1 - лопатковий відруб 6 - передпліччя
2 - спинний відруб 7 – голінка
4 – поперекова частина з пахвиною ВИХІД ЗА СОРТАМИ:
5 – окіст 1 сорт – 94%
2 сорт – 6%
КЛЕЙМУВАННЯ М'ЯСА
Вид м'яса | Категорія вгодованості | Форма й колір клейма | Кількість клейм і їх нанесення | ||||||||||
Я Л О В И Ч И Н А | І КАТЕГОРІЯ: (від 3-х років до 7р.) ІІ КАТЕГОРІЯ: Молодняк (від 3-х місяців до 3-х років) І КАТЕГОРІЯ: ІІ КАТЕГОРІЯ ПІСНА | Кругле фіолетове
Квадратне фіолетове
М
Кругле фіолетове
М
Квадратне фіолетове
М
Трикутник червоний
| 5-на лопатковій, спинній, поперековій, стегновій і грудній 2-на лопатковій, стегновій 5-на лопатковій, спинній, поперековій, стегновій і грудній 2-на лопатковій, стегновій 2-на лопатковій, стегновій |
І СОРТ ІІ СОРТ ІІІ СОРТ
1- тазостегновий відруб 7 – шийний відруб 9 - заріз
2- поперековий відруб 8 – пахвина 10 – голінка передня
3- спинний відруб 11 – голінка задня
4- лопатковий відруб Вихід за сортами:
5- плечовий відруб 1 сорт – 88%
6- грудний відруб 2 сорт – 7 %, 3 сорт – 5%
| |||||
| |||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |||
|
КОВБАСНІ ВИРОБИ
За якістю | За призначенням | За видом сировини | За видом оболонки | За способом випуску | За рисунком на розрізі | За особливостями технології |
в/г, 1 сорт | Для загального споживання Для дієтичного споживання Для дитячого споживання | - кров´яні; - субпродуктові; - комбіновані (суміш двох-трьох видів основної сировини); -м´ясні (яловичі, свинячі, кінські, птиці і кроликів) | Природні Штучні | Звичайні Порційні Сервірувального нарізання | З однорідною структурою З включенням шматків сала, язика | Варені: сосиски, сардельки, фаршировані ковбаси, ліверні ковбаси, кров’яні ковбаси, салтисони, студні, зельці. Запечені: м’ясні хліби, паштети. Напівкопчені: t копчення – 35-500С, вологість – 35-60%, в/г, 1 і 2 сорти Копчені: Сирокопчені: вологість – 25-30% термін зберігання – 30 діб; Варено-копчені: вологість – 43%, термін зберігання – 10 діб; Сиров’ялені: вологість – 30% |
Сировина | Виробництво | Якість | Дефекти | Зберігання |
Основна: М’ясо яловиче, свиняче, бараняче, шпик, грудинка, субпродукти, кров; Допоміжна: Молочні продукти, крохмаль, борошно, яйця, прянощі, сіль, цукор, білкові ізоляти, нітрит, концентрати бобових культур. | Складання ковбасного фаршу, набивка, обв’язка, осадка (варені – 2 год., напівкопчені – 7 год., копчені – 7 діб. Термічна обробка: димом – при t 1000С – 1 – 3 год. Варіння – при t 750С – від 10 хв. до 3 год. | Зовнішній вигляд, стан оболонки, колір, смак і запах, форма батона, забарвлення фаршу, консистенція. | Тріснуті, поломані, забруднені, з потемнілою оболонкою, зі слизом і пліснявою, деформовані, зі злипанням, з пухким фаршем, з наявністю жовтого сала. | Tемпература мінус 80С W – 75% Варені в/г – 72 год. Кров’яні, ліверні – 12 год. Напівкопчені – 3 – 10 діб. Сирокопчені – 30 діб. Варено-копчені – 10 діб. |
|
|
|
|
| ||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |||
М'ясні хліби | Паштети |
Асортимент формується з використанням фаршу відповідних варених ковбас Любительський Окремий Шинковий | (подібні до ліверних ковбас) вищого і 1 сортів Печінковий М’ясний |
|
|
|
Варено-копчені (38-40 % вологість) | Сирокопчені (25-30 % вологість) | Сиров´ялені (30 % вологість) | ||
Вищого сорту | 1-го сорту | Вищого сорту | 1-го сорту | Вищого сорту |
Московська Сервелат Делікатесна | Любительська | Московська Сервелат Дніпровська | Любительська | Нижньодніпровська Суджук |
|
Вищого сорту | 1 сорт | З односортного м'яса | 2 сорт |
Полтавська Кіровоградська Мисливські ковбаски Львівська Дрогобицька Українська смажена | Українська Одеська Черкаська Буковинська | Липецька Східненська Раменська Озерська | Шахтарська Польська |
|
|
