Чи має право вимагати власник чи користувач земельної ділянки на яку встановлено земельний сервітут відповідної винагороди за його встановлення? 1 страница

Навколо особливо цінних природних об’єктів створюються

Зони санітарної охорони

Санітарно-захисні зони

Охоронні зони

Зони особливого режиму використання

65. Обмеження прав на земельну ділянку може бути здійснено шляхом:

Встановлення огорожі

Договору з сусідами земельної ділянки

Заборони на проведення окремих видів діяльності

Розпорядженням Кабінету Міністрів України щодо звільнення від природоохоронних вимог використання земельної ділянки

66. Охоронні зони створюються:

Уздовж ліній електропередачі

Навколо відкритих джерел водопостачання

Навколо водоочисних споруд

Навколо підземних джерел водопостачання

Навколо об’єктів, які є джерелами виділення шкідливих речовин

67. Земельний сервітут може бути:

Тільки постійним

Тільки строковим

Постійним і строковим

Не більше 10 років

До 50 років

68. Право земельного сервітуту це:

право власника земельної ділянки на необмежене платне користування суміжною земельною ділянкою

право власника земельної ділянки на користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб

право власника земельної ділянки на необмежене безоплатне користування суміжною земельною ділянкою

право власника земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою.

69. Встановлення земельного сервітуту на земельну ділянку:

Не веде до позбавлення права власності на неї

Веде до позбавлення права власності на неї

Веде до позбавлення права розпорядження

Веде до позбавлення права володіння

Веде до позбавлення права користування.

70. Земельний сервітут може бути встановлений на підставі:

Договору

Рішення суду

Рішення органу місцевого самоврядування

Розпорядженням органу виконавчої влади

71.Договір про встановлення земельного сервітуту обов’язково підлягає:

Державній реєстрації

Нотаріальному посвідченню

Землевпорядній експертизі

Екологічній експертизі

Погодженню з сільськими, селищними, міськими радами

72. У разі переходу прав на земельну ділянку, щодо якої встановлений земельний сервітут, до іншої особи, дія земельного сервітуту:

Зберігається

Не зберігається

Зберігається протягом 1 року

Зберігається протягом 1 місяця

Зберігається протягом 10 днів

не має права

має право лише користувач

має право лише власник

в судовому порядку.

74.Особа, в інтересах якої встановлений земельний сервітут може передавати його, іншим фізичним та юридичним особам шляхом:

Продажу

Не може передаватись будьяким способом

Застави

Дарування

Іпотеки

75. Підставою для припинення права власності на земельну ділянку є:

Використання земельної ділянки не за цільовим призначенням

Систематична несплата земельного податку

Звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора

Звернення прокурора

Конфіскація за рішенням органу місцевого самоврядування

76. Земельна ділянка може бути конфіскована:

За рішенням органу виконавчої влади

За рішенням суду у випадках, встановлених законом

За рішенням органу місцевого самоврядування

За рішенням Держземагенства

За рішенням суду у всіх випадках

77 Право власності на земельну ділянку виникає:

після погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами

після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі

після державної реєстрації

після одержання державного акта на земельну ділянку.

78. Підставою набуття права власності на земельну ділянку юридичними особами із земель державної власності є:

Рішення органів місцевого самоврядування

Розпорядження органів виконавчої влади

Рішення Верховної Ради України

Рішення органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів

79. Право власності на земельну ділянку набуту із земель державної або комунальної власності посвідчується:

Свідоцтвом про право на спадщину

Цивільно-правовою угодою

Державним актом

Договором оренди

Сервітутом

Технічною документацією

80. Громадяни набувають право власності на земельні ділянки із земель комунальної власності на підставі:

Розпорядження органів виконавчої влади

Рішення суду

Рішення органів місцевого самоврядування

Заповіту

Позитивного висновку державної землевпорядної експертизи

81. Безоплатна передача земельних ділянок державної та комунальної власності у власність громадян проводиться у разі:

Приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян

Одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій

Одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації

Одержання земельних ділянок, які перебувають у власності юридичних осіб

Приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні юридичних осіб на умовах оренди

82. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається протягом:

Десяти днів

Місяця

Двох тижнів

Року

Термін не встановлений

83. Нормою безоплатної передачі земельних ділянок громадянам – для ведення особистого селянського господарства є:

до 0,6 га

до 1 га

до 2 га

до 3 га.

