Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Тканини тварин і людини




Вступ

БІОЛОГІЯ ЛЮДИНИ

 

 

Біологія людини – система наукових дисциплін, які різнобічно досліджують вид Людина розумна (Homo sapiens).

Біологія людини охоплює морфологію, фізіологію, ембріологію, генетику, БІР, філогенетику, еволюційне вчення, біогеографію, палеонтологію, екологію, молекулярну біологію, біохімію, біофізику тощо. До біології людини також належать:

- гігієна – наукова дисципліна, яка вивчає створення оптимальних умов для життєдіяльності людини;

- валеологія – наукова дисципліна, яка вивчає умови формування, збереження і зміцнення здоров’я;

- психологія – наукова дисципліна, яка вивчає особливості психіки людини;

- медицина – комплексна практична галузь біології людини, яка різнобічно досліджує захворювання та пропонує способи їх профілактики і лікування.

Здоров’я – стан фізичного, психічного та соціального благополуччя, високої працездатності та соціальної активності людини.

Хвороба – порушення нормальної життєдіяльності організму, в результаті чого понижуються його пристосувальні властивості.

 

Організм людини – цілісна складна система (клітини об’єднуються в тканини, тканини утворюють органи, органи складають системи органів).

Клітина – елементарна біологічна система, основна структурно-функціональна одиниця організму (цитологічні характеристики організму людини і тварин подібні).

Тканина – сукупність клітин (разом з міжклітинною речовиною), які мають спільне походження, однакову будову і виконують однакові функції (гістологічні характеристики організму людини і тварин подібні).

Орган – частина тіла, яка має певну форму й будову та виконує одну чи кілька специфічних функцій. Кожен орган складається з кількох видів тканин.

Системи органів:

- фізіологічна система органів – анатомічне або функціональне об’єднання органів, які в організмі виконують спільну функцію (нервова, ендокринна, опорно-рухова, кровоносна, дихальна, травна, сечостатева, сенсорні системи).

- функціональна система органів – взаємоузгоджене об’єднання різних органів і фізіологічних систем, спрямоване на досягнення корисного для організму пристосувального результату (спільна робота нервової і опорно-рухової систем для забезпечення рухів; спільна робота дихальної і кровоносної систем для забезпечення газообміну тощо).

Анатомічні та фізіологічні характеристики організму людини і ссавців подібні.

 

Способи регуляції функцій організму:

- нервова регуляція – здійснюється за допомогою нервової системи через нервові імпульси електрохімічної природи;

- гуморальна регуляція – здійснюється через хімічні речовини (гормони, БАР, Са2+, СО2 тощо), розчинені в рідинах організму.

Нервові та гуморальні процеси тісно взаємопов’язані і взаємозумовлені. Тому нервова і гуморальна регуляції об’єднуються в одну – нейрогуморальну.

 


 

Тканина – сукупність клітин (разом з міжклітинною речовиною), які мають спільне походження, однакову будову і виконують однакові функції.

Основні типи тваринних тканин: епітеліальна, сполучна, м’язова, нервова.

1. Епітеліальна тканина – в основному покривна; клітини щільно прилягають одна до одної; виконує захисну, бар’єрну, всмоктувальну та секреторну функції.

Види епітеліальної тканини:

- залозистий епітелій – клітини зібрані в групи; утворюють всі залози секреції;

- одношаровий епітелій – клітини розміщені одним шаром:

o плоский – клітини плоскі; вистилає просвіти кровоносних судин, камери серця; утворює стінки капілярів, альвеол;

o кубічний – клітини кубічної форми; вистилає протоки залоз;

o циліндричний – клітини циліндричної форми; вистилає шлунок, кишечник;

o війчастий – клітини мають війки; вистилає дихальні шляхи, маткові труби, утворює покрив війчастих червів;

- багатошаровий епітелій – клітини розміщені кількома шарами; у глибших шарах клітини кубічної форми, у більш поверхневих – сплющуються, відмирають і злущуються:

o роговіючий – утворює епідерміс сухої шкіри;

o нероговіючий – утворює епідерміс вологої шкіри, слизові оболонки ротової порожнини і статевих органів.

2. Сполучна тканина – має добре виражену міжклітинну речовину; клітини не прилягають одна до одної; виконує трофічну, захисну, опорну, пластичну, термоізоляційну, запасаючу та інші функції.