М'ЯСНІ КОПЧЕНОСТІ
Класифікація свинокопченостей | ||
Найменування в/с | Характеристика | Асортимент |
Окости | Виготовляють із тазостегнової та лопатко-плечової частин туші. | «Воронезький», «Тамбовський», «Знежирений» |
Рулети | Виготовляють із тазостегнової та лопатко-плечової частин туші, кістки виймають, м'ясо згортають рулетом | Сирокопчені, копчено-варені, варені. |
Корейка | Виготовляють зі спинної та поперекової частин туши, товщина сала – від 10 до 40 мм, сала (10-30 мм). | с/к, к/в, в |
Грудинка | Виготовляють із грудо-реберної частини туші, має меншу товщину, ніж корейка. | с/к |
Бекон | Це безкісткова грудинка, грудно-черевна частина | с/к |
Філей | Виготовляють зі спинного мускула, з салом 5-10 мм | с/к |
Балик | Виготовляють із двох шматків соленого Філею | с/к |
Буженина | Виготовляють із несолених окостів, без шкіри, кісток | Варені, запечені |
Карбонат | Виготовляють із хребтового і поперекового м’язів | Варені, запечені |
Копченості | Інші копченості | ||
1-го сорту | 2 –го сорту | 3-го сорту | Сало, шинка, рулети, бастурма, язик |
Баки подільські Свинина фарширована | Ребра свинячі Щоковина | Гомілка Рулька |
Сировина | Виробництво | Якість | Пакування | Дефекти | Зберігання | Термічна обробка |
Свинина Яловичина Баранина Сіль,спеції | Розбирання туш, соління, вимочування, промивання,термічна обробка | Зовнішній вигляд, форма, консистенція, вигляд на розрізі, смак і запах, вміст солі і води. | У ящики по 40 кг. | Присмак несвіжого м'яса, неприємний смак, залишки шинки, недостатня соковитість, розварена м’язова тканина, сирі плями на розрізі. | с/к: при t 0 мінус 40 С - 5 діб к/в: при t 80С – 5 діб при t 8 – 150С – 3 доби W- 75-80% | Холодне – 18-200С Гаряче – 350С Сушіння при t 12-150С – 4 – 6 год. Варіння при t 700С – 4-6 год. Запікання при t 120-1500С – 1,5 – 5год. |
М'ЯСНІ КОНСЕРВИ
К л а с и ф і к а ц і я | |||||||
З м'яса забійних тварин | З м'яса птиці | З м'яса кролів | З м’ясопродуктів | Із субпродуктів | М’ясо-рослинні | Салобобові | Для дитячого і дієтичного харчування |
Тушковане, відварене, смажене, гуляш, у білому соусі | У власному соку, у желе, У сметанному соусі | Тушковане рагу | Ковбасні фарші, із сосисок з м’ясних копченостей | У власному соку, з язиків, смажені в томатному соку, паштети. | Різні види м'яса і рослинних продуктів (круп’яних, овочевих) | З бобових + тваринний жир + томатний соус | Тонкоподрібнені пюреподібні, суп-пюре, паштет |
Сировина | Характер обробки | Якість | Дефекти | Фасування | Маркування |
М'ясо забійних тварин, м’ясні продукти, субпродукти, м'ясо птиці, кролів, рослинні продукти, сало-шпик | Соління, подрібнення сировини, термічна обробка залежно від складу: у натуральному соку, із соусами, у желе; залежно від температури теплової обробки: стерилізовані, пастеризовані; залежно від призначення: закусочні, перші і другі страви, комбіновані, для дитячого харчування. | Зовнішній вигляд банок, смак, запах, стан продукту, консистенція, наповнювачі, співвідношення частин. Вміст солі і жиру, різних домішок та свинцю. | Бомбаж, з іржею, пом’яті і забруднені банки, неприємний смак і запах, непрозорий бульйон. | Банки – 96-3020 см3, Умовна банка – 353,4 см3 | Три ряди: 1-й – число, місяць, рік 2-й – асортиментний номер, номер зміни 3-й – індекс, номер підприємства. |
РОЗДІЛ VIII. РИБА І РИБНІ ТОВАРИ
ПОЖИВНА ЦІННІСТЬ риби визначається хімічним складом м'яса, що залежить від виду, віку, статі, вгодованості, фізіологічного стану, місця вилову, співвідношення їстівних і неїстівних частин
ХІМІЧНИЙ СКЛАД М'ЯСА РИБИ ТА ХАРЧОВА ЦІННІСТЬ | ||||||
Білки | Екстрактивні речовини | Вітаміни | Вуглеводи | Вода | Жир | Мінеральні речовини |
13 – 20% Повноцінні, прості і складні. Найбільше містяться в м’ясі океанічних риб (тріскові, горбулеві, морські карасі). | 2,3-4,5% Надають специфічний смак і запах риби. Переважають в хрящових видах риб. | А, В1, В2, В6, РР, С, Е, D, К Значна кількість в печінці тріски, оселедця, палтуса, тунця, скумбрії, лосося. | 0,9-1 % Глікоген – тваринний крохмаль. Вливає на колір, запах та смак риби. | 55-83% У жирних риб менше, ніж у худих. Найбільший вміст тріскові, окуневі, нижчий - вугор, хамса. | 0,5 – 30% Містить ненасичені жирні кислоти. 50-70 % міститься в печінці тріски. За вмістом жиру риби поділяють на групи: -нежирні до 2 %; (тріска, окунь, щука); - середньо жирні 2-6 % (коропові, камбалові, сом) - жирні 6-20 % (осетрові, лососеві, оселедці) - дуже жирні 20% і більше (минога, шемая, хамса) | 1 – 1,5% - у прісноводних 1,6-2,3% - у морських видах риб. Макроелементи (фосфор, калій, кальцій, залізо). Мікроелементи: (йод, фтор, мідь.) |
|
Жирова | Сполучна | Мускульна | Кісткова | Хрящова |
Підвищує харчову цінність м'яса риби; її кількість залежить від виду риби, її віку й статі, часу нересту району вилову | Заповнює проміжки між органами тіла і з’єднує їх, складається з колагенових і еластанових волокон | Складається з поперечно-смугастих м’язових волокон, гладеньких волокон (м’язи внутрішніх органів) | При тепловій обробці розварюється |
РОДИНИ ПРОМИСЛОВИХ РИБ | ||||
№ | Родина | № | Рід | Види |
1. | Осетрові | Осетр, калуга, шип, стерлядь, білуга, севрюга | ||
2. | Лососеві | 2.1 | Червоном´ясні | Лосось, сьомга,кета, горбуша, чавича |
2.2 | Білом´ясні | Форель, нельма, білорибиця | ||
2.3 | Корюшкові | Сніток, мойва | ||
3. | Оселедцеві | 3.1 | Типові: | Оселедці: |
3.2 | Морські | Азово-чорноморські, Керченські, Дунайські | ||
3.3 | Океанічні | Атлантичні, Тихоокеанські | ||
3.4 | Оселедцеподібні | Сардина, сардинелла, сардинопс | ||
3.5 | Дрібно оселедцеві | Кілька, тюлька, салака | ||
3.6 | Анчоусові | Хамса,анчоус японський | ||
4. | Коропові | Сазан, лящ, вобла, тарань, короп, товстолобик | ||
5. | Тріскові | 5.1 | Власне тріскових | Сайда, пікша, навага, минтай, путасу, тріска. |
5.2 | Хеків | Хек сріблястий, | ||
5.3 | Налимів | Морські налими | ||
6. | Скумбрієві | 6.1 | Скумбрія чорноморська атлантична | |
6.2 | Пеламідові | Пеламіда | ||
6.3 | Тунцеві | Тунець | ||
7. | Бичкові | Бички | ||
8. | Сомові | Сом | ||
9. | Щукові | Щука амурська, звичайна | ||
10. | Макрелещукові | Сайра | ||
11. | Кефалеві | Кефаль чорноморська, каспійська, тихоокеанська- пеленгас | ||
12. | Камбалові | Камбала, палтус, язики | ||
13. | Скорпенові | Окунь морський, тихоокеанський | ||
14. | Окуневі | Судак, берш, йорж, окунь прісноводний | ||
15. | Спарові | Смугастик, зубан, морські карасі | ||
16. | Зубаткові | Плямиста, полосата, синя зубатка | ||
17. | Ставридові | Ставрида, серіола | ||
18. | Риби інших родин | Мерлуза,макрурус, льодяна риба, меч-риба, харіус |
ЖИВА, ОХОЛОДЖЕНА І МОРОЖЕНА РИБА
Жива риба | Охолоджена риба | Морожена риба |
Короп, товстолобик, карась, амур білий, форель, бестер, сазан, сом, лящ, щука Чинники, що впливають на перевезення і зберігання: 1) вид риби; 2) фізіологічний стан риби; 3) якість води. За станом: Бадьора – активна, луска щільно прилягає, природно блискуча, положення догори спинкою; Слабка – рухається повільно, луска тьмяна, тримається на поверхні. Дуже слабка – шкіра та луска тьмяна, каламутні очі, з механічними пошкодженнями. Якісною є тільки бадьора добре вгодована риба. Термін зберігання: При температурі води 100С – 12-24 год. | Має температуру від +5 до + 1оС. Способи охолодження: 1) дрібним льодом; 2) розсолом; 3) холодним повітрям. За розміром: Дрібна Середня Велика За видом розбирання: Нерозібрана - дрібні види риб Зябрована – форель, короп, карась, окунь