Формування інноваційної стратегії підприємства

вона підвищує не тільки власний технологічний рівень підлриєм- ця-ініціатора, але також сприяє розвитку економічного і науково- технічного потенціалу країни, підвищуючи тим самим і рівень супут­ніх технологій, то розроблену на ц основі технологію можна розглядати як вищий, «піковий» тип технології.

Додаткові витрати наступальної стратегії, направлені на розробку технологій вищого типу, зрештою реалізовуються в під­вищенні середнього рівня технологічного розвитку країни. Вища технологія грає роль «тягової» технології.

Необхідно виділяти інновацію по відношенню до продукту і до виробничого процесу. Проходячи через серію успішної ЗМІ­НИ поколінь, продукт розвивається до більш високого рівня. Перше покоління, базова інновація, відноситься, як правило, до продукту і означає, по суті справи, вибір напряму розвитку і розробки.

Розвиваючись у встановленому напрямі, наступне покоління формує продукт відповідно до запитів споживача, але технічна зміна в природному «порядку речей» буде торкатися швидше ви­робничого процесу, ніж самого продукту.

Коли мова йде про інновацію у сфері споживчих виробів, до­слідження і розробки орієнтуються на прибуток і тим самим, по суті справи, набувають захисного характеру. У цей же час вони спрямовані на охорону благополуччя і процвітання підприємства, але лише до раціональних меж ризику. За інноваціями в галузі споживчих виробів потрібно встановити більш точні критерії, де бажаної мети треба домагатися і ціною економічної недоцільності і нераціональності.

У сфері споживчих продуктів, якщо виріб, а потім і виробни­ча технологія, сформувавшись, в якійсь мірі «застигають» у своєму розвитку, частотність появи інновацій і в умовах пріоритету пода­льшого удосконалення технологічного процесу скорочується; швидко збільшується фізичний обсяг виробництва, а собівартість продукції також скорочується.

Винахід та інновація за своїм характером індивідуальні. _;і неповторні. Індивідуальний характер інновацій зумовлений багато у чому ірраціональною, але в деяких випадках виріша­льною роллю творчої людини, її таланту. Продукт творчої людини — інновація, за своїм характером, індивідуальний, не­легко піддається прогнозуванню його кінцевого розвитку і ре­зультату. Як явище індивідуальну інновацію можна фпдеати апостеріорно, і такий опис її механізму може служити вказів­кою для інших підприємців лише тоді, коли воно, містить у собі характеристики, які можна узагальнити відповідно до призначення інновації.

Жодна інновація не схожа на іншу настільки, щоб, виклю­чаючи частотність їх появи, можна було виміряти їх потенційну і реальну цінність статистично. Безсумнівно, труднощі вимірю­вання ускладнюють аналіз довгострокових тенденцій інно­ваційного процесу, але вони не повинні надавати якогось без­умовного впливу на формування інноваційної стратегії., Слід зауважити, що тут має вирішальне значення людський чинник, особливо з точки зору виконання таких ключових за важливіс­тю функцій, як:

а) створення нової якості;

б) ініціативна діяльність з використання винаходу;

в) управління організацією (інноваційними стадіями);

г) стратегічне управління (подальший науково-технічний роз­виток).

Інноваційну цінність початкового джерела ідей можна охара­ктеризувати за допомогою матричної форми, представленої на

РИС. 10.1. ■..

Малоймовірно, щоб дослідницька база постачала пропозиції для програми, що орієнтується суто на досягнення економічної вигоди, вона, швидше, ініціює розробку видатного технічного досягнення, наприклад, оригінального продукту, прагне до досяг­нення самого високого технологічного рівня.

Дата добавления: 2017-02-01