого на землі). Власне, Бог створив з атомів увесь світ. Розпад гармонії атомів означає смерть предмета або тіла. Атоми взаємодіють між собою в результаті волевиявлення Бога й у межах дії закону — карми. Натурфілософські ідеї послідовників школи вайшешика орієнтують на те, що все матеріальне складається з неподільних атомів, гармонія яких може бути порушена. Завдяки існуванню гармонії предмет можна бачити й використовувати у практичному житті. Після закінчення космічного циклу існування матеріального буття зв'язки атомів в ньому втрачаються, матеріальний предмет зникає, поки не з'являється нова комбінація (новий предмет), але вже в іншому світі. Вайшешика традиційно трактує мету людського життя як позбавлення душі від матеріальної залежності (сансари), що в повсякденному житті означає закінчення всіх мук і страждань. Досягнення кінцевого стану звільнення свідчить про пізнання істини про світ. Блаженство не є кінцевою метою життя людини, а лише способом звільнення від матеріальної залежності. Шлях до звільнення — це результат власного волевиявлення, яке дарує людям Бог, тому всі люди так чи так отримають звільнення (пізнають істину).
Школа веданти (від санскрит, слова «кінець, завершення Вед») з'явилась як результат інтерпретації основоположних засад Упанішад. її засновниками вважають мудреців Шанкару, Рама-нуджи, а також відомого мудреця Бадараяну, автора «Брахма-сутр». Поряд з Упанішадами, Брахма-сутрою одним з найважливіших текстів вважають «Бхагаватгіту» («Божественну пісню»). Засновники веданти розробили ідею існування єдиної душі (атмана) як єдиного бога Брахми. Усе, що існує у світі, — це Бог, а отже, душа є також: Богом, тому Бог є єдиною реальністю в світі (монізм). Світ — це ілюзія, подоба справжньої реальності. Бог створює світ за допомогою «Майї». Людям, яким невідома істина світу, цей світ видається не таким, яким він є, а таким, яким ми його відчуваємо. Це означає, що людина, яка отримала істину, починає бачити світ адекватно, сприймаючи його реально. Досягти істини про світ (реальність) можна лише шляхом аскетич- ного самообмеження, постійного самоконтролю, які, зрештою, об'єднують індивідуальну духовну основу людини (атман) з брахманом. Згідно з ученням веданти, основним обов'язком людини є вивчення Веданти, щоб, зрештою, стати брахманом. Під час отримання істини про остаточну мудрість світу людська душа втрачає ілюзії, що є результатом чуттєвого пізнання світу, піднімається до Бога й стає вільною, тобто отримує вічне п незмінне щастя. Школу міманси (букв, «проникнення», «дослідження», «дискусія») було засновано мислителем Джайміні приблизно у II ст. до п. є. Головним доробком міманси вважали «Міманса-сутру». І 1,іі школа продовжувала культово-ритуальні традиції Вед. Відпо-нідпо до вимог міманси від правильного виконання жертвопринесень залежить можливість отримання істинного знання, а отже, її шільнення від матеріальної залежності. Міманса абсолютизує словесне знання Вед. Послідовники міманси вважали, що Веди існують вічно, вони не були створені Богом і лише інколи нагадують про себе під час тлумачення їх тексту пророками. Веди є вічні, а сама вічність витікає з об'єктів, що від-д ісркалюють слова Вед. Авторитет Вед є абсолютним, а тому колена людина повинна обов 'язково виконувати закони Вед, що є лишеною умовою звільнення людини від матеріальної залежності.
Отже, згідно з ученням міманси, душа людини є об'єктивною Х чного закону — карми. Кармі підпорядкована не тільки людина, а все живе на землі. Ритуал і добрі вчинки допомагають людині адаптуватися до карми, полегшити її вплив з метою якнайшвидшого звільнення від неї. Отже, філософія Стародавньої Індії головним предметом свого дослідження вбачала людину як єдність мікро- й макро-космосу. Характерною особливістю даршанів був їх етико-спіритуалістичний характер і практична спрямованість, що охоплювала майже всі сфери людської діяльності. Важливими особливостями також були визнання субстанціональної єдності всіх істот, упевненість у можливості отримання різними шляхами істини про оточуючий світ і розуміння того, що вдосконалення світу можливе завдяки самовдосконаленню кожної окремої людини. Схема З І існовні етапи розвитку її голові і напрями китайської філосо:
Перший етап Другий етап \
Найдавніші релігшно-фшософські вчення Стародавнього Китаю VII ст до н є — III ст н є Основні напрями давньокитайської філософи після проникнення в Китай буддизму в III ст і до кінця XIX ст н є
Конфуціанство Конфуцій (551—479рр. до н. є.) Чань-буддизм Даосизм Лао-цзи (VI — Уст. до н. є.)
Дата добавления: 2015-05-26; Просмотров: 424; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |