Методика використання інноваційних технологій у процесі вивчення лексичних інновацій в загальноосвітній школі

Рекомендации к подготовке глоссария.

Составление глоссария –вид самостоятельной работы студента, выражающейся в подборе и систематизации терминов, непонятных слов и выражений, встречающихся при изучении темы. Развивает у студентов способность выделять главные понятия темы и формулировать их. Оформляется письменно, включает название и значение терминов, слов и понятий в алфавитном порядке.

Затраты времени зависят от сложности материала по теме, индивидуальных особенностей студента и определяются преподавателем. Ориентировочное время на подготовку глоссария не менее чем из 20 слов – 1ч, максимальное количество баллов – 1.

Задания по составлению глоссария вносятся в карту самостоятельной работы в динамике учебного процесса по мере необходимости или планируется заранее, в начале семестра.

Роль преподавателя:

· определить тему, рекомендовать источник информации;

· проверить использование и степень эффективности в
рамках практического занятия.

Роль студента:

· прочитать материал источника, выбрать главные термины, непонятные слова;

· подобрать к ним и записать основные определения или
расшифровку понятий;

• критически осмыслить подобранные определения и попытаться их модифицировать (упростить в плане устранения
избыточности и повторений);

· оформить работу и представить в установленный срок.
Критерии оценки:

· соответствие терминов теме;

· многоаспектность интерпретации терминов и конкретизация их трактовки в соответствии со спецификой изучения
дисциплины;

· соответствие оформления требованиям;

· работа сдана в срок.

Розкриваючи сутність проблеми нашого дослідження, перш за все звертаємо увагу на те, з якою метою вивчаються лексичні інновації взагалі, яка їх роль в інформаційному і особистісному спілкуванні. Пов’язано це з тим, що виникнення лексичних новотворів не підпорядковується жодним правилам і нормам. Поява того чи іншого нововведення відбувається стихійно і жодним чином не контролюється. Люди починають вживати відповідну лексему у власному мовленні, але самі не розуміють правильну її семантику. Саме в цьому і полягає головна проблема функціонування лексичних інновацій у сфері спілкування.

Головним завданням реформування освіти поставленим у державній національній програмі є запровадження в навчально-виховній роботі нових педагогічних інноваційних технологій (надалі ІТ). Також, з огляду на те, що державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів передбачають сформовані вміння школярів визначати лексичне значення слова, групи слів за значенням, походженням, уживанням у мові; стилістичну роль діалектизмів, професійних слів, термінів, архаїзмів і неологізмів у художніх та науково-публіцистичних текстах, то використання інформаційних технологій є як ніколи актуальним і виправданим.

Успішність впровадження інформаційних технологій у процесі вивчення лексичних інновацій залежить не лише від учителя, але й від технічного забезпечення: комп’ютера, ноутбука та іншої оргтехніки.

Відомо, що нині основним джерелом інформації є всесвітня мережа Інтернет та електронні носії (комп’ютерні програми). Сучасні діти повинні отримувати повний обсяг знань з усіх предметів. Для цього треба використовувати як традиційні форми і методи проведення уроків, так і програмні засоби навчання для використання в кабінеті інформатики, на інтерактивних дошках, за допомогою проекторів. А з огляду на те, що всі новини в наш час відбиваються в інтернет-джерелах, робота з ними є невід’ємною складовою процесу вивчення лексичних інновацій.

Починаючи вивчення лексичних нововведень з найпростішого: розкриття самого поняття, його інтерпретація різними мовознавцями-дослідниками, причини появи лексичних новотворів та сфери їх функціонування, доцільним буде використання електронних підручників і посібників з даної теми. Але проблема полягає в тому, що на сьогодні таких електронних підручників і посібників, які б розкривали питання появи і функціонування сучасних лексичних інновацій ще не розроблено.

Впровадження ІТ в навчальний процес розпочинається ще на етапі підготовки учителя до уроку і проявляється, насамперед, у роботі з комп’ютером, включаючи найпростіші види роботи: набір тексту конспекту уроку, створення схем, таблиць, малюнків для наочності. Має місце також робота з Інтернет-джерелами для накопичення інформації. Це й електронні підручники, посібники, статті, а також інформація на вчительських блогах, форумах. Вагоме місце, на нашу думку, посідає обмін інформацією між вчителями у соціальних мережах, що часто замінює живе спілкування, оскільки воно як таке неможливе, що пов’язано з перебуванням у різних географічних точках країни.