Потрошена без голови- вусач, щука, сом. Потрошена з головою – камбала, лящ, судак. Показники якості: Зовнішній вигляд; Розбирання; Консистенція; Запах. Термін зберігання: При температурі – 2-20С і вологості 93-98% - 3 доби | Має температуру від - 80С Способи заморожування: 1) холодне природне повітря; 2) льодо-сольова суміш; 3) морозильні камери. За якістю: 1 і 2 сорти За видом розбирання: Ціла – дрібні види риб Потрошена з головою - минтай, хек Потрошена без голови – путасу, навага, Шматок – тріска, ставрида Спинка – балик - масляна, осетрові, лососеві Філе – окунь, нототенія Термін зберігання: При температурі – 180С і вологості 95-98% - 4-5 міс. |
КЛАСИФІКАЦІЯ | За способом розбирання | Нерозібрана, зябрована, зябрена, потрошена з головою, потрошена без голови, пласт з головою, пласт без голови, напівпласт, потрошена сьомговим різанням (два розрізи по черевцю), палтусне розбирання, тушка,тушка-шматок, спинка (балик), філе, філе-шматок, черевна частина, рулет, скибочки. |
За асортиментом | Оселедці солені – 1 і 2 сорти; лососеві солені – 1 і 2 сорти; дрібно оселедцеві – 1 і 2 сорти, анчоусові (хамса, анчоус), сардини, скумбрія і ставрида Зберігання: при температурі 5-100С; Слабкосолені 3-5 діб; середньосолені 5-10 діб; міцно солені 15-30 діб. | |
За способом засолювання | Сухий (для дрібної та нежирної риби); мокрий (заливають тузлуком); змішаний (для риби високої якості). | |
За розміром і вагою | Велика Середня в залежності від виду риб, способу розбирання; Дрібна | |
За жирністю | Жирна, більше 12% жиру; Нежирна, менше 12; жиру. | |
За кількістю солі | Слабкосолена (6-10%); середньосолена (10-14%); міцно солена (більше 14%). | |
Рецептури засольної суміші | Простий – лише сіль; пряний – сіль, цукор, прянощі; солодкий (спеціальний) – сіль, цукор, антисептики; маринований – сіль, цукор, прянощі, оцет. | |
Залежно від температури | Теплий – при t 10-150C (кілька, хамса); охолоджений – при t 8-100С; заморожена риба (для великої жирної риби) | |
Залежно від тари | Бочковий, чановий, ящиковий |
Дефекти соленої риби: загар, сирість, скисання тузлука, затяжка, окис, омилення, фуксин, окиснення жиру, білий наліт, зварювання, тріснуте черевце, посторонній запах і смак.
Обезголовлена | Видалення голови з нутрощами без прозрізу черевця |
Потрошена без голови з головою | Риба розрізана по черевцю від анального отвору до калтичка |
Зяброва | Разом із зябрами, можуть бути видалені нутрощі |
Зябрена | З видаленими нутрощами, грудними плавцями і частиною черевця; зябра, ікра чи молочко можуть бути залишені |
Потрошена сьомгового різання | З двома поздовжніми розрізами по черевцю: перший – від анального отвору до черевних плавців, другий – до калтичка |
Палтусне розбирання | Риба з видаленими плечовими кістками, нутрощами, головою і плавцями крім хвостового і м’ясом однієї з сторін хребта |
Пласт з головою | Риба розрізана по спинці уздовж хребта від голови до хвостового плавця |
Напівпласт Пласт обезголовлений | Голова видалена, плечові кістки залишені |
Тушка | Риба з повністю видаленою неїстівною частиною |
Тушка - шматок | Тушка розрізана на шматки від 0,2 до 1 кг. |
Спинка (баличок) | Риба з якої голова, плавці, черевна частина та нутрощі видалені |
Напівпотрошена | З надрізаним черевцем біля грудних плавців |
Скибочки | Тушка риби розрізана на частини від 0,5 см – до 1,5 см. |
Філе | Це м'ясо двох поздовжніх половин риби без кісток |
Черевна частина | Видалена нижня частина черевця |
Рулет | Це філе або черевна частина згорнені шкіряною стороною позовні. |
|
|
|
Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 103; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!
Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет