Нормативні документи, що регулюють договірні відносини

Поняття договір.

Тема. Загальна характеристика договорів

План

1. Поняття договір.

2. Нормативні документи, що регулюють договірні відносини.

3. Класифікація та способи підписання договорів.

Література:

1. Любіцева О.О. Ринок туристичних послуг (геопросторові аспекти)/ 3-є вид., перероб. та доп. - Навч.пос. – К.: Альтерпрес, 2006. – 436с.: іл.., картосхеми.

2. Організація туризму: підручник / І.М. Писаревський, С.О. Погасій, М.М. Поколодна та ін.; за ред. І.М. Писаревського. – Х.:ХНАМГ, 2008. – 541 с.

3. Сокол Т.Г. Основи туристичної діяльності: Підручник / За заг. ред. В.Ф. Орлова. – К.: Грамота, 2006. – 264 с.: - Бібліогр. 260 с.

Діяльність туристських підприємств пов’язана з укладанням великої кількості договорів з різними суб’єктами господарювання (рис. 1). Оскільки туристські підприємства не мають принципових відмінностей від інших суб’єктів господарювання стосовно договірної роботи, то до договорів, що укладаються туристськими підприємствами, застосовуються всі правові норми діючого законодавства у сфері договірних відносин.

Договір – погодження двох і більше осіб, яке спрямоване на виникнення, зміну або припинення громадських прав і обов’язків.

Договір – юридичний факт. Відмінність договору від інших юридичних фактів полягає в тому, що:

1) договір – результат узгоджених дій осіб, які беруть участь в його укладанні;

2) встановлює відповідно до вимог законодавства зміст громадянського правовідношення, що виникло на його основі;

3) визначає відповідальність сторін на випадок невиконання або неналежного виконання обов’язків.

У країнах ринкової економіки договір приймає форму контракту.

Контракт – договір або погодження, яке встановлює права й обов’язки сторін, що обмежені термінами.

Правовими джерелами національного права, які регламентують договірні відносини, є:

– Господарський кодекс;

– Громадський кодекс;

– Закон про захист прав споживачів;

– Трудовий кодекс;

– інші нормативні документи загального й галузевого характеру.

У сфері туризму договірні відносини регулюють норми міжнародного права, які закріплені в наступних документах:

– Міжнародна конвенція з контракту на подорожі – (прийнята 22.10.1970 р. Генеральною асамблеєю Всесвітньої федерації асоціацій туристських агенцій);

– Положення по туристським контрактам та обмінам, (прийняте на Віденській зустрічі держав-учасників Ради Безпеки Ради Європи у 1992 р.).;

– Узгодження з уніфікації основних правил міжнародних повітряних

перевезень (Варшавська конвенція прийнята 12.10.1929 р. зі змінами та доповненням 1955 та 1975 рр.).;

– Женевська конвенція з міжнародного автомобільного перевезення пасажирів та багажу (прийнята в Брюсселі у 1967 р.).;

– Кодекс відносин між готелями та турагенціями (прийнятий Всесвітньою федерацією асоціацій турагенцій та Міжнародною готельною асоціацією у 1987 р.).;

– Афінська конвенція про перевезення морем пасажирів та їх багажу; – Узгодження та стандартний контракт між готелем та перевізником (прийняті Міжнародною готельною асоціацією та Міжнародним союзом учасників дорожнього транспорту у 1994 р.);

– Міжнародні готельні правила (затверджені Міжнародною готельною асоціацією у 1981р.);

– Директива Ради Європи у галузі організації туристської діяльності;

– Міжурядове узгодження “Про співробітництво в галузі туризму ” (прийняте урядами держав-учасників СНД 23.12.1993 р.);

– Рекомендаційний законодавчий акт “Про основні принципи співробітництва держав-учасників СНД у галузі туризму ” (прийнятий Міжпарламентською асамблеєю держав-учасників СНД 29.10.1994 р.);

– та інші документи.

Суб’єкти договору – суб’єкти господарювання даної країни або інших країн:

– юридичні й фізичні особи, які зареєстровані як суб’єкт господарювання даної країни або іноземні суб’єкти господарювання;

– фізичні особи-споживачі.

Дата добавления: 2017-01-13