Сучасні комп’ютерні класи з операційними системами сімейства Windows містять пакет Microsoft Оffice, до складу якого входить редактор Power Point. Це універсальна і проста у використанні та достатньо різноманітна щодо можливостей програма. Роботу з такою програмою може опанувати кожен учитель або ж можна залучити учнів. Презентації, розроблені засобами даного редактора, можуть містити комп’ютерну анімацію процесів, діаграми, фотоматеріали, текст та звуковий супровід. А також є можливість демонструвати створені проекти на великі екрани за наявності проектора в автономному режимі. Це урізноманітнює процес навчання, робить його цікавим та насиченим, дозволяє значно зекономити час на пошук учнями необхідної інформації, викликає інтерес до навчання. Створені презентації допомагають учителю унаочнити викладання нового матеріалу, узагальнювати та систематизувати вже набуті знання. За умови використання презентації на уроці учні мають можливість робити записи, за необхідності навіть редагувати необхідний матеріал в самій презентації. Використання на уроці презентацій підвищує продуктивність уроку, враховує індивідуальні особливості учнів. [Желю, Бандюк]

Перегляд мультимедійних презентацій, підготовлених вчителем чи учнями самостійно, сприятимуть цікавішому проведенню уроку, а головне, його ефективності. Так, подаючи дітям новий матеріал, вчитель може демонструвати окремі важливі моменти на слайдах, тим самим акцентувати увагу на головному. Паралельно проводиться робота в зошитах із занотуванням окремих відомостей. (Додаток…)

Учні можуть самостійно створити презентації на тему: «Функціонування лексичних інновацій у публіцистичному (чи іншому) стилі мовлення», використовуючи при підготовці інтернет-джерела. Тобто, можна загадати учням самостійно проаналізувати те чи інше інтернет-джерело, дослідити в ньому нові лексеми і дати їм визначення. Найдоцільнішим на цьому етапі роботи буде використання електронних словників, за допомогою яких школяр зможе визначити: чи насправді дана лексема є інноваційною.

На етапі виконання вправ застосування мультимедійної презентації також буде досить доречним і виправданим. Наприклад:

Завдання: 1. Прослухати речення. Визначити загальномовні неологізми, витлумачити їхні лексичні значення. (речення продемонстровано на слайдах)

Перегляд електронної наочності під час вивчення лексичних інновацій можна використати на прикладі наступного завдання: показати лексичні нововведення на екрані комп’ютера чи на інтерактивній дошці (наприклад: оскароносець, євроокуляри, кнопкодав, олігархоленд, телевбивство, прем'єрознавство, депутат-кнопкодав, бізнес-корсари, інтернет-газета) і проаналізувати з учнями особливості словотворення наведених слів та дати їм визначення і сфери їх використання. Така форма роботи сприятиме повторенню відомостей зі словотвору, так і формуванню мовленнєвої компетентності учнів.

Перевірку знань чи закріплення вивченого матеріалу можна провести також за допомогою створення тестових завдань і їх виконання у комп’ютерному режимі, коли обробка проведеного тестування виконується одразу після завершення роботи і учні можуть ознайомитись з результатами тестування одразу по його закінченні. В цьому випадку не виникає сумнівів у правильності їх перевірки.

Використання тестових завдань дає можливість суттєво підвищити ефективність роботи, відкриває шлях до оперативного зворотного зв’язку, під час якого отримується інформація про особливості засвоєння учнями нового матеріалу. Перевіривши тестові завдання, вчитель може вчасно відкоригувати навчальний матеріал наступного уроку, приділивши увагу більш складному, зосередити увагу школярів на інформації, яку необхідно запам’ятати.

Таким чином, підсумовуючи викладений вище матеріал, можемо зазначити, що використання інформаційних технологій у процесі вивчення лексичних інновацій є як ніколи доцільним і виправданим. Пов’язано це, насамперед, з інтенсивним розвитком інформаційного суспільства та впровадженням комп’ютеризації у різноманітні сфери людської діяльності, а особливо у навчально-виховний процес.

Дата добавления: 2017-02-01