Недержавне медичне страхування 4 страница

3.Суб’єкти та об’єкти соціального страхування

Суб'єктами загальнообов'язкового державного соціального страхування, незалежно від його виду, є:

§ страховики;

§ страхувальники;

§ застраховані особи;

§ в окремих випадках – члени родин застрахованих осіб та інші особи.

Об'єктом загальнообов'язкового державного соціального страхування є страховий випадок, із настанням якого у застрахованої особи (або члена його родини, іншої особи) виникає право на одержання соціального матеріального забезпечення та соціальних послуг.

Питання для самоконтролю:

1. Які наслідки порушення порядку здійснення відрахувань на соціальні заходи?

2. Назвіть та охарактеризуйте принципи соціального страхування.

3. Перелічте функції соціального страхування

Лекція 17

ФОНДИ СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ

Мета: дослідити особливості функцій й напрямків діяльності фондів соціального страхування України

1. Діяльність Пенсійного фонду України

2. Фонд соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності

3. Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві

4. Фонд соціального страхування на випадок безробіття

_______________________

1.Діяльність Пенсійного фонду України

Правові відносини у сфері пенсійного страхування базуються на Конституції України і регулюються:

§ Кодексом законів про працю в Україні;

§ Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 р. №1058-ІV.

У даний час відбувся перехід від однорівневої солідарної моделі пенсійного забезпечення до змішаної трирівневої.

Перший рівень – солідарна система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку засновано на принципах солідарної взаємодопомоги і відповідальності працюючих за власний стан пенсійного забезпечення, тобто держава ставить за обов'язок працюючому населенню або його роботодавцям і деяким іншим категоріям фізичних і юридичних осіб виплачувати регулярні пенсійні внески, що зараховуються у загальнодержавний Пенсійний фонд і використовуються державою для виплати пенсіонерам поточних пенсій. Виплати з такого загальнодержавного Пенсійного фонду є головним джерелом пенсійних доходів пенсіонерів на основі заробітної плати протягом трудового періоду.

Другий рівень – накопичувальна система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, що базується на засадах накопичення коштів застрахованих осіб із фіксованим розміром відрахувань із заробітної плати, що зараховуються у накопичувальні пенсійні фонди, враховуються на персоніфікованих пенсійних рахунках працю­ючих і використовуються для виплати пенсій після досягнення ними пенсійного віку.

Третій рівень – система недержавного пенсійного забезпечення, що базується на засадах добровільної участі громадян, роботодавців
та їх об’єднань у формуванні пенсійних накопичень з метою отримання громадянами пенсійних виплат на умовах та у порядку, передбаченому законодавством про недержавне пенсійне забезпечення. Основу такої системи мають становити недержавні пенсійні фонди, які за типами поділятимуться на відкриті, корпоративні та професійні. Відкриті пенсійні фонди створюватись юридичними особами, учасниками цих фондів будуть громадяни,
які здійснюватимуть туди добровільні пенсійні внески. Корпоративні пенсійні фонди створюються роботодавцями і учасниками таких фондів будуть громадяни, пов'язані трудовими відносинами з цими роботодавцями. При створенні корпоративних пенсійних фондів роботодавці братимуть на себе безумовне зобов'язання сплачувати додаткові пенсійні внески на користь своїх працівників. Професійні пенсійні фонди створюються трудовими об'єд­наннями громадян або юридичних осіб за професійною ознакою. Учасниками таких фондів будуть громадяни, пов'язані за родом їх професійної діяльності. Іншою формою заощаджень у межах третього рівня є відкриття пенсійних депозитних рахунків у банківських установах або страхових організаціях за ініціативою окремої особи.

Остаточне формування програми пенсійної реформи в Україні вимагає вирішення низки проблем, зокрема:

§ більш чіткого визначення гарантій щодо міні­мального розміру пенсії, враховуючи соціальну функцію системи пенсійного забезпечення;

§ встановлення гарантій перегляду розміру пенсій у зв'язку зі зростанням цін та за­робітної плати;

§ встановлення надійних механізмів забезпе­чення захисту майнових прав і законних інтересів застрахованих осіб при формуванні і використанні накопичувального сектора пенсійного забезпечення.

