Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Трактора і автомобіля 5 страница




 

Динамічний коефіцієнт навантаження ведучих коліс дорівнює

 

lк = к × lк стат, (2.68)

 

де к - коефіцієнт перерозподілення навантаження між вісями

машини при рухові, рівний 1,1…1,2;

lк стат - статичний коефіцієнт навантаження ведучих коліс,

рівний 0,70…0,75.

 

При визначенні динамічного коефіцієнта навантаження ведучих коліс приймають наступні значення коефіцієнта навантаження ведучих коліс: з


Таблиця 2.8

Значення повної ваги деяких автомобілів

 

  № п.п.   Марка автомобіля Вага автомобіля, кг
власна вантажопі-д¢ємність паса-жирів повна
  1.   ЗАЗ-968М        
2. ВАЗ-2121        
3. “Москвич-2140”        
4. ГАЗ-3110        
5. ЛуАЗ-969М        
6. ВАЗ-2121        
7. УАЗ-469Б        
8. УАЗ-452М        
9. УАЗ-451М        
10. ГАЗ-66        
11. ГАЗ-53А        
12. ЗИЛ-130        
13. ЗИЛ-131        
14. МАЗ-500Д        
15. КамАЗ-5320        

 

 

Таблиця 2.9

Конструктивна маса деяких моделей сучасних сільськогосподарських тракторів

 

№ п.п. Марка трактора Маса трактора, кг
конструктивна експлуатаційна
  1.   Т-16М    
2. Т-25А    
3. Т-40АМ    
4. ЮМЗ-6Л    
5. МТЗ-80    
6. МТЗ-100    
7. ХТЗ-121    
8. Т-150К    
9. К-700А    
10. К-701    
11. Т-70С    
12. ДТ-75М    
13. Т-150    
14. Т-130    

 

 

колісною формулою 4´2 lкстат = 0,65…0,70, а для гусеничних тракторів і колісних тракторів з колісною формулою 4´4 lкстат = k = lк = 1.

 

Конструктивна маса гусеничного трактора визначається за залежністю

 

(2.69)

 

Для прикладу в табл.2.9 приведено значення конструктивної маси деяких моделей сучасних Вітчизняних сільськогосподарських тракторів.

 

2. Крутний момент Мк, який підводиться від двигуна безпосередньо до зовнішньої поверхні шини ведучого колеса.

Для забезпечення руху машини необхідно виконати наступну умову

 

Мк > Мд, (2.70)

 

де Мк - крутний момент, який підводиться від двигуна безпосередньо

до вісей ведучих коліс, Н×м;

Мд - крутний момент двигуна, Н×м.

 

У випадку, коли

 

Мк = Мд , (2.71)

 

машина не може рухатись.

При сталому рухові величина крутного момента на вісях ведучих коліс визначається за залежністю (2.15), а при нестійкому русі – (2.18).

 

3. Сила тягового опору Pr (сила тяги на гаку), прикладена під кутом gr до лінії поверхні дороги на висоті hr від лінії поверхні дороги.

Величина сили тяги на гаку в Н при роботі трактора з причіпом визначається за залежністю

 

Pr = Pпр = y × Gпр, (2.72)

 

де Pпр - тяговий опір причепа, Н;

y - безрозмірний приведений коефіцієнт сумарного опору

дороги;

Gпр - повна вага причепа, Н.

 

Приведений коефіцієнт сумарного опору дороги дорівнює

 

y = ¦×cosa ± sina, (2.73)

де ¦ - безрозмірний коефіцієнт опору перекочування ведучих коліс в даних грунтових умовах. Числові значення кофіцієнта ¦ для деяких грунтових фонів приведені в табл. 2.1, 2.2;

a - величина кута нахилу лінії поверхні дороги до лінії горизонту, град та хвилини;

± - у разі руху машини на під¢йом у рівнянні приймається знак “ + “, а коли машина рухається вниз по схилу - “ - “.

 

Повна вага причепа в Н становить

 

Gпр = Gпр0 + Gгр, (2.74)

 

де Gпр0 - власна вага причепа, Н;

Gгр - вага вантажу, Н.

 

Власна вага причепа визначається за залежністю

 

Gпр0 = m0 × g, (2.75)

 

де m0 - конструктивна маса причепа, кг. Числове значення m0 приймається із технічної характеристики прицепа, з відповідних технічних довідників чи каталогів або визначається експериментально.

 

Вага вантажу дорівнює

 

Gгр = mгр × g, (2.76)

 

де mгр - номінальна вантажопід¢ємність причепа, кг. Числове значення mгр приймається із технічної характеристики причепа або визначається експериментально.

 

Величина сили тяги на гаку в Н при роботі трактора з плугом визначається за залежністю

 

Pr = Pпл = кп × а × в, (2.77)

 

де Pпл - тяговий опір плуга, Н;

кп - коефіцієнт питомого опору плуга, Н¤м2. Числові значення коефіцієнта питомого опору плуга для даних грунтових умов визначаються по спеціальним довідковим таблицям відповідної технічної літератури. Для прикладу в табл. 2.10 приведені числові значення кп для чорнозему для трьох основних агрофонів та двох різновидів;

Таблиця 2.10

 

Числові значення коефіцієнта питомого опору плуга, кН/м2

 

  Грунт   Агрофон Різновид грунту
середньосугли- нистий супісок та легко- суглинистий
  Стерня озимих    
Чорнозем Пласт багаторічних трав    
  Цілина, переліг    

 

Таблиця 2.11

 

Числові значення коефіцієнта питомого опору сільськогосподарської машини, кН/м

 

Назва машина Коефіцієнт
  Плуг при оранці стерні на глибину 25 см: легкі грунти середні грунти важкі грунти     3…8 12…15 19…25
  Лущильник дисковий     1,2…2,6
Борона дискова: на стерні на оранці на луках і пасовищах   1,6…2,2 3,0…6,0 4,0…8,0
  Борона зубова: середня важка     0,3…0,6 0,4…0,7
  Культиватор: паровий при глибині обробітку 6…8 см паровий при глибині обробітку 10…12 см плоскоріз глибокорихлювач     1,2…2,6 1,6…3,0 4,0…6,0 8,0…13,0

 

 

а - глибина оранки, м;

в - ширина захвату, м.

 

При роботі трактора з іншими сільськогосподарськими машинами та знаряддями величина сили тяги на гаку в Н визначається за залежністю

 

Pr = Pм = кm× в, (2.78)

 

де Pм - тяговий опір машини, Н;

км - коефіцієнт питомого опору машини на 1 м ширини захвату, Н¤м. Числові значення км для даних грунтових умов визначаються по спеціальним довідковим таблицям відповідної технічної літератури. Для прикладу в табл. 2.11 приведені числові значення км для деяких сільськогосподарських машин;

в - ширина захвату машини, м.

 

4. Сила опору перекочування коліс P¦, яка діє паралельно лінії дороги (напрямку руху), рівна сумі сил опору перекочування ведучих і ведених коліс і умовно приложена в одній точці.

Точки прикладення і напрямок дії сил опору перекочування ведучих і ведених коліс позначені на рис. 2.13 відповідно літерами P¦к і P¦п.

Величина сили опору перекочування коліс в Н обчислюється за залежністю

 

(2.79)

 

5. Сила опору під¢йому Рі, яка діє на Ц.В. машини, паралельно лінії дороги, в протилежний бік від напрямку руху.

Величина сили опору під¢йому в Н дорівнює

 

Рі = G × sina. (2.80)

 

6. Арифметична сума сил опору перекочування Pf та опору під¢йому Pі називається приведеною силою сумарного опору дороги Py.

