Приготування досліджуваного розчину №1

Побудова градуйованого графіку

Чисту сахарозу (або цукор-рафінад) попередньо висушують в ексикаторі протягом 3 діб, потім беруть наважку масою 1,0 г з похибкою не більше ± 0,001 г. переносять у мірну колбу місткістю 250 см³, розчиняють і доводять об'єм дистильованою водою до мітки.

Розчин містить 4 мг сахарози в 1 см³.

У п'ять мірних колб місткістю по 100см³ кожна відміряють мірним циліндром обережно по 25 см³ сірчанокислого розчину біхромату калію і градуйованою піпеткою по 2,0; 4,0; 6,0; 8,0; 10,0 см³ розчину сахарози, що відповідає 8,0; 16,0; 24,0; 32,0; 40,0 мг сахарози.

Колби поміщають в киплячу баню нa 10 хв, потім охолоджують, доводять об'єм дистильованою водою до мітки, ретельно перемішують та одразу ж вимірюють величину оптичної щільності розчинів при червоному світлофільтрі (ФЕК-56, світлофільтр №В, кювету 30 мм; ФЕК-М. Світлофільтр №4, кювету 36 мм, перший спосіб вимірювання, відлік оптичної густини по лівому барабану).

За отриманими даними будують градуйований графік, відкладаючи по осі абсцис введену кількість сахарози в міліграмах, а по осі ординат - відповідні їм значення оптичної щільності.

Наважку подрібненого досліджуваного виробу зважують з похибкою не більше ± 0,01 г з такого розрахунку, щоб у 100 см³ розчину було близько 4 г ксиліту, сорбіту і цукрів.

Масу наважки (m) в грамах обчислюють за формулою:

де V – місткість міркою колби, взятої для розчинення наважки, см³;

р – передбачувана сумарна масова воля ксиліту, сорбіту та загального цукру в досліджуваному виробі,%.

Наважку виробу m переносять в склянку і розчиняють в дистильованій воді, нагрітій до 60-70 ºС.

Якщо наважка розчиняється без залишку, то отриманий розчин переносять у мірну колбу, охолоджують, доводять об'єм розчину до мітки дистильованою водою і перемішують.

Якщо виріб у своєму складі має речовини, не розчинні у воді (білки, жири, пектин, крохмаль до т. п.), то наважку зі склянки переносять у мірну колбу, змиваючи нерозчинні частинки в колбу дистильованою водою приблизно до половини обсягу колби, колбу поміщають на водяну баню, нагріту до 60 ºС, на 15 хв. періодично збовтуючи.

Розчин охолоджують, нецукри, що заважають, осаджують і додають до нього 20 см³ розчину сірчанокислого цинку і такий же обсяг 1н розчину гідроксиду натрію (або 1 н розчину гідроксиду калію), який встановлюють окремим дослідом під час титрування відповідного об'єму розчину сірчанокислого цинку з фенолфталеїном гідроокису натрію. Введення спиртового розчину фенолфталеїну в розчин наважки не допускається. Вміст колби збовтують, доводять дистильованою водою до мітки, перемішують і фільтрують в суху колбу або колбу, яку попередньо два рази ополіскують невеликою порцією фільтрату. Фільтрат повинен бути прозорим.

Отриманий розчин використовують для визначення суми ксиліту, сорбіту та загального цукру, а також для визначення сорбіту та загального цукру.

Дата добавления: 2017-01-14