84. Нормою безоплатної передачі земельних ділянок громадянам – для індивідуального дачного будівництва є:

не більше 0,5 га

не більше 0,12 га

не більше 0,1 га

не більше 1,0 га.

85. Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення садівництва в таких розмірах:

Не більше 0,12 га

Не більше 0,10 га

Не менше 0,10 га

Не менше 0,12 га

До 2,0 га.

86. Право власності на земельну ділянку виникає з моменту:

Нотаріального посвідчення цих прав

Державної реєстрації цих прав

Підписання договору купівлі-продажу

Отримання рішення органу місцевого самоврядування

Встановлення меж земельної ділянки.

87. Підставою дарування земельної ділянки є:

нотаріально посвідчений договір дарування земельної ділянки

державний акт на земельну ділянку

договір купівлі-продажу на земельну ділянку

сертифікат на право володіння земельною ділянкою.

88. Громадяни – члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельні ділянки у розмірі:

Земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території ради за місцем розташування фермерського господарства

Не менше 4,0 га

Земельної ділянки, що передається в межах норм безоплатної приватизації для ведення особистого селянського господарства

Не більше 10,0 га

89. Землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватися у власність:

Сільськогосподарським підприємствам;

Сільськогосподарським науково-дослідним установам та навчальним закладам;

Релігійним організаціям та об’єднанням громадян для ведення підсобного господарства;

Іноземним громадянам, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам.

90. Земельні ділянки особливо цінних земель, що перебувають у державній чи комунальній власності, можуть вилучатися (викупатися) для відповідних потреб за:

Постановою Кабінету Міністрів України або за рішенням відповідної місцевої ради, якщо питання про вилучення (викуп) земельної ділянки погоджується Верховною Радою України;

Рішенням органів місцевого самоврядування;

Розпорядженням органів виконавчої влади;

Указом Президента України.

91. Збитки власникам земельних ділянок і землекористувачам відшкодовують:

Мінекоресурсів України

особи, що їх заподіяли

органи земельних ресурсів

органи місцевого самоврядування.

92. До земель комунальної власності, що не можуть передаватися у приватну власність належать:

Землі лісогосподарського призначення площею до 5 га;

Земельні ділянки, які забезпечують діяльність органів місцевого самоврядування;

Земельні ділянки водного фонду площею до 3 га;

Земельні ділянки, надані для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

93. У разі проникнення коренів і гілок дерев з однієї земельної ділянки на іншу власники та землекористувачі земельних ділянок мають право:

в будь-кому разі відрізати корені дерев і кущів, які проникають із сусідньої земельної ділянки

зруйнувати сусідню земельну ділянку

пошкодити дерева, кущі, які проникають із сусідньої земельної ділянки

відрізати корені дерев і кущів, які проникають і сусідньої земельної ділянки, якщо таке проникнення є перепоною у використанні земельної ділянки за цільовим призначенням.

94. Навколо діючих кладовищ встановлюються:

Санітарно-захисні зони;

Зони особливого режиму використання земель;

Охоронні зони;

Зони санітарної охорони.

95. Громадянин, який зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка знаходиться на території населеного пункту, подає заяву до:

Районної державної адміністрації

Районної ради

Облдержадміністрації;

Відповідної сільської, селищної, міської ради за місцем розташування земельної ділянки.

96. Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у розмірі:

0,12 га;

Земельної частки (паю), визначеної як середньої по району за місцем розташування земельної ділянки;

0,25 га;

Не більше 2 га.

Не більше 2,5 га

97. Районні державні адміністрації передають земельні ділянки у власність та у користування із земель державної власності для:

Всіх потреб;

Сільськогосподарського використання;

Для здійснення несільськогосподарської діяльності на землях сільськогосподарського призначення, сільськогосподарських угіддях (рілля, багаторічні насадження);

Для будівництва об’єктів промисловості.

98. До документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку відноситься:

Договір купівлі-продажу;

Договір оренди;

Договір концесії;

Технічний паспорт на будівлю чи споруду.