Величина приведеної сили сумарного опору дороги в Н визначається за рівнянням

 

Py = Pf + Pі = ¦Gcosa + Gsina = (¦cosa + sina) G = yG. (2.81)

 

7. Сила опору розгону (зміни швидкості руху) Pj , яка діє на Ц.В. машини, паралельно лінії дороги, в протилежний бік від напрямку руху.

Величина сили опору розгону в Н обчислюється за залежністю

 

(2.82)

 

де δвр - безрозмірний коефіцієнт врахування обертових мас.

 

Для спрощених розрахунків, наприклад, в начальних цілях, коефіцієнт врахування обертових мас обчислюється за такими формулами:

- при роботі автомобіля без вантажу

 

δвр = 1,04 + 0,05 × і2кпz , (2.83)

 

- при роботі автомобіля з вантажем

 

δвр =1 + (0,04 + 0,05 × і2кпz, (2.84)

 

- при роботі колісного трактора

 

δвр = 1,04 + 0,01 × і2кпz, (2.85)

 

або

 

δвр = 1,15 +0,001 × і2трz, (2.86)

 

де ікпz - передаточне число коробки передач машини на Z-й передачі;

G0 - власна вага автомобіля, Н;

G - повна вага автомобіля, Н;

ітрz - передаточне число трансмісії трактора на Z-й передачі.

 

8. Сила опору повітря Рw, яка діє на Ц.В. машини, паралельно лінії дороги, в протилежний бік від напрямку руху.

Величина сили опору повітря в Н визначається за залежністю

 

(2.87)

 

де к - коефіцієнт обтічності, Н×с24;

F - площина лобової поверхні (площина парусності), м2;

V - поточне значення швидкості руху машини, км/г. Числові

значення V визначаються за рівняннями (2.54, 2.55).

 

Для прикладу в табл. 2.12 приведемо числові значення фактору опору повітря та його складові для деяких моделей Вітчизняних автомобілів.

Таблиця 2.12

Параметри обтічності автомобілів

 

№ п.п. Марка автомобіля F, м2 к, Н×с24 к×F, Н×с22
  1.   ЗАЗ, ”Москвич - 412”   1,62   0,20   0,32
2. ГАЗ - 24 2,09 0,20 0,42
3. УАЗ - 450Д 3,23 0,65 2,10
4. ГАЗ - 53А, ГАЗ - 66 4,45 0,65 2,80
5. ЗИЛ - 130 4,46 0,65 2,90
6. МАЗ - 500 5,03 0,65 3,30
7. КамАЗ - 5320 5,08 0,65 3,30
8. КрАЗ - 258 5,34 0,65 3,50
9. “Урал - 375” 5,60 0,65 3,60

 

2.10. Тяговий баланс

 

Тяговим балансом машини називається рівняння сил, які рухають машину, і сил опору перекочування, що спроектовані на поверхню дороги. Це рівняння показує на які складові сили опору перекочування розкладується (витрачається) дотична сили тяги Рк на окружності ведучого колеса.

Аналітично рівняння тягового балансу трактора записується таким чином

 

(2.88)

 

де Pf - сила опору перекочування рушія трактора, Н. Величина сили

обчислюється за залежністю (2.79);

Рі - сила опору під¢йому, Н. Величина сили обчислюється за

залежністю (2.80);

Рj - сила опору розгону, Н. Величина сили обчислюється за

залежністю (2.82);

Рw - сила опору повітря, Н. Величина сили обчислюється за

залежністю (2.87);

Рг - сила тяги на гаку, Н. Величина сили обчислюється за

залежностями (2.72, 2.77, 2.78).

 

Основним параметром, що характеризує автомобіль, є пристосованість до розгону. Тому рівняння тягового балансу автомобіля записується відносно сили опору розгону. Воно має такий вигляд

 

(2.89)

 

де - сума зовнішніх сил опору, які діють на автомобіль при

відповідних умовах руху, Н.

 

Сума зовнішних сил обчислюється за залежністю

 

. (2.90)

 

Значення сил Рf, Pi, Pw у формулі (2.90) обчислюється по тим же залежностям, що і для трактора (формула (2.88)). Для автомобіля без причепа Рг = 0. Числові значення Рг при роботі з причепом обчислюються за рівняннями (2.72…2.76).

В формулу (2.90) підставимо значення сили опору розгону (залежність (2.82))

 

. (2.91)

 

Виконаємо такі арифметичні дії

 

(2.92)

 

(2.93)

 

(2.94)

 

Рівняння (2.94) є диференціальним рівнянням руху автомобіля. Якщо то має додатнє значення і автомобіль рухається з прискоренням, а якщо – зі сповільненням.

 

2.11. Нормальні реакції грунту на передні і задні колеса тракторів та автомобілів

 

При сталому русі колісної машини зі сторони грунту на її рушії діють нормальні (перпендикулярні лінії дороги) Ук і Уп та паралельні Хк = Рfк i Хп = Pfп реакції. Точка прикладення цих реакцій та напрям їх дії приведені на рис. 2.13. Реакцію Хк прийнято називать штовхаючою, а Хп – складовою лобового опору і реакцій грунту на ведені колеса. Сумарна величина цих реакцій визначається за залежністю (2.79).

Величина нормальних реакцій грунту на передні колеса Уп впливає на стійкість руху і керованість, особливо для машин з колісною формулою 4´2 і передніми керованими колесами, а на задні колеса Ук – на техніко-економічні

показники.

Для визначення величини нормальних реакцій грунту Ук і Уп необхідно скласти рівняння моментів сил, які діють на колісну машину. Рівняння складаються відносно точок Оп і Ок.

Для визначення величини нормальної реакції на ведені колеса Уп складаємо рівняння моментів сил відносно точки Ок. При цьому приймаємо, що сили, які діють по ходу годинникової стрілки, створюють момент зі знаком “ – “, а проти ходу – зі знаком “ + “. Також враховуємо, що М¢к = Р¢к × rк. Сила Р¢к прикладена в точці Ок і направлена в бік, протилежний напрямку руху.

Рівняння моментів має наступний вигляд

 

Враховуючи те, що при швидкостях руху менших 10 км/г для колісного трактора Рw» 0; cosgг» 1; Рfк × 0 = 0; Рfп × 0 = 0; Р¢к ×0 = 0, рівняння (2.95) записуємо так

 

Рівняння (2.96) можемо записати в іншому вигляді

 

Враховуючи те, що Ук × ак = Мfк, а Уп × ап = Мfп, по аналогії з рівнянням (2.79), можемо записати

 

(2.98)

 

де М f - момент опору перекочування колісної машини, Н×м;

М f к - момент опору перекочування ведучих коліс, Н×м;

М f п - момент опору перекочування ведених коліс, Н×м.

Підставляємо значення М f у рівняння (2.97) і виконуємо такі арифметичні дії

 

(2.99)

 

(2.100)

 

Враховуючи те, що рівняння (2.100) переписуємо так

 

(2.101)

 

Для визначення величини нормальної реакції на ведучі колеса Ук складаємо рівняння моментів сил відносно точки Оп. При цьому приймаємо тіж самі допущення, які були прийняті раніше при визначенні величини нормальних реакцій на ведені колеса.

Рівняння моментів має наступний вигляд

 

Враховуючи те, що при швидкостях руху менших 10 км/г для колісного трактора Рw»0; ; cosgг» 1; Ук × ак = М f к; Уп × ап = М f п; M f = М f к + М f п, після відповідних математичних дій, рівняння (2.102) записуємо так

 

(2.103)

 

При сталому русі на горизонтальній ділянці Рj = Рi = 0, а cosa = 1. Тому рівняння (2.101) і (2.103) приймають вигляд

 

(2.104)

 

(2.105)

Виконаємо такі арифметичні дії

 

(2.106)

 

 

де Уп.стат та Ук.стат - нормальні реакції грунту на ведені та ведучі колеса

нерухомої машини, Н.

