Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Методика вивчення приладів наведення




Прилади наведення (стабілізатори, електричні і ручні приводи) рекомендується вивчати в такій послідовності:

- призначення приладів наведення, загальна будова і принцип їх дії;

- правила користування приладами наведення, заходи безпеки при експлуатації;

- перевірка характеристик і регулювань;

- характерні несправності приладів наведення.

Для підвищення ефективності стрільби бойові машини оснащуються стабілізаторами і електричними приводами, за допомогою яких гармата (знаряддя) при стрільбі утримується (полегшує утримувати) в заданому положенні. Крім того, за допомогою приладів наведення здійснюється наведення гармати (знаряддя) і кулемета в ціль.

При поясненні принципу дії стабілізатора важливо, щоб ті, хто навчаються, зрозуміли властивості триступінчатого гіроскопа, для чого доцільно показати їх на працюючому гіроскопі.

При вивченні стабілізатора потрібно мати вузли стабілізатора, макети, що діють, і стенди, схеми і плакати.

Розбираючи будову і дію окремих вузлів, керівник для наочності повинен показати тим, хто навчається кожен вузол в зібраному вигляді, в розрізі, на схемі пояснити його дії і показати місце кріплення в бойовій машині.

Шляхом опитування тих, хто навчається, керівник перевіряє ступінь засвоєння пристрою і принципу дії приладу наведення, після чого переходить до практичної роботи з ним.

Перед відпрацьовуванням цього питання керівник повинен вивчити з тими, хто навчається, заходи безпеки при роботі з приладами наведення.

Порядок включення, роботи і виключення слід пояснювати і показувати на стендах, що діють.

Перевіривши знання заходів безпеки, порядку включення і виключення стабілізатора (електричного приводу), керівник переходить до навчання роботи із стабілізатором (електричним приводом) на учбовій башті (учбово-бойовій машині).

8. МЕТОДИКА ВИВЧЕННЯ БОЄПРИПАСІВ

Ті, хто навчається, повинні знати види боєприпасів, кількість боєкомплекту для закріпленої за ними зброї, будову ПТУР, гранат, артилерійських пострілів і патронів, їх розміщення в бойових машинах, правила завантаження в бойову машину, правила поводження з ними під час стрільби, заходи безпеки, правила їх зберігання.

Навчання проводиться на розрізних і навчальних боєприпасах в наступному порядку:

- види боєприпасів для стрілецької зброї і бойових машин;

- загальна будова гвинтівочного патрона і його бойова характеристика;

- загальна будова пострілу (гранати);

- будова снарядів (гранат) и їхні бойові характеристики;

- будова і дія підривників;

- будова ПТУР;

- маркування, фарбування і індексація боєприпасів.

Пояснення видів боєприпасів керівник починає з визначення кожного виду, після чого переходить до розповіді про їх призначення і бойові характеристики. Розповідь керівник супроводжує показом на навчальних зразках, плакатах і малюнках.

При вивченні гвинтівочного патрона керівник дає визначення його призначення і характеристику принципу дії кулі у цілі. Після цього він переходить до вивчення будови патрона, використовуючи для цього учбові патрони, плакати і схеми.

Переходячи до вивчення пострілів (гранат), керівник розповідає і показує елементи пострілу (гранати), дає визначення пострілів (БТ, ОФЗ, ОТ) і гранат. Після цього він переходить до вивчення снарядів (гранат) в такій послідовності: призначення снаряда (гранати), будова снаряда (гранати), дія снаряда (гранати) при зіткненні з перешкодою. При вивченні протитанкової осколкової гранати розглядається суть кумулятивної і осколкової дії. Принцип дії у цілі протитанкової і осколкової гранат керівник пояснює по схемах, плакатах і малюнках на дошці, а їхню будову — на розрізних зразках.

Приступаючи до вивчення підривників, керівник пояснює їх призначення і класифікацію за принципом дії, розташуванням і ступенем оберігання. В ході пояснення показує, що основою будови підривника є так званий вогняний ланцюг, який забезпечує перетворення простих імпульсів (займання, п'єзоефект) на початковий імпульс детонації. Після чого переходить до вивчення будови і дії механізмів підривника, використовуючи для показу макети, учбові розбірні підривники і плакати.

При проведенні занять з вивчення матеріальної частини ручних гранат особлива увага приділяється засвоєнню правил обережності при поводженні з ними. На заняттях необхідно мати учбові і розрізні гранати, учбові запали, плакати, стенди (дивись рисунок).

Спочатку керівник називає і показує на плакаті (схемі), а потім на учбовій-розрізній гранаті - основні частини гранати, після чого наказує тим, хто навчається показати їх.

При вивченні корпусу ручної осколкової гранати він пояснює, що під час вибуху розривного заряду корпус розривається на велику кількість осколків, які вражають живу силу противника в радіусі до 25 м (гранатою Ф-1— в радіусі до 200 м). Кидати наступальні гранати необхідно на дальність, яка дорівнює розльоту забійних осколків, плюс відстань, яку пройде той, хто атакує, від моменту кидка до моменту вибуху. За час польоту гранати (3—4 с.) той, хто атакує, рухаючись бігом або прискореним кроком (із швидкістю 2-4 м/с), може пройти відстань 10—15 м. Таким чином, гранату з положення з ходу необхідно кидати на відстані 35— 40 м. Цим керівник обґрунтував необхідну дальність кидка наступальною гранатою. Ручна осколкова граната Ф-1 кидається з окопу або укриття. Закріпивши матеріал опитуванням, керівник переходить до відпрацювання наступного навчального питання.

Вивчаючи будову і дію запала УЗРГМ, керівник показує на учбовому запалі і плакаті частини запала і пояснює його будову. При цьому він звертає увагу на те, що пороховий уповільнювач, спалахуючи від променя вогню капсуля-запальника, горить протягом 3,2—4,2 с, після чого вибухає капсуль-детонатор і розривний заряд; за цей час граната пролетить певну відстань — дистанцію, тому граната називається дистанційною.

При вивченні роботи частин запала УЗРГМ керівник звертає увагу тих, хто навчається, на те, в якому стані знаходиться запал в бойовому положенні: бойова пружина стисла, ударник утримується у зведеному положенні за допомогою спускового важеля і запобіжної чеки. Тому запобіжну чеку дозволяється висмикувати тільки перед киданням гранати, при цьому слід міцно притискувати пальцями спусковий важіль до корпусу гранати (показати на учбово-розрізній гранаті утримання спускового важеля). Під час кидка гранати спусковий важіль під дією бойової пружини повертається і звільняє ударник, який енергійно просувається вперед і наколює капсуль-запальник. Керівник на макеті запала повільно відпускає спусковий важіль, показує його повернення і просування ударника у бік капсуля-запальника. Крім того, роботу частин запала керівник показує на плакаті.

Вивчаючи будову ручної протитанкової кумулятивної гранати РКГ-3, керівник (якщо заняття проходить окремо від заняття з вивчення ручних осколкових гранат) спочатку перевіряє знання тими, хто навчається пристрою осколкових гранат, після чого пояснює призначення і бойові властивості ручної протитанкової гранати і приступає до вивчення будови гранати, відзначаючи, що є загального в будові осколкових і протитанкових гранат (корпус, розривний заряд, запал), а потім зупиняється на відмінностях (будова рукоятки) і особливостях будови протитанкових гранат.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2017-01-14; Просмотров: 335; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.012 сек.