За механізмом реєстрації злочинів розрізняють три види латентності.

При цьому використовують два види основних коефі­цієнтів.

По-перше, коефіцієнт розраховують на все на­селення певного регіону, враховуючи неповнолітніх:

R1 =(З: Н)× Е, де

З — кількість зареєстрованих злочинів на певній те­риторії за визначений період часу;

Н — число жителів, які проживають на цій території;

Е — визначене число жителів (єдина розрахункова база - 1000, 10000, 100000), відповідно до якого прово­дять розрахунок.

По-друге, коефіцієнт злочинності, розрахований на населення за віком (старші 14 років, тобто особи, які досягли мінімального віку кримінальної відпові­дальності).

R2=(О: Нстарші 14) х Е, де

О — кількість осіб, виявлених за вчинення злочинів;

Нстарші 14 — кількість жителів, які проживають на пев­ній території у віці від 14 і старші.

Перший коефіцієнт показує інтенсивність злочиннос­ті та як населення страждає від неї, другий є показни­ком кримінальної активності населення.

Ці коефіцієнти розраховують не тільки щодо злочинності в цілому, а й щодо кожного окремого виду злочинності, що входить до ЇЇ структури.

Крім того, зазначені коефіцієнти може бути застосовано для виявлення або порівняння кримі­нальної активності різних категорій населення (чолові­ків, жінок, молоді, рецидивістів тощо).

Оцінюючи рівень злочинності, необхідно врахову­вати можливий рівень латентної злочинності, тобто тієї, що її не відображено в офіційних статистичних звітах.

Латентну злочинність поділяють на два види:

· сховану

· приховувану

Першу не виявлено правоохоронними ор­ганами в силу специфіки злочинів і ставлення до них потерпілих або з інших причин.

Друга не дістає відоб­раження в статистичних звітах унаслідок неправомір­них дій правоохоронних органів.

Природна латентність - злочини не реєструють, бо їх не виявлено правоохоронними органами.

Змішана латентність («пограничні ситуації») — злочини не реєструють через неусвідомлення самим потерпілим факту вчинення злочину щодо нього (наприклад шахрайство).

Штучна латентність складається із злочинів, які вияв­ляють і правильно оцінюють співробітники правоохорон­них органів, але свідомо не реєструють з різних причин.

Факторами, що зумовлюють латентність злочин­ності, є:

— небажання розголосу з боку потерпілого;

—малозначущість заподіяних злочином збитків;

—відсутність часу в потерпілого;

—невпевненість у реальності покарання злочинця;

—особливі взаємини потерпілого, свідків зі злочинцем;

—страх щодо погроз з боку злочинця;

—дефекти правосвідомості;

—зв'язок потерпілого зі злочинцем.

Офіційна кримінально-правова статистика веде об­лік рівня злочинності за такими показниками:

—кількість заяв і звернень потерпілих про злочини;

—кількість порушених кримінальних справ;

—число виявлених осіб, які вчинили злочини;

—кількість кримінальних справ, розглянутих у суді, та прийняті по ним рішення;

—число засуджених осіб, винних у злочинах згідно з вироком, що набрав законної сили.

Структура злочинності визначається співвідно­шенням у злочинності видів (груп) злочинів, які класи­фікують за кримінально-правовими або кримінологіч­ними підставами.

Показники структури дають якісно-кількісну характеристику суспільної небезпеки злочин­ності, її особливостей, істотних для організації профі­лактики і диференціації практики застосування кримі­нально-правових заходів.

Науковці визначають такі основні показники структури злочинності:

- співвідношення видів злочинів за їх класифіка­цією, згідно з особливою частиною Кримінального ко­дексу України;

— питома вага найбільш поширених злочинів;

— співвідношення видів злочинів за домінуючою мо­тиваційною спрямованістю (насильницькі, корисливі,корисливо-насильницькі та необережні);

—питома вага злочинності неповнолітніх;

—питома вага групової злочинності, а всередині її —організованої;

—питома вага рецидиву;

—«географія» злочинності, тобто розподіл її за регіо­нами і типами населених пунктів;

—питома вага злочинів, пов'язаних із незаконним
обігом зброї;

—питома вага злочинів, пов'язаних із незаконним
обігом наркотиків;

— «вуличні злочини»;

—Транснаціональні злочини.

Динаміка злочинності — показник, який відображає
зміну її рівня і структури протягом того чи іншого тим­
часового періоду (рік, три, п'ять, десять років тощо).

Характеристика злочинності як негативного соціально-правового явища була б неповною без розгляду її наслідків, основним критерієм, яких є «ціна злочиннос­ті», що складається із:

—кримінально-правових наслідків злочинів, які є в
багатьох випадках обов'язковим елементом складу остан­ніх (матеріальна, моральна, фізична шкода конкретним громадянам);

—шкода, яка заподіюється злочинами за межами їх складу (прямі та непрямі наслідки);

—соціальна реакція на злочинність, боротьба з нею
(витрати на утримання правоохоронних органів, роз­роблення законодавства та заходів боротьби зі злочин­ністю тощо).

Дата добавления: 2017-02-01