Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Ефективності працеохоронних заходів. Методика розрахунку соціальної та соціально-економічної




Методика розрахунку соціальної та соціально-економічної

Показники стану виробничого травматизму та професійних захворювань

№ пор. Показник 20__ р. 20__ р. 20__ р.
  Середньорічна кількість працюючих чол.      
  Кількість нещасних випадків всього, у тому числі: - з тимчасовою втратою працездатності; - зі стійкою втратою працездатності; - зі смертельним наслідком      
  Втрати працездатності від травм, дн.      
  Кількість захворювань      
  Втрати працездатності через захворювання, дн.      
  Коефіцієнт частоти (на 1 000 працюючих): - нещасних випадків - захворювань      
  Коефіцієнт тяжкості: - нещасних випадків - захворювань      
  Коефіцієнт втрати робочого часу      

 

Для оцінки рівня травматизму розраховують показники його частоти й тяжкості:

(22)

(23)

де – показник частоти травматизму;

– кількість випадків травматизму за звітний період;

– середньооблікова кількість працівників;

– показник тяжкості травматизму;

Д – кількість днів непрацездатності.

Показник непрацездатності – це кількість людино-днів непрацездатності, що припадає на 1000 працівників:

(24)

Показники інтенсивності випадків захворювань непрацездатності які припадають на 100 працюючих, і тривалості захворювання розраховують за формулами

(25)

 
 


(26)

 
 


(27)

де Р – загальна кількість працюючих;

Д – кількість днів непрацездатності через захворюваність;

С – кількість випадків захворювань.

Оцінка соціального ефекту від запроваджених або планованих заходів щодо поліпшення умов і охорони праці передбачає використання таких показників.

1. Скорочення кількості робочих місць ΔК, що не відповідають вимогам нормативних актів щодо безпеки виробництва, розраховується за формулою

 

(28)

де К12 – кількість робочих місць, що не відповідають вимогам санітарних норм до і після проведення заходів;

К3 – загальна кількість робочих місць.

2. Зменшення кількості зайнятих осіб (ΔЧ), які працюють в умовах, що не відповідають вимогам санітарних норм, визначається за формулою

 

(29)

де Ч1, Ч2 – кількість зайнятих осіб, які працюють в умовах, що не відповідають санітарним нормам до і після впровадження заходу;

Ч3 – загальна річна середньооблікова кількість працівників.

3. Збільшення кількості машин, механізмів (ΔМ) та виробничих приміщень (ΔБ), приведених до вимог норм охорони праці, обчислюється за формулами

(30)

 

 
 


(31)

де М1, М2 – кількість машин і механізмів, що не відповідають нормативним вимогам до і після впровадження заходу, од.;

М3 загальна кількість машин і механізмів, од.;

Б1, Б2 – кількість виробничих приміщень, які не відповідають нормативним вимогам до і після впровадження заходу, од.;

Б3 – загальна кількість виробничих приміщень, од.

4. Зменшення коефіцієнта частоти травматизму ΔКЧ встановлюється за формулою

, (32)

 

де N1, N2 кількість випадків травматизму відповідно до і після впровадження заходу;

Ч3 – загальна річна середньооблікова чисельність працівників, осіб.

5. Зниження коефіцієнта тяжкості травматизму ΔКТ розраховується за формулою

(33)

 

де Д1, Д2 - кількість днів непрацездатності через травматизм відповідно до і після впровадження заходу.

6. Зменшення коефіцієнта частоти професійної захворюваності через незадовільні умови праці визначається за формулою:

(34)

 

де З12 - кількість випадків професійних захворювань відповідно до і після впровадження заходу.

7. Скорочення коефіцієнта тяжкості захворювання обчислюється за формулою:

(35)

 

де ДЗ1, ДЗ2 - кількість днів тимчасової непрацездатності через хвороби відповідно до і після вживання заходу;

КЗ1, КЗ2 - кількість випадків захворювання відповідно до і після вжиття заходу.

8. Зменшення кількості випадків виходу на інвалідність ΔКі внаслідок травматизму чи професійної захворюваності встановлюється за формулою:

 
 


(36)

 

де Кі1, Кі2 - кількість працівників, які стали інвалідами до і після проведення заходу, осіб.

9. Скорочення плинності кадрів через незадовільні умови праці розраховується за формулою

(37)

 

де КП1, КП2 - кількість працівників, які звільнилися за власним бажанням через незадовільні умови праці відповідно до і після вживання заходу, осіб.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2017-01-14; Просмотров: 327; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.011 сек.