Форма запису результатів досліджень. Приготування досліджуваного розчину № 2

Приготування досліджуваного розчину № 2

У мірну колбу місткістю 250 см³ піпеткою вносять 25 см³ досліджуваного розчину №1 та доводять об'єм розчину в колбі до мітки дистильованою водою.

Робота 7.3.2. Визначення ксиліту, сорбіту та загального цукру

У мірну колбу місткістю 100 см³ мірним циліндром вносять 25 см³ сірчанокислого розчину біхромату калію і піпеткою 5 см³ досліджуваного розчину 2. Колбу поміщають в киплячу водяну баню на 10 хв, потім вміст колби охолоджують, доводять об'єм до мітки дистильованою водою, ретельно перемішують і вимірюють значення оптичної щільності на фотоколориметрі.

За отриманого значення оптичної щільності, користуючись градуювання графіком, визначають суму ксиліту, сорбіту та загального цукру а, умовно виражену в міліграмах сахарози у взятому для визначення обсязі досліджуваного розчину 2.

Масову частку ксиліту, сорбіту та загального цукру (М) у %, умовно виражену у сахарозі, визначають за формулою:

де а – сума ксиліту, сорбіту та загального цукру, визначена за градуювальним графіком, мг;

V – місткість мірної колби, взятої для приготування досліджуваного розчину № 1 см³;

V₁ – об'єм досліджуваного розчину, взятого для приготування досліджуваного розчину № 2, см³;

V₂ – місткість мірної колби, що використовується для приготування досліджуваного розчину № 2, см³;

V₃ – об'єм досліджуваного розчину № 2, взятий для випробування, см³;

m – маса наважки виробу, г;

1000 – коефіцієнт перерахунку грамів у міліграми.

Результати паралельних визначень обчислюють до другого десяткового знаку і округляють до першого десяткового знака.

За остаточний результат аналізу приймають середньоарифметичне значення результатів двох паралельних визначень, допустимі розбіжності між якими не повинні перевищувати 0,7 % в одній лабораторії.

Таблиця 7.2

Назва показника	Умовне позначення показника	Числове значення
Сума ксиліту, сорбіту та загального цукру, мг	а
Об'єм, см^3	V
V1
V3
Маса, г	m

Робота 7.3.3. Визначення сорбіту

У мірну колбу місткістю 100 см³ піпеткою вносять 50 см³ досліджуваного розчину №1. Об'єм розчину доводять до мітки дистильованою водою, перемішують і поляриметрують на цукрометрі у скляній трубці 200 мм при температурі 20 ºС.

Відлік проводять три рази. Для розрахунку беруть середнє арифметичне значення X.

В іншу мірну колбу місткістю 100 см³ піпеткою вносять 50 см³ досліджуваного розчину №1, додають 4 г молібденовокислого амонію (порошок) і мірним циліндром 25 см³ 1 н розчину 1 н розчину сірчаної кислоти. Після повного розчинення молібденовокислого амонію об'єм доводять до мітки дистильованою водою, перемішують і відразу поляриметрують.

Відлік проводять три рази. Для розрахунку беруть середньоарифметичне значення X₁. Масову частку сорбіту Х₁ у відсотках обчислюють за формулою:

де х₁ – показання цукрометра для молібленовокислого розчину;

х – показання цукрометра для водного розчину;

V – місткість мірної колби, взятої для приготування досліджуваного розчину № 1, см³;

V₁ – об'єм досліджуваного розчину № 1, взятий для випробування, см³;

m – маса наважки виробу, г;

0,167 – коефіцієнт для шкали цукрометра.

Масову частку сорбіту (M₁) відсотках в перерахунку на суху речовину обчислюють за формулою:

,

де W – масова частка вологи в досліджуваному виробі, %.

Результати паралельних визначень обчислюють до другого десяткового знаку і округляють до першого десяткового знака.

За остаточний результат аналізу приймають середньоарифметичне значення результатів двох паралельних визначень, допустимі розбіжності між якими не повинні перевищувати 0,5% – в одній лабораторії і 0,7% – в різних лабораторіях.

Таблиця 7.3

Дата добавления: 2017-01-14