Види сполучної тканини:

- пухка тканина – міжклітинна речовина утворена колагеновими та еластиновими волокнами, які розташовані хаотично; міститься в дермі шкіри, стінках трубчастих органів, утворює прокладки між органами;

- щільна тканина – міжклітинна речовина утворена колагеновими та еластиновими волокнами, які щільно укладені і впорядковано орієнтовані; міститься в дермі шкіри, сухожиллях, зв’язках, стінках артерій;

- жирова тканина – міжклітинна речовина не розвинена, клітини (адипоцити) заповнені краплинами жиру; міститься під шкірою, в сальнику, навколо серця і нирок;

- ретикулярна тканина – міжклітинна речовина (строма) утворена ретикуліновими волокнами:

o мієлоїдна – міститься в червоному кістковому мозку і селезінці; виконує кровотворну функцію;

o лімфоїдна – міститься в селезінці, лімфатичних вузлах, тимусі (вилочковій залозі), стінках травних і дихальних шляхів; виконує функцію формування лімфоцитів;

- кров – міжклітинна речовина (плазма) має складний біохімічний склад; клітини (еритроцити, лейкоцити, тромбоцити) виконують специфічні функції; міститься в серці та кровоносних судинах;

- лімфа – міжклітинна речовина (плазма) за складом подібна до плазми крові; клітини (лімфоцити – різновидність лейкоцитів) виконують імунні функції; міститься в лімфатичних судинах, селезінці, лімфатичних вузлах, тимусі (вилочковій залозі);

- кістковатканина – міжклітинна речовина тверда (70% – неорганічні сполуки, серед яких в основному гідроксиапатит – Са10(РО4)6ОН2 і карбонат кальцію – СаСО3; 30% – органічні сполуки, переважно колаген, еластин, осеїн); клітини: остеобласти (активні, утворюють тверду міжклітинну речовину, сполучаються цитоплазматичними містками), остеоцити (неактивні остеобласти), остеокласти (активні, розчиняють тверду міжклітинну речовину):

o компактна кісткова тканина – утворена чисельними концентричними циліндрами (остеонами); всередині кожного остеона є гаверсовий канал, де проходять судини і нерви; утворює тіла трубчастих кісток;

o губчаста кісткова тканина – утворена чисельними пластинками (трабекулами), які орієнтовані в певному напрямку; між трабекулами міститься червоний кістковий мозок; утворює головки трубчастих кісток; пласкі та короткі кістки;

- хрящоватканина – міжклітинна речовина пружна (хондрин), складається в основному з колагенових та еластинових волокон; клітини: хондробласти (активні, утворюють хондрин), хондроцити (неактивні хондробласти):

o гіаліновий хрящ – хондрин напівпрозорий, містить в основному колагенові волокна; покриває суглобові поверхні кісток, утворює дихальні шляхи, деякі частини вуха;

o жовтий еластичний хрящ – хондрин містить в основному еластинові волокна; міститься у зовнішньому вусі, євстахієвій трубі, надгортаннику і глотці;

o білий волокнистий хрящ – хондрин містить в основному щільно укладені колагенові волокна; утворює кільця міжхребцевих дисків, суглобові сумки;

- дентин – за будовою подібний до кісткової тканини, але міжклітинна речовина містить 75% неорганічних сполук; утворює тіла зубів.

  1. М’язова тканина – утворена видовженими клітинами (волокнами), які здатні до скорочення (завдяки наявності скоротливих білків – актину і міозину).

Види м’язової тканини:

- поперечносмугаста (скелетна) мускулатура – волокна довгі, циліндричні, багатоядерні, поперечно посмуговані, здатні до швидкого скорочення; утворює скелетні м’язи;

- гладенька мускулатура – волокна короткі, веретеноподібні, одноядерні, непосмуговані, скорочуються повільно; міститься в шкірі і в стінках трубчастих органів;

- серцева мускулатура – волокна за будовою подібні до волокон поперечносмугастої мускулатури, але коротші і сполучені між собою за допомогою поверхневих відростків; здатні до швидкого скорочення; міститься в стінці серця (утворює міокард).

  1. Нервова тканина – утворена нервовими клітинами (нейронами), які спеціалізуються на проведенні нервових імпульсів, і клітинами нейроглії (їх у 40 разів більше, ніж нейронів), які забезпечують нейронам в ЦНС механічну і трофічну підтримку.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-06-27; Просмотров: 4238; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.014 сек.