Загальнообов'язкове державне пенсійне страхування – система прав, обов'язків і гарантій, що передбачає призначення, перерахунок і виплату пенсій, надання соціальних послуг застрахованим особам і членам їхніх родин із коштів Пенсійного фонду України, що формується за рахунок страхових внесків роботодавців і громадян на загально­обов'язкове державне пенсійне страхування, бюджетних і інших джерел, а також регулює порядок формування загальнообов'язкового накопичувального пенсійного фонду і виплат із його коштів пенсій або одноразових виплат.

Пенсійний фонд України як самостійну фінансову структу­ру було створено в 1991 р. Його мета – забезпечен­ня пенсійного страхування. Фонд має право займатися комерційною діяльністю, пов'язаною з інвестуванням у цінні папери та депозити ко­мерційних банків, брати участь у засну­ванні підприємств і вкладенні фінансових ресурсів у їх капіта­ли, проводити грошово-речові лотереї та здійсню­вати благодійні заходи.

Основні завдання Пенсійного фонду:

§ забезпечення виплат пенсій громадя­нам України, які мають право на її одержання; збір та акуму­ляція внесків, призначених для пенсійного забезпечення та ви­плати допомоги;

§ фінансування загальнодержавного й регіональних програм соціальної підтримки пенсіонерів, інвалідів та інших категорій населення;

§ організація виплат пенсій громадянам, які виїхали за межі України.

Джерела доходів Пенсійного фонду:

власні (близько 90 % усіх надходжень):

§ обов'язкові вне­ски фізичних осіб – суб'єктів підприємницької діяльності, роботодавців, підприємств, установ, організацій, військових частин та органів, які виплачують грошове забезпечення – станом на кінець 2007 р. вони становили 33,2 % від фонду оплати праці;

§ страхові платежі громадян – залежать від розміру заробітної плати та інших доходів: станом на кінець 2007 р. вони становили 0,5 % від заробітної плати, яка не перевищує розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (з 01.10.2007 р. – 568 грн.) та 2 % із частини сум доходу, що перевищує цей розмір;

передані (кошти, що пере­даються з державного та місцевого бюд­жетів, а також із дер­жавних цільових фондів):

§ цільові надходження державного бюджету на виплату пенсій війсь­ко­вослужбовцям, працівникам органів Міністерства внутрішніх справ України, інвалідам з дитинства.

§ частину доходів фонду Чорнобиля – для забезпечення пенсійних виплат громадянам, що постраждали внаслідок чорнобильсь­кої катастрофи;

§ перерахування з місцевих бюджетів – для фінансування виплат допомоги по догляду за дитиною.

Напрями використання грошових коштів Пенсійного фонду України:

§ виплата соціальних і трудових пенсій - за віком, за інвалідністю, при втраті годувальника, за вислугу років та ін.;

§ виплата допомоги по догляду за дитиною та щомісячна допомога на кожну дитину при досягненні нею віку, встанов­леного чинним законодавством;

§ підвищення пенсій у зв'язку зі змінами індексу спожив­чих цін
і зрос­танням заробітної плати;

§ реалізація державних, регіональних та обласних про­грам соціальної підтримки пенсіонерів, інвалідів, дітей та інших категорій населення;

§ забезпечення поточної діяльності й утримання органів управління фондом;

§ організація та проведення масово-роз'яснювальної ро­боти.

2. Фонд соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності

Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі – Фонд) є цільовим позабюджетним страховим фондів, са­мостійною некомерційною самоврядною організацією, діяльність якого регулюється Законом України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням” (далі – Закон). Усі застраховані особи є його членами.

Мета створення Фонду – забезпечення надходження та акумуляції збору на обов'язкове соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням.

Основні завдання Фонду:

§ керівництво і управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності
й вит­ратами, зумовленими народженням та похованням,

§ збір і акумуляцію страхових внесків та інших засобів, призначених для фінансування матеріального забезпечення і соціальних послуг, види яких передбачені статтею 34 Закону. України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням”;

§ фінансування матеріального забезпечення і соціальних послуг;

§ контроль за використанням коштів Фонду.