99. У разі набуття права власності на житловий будинок будівлю або споруду, що перебуває у власності іншої особи право власності останньої на земельну ділянку де розміщений відповідний об’єкт нерухомого майна:

Припиняється

Не припиняється

Припиняється за рішенням сільської, селищної, міської ради

Припиняється виключно за рішенням суду

100. Право власності на земельну ділянку виникає з моменту:

Видачі державного акту на право власності

Державної реєстрації права власності

Нотаріального посвідчення цивільно-правової угоди відповідно до якої відбувається перехід права власності на земельну ділянку

Прийняття рішення місцевої ради або розпорядження місцевого органу держаної влади про передачу земельної ділянки у власність

101. Право власності на земельну ділянку набуту громадянином у власність із земель приватної власності без зміни її меж і цільового призначення посвідчується:

Виключно державним актом

Договором купівлі-продажу

Свідоцтвом про право на спадщину

Технічним паспортом на земельну ділянку

102. У разі незгоди землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування при вирішенні земельних спорів, питання вирішуються:

Районною державною адміністрацію

Районною радою

Обласною радою

Органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів

Судом

103. Вартість земельної ділянки, відчуженої для суспільних потреб, визначається за договором на підставі:

Домовленості з власником даної земельної ділянки;

Нормативної грошової оцінки;

Експертної грошової оцінки;

Розрахунку втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

Договірної ціни

104. Земельні спори розглядають:

адміністрація підприємств, установ, організацій

органи місцевого самоврядування

суди

органи виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

105. Майнові спори, пов’язані із земельними відносинами вирішує:

суд

сільська рада

органи місцевої виконавчої влади

відділ земельних ресурсів.

106. Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо:

Користування земельними ділянками

Розпорядження земельними ділянками

Меж земельних ділянок

Обмежень у використанні земель

107. Припинення господарського використання на визначений термін та залуження або залісення деградованих і малопродуктивних земель, господарське використання яких є екологічно та економічно неефективним – це: Рекультивація земель; Консервація земель; Вилучення (викуп) для суспільних потреб; Ґрунтовтома.

108. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:

Визнання угоди недійсною

Визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування

Відшкодування вартості земельної ділянки

Обмін земельної ділянки на інше майно

109. Збитки завдані власникам земельних ділянок:

Підлягають відшкодуванню в повному обсязі

Підлягають відшкодуванню частково

Не підлягають відшкодуванню

Підлягають відшкодуванню за рішенням органів місцевого самоврядування

110. Відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють:

Кабінет Міністрів України

Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів

Суб’єкти, що їх заподіяли

Національний банк України

Органи місцевого самоврядування

111. Земельні спори щодо меж земельних ділянок за межами населених пунктів вирішує:

Районна державна адміністрація

Органи місцевого самоврядування

Орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів

Районні ради

Обласні ради

112. Земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності і користуванні громадян вирішуються:

Судами

Органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів

Обласними державними адміністраціями

Органами місцевого самоврядування

Прокуратурою

113. Земельні спори щодо розмежування територій сіл, селищ і міст вирішуються:

Районними державними адміністраціями

Обласними державними адміністраціями

Судами

Районними радами

Обласними радами

114. Земельні спори у межах населених пунктів з приводу додержання громадянами правил добросусідства вирішуються:

Органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів

Судами

Органами виконавчої влади

Органами місцевого самоврядування

115. Річна орендна плата за земельні ділянки державної власності не може перевищувати (у відсотках їх нормативної грошової оцінки)

10%

12%

8%

На конкурентних засадах може складати більше 12 відсотків.

116. Визначити орган, який має право передати земельну ділянку (рілля) за межами села площею 10 га ДП «Обрій» для сільськогосподарського використання:

Сільська рада.

Районна рада.

Районна державна адміністрація.

Обласна державна адміністрація.

117. Земельну ділянку (сіножаті 0,9 га), яка розміщена за межами міста має право передати у постійне користування державному підприємству для будівництва заводу з ремонту сільськогосподарської техніки орган:

Районна державна адміністрація.

Обласна державна адміністрація.

Міська рада.

Районна рада.

Обласна рада.

118. Надання земель державної власності у користування здійснюється за рішеннями органів виконавчої влади на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі:

Зміни цільового призначення земельних ділянок.

Надання ділянок, межі яких не встановленні на місцевості.

Не визначена їх грошова оцінка.