 

В кінцевому вигляді рівняння (2.106) перепишемо так

 

(2.107)

 

(2.108)

 

Для нагляднішнього представлення про розподілення нормальних реакцій ґрунту на колеса машини використовують питомі показники. Отримують питомі показники діленням обох частин рівнянь (2.107) і (2.108) на вагу машини. Виконаємо це так:

 

(2.109)

 

(2.110)

 

В рівняння (2.109) і (2.110) підставимо значення Уп.стат і Ук.стат (рівняння 2.106). З урахуванням того, що значення буде надто малим по відношенню до інших значень, то рівняння (2.109) і (2.110) запишемо у вигляді

 

(2.111)

 

(2.112)

 

Виконаємо такі арифметичні дії

 

(2.113)

 

(2.114)

 

В рівняння (2.113) і (2.114) підставимо загальноприйняті умовні позначення отриманих величин. У цьому випадку вони матимуть вигляд

 

(2.115)

 

(2.116)

 

де lп і lк - динамічні коефіцієнти навантаження ведених і ведучих коліс. Вони показують, яка частина ваги машини приходиться на відповідні колеса при рухові машини;

lп.стат і lк.стат - статичні коефіцієнти навантаження ведених і ведучих

коліс.

 

 

2.12. Нормальні реакції ґрунту на колеса трактора при роботі з навісною машиною

 

При рухові трактора з навісною машиною в транспортному положенні на трактор діє вага навісної машини, яка повністю передається на колеса трактора. У цьому випадку змінюється положення центра ваги агрегата по відношенню до центра ваги трактора: а > аагр; hагр > h. Для визначення величини нормальних реакцій грунту на колеса трактора використовують рівняння, анологічні приведеним в розділі 2.11 (з відповідними змінами). В дійсному курсі лекцій розглядати ці рівняння ми не будемо. Вони викладені у підручниках [1, 2].

При роботі колісного трактора з навісною машиною в робочому положенні, крім ваги машини, розглядаються реакції грунту, які діють на робочі органи машини і її опорні колеса (якщо вони є).

Для прикладу розглянемо методику визначення нормальних реакцій грунту на колеса трактора з колісною формулою 4´2 при роботі з плугом, який має опорне колесо. При цьому приймемо такі припущення: плуг встановлений на задньому механізмові навішування; трактор працює при сталому русі; ділянка поля горизонтальна.

Основні параметри тракторного агрегату та сили, які на нього діють у цьому випадку, приведені на рис. 2.14.

На рис. 2.14 прийняті ті ж позначення, що і на рис. 2.12 і 2.13. Додатково позначено: Lн - продольна база плуга, м; Ун - нормальна реакція грунту на опорне колесо плуга, Н; hг - глибина обробки (оранки), м; Rрез - результуюча сила реакцій грунту на робочі органи плуга, Н; Rх - горизонтальна складова результуючої сили Rрез; aн - кут відхилення напряму дії Rрез відносно лінії поверхні поля; Ов - миттєвий центр обертання навісного плуга; m - плече результуючої сили Rрез відносно миттєвого центра Ов.

Для визначення величини нормальних реакцій грунту на ведене колесо складаємо рівняння моментів відносно точки Ок.

Рівняння моментів має такий вигляд

 

(2.117)

 

Виконаємо наступні математичні дії

 

(2.118)

 

(2.119)

 

(2.120)

 

Так, як величина hг мала по відношенню до інших геометричних параметрів трактора, то Rх×hг» 0. Рівняння (2.120) запишемо так

 

(2.121)

 

Поділимо обидві частини рівняння (2.121) на L

 

(2.122)

 

Рис. 2.14. Сили, які діють на колісний трактор при роботі з

навісним плугом, який має опорне колесо

 

Звідки

 

(2.123)

 

Для визначення величини нормальних реакцій грунту на ведуче колесо складаємо рівняння моментів відносно точки Оп.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 122; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.011 сек.