Джерела формування Фонду:

§ страхові внески роботодавців у розмірі 2,9 % від фонду заробітної плати;

§ страхові платежі найманих працівників: у розмірі 0,5 % від заробітної плати та інших доходів, сума яких є нижчою за прожитковий мінімум працездатної особи; у розмірі 1 % від заробітної плати та інших доходів, сума яких є вищою за прожитковий мінімум працездатної особи;

§ асигнування з Державного бюджету України;

§ благодійні внески підприємств, установ, організаційні та фізичних осіб;

§ прибуток, одержаний від тимчасово вільних коштів Фонду на депозитному рахунку;

§ нарахування пені у випадках несплати страхових внесків у встановлений строк, штрафів та інших фінансових санкцій, застосованих до страхувальників та посадових осіб.

Напрями використання грошових коштів Фонду:

§ виплата застрахованим особам допомоги за тимчасовою непрацездатністю, вагітністю і пологами, при народженні дитини і у разі догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

§ на поховання;

§ фінансування санаторно-курортного лікування й оздоровлення застрахованих осіб і членів їхніх родин;

§ створення резерву страхових коштів у розрахунку на місяць для фінансування матеріального забезпечення застрахованих осіб;

§ забезпечення поточної діяльності і утримання органів фонду, розвиток його матеріально-технічної бази.

3.Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві

Фонд соціального страхування від нещасних випадків (далі – Фонд) є некомерційною самоврядною організацією. Його кошти включаються до складу Державного бюджету, використовуються виключно за їх прямим призначенням і зараховуються на єдиний централізований рахунок в установах банків, визначених Кабінетом Міністрів України, або спеціального банку, який обслуго­вує фонди соціального страхування.

Мета фонду – проведен­ня профілактичних заходів з охорони праці, відновлення здо­ров'я та працездатності потерпілих на виробництві від нещас­них випадків, відшкодування їм заданої матеріальної та мо­ральної шкоди.

Завдання фонду:

§ проведення профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкід­ливих і небезпечних виробничих факторів, запобігання нещасним випадкам на виробництві, професійним захворюванням та іншим випадкам загрози здоров'ю застрахованих, викликаним умовами праці;

§ відновлення здоров'я та працездатності потерпілих на виробництві від нещасних випадків або професійних захворювань;

§ відшкодування шкоди, пов'язаної з втратою застрахованими особами заробітної плати або відповідної її частини під час виконання трудових обов'язків, надання їм соціальних послуг у зв'язку з ушкодженням здоров'я, а також у разі їх смерті здійснення страхових виплат непрацездатним членам їх сімей.

Страхові тарифи диференційовано за групами галузей економіки (видами робіт) залежно від класу професійного ризику виробництва. Їх розмір встановлюються законом.

Джерела формування Фонду:

§ внески роботодавців: для підприємств – з віднесенням на валові витрати виробництва; для бюджетних установ та організацій – із асигнувань, виділених на їх утримання та забезпечення;

§ прибуток, одержаний від тимчасово віль­них коштів Фонду на депозитних рахунках;

§ кошти, одержані від стягнення відповідно до законодавства штрафів і пені з підприємств, а також штрафів з працівників, винних у порушенні вимог нормативних актів з охорони праці;

§ добровільні внески та інші надходження, отримання яких не суперечить законодавству.

Працівники не несуть ніяких витрат на страхування від нещасного випадку.

Напрями використання грошових коштів Фонду:

§ відшкодування матеріальної і моральної шкоди застра­хованим і членам їх сім'ї шляхом здійснення соціальних виплат;

§ відновлення здоров'я та працездатності потерпілим від нещасних випадків;

§ проведення профілактичних заходів, спрямованих на запобігання нещасних випадків на виробництві;

§ створення резервів коштів Фонду для забезпечення його стабільного функціонування.

4. Фонд соціального страхування на випадок безробіття

Фонд загальнообов'язкового соціального страхування на випадок безробіття (далі – Фонд) є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією, діяльність якої регу­люється законодавством України про обов'язкове державне соціальне страхування, Законом України "Про зайнятість на­селення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне стра­хування на випадок безробіття". Кошти Фонду не включаються до складу Державного бюд­жету України. Усі застраховані особи є членами Фонду.

Мета створення Фонду – сприяння забезпеченню ефек­тивної зайнятості, запобігання безробіттю, створення нових робочих місць та ін.

Завдання фонду:

§ управління страхуванням на випадок безробіття;

§ провадження збору та аку­муляції страхових внесків;

§ контроль за використанням коштів;

§ виплата забезпечення та надання соціальних послуг.

Джерела формування Фонду:

§ кошти державного й місцевого бюджетів;

§ обов'язкові внески підприємств, установ та організацій усіх форм власності незалежно від виду діяльності –1,3 % суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників;

§ обов'язкові збори з фізичних осіб, що працюють на умовах контракту: 0,5 % від заробітної плати або з частини заробітної плати, що не перевищує розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2 % з частини заробітної плати в розмірі понад прожитковий мінімум для працездатних осіб;

§ асигнування державного бюджету;

§ суми фінансових санкцій, застосованих відповідно до законодавства України за порушення встановленого порядку сплати страхових внесків та використання коштів Фонду, недотримання законодавства про зайнятість населення, а також суми адміністративних штрафів, накладених відповідно до за­кону на посадових осіб та громадян за такі порушення;

§ прибуток, одержаний від тимчасово вільних коштів Фонду, у тому чис­лі резерву коштів Фонду, на депозитному рахунку;

§ благодійні внески підприємств, установ, організацій та фізичних осіб;

§ інші надходження відповідно до законодавства України.

Фонд загальнообов'язкового державного соціального страху­вання на ви­падок безробіття створюється на державному й місцевому рівнях.

Напрями використання грошових коштів Фонду:

на державному рівні:

§ розвиток центрів підготовки, навчання та про­форієнтації вивільнюваних працівників;

§ проведення наукових досліджень з проблем рівноваги ринку праці й зайнятості населення;

§ надання допомоги державним та місцевим центрам зайнятості;

§ відшкодування Пенсійному фонду витрат, пов'язаних із достроковим виходом на пенсію осіб відповідно до Закону України "Про зайнятість населення", та ін.;

на місцевому рівні:

§ професійна орієнтація населення;

§ професійне на­вчання безробітних, сприяння їх працевлаштуванню;

§ виплати допомоги по безробіттю, матеріальної допомоги по без­робіттю;

§ надання безпроцентної позики безробітним для здійснення підприємницької діяльності; організація додатко­вих робочих місць та ін.

Розмір страхових внесків щорічно за поданням Кабінету Міністрів України встановлюється Верховною Радою України відповідно для роботодавців та застрахованих осіб одночасно із затвердженням Державного бюджету України на поточний рік.

Питання для самоконтролю:

1.Назвіть джерела формування Пенсійного фонду, фондів соціального страхування від нещасних випадків, на випадок безробіття, з тимчасової втрати працездатності.

2.Наведіть приклади витрат державних позабюджетних фондів.

3.Охарактеризуйте порядок відрахувань в Пенсійний фонд та до інших соціальних позабюджетних фондів.

4. Які відрахування залежать від доходу робітників, а які ні?

5. Які наслідки порушення порядку здійснення відрахувань на соціальні заходи?

Лекція 18

НЕДЕРЖАВНЕ СОЦІАЛЬНЕ СТРАХУВАННЯ

Мета: дослідити необхідність й особливості системи недержавного пенсійного забезпечення й стан недержавного медичного страхування

1. Система недержавного пенсійного забезпечення

_______________________

1. Система недержавного пенсійного забезпечення

Згідно з Розділом 1 ст.1, Розділом 2 ст. 6 ч. 3 ЗУ «Про недержавне пенсійне забезпечення» Пенсійні активи – активи пенсійного фонду страхової організації, банківської установи за рахунок яких здійснюються пенсійні виплати. Активи пенсійного фонду формуються за рахунок пенсійних внесків до цього фонду та прибутку, збиту, від інвестування пенсійних внесків.

Склад активів пенсійного фонду: (Розділ VІ)

1) активи в грошових коштах;

2) активи в цінних паперах;

3) інші активи згідно із законодавством.

Пенсійні активи у цінних паперах (2) складаються з: (розділ VІ ст. 47 ч. 2)

1. цінних паперів, погашення та отримання доходу за якими гарантовано КМУ Радою міністрів АРК, місцевими радами, відповідно до законодавства.

2. акцій та облігацій українських емітентів, що пройшли лістинг та перебувають в обсягу на фондовій біржі або в торгівельно-інформаційній системі, обсяги торгів та яких становлять не менше 25% від загальних обсягів торгів на організаційно оформлених ринках цінних паперів України (крім цінних паперів, на які здійснюється підписка згідно із законодавством);

(Лістинг – внески акцій компанії у список акцій, що котируються не певній біржі. Не внесені в цей список акції продаються «з прилавка», на «вуличному» ринку.)

3. цінних паперів, погашення та отримання доходу за якими гарантовано урядами іноземних держав, при цьому встановлення вимог до рейтингу зовнішнього боргу та визначення рейтингових компаній здійснюються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку;

4. облігацій іноземних емітентів з інвестиційним рейтингом, який визначається Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку;

5. акцій іноземних емітентів, що перебувають в обігу на організованих фондових ринках та пройшли лістинг на одній з таких фондових бірж, як Нью-йоркська, Лондонська, Токійська, Франкфуртська, або у торгівельно-інформаційній системі НАСДАК (NASDAQ). Емітент цих акцій повинен проводити свою діяльність не менше ніж протягом 10 років і бути резидентом країни, рейтинг зовнішнього боргу якої визначається як у р. 3

Пенсійні активи пенсійного фонду в цінних паперах не можуть включати (Розділ VI ст. 48 ч.3):

1) цінні папери, емітентам яких є зберігач, особи, що здійснюють управління пенсійними активами, адміністратор (крім випадків, передбачених частиною другою ст. 49 ЗУ), аудитор (аудиторська фірма) та особи, що надають консультаційні, агентські або рекламні послуги з якими укладено пенсійним фондом відповідні договори, та їх пов’язані особи, засновники пенсійного фонду (крім випадків, передбачених частиною другою ст. 49 ЗУ)

2) цінні папери, які не пройшли лістинг фондової біржі або торгівельно-інформаційної системи, які зареєстровані у встановленому порядку (крім цінних паперів, погашення та отримання доходу за якими гарантовано відповідно до законодавства державою, органами місцевого самоврядування або третіми особами);

3) цінні папери, емітентами яких є інститути спільного інвестування, якщо інше не встановлено нормативно-правовими актами Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку;

(інститути спільного інвестування (ІСІ)– корпоративний інвестиційних фонд або пайовий інвестиційний фонд, який проводить діяльність, пов’язану з об’єднанням (залученням) грошових коштів інвесторів з метою отримання прибутку від вкладання їх у цінні папери інших емітентів, корпоративні права та нерухомість (Розділ 1 ст. 3 ЗУ «Про інститути спільного інвестування» від 15.03.2001 р. № 2299 – ІІІ)

4) векселі

5) похідні цінні папери

Пенсійні активи не можуть бути предметом застави і повинні використовуватися виключно для цілей інвестиційної діяльності НФП, виконання зобов’язань фонду перед його учасниками та оплати витрат, пов’язаних із здійсненням недержавного пенсійного забезпечення, а саме:

1) інвестування з метою отримання доходу на користь учасників фонду;

2) виконання договорів виплати пенсії на визначений строк, укладених з учасниками фонду, та для здійснення одноразових пенсійних виплат;

3) оплати договорів страхування ризику настання інвалідності або смерті учасника фонду, укладених із страховою організацією;

4) оплати послуг професійного адміністратора включаючи оплату рекламних та агентських послуг, пов’язаних з функціонуванням пенсійного фонду, та витрат на оприлюднення інформації про його діяльність;

5) сплати винагороди за надання послуг з управління активами пенсійного фонду;

6) оплати послуг зберігача;

7) оплати послуг з проведення планових аудиторських перевірок пенсійного фонду;

8) оплати послуг торговців цінними паперами (посередників), витрат на ведення обліку та перереєстрацію прав власності на активи пенсійного фонду;

9) оплати інших послуг.

На пенсійні активи не може бути звернене будь-яке стягнення або застосована конфіскація, якщо вони сформовані за рахунок коштів, отриманих на підставах, що не суперечать законодавству.

Згідно ст. 49 визначені загальні обмеження інвестиційної діяльності з пенсійними активами пенсійного фонду(табл. 18.1)

Таблиця 18.1

Кількісні обмеження на інвестування пенсійних активів НПФ

№ п/п	Вид кількісного обмеження	Нормативи інвестування
	Кошти на банківських депозитних рахунках та в ощадних сертифікатах банків (сукупно)	£ 40% при цьому £ 10% у зобов’язаннях одного банку
	Цінні папери одного емітента	£ 5% (крім цінних паперів, погашення та отримання доходу за якими гарантовано КМ)
	Цінні папери, доходи за якими гарантовано КМУ	£50%
	Цінні папери, доходи за якими гарантовано Радою міністрів республіки Крим, та облігації місцевих позик	£20%
	Облігації підприємств, емітентами яких є резиденти України	£40%
	Акції українських емітентів	£40%
	Цінні папери іноземних емітентів	£20%
	Іпотечні цінні папери, визначені законодавством України	£40%
	Об’єкти нерухомості (землі, будівлі)	£10%
	Банківські метали	£10%
	Інші активи, не заборонені законодавством України	£5%

Управління активами недержаних пенсійних фондів

Управління активами недержавних пенсійних фондівможе здійснюватися такими особами;

—компанією з управління активами;

—банком щодо активів створеного ним корпоративного пенсійного фонду;

— професійним адміністратором, який отримав ліцензію на провадження діяльності з управління активами.

Особа, яка отримала ліцензію на провадження діяльності з управління активами пенсійного фонду, не може бути засновником або пов'язаною особою засновників, зберігача пенсійно­го фонду, засновників корпоративного або професійного пенсійного фонду, якщо з радою такого фонду вона уклала договір про управління активами.

Видача ліцензії на провадження діяльності з управління ак­тивами юридичній особі здійснюється на умовах, встановлених Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Ліцензія видається особі за умови, що вона має оплачений гро­шовими коштами статутний капітал на день державної реєстрації особи, не менший ніж:

1) для компанії з управління активами — сума, еквівалентна 300 тис. євро за офіційним обмінним курсом Національного бан­ку України (НБУ);

2) для особи, що отримала ліцензію на провадження діяль­ності з адміністрування пенсійних фондів, — сума, еквівалентна 500 тис. євро за офіційним обмінним курсом НБУ.

Компанія з управління активами, яка отримала ліцензію, зо­бов'язана підтримувати розмір власного капіталу на рівні не мен­ше ніж сума, еквівалентна 200 тис. євро; особа, яка отримала ліцензію — на рівні не менше ніж сума, еквівалентна 300 тис. євро.

Законом України «Про недержавне пенсійне забезпечення» встановлені обмеження діяльності осіб, що здійснюють управ­ління активами пенсійних фондів. Вони не мають права:

1) використовувати пенсійні активи пенсійного фонду для за­безпечення виконання будь-яких зобов'язань, які не пов'язані з функціонуванням фонду;

2) здійснювати за рахунок активів пенсійного фонду операції з придбання, набуття внаслідок міни активів, у тому числі цінних паперів, які не можуть бути віднесені до пенсійних активів;

3) від імені пенсійного фонду надавати позику або брати по­зику чи кредит, які підлягають поверненню за рахунок пенсій­них активів фонду;

4) укладати від імені пенсійного фонду угоди купівлі-продажу, міни, дарування та інші угоди щодо відчуження пенсійних активів з його пов'язаними особами, з іншими пенсійними або інвестиційними фондами, які знаходяться у неї в управлінні;

5) інвестувати пенсійні активи з порушенням встановлених обмежень;

6) безоплатно відчужувати пенсійні активи.

Особа, що здійснює управління активами пенсійних фондів, несе відповідальність перед фондом всім майном, що належить їй на правах власності. Збитки, завдані учасникам фонду вна­слідок порушень, відшкодовуються за рахунок резервного фон­ду особи, а також іншого майна.

Зберігачем коштів пенсійного фонду можебути банк, який: має ліцензію на здійснення діяльності, не є пов'язаною особою фон­ду, не провадить управління активами створеного ним корпора­тивного пенсійного фонду і не є кредитором адміністратора або осіб, що здійснюють управління активами фонду.

Зберігач надає свої послуги на підставі договору про обслу­говування пенсійного фонду. НПФ може обслуговуватися тільки одним зберігачем. Усі операції з пенсійними активами фонду здійснюються через зберігача. У нього зберігаються активи у формі цінних паперів та документи, що підтверджують право власності на пенсійні активи в інших формах.

Дата добавления: 2017-02-01