Якщо це землі сільськогосподарського призначення.

119. Рішення відповідного органу про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення повинно включати:

Затвердження проекту землеустрою.

Вилучення земельної ділянки у землекористувачів.

Цільове призначення земельної ділянки.

Відшкодування збитків попередньому землекористувачу.

120. Право власності на земельну ділянку посвідчується:

Договором емфітевзису.

Договором суперфіцій.

Державним актом.

Свідоцтвом про право на спадщину.

121.Право користування земельною ділянкою посвідчується:

Договором суперфіцію.

Державним актом на право постійного користування.

Договором оренди.

Свідоцтвом про право на спадщину.

122. Не підлягають продажу на земельних торгах земельні ділянки державної власності або права них у разі:

Будівництва автозаправочних станцій.

Передачі земельної ділянки для ведення фермерського господарства.

Поновлення договорів оренди землі.

Будівництва об’єктів, що здійснюються за кошти іноземних інвесторів.

123. Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні:

Сіножаті для несільськогосподарських потреб.

Ріллю для несільськогосподарських потреб.

Землі водного фонду.

Землі рекреаційного призначення.

124. Кабінет Міністрів України надає земельні ділянки державної власності для:

Сільськогосподарського використання.

Водогосподарського використання.

Оздоровчого призначення.

Природоохоронного призначення.

Будівництва шкіл, закладів культури та ін.

125. Вилучення земельної ділянки природно-заповідного фонду державної власності в межах села для будівництва дороги загальнодержавного значення здійснює:

Верховна рада України.

Кабінет Міністрів України.

Обласна державна адміністрація.

Сільська рада за погодженням з верховною Радою України.

126. Суб’єктами земельної плати за землю є:

Власники земельних часток (паїв).

Орендарі.

Власники земельних ділянок.

Органи виконавчої влади щодо земель, які розміщені за межами населених пунктів.

127. Ставка земельного податку за 1 га ріллі складає у відсотках від її нормативної грошової оцінки:

1%.

0,5%.

0,3%.

0,1%.

128. Ставка земельного податку за 1 га сіножатей складає у відсотках від її нормативної грошової оцінки:

1,5%

1,0%

0,5%

0,1%.

129. Ставка земельного податку за 1 га пасовищ складає у відсотках від її нормативної грошової оцінки:

1,5%

1,0%

0,5%

0,1%.

130. Ставки податку за земельні ділянки в межах населених пунктів встановлюється у відсотках від їх нормативної грошової оцінки:

1%.

0,5%.

1,5%.

2,0%.

131. Від сплати земельного податку звільняються:

Пенсіонери, які мають у власності земельну частку (пай).

Пенсіонери (за віком), які мають у власності одну земельну ділянку для дачного будівництва в межах граничних норм:

Державні службовці.

Пенсіонери (за віком), які використовують земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства в межах граничних норм.

132. Кошти, що надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва, використовуються для:

Сплати земельного податку.

Будівництва лінійних споруд (шляхів і т ін.).

Освоєння земель для сільськогосподарських потреб.

Поліпшення сільськогосподарських угідь.

Охорону земель відповідно до проектів.

133. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянам, зацікавленим в одержанні безоплатно у власність із земель державної та комунальної власності розробляють:

Верховна Рада України

міські ради

обласні ради

Кабінет Міністрів України

на замовлення громадян організації, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у соки, що обумовлюються угодою сторін.

134. Включення земельних ділянок у межі села, селища, міста, району у місті:

Припиняє права власності і права користування цими ділянками Щодо цих ділянок необхідне відповідне рішення органів місцевого самоврядування з визначенням їх прав Не тягне за собою припинення права власності і права користування цими ділянками, якщо не буде проведено їх вилучення (викуп) відповідно до Земельного кодексу Тягне за собою їх вилучення (викуп) відповідно до Земельного кодексу

135. Для розгляду питань, пов’язаних з погодженням документації із землеустрою, в районах та містах обласного значення, містах Києві та Севастополі функціонують:

Постійно діючі комісії Тимчасово діючі комісії Комісії, створені діючою владою для погодження документа Комісії, створені місцевою громадою

136. Проект відведення земельної ділянки, погоджується з:

Верховною Радою України

міськими радами

комісією з розгляду питань пов’язаних з погодженням документації із землеустрою

Кабінетом Міністрів України.

137. У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування передати земельну ділянку у власність або заяву залишено без розгляду питання розв’язує:

Верховна Рада України

міські ради

обласні ради

Кабінет Міністрів України

в судовому порядку.

138. Підставою відмови у погодженні постійно діючою комісією документації із землеустрою може бути:

Невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів Невідповідність її положень інтересам діючої влади Невідповідність її положень вимогам власника земельної ділянки Відсутність вчасної оплати виконаних робіт

139. Загальнодержавні програми використання та охорони земель затверджуються:

Кабінетом Міністрів України;

Кабінетом Міністрів за погодженням з Верховною Радою України;

Верховною Радою України;

Міністерством аграрної політики і продовольства за погодженням з Кабінетом Міністрів України.

140. Загальнодержавні програми використання та охорони земель розробляються з метою:

Забезпечення потреб населення і галузей економіки у землі та її раціонального використання і охорони

Забезпечення потреб державних органів і галузей економіки у землі та її раціонального використання і охорони

Забезпечення потреб органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб у землі та її раціонального використання і охорони

Розмежування земель державної і комунальної власності та їх раціонального використання і охорони

141.Встановлення і зміна меж міст відноситься до повноважень:

Міських рад

Районних рад

Обласних рад та Верховної Ради Автономної Республіки Крим

Верховної Ради України

142. Природно-сільськогосподарське районування земель – це:

Розподіл території за видами сільськогосподарських угідь з урахуванням агробіологічних вимог сільськогосподарських культур

Розподіл території з урахуванням природних умов та агробіологічних вимог сільськогосподарських культур

Розподіл території за видами сільськогосподарських угідь з урахуванням природних умов та агробіологічних вимог сільськогосподарських культур

Розподіл території з урахуванням природних умов та балу бонітету по району

143. До складу Комісії з розгляду питань пов’язаних з погодженням документації із землеустрою що розробляється з метою вилучення земель лісогосподарського призначення входять представники органів:

Місцевого самоврядування

Містобудування та архітектури

Земельних ресурсів

Природоохоронних органів

Охорони культурної спадщини

Райдержадміністрації

144. Підставою юридичної відповідальності за земельні правопорушення є:

вчинення земельного правопорушення

вчинення злочину

вчинення адміністративного проступку

всі відповіді вірні.

145. До земель України належать:

усі землі в межах її території, у тому числі острови та землі, зайняті водними об'єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії

лише землі в межах її території, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії

лише землі, зайняті водними об'єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії

всі відповіді вірні.

146. Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень:

органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень

органів Держкомзему України

органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів Держкомзему України відповідно до їхніх повноважень

Верховної Ради України.

147. Зміна цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, здійснюється за ініціативою:

власників земельних ділянок у порядку, який встановлює Кабінет Міністрів України

власників земельних ділянок у порядку, який встановлює Президент України

користувачів земельних ділянок у порядку, який встановлює Кабінет Міністрів України

користувачів земельних ділянок у порядку, який встановлює Президент України.

148. Встановлення та зміна цільового призначення особливо цінних земель у межах населеного пункту проводиться:

рішенням сільської, селищної, міської ради за погодженням з обласною радою

рішенням сільської, селищної, міської ради за погодженням з облдержадміністрацією

рішенням сільської, селищної, міської ради за погодженням з Верховною Радою України

рішенням сільської, селищної, міської ради за погодженням з районною радою

149. Землі фермерського господарства можуть складатися із:

Земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди

Земельної ділянки, що належить на праві власності

фермерському господарству як юридичній особі

Земельних ділянок загального користування населеного пункту

Земель запасу

150. До земель сільськогосподарського призначення належать:

лише сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги)

лише несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісового фонду, землі під господарськими будівлями і дворами, землі тимчасової консервації тощо)

сільськогосподарські та несільськогосподарські угіддя

всі відповіді вірні.

151. Землі сільськогосподарського призначення можуть належати на праві власності:

1. Державним сільськогосподарським підприємствам

2. Комунальним сільськогосподарським підприємствам

3. Державним науково-дослідним підприємствам

4. Приватним сільськогосподарським підприємствам

Дата добавления: 2015-05-31