Робота 8.1. Визначення органолептичних показників

Товарознавча оцінка якості меду

Форма запису результатів досліджень

Назва показника	Умовне позначення показника	Числове значення
Концентрація аспартама, мг/100 см^3	с
ср

Аналіз одержаних результатів. Висновки та рекомендації

Отримані експериментальні дані порівнюють з нормативними значеннями та роблять висновок щодо відповідності досліджуваних зразків картоплі вимогам нормативної документації

Запитання для самоперевірки

1. Визначте порядок відбору проб для проведення досліджень цукру.

2. Які органолептичні показники визначають якість цукру?

3. Визначте порядок проведення досліджень на вміст ксиліту та сорбіту.

4. Як будується градуйований графік?

5. Особливості приготування розчину №1 та №2.

6. Як проводять дослідження на визначення аспартаму спектрофотометричним методом?

Рекомендована література

1. ГОСТ 25268-82. Изделия кондитерские. Методы определения ксилита и сорбита

2. ГОСТ 12576-89. Сахар. Методы определения внешнего вида, запаха, вкуса и чистоты раствора

3. ГОСТ 12569-99. Сахар. Правила приемки и методы отбора проб.

4. ГОСТ 30059-93. Напитки безалкогольне. Методы определения аспартама, сахарина, кофеина и бензоата натрия.

Лабораторна робота № 8

Мета: визначити органолептичні показники різних видів меду; масової частки вологи меду; діастазного числа меду; кислотності меду.

Завдання:

· закріпити теоретичні знання з теми;

· встановити відповідність визначених показників якості різних видів меду вимогам нормативної документації;

· зробити висновок щодо проведеної роботи та отриманих експериментальних даних.

Установки, прилади, лабораторний посуд, реактиви: рефрактометр, рН-метр, фарфорові чашки, хімічні склянки, конічні колби, мірні колби, бюретка, шпатель, 0,1н розчин NaOH, розчин Люголя, 1%-й розчин крохмалю.

меду (ДСТУ 4497:2005)

Колір, кристалізацію меду та наявність ознак бродіння визначають візуально за денного освітлення в стакані прозорого скла, об'ємом не менше ніж 100 см³ у кожній відібраній пакувальній одиниці.

Ознаками бродіння вважають активне піноутворення на поверхні або в масі меду, газовиділення, наявність специфічного запаху та присмаку.

Смак меду визначають, смакуючи кілька грамів меду. Мед повільно притискають язиком до піднебіння. Послідовно проводять дві дегустації меду.

Аромат меду. Наважку меду (30—40) г вміщують у скляну бюксу або стакан, щільно закривають кришкою і нагрівають на водяній бані за температури до 45 °С 10 хв. Кришку відкривають, наближають склянку до ніздрів, повільно вдихаючи над нею повітря 2—3 рази.

Повторне визначання проводять на іншій пробі меду.

Консистенція меду. Щоб визначити консистенцію, шпатель занурюють у мед за температури 20 °С, піднімають його та оцінюють характер стікання меду:

· рідка консистенція — на шпателі лишається невелика кількість меду, який швидко стікає дрібними краплями;

· в'язка консистенція — на шпателі лишається значна кількість меду, який стікає великими, видовженими краплями;•

· дуже в’язка — на шпателі залишається значна кількість меду, який під час стікання утворює довгі смужки;

· щільна — шпатель занурюють у мед під тиском.

Таблиця 8.1

Дата добавления: 2017-01-14